 кількість публікацій;  кількість публікацій



Дата конвертації09.06.2016
Розмір445 b.





 кількість публікацій;

  •  кількість публікацій;

  •  частота (індекс) цитованості публікацій;

  •  індекс Хірша (H-індекс);

  •  імпакт-фактор наукового журналу, в якому вони публікуються;

  •  кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів;

  •  участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів.



Індекс цитування – прийнята в науковому світі міра «значущості» праць ученого. Величина індексу визначається кількістю посилань на цю працю (або прізвище) в інших джерелах;

  • Індекс цитування – прийнята в науковому світі міра «значущості» праць ученого. Величина індексу визначається кількістю посилань на цю працю (або прізвище) в інших джерелах;

  • Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованою не тільки на кількості цитувань його публікацій, але й на кількості цих публікацій;

  • Імпакт- фактор журналу – це чисельний показник авторитетності наукового журналу, що відображує кількість посилань на статті, опубліковані в журналі за два попередні роки, відносно до загальної кількості статей, опублікованих у цьому ж журналі за ці роки.



БІБЛІОТЕКИ – ЦЕНТРИ ІНФОРМАЦІЇ ВНЗ

  • БІБЛІОТЕКИ – ЦЕНТРИ ІНФОРМАЦІЇ ВНЗ

  • Це означає, що МОНІТОРИНГ, ВИМІРЮВАННЯ, АНАЛІЗ та ДІАГНОСТИКА стану результативності наукових досліджень, ступінь їх інтеграції та «видимості» в міжнародних БД науково-технічної інформації повинні входити в сферу їх безпосередньої зацікавленості.





– це процес семантичної обробки даних, у результаті якого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію.

  • – це процес семантичної обробки даних, у результаті якого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію.

  • Інформаційна аналітика займається виробництвом нового знання на основі переробки наявної інформації з метою оптимізації прийняття рішень. Сучасна інформаційна аналітика - складна комплексна діяльність, що спирається як на природний інтелект, так і на комп'ютерні технології оперування інформаційними масивами, методи математичного моделювання процесів тощо.



  • – дослідження й визначення характеру і стану функціонування та розвитку сукупності повідомлень, що циркулюють в системі.



МОНІТОРИНГ

  • МОНІТОРИНГ

  • це постійне спостереження за будь-якими процесами для оцінки їх стану та прогнозів розвитку.

  • Алгоритми моніторингу проявляються в процесах: пошуку, вимірювання, статистичної обробки результатів та їх адекватної інтерпретації.



- виявлення та створення ядра тих періо-дичних видань, які відповідають напрямам діяльності ВНЗ, а також його подальше корегування;

  • - виявлення та створення ядра тих періо-дичних видань, які відповідають напрямам діяльності ВНЗ, а також його подальше корегування;

  • - визначення рівня репрезентації в світовій мережі публікацій науковців і наукових жур-налів ВНЗ (УІНЦ, ВІНІТІ, Scopus, Web of Science, Google Shcolar, Index Copernicus, РІНЦ та ін.);

  • - надання сценарію заходів щодо підвищен-ня «видимості» університетської науки.



Міжнародні та національні системи відкритих цифрових архівів (репозитаріїв):

  • Міжнародні та національні системи відкритих цифрових архівів (репозитаріїв):

      • ROAR (Registry of Open Access Repositories, http://roar.eprints.org );
      • OpenDOAR (Directory of Open Access Repositories, http://www.opendoar.org);
      • SSMОUА (Simple Search Metadata in Оpen Ukraine Аrchives, http://oai.org.ua/).
  • Конкретні тематичні та мультидисциплінарні репозитарії світу ArXiv - Physics; AgEcon: Agriculture and Applied Economics; CiteSeer - Computer and Information Science; PubMed - Medicine; Social Science Research Network  – Social Sciences; BEACON eSpace, Crystallography Open Database, ePrints Soton – Engineering; e-LiS та ДокШир – Library and Information Science; World Bank: Open Knowledge Repository ; ArXiv; Zenodo; Figshare та ін.

  • Авторські профілі вчених ВНЗ у пошукових системах (Google Scholar, Scirus, Science Research Portal, Science Research Portal, ResearchIndex, BASE та ін.) і соціальних мережах (Mendeley, ResearchGate, Scientific Social Community, Social Science Research Network, UniPHY , Computer Science Student Network, Connotea, NineSigma та ін.);



4. Різноманітні світові бази даних науково-технічної інформації:

  • 4. Різноманітні світові бази даних науково-технічної інформації:

  • реєстраційні системи та каталоги UlrichswebTM Global Serials Directory, OCLC-WorldCat, DOAJ та ін.,

  • наукометричні системи різного рівня Web of Science, Scopus, Google Scholar, eLIBRARY.ru, CiteFactor, DRJI, Index Copernicus, Global Impact Factor (GIF), Universal Impact Factor (UIF), УІНЦ та ін.;

  • пошукові служби та метасховища наукової інформації DRIVER, BASE, InnoSpace, ResearchBib, Polish Scholarly Bibliography, Україніка наукова та ін.

  • 5. Цифрові колекції університетських бібліотек світу та національних бібліотек різних країн.

  • 6. Інформаційно-аналітичну систему “Бібліометрика української науки”













Наявність статті в одній з міжнародних баз ще не є підтвердженням її якості.

  • Наявність статті в одній з міжнародних баз ще не є підтвердженням її якості.

  • Важливими є ті кількісні показники, які розраховуються цими системами для кожної статті / автора / організації





  • Інфометрія передбачає вивчення кількісних аспектів інформації. Це включає в себе виробництво, розповсюдження та використання всіх видів інформації, незалежно від його форми або походження.

  • Інфометрія об’єднує:

  • Бібліометрію вивчає кількісні аспекти записаної інформації.

  • Наукометрію вивчає кількісні аспекти науки.

  • Кіберметрію схожа на Webometrics, але розширює визначення, включаючи електронні ресурси

  • Вебометрію вивчає кількісні аспекти World Wide Web

  • Альтметрікс — альтернатівні метрики на основі використання соціальних мереж,блогів, соціальних закладок, менеджерів даних для дослідження та інформування вчених (2010)



Бібліометрія (грец. Biblion - книга і metron - міра, metreo - вимірюю).

  • Бібліометрія (грец. Biblion - книга і metron - міра, metreo - вимірюю).

  • Оксфордський словник стверджує, що бібліометрія (bibliometrics) побудована на статистичному аналізі книг, статей та інших публікацій.

  • Cole & Eales «Statistical Analysis of the Literature» (1917); Alan Pritchard «Statistical Bibliography or Bibliometrics?» (1969)



- комплекс кількісних методів вивчення потоків наукових документів;

  • - комплекс кількісних методів вивчення потоків наукових документів;

  • - наукова дисципліна, що займається вивченням документів на основі кількісного аналізу первинних і вторинних джерел інформації за допомогою різних формалізованих методів з метою отримання даних про ефективність наукових областей та прогнозуванні їх розвитку.



  • публікації, згруповані за різними ознаками (сегменти документопотоку, мікропотоки):

  • - авторами,

  • - журналами,

  • - тематичними рубриками,

  • - странами та ін.



Перший –

  • Перший –

  • коли через математично-статистичну залежність простежується динаміка досліджуваних обєктів.

  • Основними законами бібліометрії, заснованими на математично-статистичній залежності, є законі Бредфорда, Ципфа та Лотки.



Другий –

  • Другий –

  • коли виявляються зв’язки між об’єктами, їх кореляція, класифікація. Бібліометричні зв’язки (цитування, взаємоцитування й взаємопосилання, авторське со-цитування й колективне авторство), забезпечують документальне підтвердження комунікацій у рамках наукових галузей та між ними, тобто надають структурну (якісну) картину стану науки.



Це область наукознавства, яка займається статистичними дослідженнями структури та динаміки масивів і потоків наукової інформації.

  • Це область наукознавства, яка займається статистичними дослідженнями структури та динаміки масивів і потоків наукової інформації.

  • Термін «наукометрія» введено в науковий обіг В. Налімовим і З. Мульченко («Наукометрия. Изучение науки как информационного процесса», 1969).

  • Г. М. Добров (1929-1989 рр.) є фундатором української наукознавчої школи, засновником Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України.



Метод бібліографічного зв’язку (bibliographic coupling, Michael М. Kessler,1963).

  • Метод бібліографічного зв’язку (bibliographic coupling, Michael М. Kessler,1963).



Метод сумісного використання ключових слів (co-word analysis) дозволяє виявити взаємозв'язки та асоціації серед дескрипторів, чи ключових слів і на основі отриманих результатів побудувати схеми, що відображають картину еволюції досліджуваної наукової дисципліни.

  • Метод сумісного використання ключових слів (co-word analysis) дозволяє виявити взаємозв'язки та асоціації серед дескрипторів, чи ключових слів і на основі отриманих результатів побудувати схеми, що відображають картину еволюції досліджуваної наукової дисципліни.















ПРОФІЛЬ АВТОРА В SCOPUS

















(англ. webometrics) досліджує кількісні аспекти конструювання та використання інформаційних ресурсів, структур і технологій відносно до World Wide Web.

  • (англ. webometrics) досліджує кількісні аспекти конструювання та використання інформаційних ресурсів, структур і технологій відносно до World Wide Web.

  • З середини 90-х компанія Cybermetrics Lab займається вебометричними дослідженнями та ранжируванням веб-сайтів університетів світу

  • Вебометричним рейтингуванням сайтів ВНЗ, репозитаріїв, бібліотек України займається науково-технічна бібліотека ТНТУ http://library.tntu.edu.ua/resources/vebometrychni-rejtynhy/







БД є інтерактивною та передбачає:

  • БД є інтерактивною та передбачає:

  • - максимально повне збирання та упорядкування інформації щодо публікаційної активності своїх авторів (бібліографічний опис монографій, дисертацій, авторефератів дисертацій, статей із наукових журналів, докладів на конференціях тощо) та їх наукової метрики



передбачає

  • передбачає

  • прогностичні та рекомендаційні заходи щодо підвищення репрезентативності публікацій вчених ВНЗ у міжнародних наукометричних БД, наближення рівня власних періодичних видань ВНЗ до світових стандартів та ін.



дозволять запобігти «розсіюванню» документальних науково-інформаційних ресурсів кожного ВНЗ, їх консолідуванню на рівнях національного та міжнародного інформаційних просторів, сприятимуть підвищенню значимості українських наукових видань та авторитету української науки в цілому, позитивній динаміці окремого ВНЗ у системах рейтингового оцінювання

  • дозволять запобігти «розсіюванню» документальних науково-інформаційних ресурсів кожного ВНЗ, їх консолідуванню на рівнях національного та міжнародного інформаційних просторів, сприятимуть підвищенню значимості українських наукових видань та авторитету української науки в цілому, позитивній динаміці окремого ВНЗ у системах рейтингового оцінювання



Галявиева М.С. О компетентности в области информетрии современных специалистов // Культура и образование. – 2014. – № 8. – URL: http://vestnik-rzi.ru/2014/08/1960.

  • Галявиева М.С. О компетентности в области информетрии современных специалистов // Культура и образование. – 2014. – № 8. – URL: http://vestnik-rzi.ru/2014/08/1960.

  • Колесникова Т. Бібліотека ВНЗ: відповідальність за поширення результатів наукових досліджень / Тетяна Колесникова // Вища школа. – 2014. – № 4(118). – С. 7–26. – URL: http://eadnurt.diit.edu.ua:82/jspui/handle/123456789/2416.

  • Наукова періодика України та бібліометричні дослідження : [монографія] / Л. Й. Костенко, О. І. Жабін, Є. О. Копанєва, Т. В. Симоненко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2014. – 173 c.

  • Разработка наукометрической базы данных публикационной активности ученых РХТУ им. Д.И. Менделеева / Е.А. Василенко, В.И. Панфилов, Д.Ю. Жуков, Д.В. Сивуха // НТИ. Сер. 1. Орг. и мет. инф. работы. – 2013. – № 11. – С. 26–30.

  • Leydesdorff, L. Scientometrics / L. Leydesdorff, S. Milojević. –URL:http://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/1208/1208.4566.pdf.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка