. Органоїди клітин. (3). Клітини. (4). Тканини. (5). Органи



Дата конвертації27.12.2016
Розмір445 b.



Основи уявлень про систему були закладені еще Евклідом, Платоном і Аристотелем. Основоположником сучасної теорії систем є Людвіг фон Берталанфі. Відмінність системи – наявність особливих нових властивостей, що з’являються при взаємодії її елементів. Ці властивості неможливо передбачити заздалегідь, навіть добре дослідивши її складові частини.

  • Основи уявлень про систему були закладені еще Евклідом, Платоном і Аристотелем. Основоположником сучасної теорії систем є Людвіг фон Берталанфі. Відмінність системи – наявність особливих нових властивостей, що з’являються при взаємодії її елементів. Ці властивості неможливо передбачити заздалегідь, навіть добре дослідивши її складові частини.

  • Всі біологічні объєкти в тому чи іншому ступені володвють такими властивостями, тобто є системами. Прийнято виділяти наступні основні рівні системної організації біологічних об’єктів, або ж, стисло, «біосистем»:

  • (1). Біологічні молекули і молекулярні комплекси.

  • (2). Органоїди клітин. (3). Клітини. (4). Тканини. (5). Органи.

  • (6). Системи органів. (7). Багатоклітинні організми.



(8). Популяції і внутрішньопопуляційні угруповання особин одного біологічного виду. Популяцією (від лат. "populus" – народ, населення) зветься сукупність особин одного виду, здатна до самовідтворювання і більш менш ізольована від інших сукупностей особин цьогоо ж виду.

  • (8). Популяції і внутрішньопопуляційні угруповання особин одного біологічного виду. Популяцією (від лат. "populus" – народ, населення) зветься сукупність особин одного виду, здатна до самовідтворювання і більш менш ізольована від інших сукупностей особин цьогоо ж виду.

  • (9). Співтовариства живих організмів, або ценози (від грець. «χοινος» [койнос] – разом, спільно) – сукупності живих організмів певної категорії, що одночасно населяють певну область простору.

  • (10). Екологічні системи (екосистеми) – сукупності організмів усіх видів, що мешкають разом і взаємодіють між собою, а також фізичних і хімічних компонентів середовища, необхідних для їх існування або тих, що є продуктом їхньої життєдіяльності.

  • (11). Екосфера – глобальна, єдина екосистема, що поєднує всі сучасні екосистеми Землі.

  • (12). Біосфера Землі – область земної поверхні, населена життям або сформована за участі живих організмів.



Системна організованість організмів досить очевидна. У об’єктів наступних рівнів (№№ 8-12) вона має прояв не так помітно, а тому з’ясовувалась й усвідомлювалась біологами поступово. Це відбувалось з плином накопичення знань про взаємодію особин одного й того самого виду і різних видів між собою і з умовами навколишнього неживого (абіотичного) середовища.

  • Системна організованість організмів досить очевидна. У об’єктів наступних рівнів (№№ 8-12) вона має прояв не так помітно, а тому з’ясовувалась й усвідомлювалась біологами поступово. Це відбувалось з плином накопичення знань про взаємодію особин одного й того самого виду і різних видів між собою і з умовами навколишнього неживого (абіотичного) середовища.

  • Відповідно, й основним об’єктом досліджень ставали біосистеми усе більш вісокого рівня. Це визначало поступові зміни самої суті, основного предмету науки екології. В її різвитку прийнято віділяти три наступних періода (див.табл.).





I період. Людство набувало практично важливих екологічних пізнань впродовж всього свого існування. Появу екології як самостійної науки умовно прийнято датувати 1866 р., коли термін "екологія" (грець. - «наука про будинок») був вперше використаний німецьким фізіологом Ернстом Геккелем в праці "Загальна морфологія організмів".

  • I період. Людство набувало практично важливих екологічних пізнань впродовж всього свого існування. Появу екології як самостійної науки умовно прийнято датувати 1866 р., коли термін "екологія" (грець. - «наука про будинок») був вперше використаний німецьким фізіологом Ернстом Геккелем в праці "Загальна морфологія організмів".

  • II період. Розвиток досліджень популяцій дозволив встановити, що популяції володіють такими властивостями, яких позбавлені складові їх особини окремо. Більш того, популяції навіть здатні самі контролювати власний стан. Таким чином, вони теж є біосистемами, а не простими сукупностями особин. Популяція стає основним предметом екології.



Отже, сучасна екологія:

  • Отже, сучасна екологія:

  • вивчає біосистеми надорганізмових рівнів;

  • дає теоретичну основу для практичного вирішення завдань охорони природи і раціонального природокористування.



На кожному з перелічених етапів розвитку екології виник відповідний розділ цієї науки:

  • На кожному з перелічених етапів розвитку екології виник відповідний розділ цієї науки:





Екологи широко використовують методи і результати досліджень не тільки біології, але і багатьох інших наук. Проте при цьому об'єктом вивчення залишається біосистема в умовах свого оточення, а не навпаки.

  • Екологи широко використовують методи і результати досліджень не тільки біології, але і багатьох інших наук. Проте при цьому об'єктом вивчення залишається біосистема в умовах свого оточення, а не навпаки.

  • Методи екологічних досліджень, при всій їх різноманітності, можуть бути підрозділені на наступні три категорії:

  • 1) Польові спостереження

  • 2) Експерименти

  • 3) Математичне моделювання

  • Сучасна екологія застосовує методи всіх трьох категорій, як окремо, так і в комбінації. Їх поєднання у кожному конкретному випадку визначається завданням дослідження.



Польові екологічні дослідження різних екосистем (водної екосистеми річки Гірський Тікич та грунтової екосистеми в одному з господарств Уманського району)








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка