1. Левківський М. В. Історія педагогіки. — Житомир, 2001

1. Левківський М. В. Історія педагогіки. — Житомир, 2001.

• 1. Левківський М. В. Історія педагогіки. — Житомир, 2001.

• 2.Історія української педагогіки / За ред. М. Г. Стельмаховича. — К.: ІЗМН, 2000.

• 3. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти в Україні: історія,

• теорія: підручник — К., 1998.

• 4. Історія педагогіки / За ред. М. В. Левківскього, О. А. Дубасенюк. — Житомир, 1999.

• 5. Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та

• шкільництва. — Тернопіль, 1996.

• 6. Освітні технології / За ред. О. М. Пехота. — К.: А. С. К., 2001.

• 7. Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах,

• картах, діаграмах: Навч. посіб. — Суми: СумДПУ, 2000.

• 8. Історія педагогіки: курс лекцій. - К., 2004.- 171 c.

• 9. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. — 576 с.

•  

Основні функції держав Стародавнього Сходу:

• Основні функції держав Стародавнього Сходу:

• збирання податків;

• створення постійного війська;

• організація суспільних робіт (будівництво храмів, ірригаційних споруд, пірамід, каналів);

• підготовка чиновників і жерців

закладено основи державності

• закладено основи державності

• видано найдревніший у світі збірник законів

• створено епічну поезію

• образне чи піктографічне письмо перетворюється в клинопис

• виникнення ієрогліфічного письма

• алфавітні системи писемності

Школа називається э-дуб-ба — «будинок табличок»

• Школа називається э-дуб-ба — «будинок табличок»

• вчитель — «батько будинку»

• його помічник — «старший брат»

• учень — «син будинку табличок»

• «зошити» — таблички з кусків глини

Перша частина програми:

• Перша частина програми:

• Запам'ятовування знаків і вправи в їх написанні.

• Друга частина програми:

• Вправи літературного характеру — списування і заучування поетичних і релігійних текстів, міфів і казок, гімнів царям і богам, прислів‘їв і повчань морально-етичного характеру.

Виникнення писемності та організація шкіл для навчання хлопчиків-писарів

• Виникнення писемності та організація шкіл для навчання хлопчиків-писарів

• Навчання грамоти складалось із заучування букв, усного читання тексту і письмових вправ

• Велика увага приділялася лічбі

• У школі вчили гімнастичним вправам і плаванню, велика увага приділялася вихованню хороших манер

виховання носило кастовий характер

• виховання носило кастовий характер

• на основі студіювання Вєдів та інших святих книг розвинулася граматика

• з аналізом святих гімнів виросла наука поетики і риторики, стилістики й метрики, логіки

• навчання дітей вищої касти відбувалося у школі брахманів (жреців)

навчання грамоти з'являється в Китаї в ІІ-му тисячолітті до н.е.

• навчання грамоти з'являється в Китаї в ІІ-му тисячолітті до н.е.

• мета виховання полягала у правильному й точному передаванні раз і назавжди прийнятого

• існувала система ідеалів у галузі культури

• навчання починалося з 6 років

• діти в щколі завчали напам'ять «Книгу трьох слів» і «Книгу чотирьох слів» головний збірник китайських церемоній

• методи навчання: запам'ятовування, наслідування, обмеження свободи та ініціативи

• вперше було винайдено папір (105 р. до н.е.), а також запроваджені екзамени (200 р. до н.е.)

Можна виділити кілька типів виховання у країнах Стародавнього Сходу:

• Можна виділити кілька типів виховання у країнах Стародавнього Сходу:

• 1. Теократично-релігійний тип характерний для цивілізацій з перевагою релігії (Індія, Єгипет).

• 2. Лицарський тип виховання охоплював лиш деякі верстви і то лише в деяких епохах (у Індії — кшатрії).

• 3. Урядничий (бюрократичний) тип (Китай, ранній Єгипет)

• 4. Господарський тип не виступає самостійно і не є панівним.

Консерватизм — завжди треба дивитись на минуле, нове небезпечне і шкідливе.

• Консерватизм — завжди треба дивитись на минуле, нове небезпечне і шкідливе.

• Духовний уніформізм— гальмував індивідуальні прикмети, не допускав до того, щоб одиниця відрізнялася від маси.

І. Спартанська система виховання - підготування з дітей-спартіатів мужніх воїнів, стійких і загартованих майбутніх членів військової общини.

• І. Спартанська система виховання - підготування з дітей-спартіатів мужніх воїнів, стійких і загартованих майбутніх членів військової общини.

• навчально-виховні заклади — агели, де діти виховувалися з 7 до 18 років.

• Завдання виховання:

• 1) досконалий розвиток тілесних сил;

• 2) розвиток войовничого мужнього духу;

• 3) розвиток суворого підкорення цілям і волі держави

Метою афінського виховання було досягнення калокагатії— гармонії тіла і духу.

• Метою афінського виховання було досягнення калокагатії— гармонії тіла і духу.

• Виховання спрямовувалося на розвиток духовних обдарувань особистості:

• розвиток розуму, художнього смаку

• і моральних почуттів.

• З двох років до хлопчика прикріпляється педагог (пайс+аго—«дітоводій»), раб,

• що супроводжував його скрізь.

Мусична школа:

• Мусична школа:

• Була загальноосвітньою і приватною, а отже платною і недоступною для демосу

• літературна і художньо-музична освіта

• для навчання письма використовувалися навощені таблички, на яких тонкою паличкою (стилем ) вицарапувався потрібний текст

• ставилися високі вимоги до заучування напам'ять

Відвідувалась дітьми з 12 років паралельно із мусичною школою.

• Відвідувалась дітьми з 12 років паралельно із мусичною школою.

• Учні опановували пентатхлон (п'ятиборство): біг, боротьба, стрибки, метання диску і метання спису, а також плавання.

• формування красивого тіла

• педотриб — учитель гімнастики, універсальний спеціаліст з усіх її окремих видів

в Афінах було три гімнасії, що утримувалися державним коштом: Лікей, Академія і Кіносарг

• в Афінах було три гімнасії, що утримувалися державним коштом: Лікей, Академія і Кіносарг

• жінки в Афінах дівчата здобували домашнє виховання під наглядом матерів або інших жінок на жіночій половині будинку-гінекеї та здобували елементарні навички рукоділля, гри на музичному інструменті, часом і читання та письма

Типи виховних систем та школа в середні віки

• Типи виховних систем та школа в середні віки

• церковне (духовне) виховання. Здійснювалося в християнській сім'ї та церковних школах (парафіяльних, монастирських, соборних).

• рицарське виховання. Здійснювалося матір'ю (до 7 років) в сім'ях; з 7 до 14 років — в сім'ях сюзерена (більш знатного рицаря), де хлопчики виконували обов'язки пажа при його дружині; від 14 до 21 року — були зброєносцями сюзерена.

• бюргерське виховання. Здійснювалося в гільдійських і цехових школах, які згодом було перетворено на міські початкові школи, утримувані на кошти міського самоврядування (магістрату). Ставило за мету підготовку дітей до торговельної, ремісницької справи

• стихійне виховання дітей селян. Здійснювалося батьками у повсякденній праці та носило практичний характер. Його складові: фізичне, трудове, моральне, релігійне виховання.

застосування формальної логіки для обґрунтування релігії

• застосування формальної логіки для обґрунтування релігії
• Учені, невдоволені ігноруванням церковною школою нових знань стали ініціаторами створення вищих спеціальних шкіл — університетів (universitas — сукупність, об'єднання) — співтовариство тих, хто вчить і хто вчиться, відкритих для всіх бажаючих
• Перші університети було відкрито в Болоньї (1158), Оксфорді (1168), Кембриджі (1209), Парижі (1253), Празі (1348) та інших містах Європи

створив універсальну філософсько-теологічну систему — томізм.

• створив універсальну філософсько-теологічну систему — томізм.

• педагогічна система томізму ґрунтується на психологічному вченні про нематеріальну безсмертну душу (впроваджену Богом в людське тіло, яка є щодо тіла рушійною силою) та етичному вченні, згідно з яким метою життя є досконалість, що досягається поведінкою відповідно до суспільних законів - вся система виховання будується як досягнення цієї мети.

• Томізм розрізняє виховання:

• формальне (вдосконалення людини для виконання нею свого життєвого призначення)

• матеріальне (розвиток особистості відповідно до її індивідуальних особливостей і здібностей).

середньовічний філософ, теолог (богослов), університетський викладач

• середньовічний філософ, теолог (богослов), університетський викладач

• автор філософського вчення концептуалізму

• вирішував питання обґрунтування віри (необхідно не сліпо вірити, а розуміти те, в що віриш).

Удосконалений компас (1302), кишеньковий годинник (1500), самопрядка (1530), система світу Коперніка (1543), закони падіння тіл Галілея (1590), мікроскоп (1590), телескоп (1600); відкриття Америки (1492) і морського шляху в Індію (1498) тощо

• Удосконалений компас (1302), кишеньковий годинник (1500), самопрядка (1530), система світу Коперніка (1543), закони падіння тіл Галілея (1590), мікроскоп (1590), телескоп (1600); відкриття Америки (1492) і морського шляху в Індію (1498) тощо

• Копернік, Галілей, Бруно, Кеплер, Парацельс, Сервет і Гарвей заклали основи природознавства.

• Наука звільнялась від теології.

• Франсуа Рабле (1483-1553) у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” здійснив блискучу атаку на

• середньовічну школу та науку. Книга Рабле – це гімн гуманістичному вихованню і реальній освіті.

у своїх памфлетах “Похвала глупості”, “Розмови запросто” він висміює середньовічні школи і виховання, католицьке духівництво, критикує схоластику, формалізм у навчанні.

• у своїх памфлетах “Похвала глупості”, “Розмови запросто” він висміює середньовічні школи і виховання, католицьке духівництво, критикує схоластику, формалізм у навчанні.

• рекомендує вивчати класичні мови, починаючи з граматики

• Особливу цінність має його книга “Молодим дітям наука”, що містить біля 600 правил, які вважав обов'язковими для юнацтва.

В своїй “Золотій книжці про найкращий суспільний лад і про новий острів Утопію” Т.Мор:

• В своїй “Золотій книжці про найкращий суспільний лад і про новий острів Утопію” Т.Мор:

• говорить про необхідність надати всім громадянам можливість ”духовної освіти та свободи”

• критикує сучасне суспільне життя

• приділяє значну увагу питанням виховання

• великого значення надає фізичному вихованню.

праці “Трудова школа“, “Курс педагогіки“, підручник для початкового навчання “Красная зорька“ та ін.

• праці “Трудова школа“, “Курс педагогіки“, підручник для початкового навчання “Красная зорька“ та ін.

• Розробив ряд методів педагогічного дослідження: опитування, анкетування, тестування, спостереження, статистичний метод.

• вважав, що спадковість є одним із факторів розвитку людини, але вирішальна роль у формуванні особистості належить вихованню.

- людина, у якій поєднувались би глибокі знання про природу, суспільство, здоров’я, уміння пізнавати і перетворювати дійсність, моральна чистота і багатство естетичних почуттів.

• - людина, у якій поєднувались би глибокі знання про природу, суспільство, здоров’я, уміння пізнавати і перетворювати дійсність, моральна чистота і багатство естетичних почуттів.

• головне – виробити в учнів уміння і бажання набувати знання на протязі всього життя.

• Розвиток розуму дитини – копія розвитку розуму людства. Дитина генетично (серцем і думкою) пов’язана з рідною культурою, зі своїм народом.

Виступав проти методу одночасного вивчення учнями різних наук і пропонував, щоб дитина в окремі відрізки часу займалась тільки однією наукою.

• Виступав проти методу одночасного вивчення учнями різних наук і пропонував, щоб дитина в окремі відрізки часу займалась тільки однією наукою.

• Мета трудового виховання - розвиток в дитини “уміння створювати з речей і явищ природи предмети, корисні для людства“.

• Вчитель – повинен бути вихованою і освіченою в сучасному розумінні людиною, бути педагогом взагалі, бути знавцем своєї науки і її викладання

є творцем української національної

• є творцем української національної

• педагогіки, яка відповідає духовності українського народу, його історичній місії і потребам державного будівництва України.

• підручник "Загальні методи навчання", до якого були дописані дидактичні роботи: "Система освіти в самостійній Україні", "Система навчання", "Організаційні форми навчання" , "Виховний ідеал", "Виховна роль мистецтва", "Засади естетичного виховання", "Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру"

1. Передошкільне і дошкільне виховання: материнський догляд або ясла (до 3-х років), дитячий садок (з 3 до 6-ти років);

• 1. Передошкільне і дошкільне виховання: материнський догляд або ясла (до 3-х років), дитячий садок (з 3 до 6-ти років);

• 2. Початкова школа (від 6 до 14-ти років);

• 3. Середня школа: класична гімназія, реальна школа, середні технічні школи, учительська семінарія, середня агрономічна школа, середня медична школа (від 14 до 18-ти років);

• 4. Висока школа: університет, високі технічні школи, педагогічний інститут, академія мистецтва, консерваторія, військова академія (від 18 до 23-х років);

• 5. Позашкільна освіта;

• 6. Науково-дослідні установи: академія наук, академія педагогічних наук.

залишив багату педагогічну спадщину,

• залишив багату педагогічну спадщину,

• написав понад 150 творів (романи, повісті, оповідання, п’єси, сценарії, науково-педагогічні статті), роботи "Педагогічна поема", "Прапори на баштах", "Книга для батьків", "Методика організації виховного процесу", "Проблеми шкільного радянського виховання", "Лекції про виховання дітей" і ін.

• Стрижнем педагогіки Макаренка є вчення про дитячий колектив.

• Лекція завершена

• Дякую за увагу