Вправи літературного характеру — списування і заучування поетичних і релігійних текстів, міфів і казок, гімнів царям і богам, прислів‘їв і повчань морально-етичного характеру.
Виникнення писемності та організація шкіл для навчання хлопчиків-писарів
Виникнення писемності та організація шкіл для навчання хлопчиків-писарів
для навчання письма використовувалися навощені таблички, на яких тонкою паличкою (стилем ) вицарапувався потрібний текст
ставилися високі вимоги до заучування напам'ять
Відвідувалась дітьми з 12 років паралельно із мусичною школою.
Відвідувалась дітьми з 12 років паралельно із мусичною школою.
Учні опановували пентатхлон (п'ятиборство): біг, боротьба, стрибки, метання диску і метання спису, а також плавання.
формування красивого тіла
педотриб — учитель гімнастики, універсальний спеціаліст з усіх її окремих видів
в Афінах було три гімнасії, що утримувалися державним коштом: Лікей, Академія і Кіносарг
в Афінах було три гімнасії, що утримувалися державним коштом: Лікей, Академія і Кіносарг
жінки в Афінах дівчата здобували домашнє виховання під наглядом матерів або інших жінок на жіночій половині будинку-гінекеї та здобували елементарні навички рукоділля, гри на музичному інструменті, часом і читання та письма
Типи виховних систем та школа в середні віки
Типи виховних систем та школа в середні віки
церковне (духовне) виховання. Здійснювалося в християнській сім'ї та церковних школах (парафіяльних, монастирських, соборних).
рицарське виховання. Здійснювалося матір'ю (до 7 років) в сім'ях; з 7 до 14 років — в сім'ях сюзерена (більш знатного рицаря), де хлопчики виконували обов'язки пажа при його дружині; від 14 до 21 року — були зброєносцями сюзерена.
бюргерське виховання. Здійснювалося в гільдійських і цехових школах, які згодом було перетворено на міські початкові школи, утримувані на кошти міського самоврядування (магістрату). Ставило за мету підготовку дітей до торговельної, ремісницької справи
стихійне виховання дітей селян. Здійснювалося батьками у повсякденній праці та носило практичний характер. Його складові: фізичне, трудове, моральне, релігійне виховання.
застосування формальної логіки для обґрунтування релігії
застосування формальної логіки для обґрунтування релігії
Учені, невдоволені ігноруванням церковною школою нових знань стали ініціаторами створення вищих спеціальних шкіл — університетів (universitas — сукупність, об'єднання) — співтовариство тих, хто вчить і хто вчиться, відкритих для всіх бажаючих
Перші університети було відкрито в Болоньї (1158), Оксфорді (1168), Кембриджі (1209), Парижі (1253), Празі (1348) та інших містах Європи
створив універсальну філософсько-теологічну систему — томізм.
створив універсальну філософсько-теологічну систему — томізм.
педагогічна система томізму ґрунтується на психологічному вченні про нематеріальну безсмертну душу (впроваджену Богом в людське тіло, яка є щодо тіла рушійною силою) та етичному вченні, згідно з яким метою життя є досконалість, що досягається поведінкою відповідно до суспільних законів - вся система виховання будується як досягнення цієї мети.
Томізм розрізняє виховання:
формальне (вдосконалення людини для виконання нею свого життєвого призначення)
матеріальне (розвиток особистості відповідно до її індивідуальних особливостей і здібностей).
середньовічний філософ, теолог (богослов), університетський викладач
середньовічний філософ, теолог (богослов), університетський викладач
автор філософського вчення концептуалізму
вирішував питання обґрунтування віри (необхідно не сліпо вірити, а розуміти те, в що віриш).
Удосконалений компас (1302), кишеньковий годинник (1500), самопрядка (1530), система світу Коперніка (1543), закони падіння тіл Галілея (1590), мікроскоп (1590), телескоп (1600); відкриття Америки (1492) і морського шляху в Індію (1498) тощо
Удосконалений компас (1302), кишеньковий годинник (1500), самопрядка (1530), система світу Коперніка (1543), закони падіння тіл Галілея (1590), мікроскоп (1590), телескоп (1600); відкриття Америки (1492) і морського шляху в Індію (1498) тощо
Копернік, Галілей, Бруно, Кеплер, Парацельс, Сервет і Гарвей заклали основи природознавства.
середньовічну школу та науку. Книга Рабле – це гімн гуманістичному вихованню і реальній освіті.
у своїх памфлетах “Похвала глупості”, “Розмови запросто” він висміює середньовічні школи і виховання, католицьке духівництво, критикує схоластику, формалізм у навчанні.
у своїх памфлетах “Похвала глупості”, “Розмови запросто” він висміює середньовічні школи і виховання, католицьке духівництво, критикує схоластику, формалізм у навчанні.
рекомендує вивчати класичні мови, починаючи з граматики
Особливу цінність має його книга “Молодим дітям наука”, що містить біля 600 правил, які вважав обов'язковими для юнацтва.
В своїй “Золотій книжці про найкращий суспільний лад і про новий острів Утопію” Т.Мор:
В своїй “Золотій книжці про найкращий суспільний лад і про новий острів Утопію” Т.Мор:
говорить про необхідність надати всім громадянам можливість ”духовної освіти та свободи”
критикує сучасне суспільне життя
приділяє значну увагу питанням виховання
великого значення надає фізичному вихованню.
праці “Трудова школа“, “Курс педагогіки“, підручник для початкового навчання “Красная зорька“ та ін.
праці “Трудова школа“, “Курс педагогіки“, підручник для початкового навчання “Красная зорька“ та ін.
Розробив ряд методів педагогічного дослідження: опитування, анкетування, тестування, спостереження, статистичний метод.
вважав, що спадковість є одним із факторів розвитку людини, але вирішальна роль у формуванні особистості належить вихованню.
- людина, у якій поєднувались би глибокі знання про природу, суспільство, здоров’я, уміння пізнавати і перетворювати дійсність, моральна чистота і багатство естетичних почуттів.
- людина, у якій поєднувались би глибокі знання про природу, суспільство, здоров’я, уміння пізнавати і перетворювати дійсність, моральна чистота і багатство естетичних почуттів.
головне – виробити в учнів уміння і бажання набувати знання на протязі всього життя.
Розвиток розуму дитини – копія розвитку розуму людства. Дитина генетично (серцем і думкою) пов’язана з рідною культурою, зі своїм народом.
Виступав проти методу одночасного вивчення учнями різних наук і пропонував, щоб дитина в окремі відрізки часу займалась тільки однією наукою.
Виступав проти методу одночасного вивчення учнями різних наук і пропонував, щоб дитина в окремі відрізки часу займалась тільки однією наукою.
Мета трудового виховання - розвиток в дитини “уміння створювати з речей і явищ природи предмети, корисні для людства“.
Вчитель – повинен бути вихованою і освіченою в сучасному розумінні людиною, бути педагогом взагалі, бути знавцем своєї науки і її викладання
є творцем української національної
є творцем української національної
педагогіки, яка відповідає духовності українського народу, його історичній місії і потребам державного будівництва України.
підручник "Загальні методи навчання", до якого були дописані дидактичні роботи: "Система освіти в самостійній Україні", "Система навчання", "Організаційні форми навчання" , "Виховний ідеал", "Виховна роль мистецтва", "Засади естетичного виховання", "Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру"
1. Передошкільне і дошкільне виховання: материнський догляд або ясла (до 3-х років), дитячий садок (з 3 до 6-ти років);
1. Передошкільне і дошкільне виховання: материнський догляд або ясла (до 3-х років), дитячий садок (з 3 до 6-ти років);
2. Початкова школа (від 6 до 14-ти років);
3. Середня школа: класична гімназія, реальна школа, середні технічні школи, учительська семінарія, середня агрономічна школа, середня медична школа (від 14 до 18-ти років);
4. Висока школа: університет, високі технічні школи, педагогічний інститут, академія мистецтва, консерваторія, військова академія (від 18 до 23-х років);
5. Позашкільна освіта;
6. Науково-дослідні установи: академія наук, академія педагогічних наук.
залишив багату педагогічну спадщину,
залишив багату педагогічну спадщину,
написав понад 150 творів (романи, повісті, оповідання, п’єси, сценарії, науково-педагогічні статті), роботи "Педагогічна поема", "Прапори на баштах", "Книга для батьків", "Методика організації виховного процесу", "Проблеми шкільного радянського виховання", "Лекції про виховання дітей" і ін.
Стрижнем педагогіки Макаренка є вчення про дитячий колектив.