1. Педагогічна діагностика як наука, її виникнення та становлення



Дата конвертації28.05.2016
Розмір445 b.



1.Педагогічна діагностика як наука, її виникнення та становлення

  • 1.Педагогічна діагностика як наука, її виникнення та становлення

  • 2. Сутність і зміст педагогічної діагностики

  • 3. Об’єкт і предмет педагогічної діагностики

  • 4.Завдання і функції педагогічної діагностики

  • 5. Типи педагогічної діагностики та вимоги до її проведення



Ингенкамп К. Педагогическая диагностика: Пер. с нем. – М.: Педагогика, 1991. – С. 8-12.

  • Ингенкамп К. Педагогическая диагностика: Пер. с нем. – М.: Педагогика, 1991. – С. 8-12.

  • Григор’єв А.Й., Завіна В.І. Психолого-педагогічна діагностика. – К. : Преса Україна, 2005. – 448 с.

  • Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: навч. пос. – К. : Україна, 1998. – 343 с.

  • Мартиненко С.М. Специфіка діагностичної діяльності вчителя початкової школи / С.М. Мартиненко // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка: зб. наук. пр./ редкол.: І.Д. Бех, З.Ф. Сіверс, Е.В. Бєлкіна та ін. – К.: КПМУ ім. Б.Д. Грінченка, 2006. – №5. – С. 92-98.

  • Мартиненко С.М. Діагностична діяльність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: монографія / С.М. Мартиненко. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2008. – С. 50-77.

  • Мартиненко С.М. Основи діагностичної діяльності вчителя початкової школи: навч.-мет. пос. / С.М. Мартиненко. – К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2010. – С. 9-35.

  • Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти / О.Я. Савченко. – К.: СПД "Цудзинович Т.І.", 2007. – 204 с.



Булах І.Є. Поняття та категорії педагогічної діагностики / І.Є. Булах // Програма Європейської Комісії TEMPUS/TACIS. – К., 2005. – С. 15-21.

  • Булах І.Є. Поняття та категорії педагогічної діагностики / І.Є. Булах // Програма Європейської Комісії TEMPUS/TACIS. – К., 2005. – С. 15-21.

  • Коджаспирова Г.М. Педагогический словарь: для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Г.М. Коджаспиров, А.Ю. Коджаспиров. – М.: Изд. центр “Академия”, 2001. – 176 с.

  • Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения / Я.А. Коменский; под ред. А.А. Красновского. – М.: Учпедгиз, 1955. – 651 с.

  • Словник іншомовних слів / за ред. І.В. Льохіна, Ф.М. Петрова. – К.: Держ. вид-во політ. л-ри УРСР, 1951. – 764 с.

  • Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві / В.О. Сухомлинський. – К.: Рад. шк., 1988. – 304 с.

  • Маслов С.И. Эмоционально-ценностное образование младших школьников: монография / С.И. Маслов. – Тула: Изд-во ТГТУ, 1999. – 130 с.

  • Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал: психологические проблемы / Л.М. Митина. – М.: Просвещение, 1994. – 216 с.

  • Психология: словарь / под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.

  • Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 1999. – 720 с.





Ключові поняття:

  • Діагностика

  • Діагностування

  • Педагогічна діагностика

  • Діагностична діяльність учителя

  • Педагогічний діагноз

  • Діагностичний супровід



Діагностика – це спеціальна практична діяльність, що здійснюється вчителем у навчально-виховному процесі

  • Діагностика – це спеціальна практична діяльність, що здійснюється вчителем у навчально-виховному процесі

  • Діагностика – це вид педагогічної діяльності, спрямований на вивчення та розпізнання стану об’єктів (суб’єктів) навчально-виховного процесу з метою взаємодії вчителя й учня та ефективного управління цим процесом

  • Діагностування – це отримання інформації про стан і розвиток контрольованого об’єкта, його відхилення від норми



Педагогічна діагностика – діяльність, спрямована на вивчення і розпізнання стану об’єктів навчання і виховання з метою управління ними

  • Педагогічна діагностика – діяльність, спрямована на вивчення і розпізнання стану об’єктів навчання і виховання з метою управління ними

  • У процесі педагогічної діагностики аналізується навчальний процес, визначаються результати навчання і виховання, характерні для окремих учнів (індивідів)

  • Педагогічна діагностика – частина дослідницької діяльності вчителя, спрямована на розпізнання стану компонентів педагогічного процесу



І. Інгенкамп

  • “Педагогічна діагностика ставить за мету, по-перше, оптимізувати процес індивідуального навчання, по-друге, в інтересах суспільства забезпечити правильне визначення результатів навчання, і, по-третє, керуючись виробленими критеріями, звести до мінімума помилки під час переводу учнів із однієї групи в іншу.”



Діагностична діяльність учителя – це самостійний вид педагогічної діяльності, спрямований на вивчення, дослідження, аналіз індивідуальних особливостей учнів, їх навчання і виховання; комплексна оцінка з метою встановлення педагогічного діагнозу, подолання недоліків і визначення подальших шляхів формування особистості

  • Діагностична діяльність учителя – це самостійний вид педагогічної діяльності, спрямований на вивчення, дослідження, аналіз індивідуальних особливостей учнів, їх навчання і виховання; комплексна оцінка з метою встановлення педагогічного діагнозу, подолання недоліків і визначення подальших шляхів формування особистості



Педагогічний діагноз – визначення характеру та об’єму здібностей учнів, ускладнень, які виникають у процесі навчання, виховання і відхилень у поведінці.

  • Педагогічний діагноз – визначення характеру та об’єму здібностей учнів, ускладнень, які виникають у процесі навчання, виховання і відхилень у поведінці.

  • Встановлюється на основі даних про засвоєння учнями шкільних програм, спостережень за результатами навчання, діяльністю.



Сутність педагогічної діагностики і головна мета полягають у визначенні змін, що відбуваються у розвитку особистості або дитячого колективу внаслідок застосування окремих методів, прийомів або цілісної системи навчання, виховання і розвитку

  • Сутність педагогічної діагностики і головна мета полягають у визначенні змін, що відбуваються у розвитку особистості або дитячого колективу внаслідок застосування окремих методів, прийомів або цілісної системи навчання, виховання і розвитку



Об’єктом педагогічної діагностики є індивідуальні особливості учня (вчителя), особистість дитини, її сім’я, колектив класу, школи, а також сам процес навчання і виховання та їх результативність

  • Об’єктом педагогічної діагностики є індивідуальні особливості учня (вчителя), особистість дитини, її сім’я, колектив класу, школи, а також сам процес навчання і виховання та їх результативність





Завдання педагогічної діагностики

  • Завдання педагогічної діагностики

  • вивчення особистості учня, рівня його потенціального розвитку, окремих моральних якостей, потреб, інтересів і нахилів

  • визначення рівня розвитку дитячого колективу, характеру і структури взаємин між дітьми

  • вивчення ставлення учнів до організації життя класу, школи, форм, методів, прийомів і технологій навчально-виховної роботи



вивчення взаємин між педагогами та учнями, їх ставлення до окремих педагогічних дій

  • вивчення взаємин між педагогами та учнями, їх ставлення до окремих педагогічних дій

  • вивчення наслідків впливу учителів на учнів певних форм, методів, прийомів навчання, виховання і розвитку

  • вивчення результативності всієї педагогічної системи виховання в класі, школі

  • вивчення статусу та самопочуття особистості в колективі

  • вивчення умов життя дитини в сім’ї та характеру взаємин з батьками, особливостей сімейного виховання



Функція – це зовнішнє виявлення якогось об’єкта в певній системі стосунків;

  • Функція – це зовнішнє виявлення якогось об’єкта в певній системі стосунків;

  • – це призначення, роль, обов’язок, коло діяльності;

  • – здатність підсистеми, що має певну структуру, здійснювати цілеспрямовану діяльність у межах цілісної системи.



Основні функції:

  • Інформаційна (збір інформації про учня, його сім’ю, клас загалом)

  • Оцінювальна (оцінювання навчальних досягнень, вихованості учня)

  • Прогностична (прогнозування подальшого розвитку учня у процесі навчально-пізнавальної діяльності, учнівського колективу)



Функції педагогічної діагностики

  • Функції педагогічної діагностики

    • забезпечують визначення вихідніх рівнів морального розвитку особистості, колективу, сім’ї та аналіз змін, які відбуваються у процесі виховання
    • сприяють більш ефективному здійсненню індивідуально-визначеного підходу до окремих учнів на основі діагнозу їх особливостей
    • зумовлюють можливість диференційованого підходу до окремих груп і категорій учнів відповідно до їх спільних рис, інтересів, потреб
    • допомагають виявити позитивні та негативні впливи сім’ї та навколишнього середовища на учнів і відповідно до цього коректувати навчально-виховну діяльність


на основі аналізу результативності навчання, виховання і розвитку учнів дають можливість визначити виховний потенціал педагогічного колективу, окремих учителів

    • на основі аналізу результативності навчання, виховання і розвитку учнів дають можливість визначити виховний потенціал педагогічного колективу, окремих учителів
    • сприяють виробленню єдиних педагогічних позицій, вимог у процесі навчання і виховання особистості та колективу
    • відіграють роль своєрідного каталізатора навчально-виховного процесу, тому що допомагають педагогам краще бачити свої помилки і успіхи у навчанні та вихованні учнів


Існує три типи діагностики:

    • Існує три типи діагностики:
    • початкова
    • коректувальна (поточна)
    • узагальнювальна (підсумкова)


Початкова діагностика пов’язана з планування навчально-виховного процесу.

  • Початкова діагностика пов’язана з планування навчально-виховного процесу.

  • Існують основні варіанти початкової діагностики, за якої:

  • колектив створений вперше, а класний керівник (класовод), учителі-предметники, незнайомі з учнями

  • колектив не новий, але вчитель, класний керівник, класовод вперше починає роботу з класом

  • учителі, класний керівник, класовод і колектив класу вже попередньо знайомі



За першим варіантом початкова діагностика використовується для всебічного вивчення учнів

  • За першим варіантом початкова діагностика використовується для всебічного вивчення учнів

  • Другий варіант: учитель вивчає не тільки учнів, а й сам колектив як складну динамічну систему

  • Третій варіант надає можливості вчителям, класному керівникові, класоводу провести вибіркову діагностику колективу й особистості. Вона є доповненням до інформації, яка була отримана раніше



Поточна (коректувальна) діагностика

  • Поточна (коректувальна) діагностика

  • проводиться у процесі організації діяльності учнівських колективів, орієнтує педагога на зміни, які відбуваються в учнях і в учнівських колективах. Одночасно оцінюється правильність раніше прийнятих рішень. Поточна діагностика виконує роль експрес-інформації і цим самим допомагає прийняти рішення щодо удосконалення навчально-виховної роботи



Підсумкова діагностика дає можливість оцінити діяльність навчально-виховної системи, визначити перспективи її подальшого розвитку

  • Підсумкова діагностика дає можливість оцінити діяльність навчально-виховної системи, визначити перспективи її подальшого розвитку



Вимоги до успішного діагностування

  • діагностика повинна виявляти не лише існуючий актуальний рівень розвитку особистості, колективу, а й давати інформацію про перспективи розвитку, які можуть бути досягнуті

  • вивчення індивідуальних собливостей дитини має здійснюватись з урахуванням вікових особливостей, зокрема, експериментальні завдання мають ставити вимоги в доступній формі для учнів кожної вікової групи

  • важливо дотримуватися оптимістичного погляду на об’єкт діагностування



“Досягнути успіхів у боротьбі з поганими та слабкими сторонами людини можливо вірніш за все, знайомивши її сильні сторони – ті сили у ній, які при належному їх спрямуванні можуть бути оберненні на добру мету, на них потрібно спиратися у боротьбі з недоліками людини, потрібно шукати собі сюзника в ній самій”

  • “Досягнути успіхів у боротьбі з поганими та слабкими сторонами людини можливо вірніш за все, знайомивши її сильні сторони – ті сили у ній, які при належному їх спрямуванні можуть бути оберненні на добру мету, на них потрібно спиратися у боротьбі з недоліками людини, потрібно шукати собі сюзника в ній самій”

  • С. Л. Рубінштейн



Діагностичний супровід у професійній діяльності – це використання вчителем початкової школи доцільних форм, методів і прийомів педагогічної діагностики у педагогічній діяльності, щоденній роботі з учнями

  • Діагностичний супровід у професійній діяльності – це використання вчителем початкової школи доцільних форм, методів і прийомів педагогічної діагностики у педагогічній діяльності, щоденній роботі з учнями



1. Розкрийте сутність і зміст поняття "педагогічна діагностика“

  • 1. Розкрийте сутність і зміст поняття "педагогічна діагностика“

  • 2. У чому полягає відмінність психологічної та педагогічної діагностик?

  • 3. Визначте об’єкт і предмет педагогічної діагностики

  • 4. Які завдання розв’язують психологічна і педагогічна діагностики?

  • 5. Що є методологічною основою педагогічної діагностики?



5. Які діагностичні методи і засоби ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

  • 5. Які діагностичні методи і засоби ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

  • 6. У чому полягає сутність і зміст поняття "діагностичне дослідження"?

  • 7. Визначте основні функції діагностичної діяльності вчителя початкової школи та дайте їм характеристику

  • 8. Ознайомтеся з професійними функціями, які виконує вчитель початкової школи. Спробуйте визначити в його діяльності діагностичну функцію та охарактеризуйте її



Розвиток педагогічної діагностики за рубежем

  • Розвиток педагогічної діагностики за рубежем

  • Педагогічна діагностика у вітчизняній науці

  • Внесок українських психологів і педагогів у розвиток педагогічної діагностики (Г.С. Костюк, О.О. Раєвський, С.А. Ананьїв, К.Ф. Лебединцев, Я.Ф. Чепіга, О.С. Залужний)

  • Характеристика сучасних педагогічних експертних систем

  • Основні напрями досліджень сучасної педагогічної діагностики






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка