1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.


1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці

  • 1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці

  • 2. Вікові особливості особистості

  • 3. Вікова динаміка та закономірності психічного розвитку особистості в онтогенезі


1. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с.

  • 1. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с.

  • 2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. — 576 с.

  • 3. Основи психології і педагогіки : навчальний посібник / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. - 2-ге вид., виправ., доп. – Київ : Академвидав, 2006. – 520 с.

  • 4. Мельничук І. М. Вікова і педагогічна психологія : навч.-метод. посіб. для вивчення курсу / І. М. Мельничук. – Тернопіль : ТНЕУ, Економічна думка, 2006. – 144 с.

  •  



- найвищий ступінь живих організмів на Землі;

  • - найвищий ступінь живих організмів на Землі;

  • - жива істота, яка досягла найвищого розвитку на Землі, суб’єкт суспільно-історичної діяльності;

  • - біосоціальна істота, наділена мовою, свідомістю, вищими психічними функціями



Індивід (лат. individuum — неділимий) — людина як представник людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо).

  • Індивід (лат. individuum — неділимий) — людина як представник людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо).



Особистість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин

  • Особистість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин



— розумність

  • — розумність

  • — відповідальність

  • — свобода

  • — особиста гідність

  • — індивідуальність



Індивідуальність — сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що формують її своєрідність, відмінність від інших людей

  • Індивідуальність — сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що формують її своєрідність, відмінність від інших людей



  • Соціалізація — процес засвоєння індивідом соціального досвіду, системи соціальних зв'язків та відносин.



Критеріями розвитку людини є

  • Критеріями розвитку людини є

  • анатомічні,

  • фізіологічні,

  • психологічні,

  • педагогічні,

  • фізичні

  • показники стану організму



Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі на різних вікових стадіях

  • Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі на різних вікових стадіях

  • Структура вікової психології:

  • психологія пренатального періоду,

  • дитяча психологія,

  • психологія молодшого школяра,

  • психологія підлітка,

  • психологія ранньої юності,

  • психологія дорослості,

  • геронтопсихологія



Педагогічна психологія вивчає психологічні проблеми навчання і виховання, закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу і диференціюється на кілька галузей знань:

  • Педагогічна психологія вивчає психологічні проблеми навчання і виховання, закономірності процесу засвоєння людиною соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу і диференціюється на кілька галузей знань:

  • психологія навчання,

  • психологія виховання,

  • психологія учителя



Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму від зародження до кінця життя

  • Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму від зародження до кінця життя

  • Онтогенез людини – це цілісний безперервний процес кількісних і якісних змін, який охоплює становлення людини в біологічному, психічному і соціальному плані; це становлення людини як організму, як свідомої суспільної істоти і як особистості; це розвиток, формування, дозрівання становлення – необхідні, послідовні, прогресивні зміни живої людської системи.



4 стадії когнітивного розвитку:

  • 4 стадії когнітивного розвитку:

  • 1. Сенсомоторна

  • 2. Доопераційна

  • 3. Конкретних операцій

  • 4. Формальних операцій



Стадія Назва стадії розвитку Вік

  • Стадія Назва стадії розвитку Вік

  • І дитинство До 1 року

  • ІІ ранній вік 1-3 роки

  • ІІІ дошкільний вік 3-6 років

  • ІV шкільний вік 6-11 років

  • V юнацький вік 11-20 років

  • VI молодість 20-25 років

  • VII зрілість до 60 років

  • VIII старість після 60 років



Становлення людини як індивіда та особистості, за Л.Виготським, передбачає діалектичну взаємодію двох взаємопов’язаних видів розвитку – природного (генотип + природне середовище) і соціального (сім’я, суспільство, виховання, научіння).

        • Становлення людини як індивіда та особистості, за Л.Виготським, передбачає діалектичну взаємодію двох взаємопов’язаних видів розвитку – природного (генотип + природне середовище) і соціального (сім’я, суспільство, виховання, научіння).


Кожному віку притаманна своя специфічна соціальна ситуація розвитку

  • Кожному віку притаманна своя специфічна соціальна ситуація розвитку

  • При переході від однієї вікової ступені до іншої виникають новоутворення

  • При зміні стабільних періодів виникають вікові кризи



1. Закон циклічності

  • 1. Закон циклічності

  • 2. Закон нерівномірності розвитку

  • 3. Закон „метаморфози”

  • 4. Закон поєднання процесів еволюції та інволюції в розвитку дитини



Види провідної діяльності:

  • Види провідної діяльності:

  • - емоційно-безпосереднє спілкування немовляти з дорослими (0-1 рік);

  • - предметно-маніпулятивна діяльність дітей раннього віку (1-3 роки);

  • - сюжетно-рольова гра у дошкільнят (3-6 років);

  • - навчальна діяльність у школярів;

  • - інтимно-особистісне спілкування підлітків;

  • - професійно-навчальна діяльність у старшому шкільному віці.



  • Критерії визначення психологічного віку

  • (за Д.Б.Ельконіним)

  • 1) соціальна ситуація розвитку

  • 2) провідний тип діяльності;

  • 3) основні новоутворення розвитку;

  • 4) вікові кризи.



1) вік немовляти – до 1 року;

  • 1) вік немовляти – до 1 року;

  • 2) раннє дитинство – 1-3 роки;

  • 3) молодший і середній дошкільній вік – 3-5 років;

  • 4) старший дошкільний вік – 5-7 років;

  • 5) молодший шкільний вік – 6-10 років;

  • 6) підлітковий вік 10-14 років;

  • 7) ранній юнацький вік – 13 (14-16) 17 років.



криза новонародженого (до 1 міс.);

  • криза новонародженого (до 1 міс.);

  • криза одного року;

  • криза трьох років;

  • криза семи років;

  • підліткова криза (11-12 років);

  • юнацька криза.



1. Пренатальний (внутріутробний)

  • 1. Пренатальний (внутріутробний)

  • 2. Дитинство

  • 3. Отроцтво

  • 4. Зрілість



а) гермінальна (передзародкова) стадія, що триває 2 тижні

  • а) гермінальна (передзародкова) стадія, що триває 2 тижні

  • б) зародкова (ембріональна) стадія – до кінця другого місяця розвитку

  • в) стадія плоду – від третього місяця розвитку до народження



1) спермогенез – вихід яйцеклітини із фолікули яєчника, запліднення, занурення заплідненого яйця у слизовий шар матки (7-8 доба запліднення);

  • 1) спермогенез – вихід яйцеклітини із фолікули яєчника, запліднення, занурення заплідненого яйця у слизовий шар матки (7-8 доба запліднення);

  • 2) період формування окремих органів плода і плаценти (3-8 тиждень);

  • 3) диференціація функцій органів і систем плода (20-24-й тиждень);

  • 4) момент народження;

  • 5) період адаптації новонародженої дитини



виховання зводиться в основному до фізичного розвитку дитини і піклуванню про її здоров'я;

  • виховання зводиться в основному до фізичного розвитку дитини і піклуванню про її здоров'я;

  • важливим завданням є

  • створення умов для

  • активного функціонування

  • органів чуття, що

  • забезпечує розвиток

  • нервової системи, мозку.



виховуючий, освітній, навчаючий вплив здійснюють на дитину дії з предметами, спілкування з дорослими;

  • виховуючий, освітній, навчаючий вплив здійснюють на дитину дії з предметами, спілкування з дорослими;

  • завдання виховання полягає в забезпеченні можливості всіх пізнавальних процесів.



завдання - забезпечити різносторонню діяльність, різноманітні форми спілкування, що сприяє розвитку самостійності.

  • завдання - забезпечити різносторонню діяльність, різноманітні форми спілкування, що сприяє розвитку самостійності.



фізичний розвиток

  • фізичний розвиток

  • передбачає охорону

  • здоров'я, розвиток рухових

  • вмінь;

  • розумове виховання формує систему уявлень про оточуючий світ, інтелектуальні вміння;

  • в моральному вихованні, спираючись на наслідування, формуються моральні норми, відношення до людей, до себе;

  • естетичне виховання сприяє розвитку творчих сил дитини, формує естетичний смак.



цілеспрямоване виховання

  • цілеспрямоване виховання

  • здійснюється в процесі учбової діяльності;

  • важливо формувати властивості особистості.



головним є проблема формування життєвої позиції, світогляду, переконань;

  • головним є проблема формування життєвої позиції, світогляду, переконань;



прийняття свого життєвого шляху як єдино можливого;

  • прийняття свого життєвого шляху як єдино можливого;

  • переоцінка цінностей минулого;

  • виникнення цілісності особистості.



  • 1) макросоціальні умови

  • 2) мікросоціальні умови

  • 3) психоматичні умови



  • 1) особливості мотиваційної сфери;

  • 2) особливості формування свідомості та самосвідомості;

  • 3) активність дитини (поведінка, діяльність, спілкування).

  • Франсуа Рабле (1483-1553) у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” здійснив блискучу атаку на

  • середньовічну школу та науку. Книга Рабле – це гімн гуманістичному вихованню і реальній освіті.





Дякую за увагу

  • Дякую за увагу




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка