1. Принципи фізичного виховання



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.



1. Принципи фізичного виховання.

  • 1. Принципи фізичного виховання.

  • 1.1. Принцип свідомості та активності.

  • 1.2. Принцип наочності.

  • 1.3. Принцип доступності та індивідуалізації.

  • 1.4. Принцип систематичності

  • 1.5. Принцип міцності та прогресування.

  • 2. Методи фізичного виховання.

  • 2.1. Практичні методи.

  • 2.2. Методичні прийоми вправляння.

  • 2.3. Метод використання слова.

  • 2.4. Метод демонстрації.

  • 2.5. Загальні вимоги до підбору і використання методів.



Позиції, що визначають найбільш загальні, відправні положення керівництва процесом фізичного виховання, в теорії фізичного виховання одержали назву принципів. Знання принципів та їх практична реалізація роблять процес фізичного виховання ефективнішим і є віддзеркаленням демократизації навчально-виховного процесу.

  • Позиції, що визначають найбільш загальні, відправні положення керівництва процесом фізичного виховання, в теорії фізичного виховання одержали назву принципів. Знання принципів та їх практична реалізація роблять процес фізичного виховання ефективнішим і є віддзеркаленням демократизації навчально-виховного процесу.



будувати процес фізичного виховання необхідно при активній участі в ньому учнів, з усвідомленням ними цінності занять фізичними вправами для їх всебічного розвитку;

  • будувати процес фізичного виховання необхідно при активній участі в ньому учнів, з усвідомленням ними цінності занять фізичними вправами для їх всебічного розвитку;

  • при вивченні вправ необхідно використовувати різні форми наочності для формування уявлення та кращого їх сприйняття учнями;

  • у процесі навчання забезпечувати доступність запропонованих фізичних, координаційних та психічних навантажень кожному учневі;

  • при плануванні роботи формувати чітку систему занять та забезпечувати наступність у засвоєнні вправ;

  • у процесі занять постійно підвищувати вимоги до учнів, надійно закріплювати засвоєне на заняттях.



Процес фізичного виховання — це двосторонній процес, в якому бере участь, з одного боку, вчитель, який прагне навчити, з іншого — учень, який повинен виявити бажання навчитись.

  • Процес фізичного виховання — це двосторонній процес, в якому бере участь, з одного боку, вчитель, який прагне навчити, з іншого — учень, який повинен виявити бажання навчитись.

  • Передбачає три шляхи реалізації:

  • - формування стійкого інтересу до мети і завдань занять;

  • - самоаналіз дій;

  • - виховання творчого ставлення до занять.



Мотивування являє собою сукупність фактів, аргументів і доказів, що переконують у значимості для учня фізичних вправ, що вивчаються. Якщо учні внутрішньо приймають мотивуючі докази учителя, то навчальний матеріал набуває для них особистісного значення.

  • Мотивування являє собою сукупність фактів, аргументів і доказів, що переконують у значимості для учня фізичних вправ, що вивчаються. Якщо учні внутрішньо приймають мотивуючі докази учителя, то навчальний матеріал набуває для них особистісного значення.

  • Стимулювання спрямоване на підвищення навчальної активності учнів за допомогою зовнішніх збудників-стимулів. Стимули передбачають особистісно значимі заохочення учнів за формулою: "Якщо досягнеш результатів, будеш винагороджений"



ставити конкретні і посильні завдання навчання і тренування, про результати виконання яких можна судити уже в кінці уроку або тренувального мікроциклу.;

  • ставити конкретні і посильні завдання навчання і тренування, про результати виконання яких можна судити уже в кінці уроку або тренувального мікроциклу.;

  • забезпечити точне і глибоке розуміння кожним учнем сенсу і значення навчального матеріалу, щоб учні знали не тільки чого потрібно навчитись, але й як необхідно це зробити, і чому так, а не інакше.;

  • щоб поставлені завдання

  • відповідали певним особистим

  • потребам учнів;

  • щоб учні одержували інформацію

  • необхідну для навчальної діяльності;



домагатись, щоб кожен учень міг чітко відповісти на питання: «Яке завдання ти ставиш перед собою в даній спробі?»;

  • домагатись, щоб кожен учень міг чітко відповісти на питання: «Яке завдання ти ставиш перед собою в даній спробі?»;

  • щоб перед засвоєнням нових вправ перевірялась готовність учнів до цього;

  • щоб учні добре ставились до предмета, до колективу класу;

  • щоб на заняттях створювались ситуації, які дозволяють застосовувати одержані знання й уміння у практичній діяльності.



- навчання без попереднього показу;

  • - навчання без попереднього показу;

  • - використання спеціальних тренажерів і звуколідерів, які допомагають сформувати правильне відчуття рухів при вивченні нових рухових дій, їх темп і ритм;

  • - використання прийомів ідеомоторного тренування;

  • - самостійний підбір вправ за завданням учителя для вирішення конкретних завдань;

  • - самооцінка і взаємооцінка якості виконаної вправи;

  • - колективне визначення помилок, які допустили учні при виконанні вправ;

  • - обговорення техніки виконання вправ, що вивчаються;

  • - велике значення для самоаналізу дій учнями має виконання вправ перед дзеркалом.



- застосування швидкої об'єктивної інформації про якість вирішення поставлених завдань;

  • - застосування швидкої об'єктивної інформації про якість вирішення поставлених завдань;

  • - використання предметних орієнтирів-стимулів, світлової та звукової сигналізації;

  • - для того, щоб учні осмислювали і контролювали свої дії, необхідна спеціальна рухова підготовка;

  • - важливо навчити дітей керувати своїми просторовими, силовими і швидкісними проявами;

  • - проникнути в суть фізичних вправ, встановити контроль за якістю їх виконання і застосування зусиль, аналізувати свої дії допомагає музичний супровід.;

  • - свідомий підхід необхідний і при розвитку фізичних якостей.



озброєння учнів спеціальними знаннями, пов’язуючи їх із знаннями з інших предметів;

  • озброєння учнів спеціальними знаннями, пов’язуючи їх із знаннями з інших предметів;

  • використання взаємонавчання;

  • виховання критичного ставлення до себе;

  • залучення учнів до виконання ними обов’язків капітанів команд, фізоргів, чергових, груповодів;

  • забезпечення емоційності занять;

  • забезпечення різноманітності змісту уроків фізичної культури;

  • організація самостійних форм фізичного виховання учнів;

  • забезпечення задоволеності учнів навчальними заняттями;

  • активність учнів на заняттях і поза ними повинна бути усвідомленою.



Конкретний вибір прийомів і засобів активізації діяльності учнів обумовлюється завданнями уроку, етапом навчання, характером навчального матеріалу, рівнем підготовленості учнів і здібностями педагога.

  • Конкретний вибір прийомів і засобів активізації діяльності учнів обумовлюється завданнями уроку, етапом навчання, характером навчального матеріалу, рівнем підготовленості учнів і здібностями педагога.

  • Активізація у процесі фізичного виховання — це мобілізація фізичних, психічних та інтелектуальних можливостей учнів, спрямована на осмислення і вирішення навчальних завдань.

  • Найбільш успішному вирішенню намічених навчальних завдань сприяє комплекс методів.



Наочність здійснюється не тільки за допомогою бачення, але й шляхом мобілізації інших аналізаторів.

  • Наочність здійснюється не тільки за допомогою бачення, але й шляхом мобілізації інших аналізаторів.

  • Виділяють три форми поєднання слова і наочності:

  • 1) коли основа — демонстрація, слово вчителя спрямовує учнів на пошук шляхів вирішення рухового завдання;

  • 2) коли основа — слово, вчитель описує спосіб вирішення рухового завдання, а демонстрація ілюструє сказане;

  • 3) основа — демонстрація, слово вчителя описує показане і інструктує учнів про способи вирішення завдання.



Пряма наочність реалізується шляхом демонстрації вправ учителем, підготовленим і непідготовленим учнем, образним описом вправи, яка вивчається.

  • Пряма наочність реалізується шляхом демонстрації вправ учителем, підготовленим і непідготовленим учнем, образним описом вправи, яка вивчається.

  • Суть опосередкованої наочності полягає в тому, що образ вправи, яка вивчається, передається учням за допомогою інших форм зображення (кінограм, малюнків, таблиць, діаграм та ін.), або підбираються певні засоби, які підказують темп і ритм виконання рухових дій, амплітуду рухів тощо.



Індивідуальний темп навчання — природно задана властивість, обумовлена швидкістю утворення тимчасових зв'язків в ЦНС, яка в різних дітей неоднакова, тому їм необхідний різний час та різна кількість повторень для засвоєння знань, формування рухових умінь і навичок.

  • Індивідуальний темп навчання — природно задана властивість, обумовлена швидкістю утворення тимчасових зв'язків в ЦНС, яка в різних дітей неоднакова, тому їм необхідний різний час та різна кількість повторень для засвоєння знань, формування рухових умінь і навичок.

  • Диференційоване навчання - полягає у пристосуванні навчального матеріалу до індивідуальних можливостей учнів шляхом диференціації методів, засобів інтенсивності навчальної діяльності стосовно груп, сформованих із приблизно однакових за рівнем підготовленості учнів.



1. Перш за все, враховуються відмінності у ставленні дітей до навчання і його результатів.

  • 1. Перш за все, враховуються відмінності у ставленні дітей до навчання і його результатів.

  • 2. Кількість і обсяг необхідних вправ для засвоєння і закріплення навчального матеріалу в кожного учня різні: отже, темп навчання також різний.

  • 3. При оволодінні технікою рухових дій слід підбирати підвідні вправи відповідного характеру і обсягу залежно від навчальних успіхів учнів.

  • 4. Істотно відрізняються можливості учнів витримувати фізичні і психічні навантаження.

  • 5. Неоднаково учні сприймають інформацію залежно від методу її передачі.

  • 6. Позитивним слід вважати досвід учителів, які оцінюють учнів не за їх абсолютними показниками, а за приростом до початкового результату.

  • 7. Диференційований підхід вимагає відповідної матеріальної бази.

  • 8. Реалізуючи принцип індивідуалізації, слід враховувати такий важливий соціально-психологічний феномен, яким є ефект суперництва.



В першу чергу, слід систематизувати навчальний матеріал, який підлягає засвоєнню. Систематизація торкається таких питань: яким чином розмістити навчальний матеріал, щоб не порушити логіку предмета; з чого починати навчання, і в якій послідовності будувати його; як встановити зв'язок між новим і вже вивченим матеріалом; яких часових параметрів слід дотримуватись?

  • В першу чергу, слід систематизувати навчальний матеріал, який підлягає засвоєнню. Систематизація торкається таких питань: яким чином розмістити навчальний матеріал, щоб не порушити логіку предмета; з чого починати навчання, і в якій послідовності будувати його; як встановити зв'язок між новим і вже вивченим матеріалом; яких часових параметрів слід дотримуватись?

  • Організовуючи навчальний процес, необхідно забезпечити регулярність занять.

  • Методичне забезпечення занять повинно передбачити раціональне чергування навантажень і відпочинку.



Для міцного засвоєння фізичних вправ необхідно забезпечити достатню кількість повторень.

  • Для міцного засвоєння фізичних вправ необхідно забезпечити достатню кількість повторень.

  • Педагог повинен забезпечити варіативність виконання вправ.

  • Постійне підвищення вимог до учнів, яке здійснюється шляхом поставлення щораз все нових і нових завдань.

  • У практиці застосовують дві форми підвищення вимог: прямолінійну і сходинчату.



Методи — це способи взаємної діяльності учня і вчителя спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань.

  • Методи — це способи взаємної діяльності учня і вчителя спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань.

  • Методичні прийоми — це шляхи реалізації методів у конкретних випадках і умовах процесу фізичного виховання.

  • Спеціально упорядкована сукупність методів, методичних прийомів, засобів та форм навчання утворює методику.



Навчання рухових дій:

  • Навчання рухових дій:

  • - загалом;

  • - по частинах;

  • - підвідних вправ.

  • Удосконалення та закріплення рухових дій:

  • - ігровий;

  • - змагальний.

  • Тренування:

  • - безперервний;

  • - інтервальний;

  • - комбінований.



Метод навчання вправ загалом застосовується на всіх етапах і передбачає їх багаторазове повторення в тому вигляді, в якому вони є предметом (кінцевою метою) навчання. На початковому етапі навчання він може використовуватись, якщо учні мають високий рівень підготовленості, а вправа, яка вивчається, порівняно проста. На заключному етапі застосовується завжди.

  • Метод навчання вправ загалом застосовується на всіх етапах і передбачає їх багаторазове повторення в тому вигляді, в якому вони є предметом (кінцевою метою) навчання. На початковому етапі навчання він може використовуватись, якщо учні мають високий рівень підготовленості, а вправа, яка вивчається, порівняно проста. На заключному етапі застосовується завжди.

  • Позитивною рисою даного методу є те, що цілісне навчання сприяє формуванню міцних умовно-рефлекторних зв'язків одночасно на всі рухи рухової дії.

  • Недоліком — те, що учень одночасно повинен вирішувати багато рухових завдань, а, отже, зосереджувати увагу на всіх деталях техніки.



Метод навчання вправ по частинах полягає в тому, що складну рухову дію спочатку розділяють на частини, вивчають окремі рухи, а потім об'єднують їх.

  • Метод навчання вправ по частинах полягає в тому, що складну рухову дію спочатку розділяють на частини, вивчають окремі рухи, а потім об'єднують їх.

  • Позитивною рисою даного методу є те, що таке навчання дозволяє послідовно концентрувати увагу учнів на окремих рухах.

  • Негативною рисою є те, що при розучуванні частин формуються окремі рефлекторні зв'язки на певні рухи.



Підвідні вправи за своєю структурою повинні відповідати руховій дії загалом, або її окремим рухам. Вони сприяють нагромадженню таких простіших умовно-рефлекторних зв'язків, які пізніше, в силу певної однорідності і спільності з основною вправою, можуть допомогти в засвоєнні цілісного рухового акту.

  • Підвідні вправи за своєю структурою повинні відповідати руховій дії загалом, або її окремим рухам. Вони сприяють нагромадженню таких простіших умовно-рефлекторних зв'язків, які пізніше, в силу певної однорідності і спільності з основною вправою, можуть допомогти в засвоєнні цілісного рухового акту.

  • Підвідні вправи повинні мати закінчену форму і бути доступні учням. Багатство і різноманітність підвідних вправ збагачує руховий досвід, робить заняття цікавішими, а процес навчання — ефективнішим. Проте, використання підвідних вправ — це не самоціль і тому має бути суворо індивідуалізоване



Підвищене емоційне тло виконання навчальних завдань ігровим методом сприяє адаптації учнів до тренувальних впливів. Захоплюючись сюжетом, учні можуть без перевтоми виконати набагато складніші завдання, ніж іншими методами. Водночас надмірне збудження під час гри може спричинити травми, функціональні перенапруження в осіб, що мають вади в діяльності серцево-судинної системи, фізично слабо розвинених та літніх людей.

  • Підвищене емоційне тло виконання навчальних завдань ігровим методом сприяє адаптації учнів до тренувальних впливів. Захоплюючись сюжетом, учні можуть без перевтоми виконати набагато складніші завдання, ніж іншими методами. Водночас надмірне збудження під час гри може спричинити травми, функціональні перенапруження в осіб, що мають вади в діяльності серцево-судинної системи, фізично слабо розвинених та літніх людей.



широкі можливості відтворювати стосунки між людьми у вигляді взаємодопомоги і гострого суперництва;

  • широкі можливості відтворювати стосунки між людьми у вигляді взаємодопомоги і гострого суперництва;

  • яскраво виражена емоційність, що вимагає старанно регламентувати і регулювати стосунки між гравцями;

  • швидка зміна ситуації, яка вимагає постійного внесення коректив у дії гравців з метою оперативного вирішення проблем, що виникають;

  • можливість надання гравцям широкої самостійності вибору засобів діяльності і способів поведінки, прояву ініціативи і творчості в діях;

  • навантаження, яке одержують учасники, залежить від активності гравців і характеру виконання ними ігрових функцій, що унеможливлює її сувору регламентацію з боку педагога;

  • •комплексне використання рухових навичок, прояву фізичних, вольових і моральних якостей для досягнення успіху, що визначає комплексну дію гри на організм учнів.



зіставлення сил учнів з метою виявлення переможця. Перемозі підпорядкована вся діяльність відповідно до встановлених правил;

  • зіставлення сил учнів з метою виявлення переможця. Перемозі підпорядкована вся діяльність відповідно до встановлених правил;

  • змагальний метод дає можливість повністю розкрити функціональні та психічні можливості учнів і вивести їх на новий рівень підготовленості;

  • стимулювання творчої активності самостійності, ініціативи тощо;

  • обмежені можливості регулювати навантаження учнів. Змагальна діяльність сприяє вихованню і вчить максимально проявляти фізичні і психічні сили, в повній мірі реалізувати свій руховий потенціал.



Характерною особливістю методів безперервної вправи є тривале виконання одного тренувального завдання без відпочинку. Засобами можуть бути: циклічні вправи, ациклічна вправа, що виконується багато разів без пауз для відпочинку, або різні ациклічні вправи (аеробіка).

  • Характерною особливістю методів безперервної вправи є тривале виконання одного тренувального завдання без відпочинку. Засобами можуть бути: циклічні вправи, ациклічна вправа, що виконується багато разів без пауз для відпочинку, або різні ациклічні вправи (аеробіка).

  • Обсяг тренувальних навантажень (довжина дистанції, час виконання вправи, кількість безперервних повторень тощо) — великий.



Метод безперервної вправи:

  • Метод безперервної вправи:

  • Метод безперервної рівномірної (стандартизованої) вправи;

  • Метод безперервної прогресуючої вправи;

  • Метод безперервної регресуючої вправи;

  • Метод безперервної варіативної вправи;



Метод навчання вправ загалом застосовується на всіх етапах і передбачає їх багаторазове повторення в тому вигляді, в якому вони є предметом (кінцевою метою) навчання. На початковому етапі навчання він може використовуватись, якщо учні мають високий рівень підготовленості, а вправа, яка вивчається, порівняно проста. На заключному етапі застосовується завжди.

  • Метод навчання вправ загалом застосовується на всіх етапах і передбачає їх багаторазове повторення в тому вигляді, в якому вони є предметом (кінцевою метою) навчання. На початковому етапі навчання він може використовуватись, якщо учні мають високий рівень підготовленості, а вправа, яка вивчається, порівняно проста. На заключному етапі застосовується завжди.

  • Позитивною рисою даного методу є те, що цілісне навчання сприяє формуванню міцних умовно-рефлекторних зв'язків одночасно на всі рухи рухової дії.

  • Недоліком — те, що учень одночасно повинен вирішувати багато рухових завдань, а, отже, зосереджувати увагу на всіх деталях техніки.



Характерною особливістю методу інтервальної (повторної) вправи є наявність робочих фаз та інтервалів для відпочинку між ними в процесі виконання певного тренувального завдання. При цьому тривалість робочих фаз і режимів, їх виконання, тривалість і характер відпочинку планується заздалегідь.

  • Характерною особливістю методу інтервальної (повторної) вправи є наявність робочих фаз та інтервалів для відпочинку між ними в процесі виконання певного тренувального завдання. При цьому тривалість робочих фаз і режимів, їх виконання, тривалість і характер відпочинку планується заздалегідь.



Метод інтервальної вправи:

  • Метод інтервальної вправи:

  • Метод інтервальної рівномірної (стандартизованої) вправи;

  • Метод інтервальної (повторної) прогресуючої вправи;

  • Метод інтервальної регресуючої вправи;

  • Метод інтервальної (повторної) варіативної вправи;



Характерною ознакою методів комбінованої вправи є поєднання в одному тренувальному завданні безперервної і інтервальної роботи та різних режимів навантаження. Поєднання в одному тренувальному завданні особливостей різних методів дозволяє в окремих випадках забезпечити повнішу відповідність його структури і змісту педагогічному завданню і, таким чином, раціональніше керувати розвитком рухових якостей. Це також дозволяє уникати притаманної іншим методам монотонності і значно підвищувати емоційне тло занять.

  • Характерною ознакою методів комбінованої вправи є поєднання в одному тренувальному завданні безперервної і інтервальної роботи та різних режимів навантаження. Поєднання в одному тренувальному завданні особливостей різних методів дозволяє в окремих випадках забезпечити повнішу відповідність його структури і змісту педагогічному завданню і, таким чином, раціональніше керувати розвитком рухових якостей. Це також дозволяє уникати притаманної іншим методам монотонності і значно підвищувати емоційне тло занять.



Метод комбінованої вправи:

  • Метод комбінованої вправи:

  • Метод комбінованої вправи з різним сполученням структури завдань;

  • Метод комбінованої вправи з різним сполученням змісту завдань;

  • Метод комбінованої вправи з різним сполученням структури та змісту;

  • Метод колового тренування;



  • вправляння з безпосередньою фізичною допомогою;

  • вправляння в "обидва боки";

  • вправляння в уяві;

  • вправляння за допомогою імітації рухів.



Важко переоцінити значення вправ, які виконуються за словесним описом. Тут вправи використовуються не тільки для фізичного розвитку, але й з освітньою метою, тобто для вдосконалення процесів свідомого керування рухами на основі придбаних знань.

  • Важко переоцінити значення вправ, які виконуються за словесним описом. Тут вправи використовуються не тільки для фізичного розвитку, але й з освітньою метою, тобто для вдосконалення процесів свідомого керування рухами на основі придбаних знань.

  • За даними психологів (В.В.Клименко), яскраво і підкреслено (експресивно) виражені думки і почуття, правильні тон і інтонація додають додатково, до повідомлення близько 40% інформації.



встановити необхідні взаємостосунки з учнями;

  • встановити необхідні взаємостосунки з учнями;

  • сформувати правильне уявлення учнів про техніку вправи, яку належить вивчити;

  • організувати діяльність учнів і керувати ними;

  • передавати необхідні знання і ставити завдання;

  • активізувати творче ставлення учнів до навчально-виховного процесу;

  • стимулювати розвиток інтелекту;

  • вирішувати виховні завдання, регулювати поведінку та емоційний стан учнів;

  • оцінювати якість виконання учнями завдань.



Встановлено, що у процесі виконання певних рухових дій учень частіше мислить образами, а не вербальне. Тому не випадково в спортивно-педагогічній діяльності найповніше образ вправи можна створити за допомогою показу. Найширше він застосовується на першому етапі навчання і тоді, коли в техніку виконання вправи вносять новий елемент, змінюють раніше вивчені деталі, виправляють помилки.

  • Встановлено, що у процесі виконання певних рухових дій учень частіше мислить образами, а не вербальне. Тому не випадково в спортивно-педагогічній діяльності найповніше образ вправи можна створити за допомогою показу. Найширше він застосовується на першому етапі навчання і тоді, коли в техніку виконання вправи вносять новий елемент, змінюють раніше вивчені деталі, виправляють помилки.

  • Розрізняють дві основні форми показу — демонстрацію поз і рухів (безпосередній показ або пряма наочність) і використання з цією метою ілюстративних матеріалів (опосередкована наочність).



показувати тільки тоді, коли учень за поясненням не може уявити рухову дію і правильно її виконати;

  • показувати тільки тоді, коли учень за поясненням не може уявити рухову дію і правильно її виконати;

  • з самого початку учень повинен створити уявлення не тільки про послідовність рухів, але і про їх інтенсивність, ритм, амплітуду;

  • використовувати повільний показ;

  • при показі можна зупинятись на певних місцях, підкреслювати розмах, швидкість та інші параметри рухової дії;

  • показувати одну дію варто не більше двох-трьох разів;

  • доцільно максимально скоротити паузу між демонстрацією і виконанням;

  • показувати можна цілу вправу або її частини;

  • демонструючи вправи, необхідно опиратись на відомі дітям образи тварин, птахів (зайчик, мишка, жабка);

  • при кожному показі необхідно акцентувати увагу учнів на певних рухах цілісної рухової дії;

  • кожна вправа має найбільш вигідні зони огляду.



корисно поєднувати демонстрацію "сповільненою" зі звичайною кінострічкою за схемою: звичайна — "сповільнена" — звичайна;

  • корисно поєднувати демонстрацію "сповільненою" зі звичайною кінострічкою за схемою: звичайна — "сповільнена" — звичайна;

  • вчителю необхідно завчасно вивчити матеріали демонстрації, визначити сторони і деталі, на які треба звернути особливу увагу учнів;

  • до аналізу і пояснення ілюстративних матеріалів слід залучати учнів. Це сприяє їх активізації і, як наслідок, кращому їх розумінню;

  • ілюстративні матеріали корисно давати учням і додому для самостійного аналізу з наступним колективним обговоренням техніки.



підібрані методи повинні забезпечити найвищий оздоровчий і виховний ефект фізичного виховання;

  • підібрані методи повинні забезпечити найвищий оздоровчий і виховний ефект фізичного виховання;

  • обраний метод повинен відповідати завданням, які належить вирішити;

  • використаний метод має забезпечити найкоротший шлях до засвоєння запланованих знань, умінь і навичок та удосконалення фізичних якостей;

  • застосований метод чи прийом повинен відповідати індивідуальним особливостям учнів, рівню їх розвитку, підготовленості і вікові;

  • при підборі методів треба враховувати специфіку навчального матеріалу, його складність;



вибір методу і його прийомів залежить від етапу навчання;

  • вибір методу і його прийомів залежить від етапу навчання;

  • обрані для використання методи і методичні прийоми повинні відповідати індивідуальним властивостям і можливостям вчителя;

  • методи, які використовує вчитель, повинні забезпечити розвиток особистості учня;

  • вибір методу обумовлений умовами проведення занять, матеріальним забезпеченням;

  • на думку Д.Локка, методи повинні бути орієнтовані на природні інтереси і позитивні емоції дітей, вони повинні зробити процес навчання привабливим.



  • ДЯКУЮ ЗА УВАГУ



Каталог: data -> kafedra -> internal -> fiz reabil -> presentations
presentations -> Психічне здоров’я
presentations -> Експертиза втрати працездатності. Експертиза втрати працездатності
presentations -> Елементи які необхідні для рослин у порівняно невеликих кількостях. Входять до складу ферментів
presentations -> Зміни в суглобі при тривалій імобілізації
presentations -> Положення керівництва процесом фізичного виховання, що об’єктивно відображають сутність і фундаментальні закономірності навчання, виховання та всебічного розвитку особистості
presentations -> За рівнозначних умов буде залежати від навколишнього середовища та гігієнічних умов за рівнозначних умов буде залежати від навколишнього середовища та гігієнічних умов
presentations -> Сучасна фахова література визначає рекламу як скероване, неособисте звернення, яке здійснюється через засоби масової інформації та інші види комунікацій
presentations -> Не можна не відзначити все зростаючий останнім часом інтерес до здорового способу життя. Рано чи пізно починаєш замислюватися, що спосіб життя, який зараз ведеш, не кращим чином позначається на здоров'ї
presentations -> Поняття про медичну активність людини; суть та мета профілактичних оглядів; Поняття про медичну активність людини; суть та мета профілактичних оглядів
presentations -> Оптимізації взаємодії суспільства


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка