1. Ригідний (1795 – 1932)



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.



1. Ригідний (1795 – 1932).

  • 1. Ригідний (1795 – 1932).

  • 2. Напівгнучкий (1932 – 1958).

  • 3. Волоконно-оптичний (1958 - 1981).

  • 4. Електронний (з 1981 по теперішній час).







Компоненти ендоскопічної відеосистеми

  • Компоненти ендоскопічної відеосистеми





ЕГДС загалом показана:

  • ЕГДС загалом показана:

  • A. Скарги з боку верхніх відділів живота, які утримуються, не зважаючи на відповідну терапію.

  • B. Скарги з боку верхніх відділів живота, що супроводжуються іншими симптомами, що наводять на думку про важке

  • захворювання (анорексія, втрата ваги тощо) у пацієнтів віком понад 45 років.

  • C. Дисфагія або одинофагія.

  • D. Симптоми стравохідного рефлюксу, що персистують або рецидивують незважаючи на відповідну терапію.

  • E. Персистуюче блювання невідомого генезу.

  • F. Інші захворювання, при яких наявність патології верхніх відділів ТК може вплинути на вибір лікування (наприклад, виразка

  • або ШКК в анамнезі при плануванні трансплантації органа, довготривалої терапії антикоагулянтами, довготривалої терапії

  • НСПЗП, а також при ракові голови та шиї).

  • G. Сімейні (родинні) аденоматозні поліпозні синдроми.

  • H. Для підтвердження і гістологічної верифікації діагнозу захворювань, виявлених радіологічно:

  • 1. Неопластичні ураження.

  • 2. Виразки шлунка або стравоходу.

  • I. Шлунково-кишкова кровотеча:

  • 1. У пацієнтів з активною або недавньою кровотечею.

  • 2. При підозрі на хронічну крововтрату або при залізодефіцитній анемії, коли клінічна ситуація наводить на думку про

  • джерело у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (ШКТ) або при негативному результаті колоноскопії.

  • J. Коли показане взяття зразка тканини або рідини.

  • K. У пацієнтів з портальною гіпертензією для виявлення стравохідних вариксів.

  • L. Для оцінки гострих ушкоджень після надходження per os їдких речовин.

  • M. Лікування уражень, що кровоточать, таких як виразки, пухлини, судинні ураження, тощо (електрокоагуляція,

  • аргоноплазменна коагуляція (АПК), термозонд, лазерна фотокоагуляція, радіочастотна коагуляція (РЧК), ін'єкційна терапія

  • тощо).

  • N. Лігування, кліпування або склеротерапія вариксів.

  • O. Видалення сторонніх тіл.

  • P. Видалення доброякісних пухлин, чи ранніх раків.

  • Q. Встановлення зондів для годування або дренування (перорально, черезшкірна ендоскопічна гастростомія, черезшкірна

  • ендоскопічна єюностомія).

  • R. Дилатація стенотичних уражень (наприклад, трансендоскопічна балонна дилатація або дилатація з використанням

  • направника).

  • S. Лікування ахалазії (балонна дилатація, введення ботулотоксину).

  • T. Паліативне лікування стенозуючих новоутворів (лазерна, мультиполярна електрокоагуляція, АПК, встановлення стента,

  • тощо).

  • U. Нагляд за загоєними виразки шлунка.





Індикатори якості періоду до ендоскопічного втручання:

  • Індикатори якості періоду до ендоскопічного втручання:

  • 1. ЕГДС необхідно проводити за рекомендованими показаннями.

  • 2. Перед проведенням ЕГДС отримати інформовану згоду, у т.ч. обговорити можливий ризик, пов'язаний з втручанням.

  • 3. Антибіотики профілактично призначають пацієнтам з цирозом печінки і гострою ШКК з верхніх відділів травного тракту,

  • яким виконують ЕГДС.

  • 4. Антибіотики профілактично призначають перед виконанням черезшкірної ендоскопічної гастростомії — PEG, черезшкірної

  • ендоскопічної еюностомії - JPEG.

  • Індикатори якості періоду виконання ендоскопічного втручання:

  • 1. Необхідно проводити повне обстеження стравоходу,шлунка і дванадцятипалої кишки, у т.ч. огляд шлунка в інверсії.

  • 2. При виявленні виразок шлунка необхідно проводити біопсію.

  • 3. При виявленні вистеленого циліндричним епітелієм стравоходу (CLE) він вимірюється згідно з Празькою класифікацією

  • "C&M". Біопсія проводиться в усіх випадках CLE для визначення наявності спеціалізованого кишкового епітелію. Її

  • рекомендується виконувати після одномісячного курсу лікування стандартними дозами ІПП.

  • 4. При виявленні виразки шлунка або ДПК необхідно проводити тестування на наявність Helicobacter pylori.

  • 5. Тип ураження, що є джерелом шлунково-кишкових кровотеч, описується та документується з визначенням локалізації та

  • ендоскопічних ознак кровотечі - стигмат.

  • 6. За відсутності протипоказань виконується ендоскопічна зупинка активної кровотечі та проводиться профілактика рецидиву

  • кровотечі при тромбованих судинах і фіксованих згустках.

  • 7. У випадках спроби проведення ендоскопічного гемостазу при шлунково-кишкових кровотечах має бути чітко зазначено, чи

  • досягнуто його.

  • 8. Якщо застосовують ін'єкції адреналіну для зупинки шлунково-кишкових кровотеч, необхідно додатково застосовувати

  • другий метод ендоскопічного гемостазу - наприклад, коагуляція або клішування.

  • 9. Для ендоскопічного лікування вариксів стравоходу у більшості випадків перевага надається лігуванню.

  • Індикатори якості періоду після ендоскопічного втручання:

  • 1. Інструктаж пацієнта на подальший період, що включає можливість виникнення особливих скарг і симптомів, пов'язаних з

  • ЕГДС.

  • 2. Пацієнтам, яким виконували дилатацію пептичних стриктур стравоходу, призначається терапія ІПП.

  • 3. Після проведення мініінвазивних ендохірургічних втручань з метою зупинки чи профілактики рецидиву кровотечі потрібно

  • фіксувати та аналізувати частоту виникнення рецидивів кровотечі як небажану подію та фіксувати у журналі реєстрації

  • ендоскопічних досліджень.



- при поліпах прямої кишки, виявлених при ректороманоскопії;

  • - при поліпах прямої кишки, виявлених при ректороманоскопії;

  • - при дифузному поліпозі;

  • - при виразковому коліті та хворобі Крона;

  • - при невстановлених джерелах кишкової кровотечі;

  • - при клінічних чи рентгенологічних даних про наявність доброякісних або злоякісних новоутворів товстої

  • кишки;

  • - при будь-якому процесі в товстій кишці, коли для встановлення діагнозу необхідна морфологічна

  • верифікація;

  • - при доброякісних новоутвореннях для проведення динамічного спостереження;

  • - лікувальна колоноскопія (видалення поліпів, зупинка кровотеч, розширені біопсії, видалення сторонніх

  • та інш.);

  • - з метою скринінгу колоректального раку всім пацієнтам старше 45 років.

  • Абсолютні протипокази до проведення колоноскопії:

  • - гостре порушення мозкового кровообігу;

  • - гострий інфаркт міокарду

  • - важкі ступені серцево-легеневої недостатності;

  • - важкі порушення ритму серцевої діяльності;

  • - аневризма аорти і серця;

  • - гострі запальні інфільтрати та абсцес черевної порожнини

  • Відносні протипокази до проведення колоноскопії:

  • - гострі запальні захворювання аноректальної зони

  • - ранній післяопераційний період після втручань на органах черевної порожнини та малого тазу

  • - вагітність

  • - гепатоспленомегалія

  • - напружений асцит

  • - гідроторакс, гідроперикард

  • - геморагічні васкуліти, початок менструального циклу у жінок



Підготовка до колоноскопії:

  • Підготовка до колоноскопії:

  • Дієта:

  • - за 2–3 доби до проведення обстеження виключити з раціону: свіжі фрукти

  • (малина, смородина, виноград, ківі в будь-якому виді), зелень, ягоди, гриби,

  • квасоля, горох, чорний хліб, насіння соняшника, горіхи, газовані напої, молоко,

  • м’ясо, риба в соуси, ковбаса. Не вживати активоване вугілля і препарати, що

  • містять залізо. Можна: бульйон, відварене м’ясо, риба, філе птиці, сир, білий хліб

  • (сухарі чи вчорашній), домашнє печиво без волокон, чай, кава, негазовані напої,

  • фруктові соки без м’якоті;

  • - у випадку приймання послаблюючих препаратів допускається незначне

  • збільшення їх дози;

  • - в день перед обстеженням дозволяється тільки рідка їжа (фільтрований м’ясний

  • бульйон, кисіль, освітлений сік без м’якоті, крім соків червоного і фіолетового

  • кольору), негазовані напої.

  • Медикаментозна підготовка:

  • - 1 доба перед обстеженням починаючи з 16-ї години - розчин фортрансу з

  • розрахунку 1 пакет, розчинений в 1 літрі води, на 15 кг ваги випивається

  • невеликими порціями;

  • - за 4 години до обстеження розчин ендофальку по 200-300 мл кожні 10 хвилин,

  • поки промивні води не стануть прозорі, або поки не буде випито 3-4 літри

  • розчину;

  • - 1 флакон Фліт Фосфо-соди в день перед обстеженням, 2-й флакон через 12

  • годин після 1-го, але не раніше як за 4 години до обстеження





Можливості конфокальної ендомікроскопії

  • Можливості конфокальної ендомікроскопії

  • Мікроскопія in vivo під час рутинної ендоскопії

  • Діагностика тканини в реальному часі

  • Дуже висока точність і кореляція з гістологією

  • Проста класифікація для встановлення діагнозу

  • Можливість виявлення неоплазії і H.pilory

  • Проникнення в більш глибокі шари (0-250 мкм) (35 шарів зображення)

  • Можливість роздивитися ядро клітини при місцевому забарвлюванні

  • Можливість оцінити судинну морфологію in vivo

  • Не потребує використання додаткових матеріалів







Компоненти двобалонної ендоскопічної системи:

  • Компоненти двобалонної ендоскопічної системи:

  • - відеопроцесор;

  • - інтестіноскоп;

  • - монітор;

  • - зовнішня силіконова трубка;

  • - бачок для води;

  • - балони;

  • - контролер балонів;

  • - повітряна помпа;

  • - контролер балонів;

  • - відсмоктувач;

  • - тестер герметичності









Барвники для хромоендоскопії

  • Барвники для хромоендоскопії

  • Барвник Що фарбує Механізм Забарвлення Застосування





Дослідження, яке поєднує можливості одночасної ендоскопічної і ультразвукової діагностики

  • Дослідження, яке поєднує можливості одночасної ендоскопічної і ультразвукової діагностики

  • захворювань стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки, товстої кишки, підшлункової

  • залози, жовчевих протоків і печінки.

  • Основні покази для проведення ендоскопічної ультрасонографії:

  • - діагностика об’ємних утворів підшлункової залози, ВДС, внутрішньопротокових пухлин, ступеня їх

  • поширення;

  • - виявлення регіонарних і віддалених метастазів в лімфоузлах;

  • - визначення стадії злоякісного процесу і глибини враження при невеликих розмірах утвору;

  • - виявлення каменів в жовчевих протоках без застосування ЕРХПГ;

  • - діагностика вираженості змін паренхіми і протоків підшлункової залози при хронічному панкреатиті і його

  • ускладненнях;

  • - підслизові пухлини верхніх відділів шлунково-кишкового тракту чи підозра на їх наявність за результатами

  • ендоскопічного огляду.

  • Додаткові покази для проведення ендоскопічної ультрасонографії:

  • - діагностика метастатичного враження середостіння при ракові легень і пухлинах середостіння;

  • - при визначенні ризику рецидиву шлунково-кишкової кровотечі з виразкових вражень травного тракту;

  • - для моніторингу ендоскопічних гемостатичних заходів при кровоточивих варикозних венах стравоходу і

  • кардіального відділу шлунка;

  • - для оцінки інтраампулярних пухлин Фатерового сосочка (аденома-рак);

  • - при гострому деструктивному панкреатиті для визначення етіології панкреатиту і показів до оперативних

  • втручань.

  • Процедура проводиться натще з анестезією супроводу чи тотальною довенною анестезією



Переваги ендосонографії

  • Переваги ендосонографії

  • - інформативність;

  • - відсутність ризику рентгенологічного опромінення персоналу і пацієнта;

  • - мобільність апаратури, що дозволяє при необхідності обстеженнявиконати в

  • реанімаційному відділі у нетранспортабельних хворих, в операціоній чи іншому місці;

  • - можливість уникнути перешкод, створюваних газом в кишечнику і жировою тканиною.

  • - низький рівень ускладнень (менше 1 на 2000)

  • Абсолютні протипокази до виконання ендоУЗД:

  • - вкрай важкий загальний стан пацієнта, який не дає можливості проводити

  • ендоскопічне обстеження верхніх відділів травного тракту без загрози пригнічення

  • дихальної і серцево-судинної діяльності;

  • - забхворювання стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнені

  • непрохідністю, що зумовлює неможливість проведення ендоскопічного обстеження.

  • Відносні протипокази до виконання ендоУЗД:

  • - стенозуючі захворювання стравоходу і проксимальних відділів шлунка, які

  • затруднюють проведення ендоскопа в просвіт шлунка і дванадцятипалої кишки;

  • - стискання стравоходу ззовні (великий зоб, деформація шийно-грудного відділу

  • хребта);

  • - груба рубцево-виразкова чи післяопераційна деформація цибулини дванадцятипалої

  • кишки, що не дозволяє адекватно позиціонувати ультразвуковий датчик ендоскопа;

  • - стан після резекції шлунка (недоступність зони великого дуоденального сосочка).



  • 1. Точно діагностувати холедохолітіаз у хворих з негативними даними традиційного УЗД (жовчні протоки не розширені,

  • каменів у просвіті немає), також обгрунтовано відкинути припущеня про наявність каменів у жовчних протоках

  • (діагностична точність 92.2 - 97.4 %; чутливість 84.2 - 96.9 %, специфічність 98.1 – 100 %). Це дозволяє уникнути

  • непотрібних, дорогих ЕРХПГ в 56.7 %, або лише обгрунтовано виконувати малоінвазивні ендоскопічні втручання на

  • жовчних протоках при ендосонографічно діагностованих захворюваннях.

  • 2. Точно виявляти пухолинні враження стравоходу, шлунка, товстої кишки, жовчних протоків і підшлункової залози (при

  • новоутворах панкреатобіліарної зони діагностична точність визначення пухлинноого враження органів складає 86.5 %;

  • чутливість - 87.9%, специфічність - 84.2%, точність визначення лімфорегіонального метастазування - 84.8 %, чутливість -

  • 84.6 %, специфічність - 85.7 %. Це дає можливість насамперед уникати необгрунтованих експлоративних лапаротомій при

  • пухлинних враженнях 4-ї стадії чи при нерезектабельних пухлинах, а також точно визначати покази до виконання

  • радикальних чи завідомо паліативних оперативних втручань.

  • 3. Високоточно діагностувати підслизові пухлини стінок травного тракту в різних його відділах (діагностична точність методу -

  • 96 %, чутливість - 100 %, специфічність - 83.3 %, позитивне передбачене значення - 95 %, негативне передбачене

  • значення - 100 %), визначати точну локалізацію в шарах стінки ШКТ, передбачити гістологічну структуру деяких пухлинних

  • утворів (ліпома, лейоміома, киста), а також проводити диференційний діагноз між доброякісними і злоякісними

  • підслизовими пухлинами.

  • 4. Точно діагностувати такі патологічні зміни підшлункової залози при хронічному панкреатиті як кисти (менше 3 см), камені

  • панкреатичної протоки, дилятацію панкреатичної протоки, не використовуючи рентгенконтрастні методи обстеження (КТ і

  • ЕРХПГ) і, відповідно, обгрунтовано формулювати покази до виконання ендоскопічних чи хірургічних втручань на

  • підшлунковій залозі чи визначати необхідність виключення консервативного лікування.

  • 5. Неінвазивно діагностувати інтраампулярні доброякісні і злоякісні пухлини Фатерового сосочка дванадцятипалої кишки при

  • стандартному ендосонографічному обстеженні панкреатобіліарноі зони і вже на ранніх стадіях захворювання визначати

  • покази до радикального оперативного лікування.

  • 6. При гострому панкреатиті (особливо деструктивному) правильно визначати причину панкреатита (біліарний чи

  • автономний), вираженість некротичних змін в залозі і верифікувати їх топографічне розташування (дані співставні з

  • даними комп’ютерної томографії).

  • 7. У хворих з шлунково-кишковими кровотечами верифікувати невидимі великі судини в дні кровоточивих виразок, визначати

  • ризик рецидиву кровотечі і провести оцінку ендоскопічних гемостатичних заходів, що проводяться.



Бронхоскопія - ендоскопічний метод оцінки слизової оболонки і просвіта трахеї і бронхів.

  • Бронхоскопія - ендоскопічний метод оцінки слизової оболонки і просвіта трахеї і бронхів.

  • Обстеження виконується за допомогою гнучких ендоскопів, які вводяться в просвіт трахеі і

  • бронхів. Перед виконанням бронхоскопії необхідно проводити рентгенологічне обстеження

  • органів грудної клітки.

  • Покази до бронхоскопії, базовані на клинічних симптомах:

  • - у всіх випадках, коли лікар констатує затяжний хронічний запальний процесс в легенях;

  • - немотивований кашель (тривалий кашель як єдиний симптом хвороби);

  • - неадекватний симптоматичний кашель (сильний тривалий кашель, який не пояснюється

  • характером діагностованого патологічного процесу);

  • - задишка, неадекватна об’єму враження;

  • - кровохаркання і легенева кровотеча;

  • - різкі зміни кількості мокроти за короткий проміжок часу (можлива перешкода в бронхах);

  • - бацилярність і олігобацилярність при відсутності явно выраженого туберкульозного

  • враження легень (можливий туберкульоз бронхів, бронхонодулярні нориці);

  • - необхідність бактеріологічного, цитогістологічного дослідження патологічного матеріалу з

  • бронхів.

  • Покази до бронхоскопії, базовані на рентгенологічних симптомах:

  • - наявність ознак порушення бронхіальної прохідності: зменшення легені чи її частини в об’ємі, наявність

  • гіповентиляції, ателектази, здуття легені чи його частин;

  • - затяжна і хронічна пневмонія (затяжне чи хронічне запалення найчастіше виникає на фоні іншого

  • захворювання);

  • - наявність тіні нез’ясованої етіології в прикореневих, середніх відділах, а також у корені легені і в

  • середостінні;

  • - швидка зміна розмірів внутрішньолегеневої порожнини (при кавернозному туберкульозі чи абсцесі);

  • - дисеміновані захворювань легень;

  • - туберкульоз легень;

  • - плеврит невідомої етіології.

  • Бронхоскопія необхідна у всіх випадках перед хірургічним втручанням на органах грудної клітки



Покази до лікувальної бронхоскопії:

  • Покази до лікувальної бронхоскопії:

  • - необхідність усунення обструкції бронхів слизом, гноєм, кров’ю, інородними тілами;

  • - зупинка легеневої кровотечі тампонадою дольового бронха;

  • - лікування гнійних бронхітів;

  • - видалення гною з внутрішньолегеневих порожнин;

  • - лікування бронхоплевральних і бронхонодулярних нориць;

  • - лікування післязапальних стенозів трахеї і бронхів.

  • Покази до невідкладної бронхоскопії:

  • - массивна легенева кровотеча;

  • - велике інородне тіло трахеї чи бронхів;

  • - післяопераційний ателектаз і гіповентиляція легень;

  • - аспірація шлункового вмісту;

  • - астматичний статус з обтурацією бронхів в’язким слизом;

  • - травма грудної клітки з пошкодженням трахеї і бронхів;

  • - термохімічне пошкодження дихальних шляхів;

  • Мета невідкладної бронхоскопії - термінова діагностика і усунення

  • головної причини обструкції бронхів, покращення легеневого газообміну.



Протипокази до виконання бронхоскопії:

  • Протипокази до виконання бронхоскопії:

  • абсолютні:

  • - непереносимість препаратів, що використовуються для місцевої анестезії;

  • - інфаркт міокарду, перенесений менше 6 місяців тому;

  • - гострий інсульт;

  • - порушення серцевого ритму (вище III ступеня);

  • - гіпертонічна хвороба з підвищенням діастолічного тиску білльше 100 мм рт. ст.;

  • - легенево-серцева і серцево-судинна недостатність III ступеня;

  • - бронхіальна астма у фазі загострення, коли міжприступний період складає менше 3-х

  • тижнів;

  • - стеноз гортані і (чи) трахеї II-III ступеня;

  • - нервово-психічні захворювання (епілепсія, стани після черепно-мозкової травми,

  • шизофренія);

  • - больовий синдром в черевній порожнині;

  • - вкрай важкий стан хворого, коли уточнення діагнозу вже не може вплинути на лікувальну

  • тактику.

  • відносні:

  • - гостре респіраторне захворювання верхніх дихальних шляхів;

  • - ішемічна хвороба серця;

  • - важкий цукровий діабет;

  • - вагітність (друга половина);

  • - хронічний алкоголізм;

  • - збільшення щитоподібної залози III ступеня;

  • - період менструального циклу.



Флуоресцентні речовини в підслизовому шарі випромінюють автофлуоресцентні промені при попаданні на них збуджуючого синього світла. На нормальних, здорових ділянках автофлуоресценція сильніша порівняно з ділянками, враженими пухлиною. Це пояснюється тим, що потовщення слизового шару і збільшена кількість кровоносних судин, викликані патологічними змінами, перешкоджають проходженню автофлуоресцентних променів. Це явище спостерігається не тільки у випадку злоякісних вражень, але і при ранньому ракові і передракових станах. Автофлуоресцентна система проводить захоплення і перегляд автофлуоресцентного зображення за допомогою кольорової ПЗС-матриці, яка є у відеоендоскопі. Голубе збуджуюче світло лазера проходить через світловод відеоендоскопа. Спеціальний фільтр, який знанаходиться перед кольоровою ПЗС-матрицею, обрізає збуджуюче світло, дозволяючи захопити тільки автофлуоресценцію. Це дає можливість отримувати зображення, на якому видна різниця у рівні автофлуоресценції між нормальними, здоровми і ділянками з патологією

  • Флуоресцентні речовини в підслизовому шарі випромінюють автофлуоресцентні промені при попаданні на них збуджуючого синього світла. На нормальних, здорових ділянках автофлуоресценція сильніша порівняно з ділянками, враженими пухлиною. Це пояснюється тим, що потовщення слизового шару і збільшена кількість кровоносних судин, викликані патологічними змінами, перешкоджають проходженню автофлуоресцентних променів. Це явище спостерігається не тільки у випадку злоякісних вражень, але і при ранньому ракові і передракових станах. Автофлуоресцентна система проводить захоплення і перегляд автофлуоресцентного зображення за допомогою кольорової ПЗС-матриці, яка є у відеоендоскопі. Голубе збуджуюче світло лазера проходить через світловод відеоендоскопа. Спеціальний фільтр, який знанаходиться перед кольоровою ПЗС-матрицею, обрізає збуджуюче світло, дозволяючи захопити тільки автофлуоресценцію. Це дає можливість отримувати зображення, на якому видна різниця у рівні автофлуоресценції між нормальними, здоровми і ділянками з патологією



  • Звичайне зображення Автофлуоресцентне зображення

  • Для забезпечення повноекранного відеондоскопічного зображення використовується одна кольорова ПЗС-матриця, що дозволяє переглядати автофлуоресцентне зображення через відеоендоскоп без втрати високого розрішення. При допомозі кнопок на ендоскопі можна вибрати один з 3-х режимів зображенния:

  • звичайне ендоскопічне зображення;

  • - автофлуоресцентне зображення;

  • - одночасний показ ендоскопічного і автофлуоресцентного зображення в двох режимах:

  • TWIN – 2 картинки на одному екрані, MIX - поєднання звичайного і автофлуоресцентного.

  • Система може також забезпечувати автофлуоресцентні псевдокольорові картинки, які відповідають за інтенсивністю флуоресцентним, даючи лікареві візуальну інформацію, значною мірою полегшуючуобстеження.



Narrow Band Imaging (NBI) - «віртуальная хромографія». Дана технологія дозволяє у вузькоспектральній зоні «проявляти» кровоносні судини і інші тканинні структури без нанесення барвників. Принцип віртуальноі хромографії базується на переважному поглнанні світла певної довжини хвилі гемоглобіном. Таким чином, при освітленні слизової оболонки шлунково-кишкового тракту вузькоспектральним променем (переважно синьо-зеленого діапазону) світло активно поглинається кровоносными судинами і в значно меньшій мірі – ділянками, позбавленими їх. У результаті з’являеться можливість контрастного виділення капілярів і інших структур. При обстеженні в режимі вузькосмугового освітлення капіляри власної пластинки мають коричневе забарвлення, а вени підслизового шару - блакитне. Застосування режиму NBI при дослідженні верхніх відділів шлунково-кишкового тракту допомагає виявитивогнища кишкової метаплазії а також ідентифікувати малюнок, характерний для стравохідно-шлункового переходу, що є неоціненним діагностичним методом при стравоході Барретта. Оцінка структури мікросудинного малюнка дає можливість визначати зони з дисплазією високого ступеня і виявляти злоякісні враження на ранній стадії, в тому числі carcinoma in situ.

  • Narrow Band Imaging (NBI) - «віртуальная хромографія». Дана технологія дозволяє у вузькоспектральній зоні «проявляти» кровоносні судини і інші тканинні структури без нанесення барвників. Принцип віртуальноі хромографії базується на переважному поглнанні світла певної довжини хвилі гемоглобіном. Таким чином, при освітленні слизової оболонки шлунково-кишкового тракту вузькоспектральним променем (переважно синьо-зеленого діапазону) світло активно поглинається кровоносными судинами і в значно меньшій мірі – ділянками, позбавленими їх. У результаті з’являеться можливість контрастного виділення капілярів і інших структур. При обстеженні в режимі вузькосмугового освітлення капіляри власної пластинки мають коричневе забарвлення, а вени підслизового шару - блакитне. Застосування режиму NBI при дослідженні верхніх відділів шлунково-кишкового тракту допомагає виявитивогнища кишкової метаплазії а також ідентифікувати малюнок, характерний для стравохідно-шлункового переходу, що є неоціненним діагностичним методом при стравоході Барретта. Оцінка структури мікросудинного малюнка дає можливість визначати зони з дисплазією високого ступеня і виявляти злоякісні враження на ранній стадії, в тому числі carcinoma in situ.



а б в

  • а б в

  • г д

  • Поліп, що сидить, 10 мм в діаметрі. а - стандартна колоноскопія; б - збільшений вигляд, використовуючи NBI (середнє збільшення); в - збільшений вигляд використовуючи NBI (велике збільшення); г - поперечний зріз резектованого поліпа пвсля забарвлення гематоксилін-еозином; д- іммуннозабарлений зріз CD34 (× 400).




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка