1. Що називається прислівником



Дата конвертації17.12.2016
Розмір445 b.



1.Що називається прислівником.

  • 1.Що називається прислівником.

  • 2.Ступені порівняння прислівників.

  • 3.Способи творення прислівників.

  • 4.Правопис прислівників.

  • 1.Написання прислівникових сполук.

  • 2.И та І в кінці прислівників.

  • 3.Літери Н та НН у прислівниках.

  • 4.НЕ і НІ з прислівниками.



Прислівник-незмінна самостійна частина мови,що виражає ознаку дії(співати тихо; виразно читати; разом працювати) ;іншої ознаки(надзвичайно голосно, дуже високо,трохи соро`мязливий);

  • Прислівник-незмінна самостійна частина мови,що виражає ознаку дії(співати тихо; виразно читати; разом працювати) ;іншої ознаки(надзвичайно голосно, дуже високо,трохи соро`мязливий);

  • предмета(кава позакарпатськи,Київ завтра,дорога навпростець) або вказує на обставини,за яких відбувається подія чи явище(зустрілися опівночі)





Мовознавці підрахували,що найбільше в мові прислівників способу дії та міри й ступеня дії чи іншої ознаки-таких понад 6 тисяч.

  • Мовознавці підрахували,що найбільше в мові прислівників способу дії та міри й ступеня дії чи іншої ознаки-таких понад 6 тисяч.

  • Прислівників інших розрядів-усього до трьохсот,і їхня кількість майже не збільшується.

  • Найменше в мові прислівників причини і мети дії.



Деякі прислівники можуть означати стан людини(радісно,боляче,соромно),природи(вітряно,спекотно,темно)або ставлення людини до висловлюваного(можна,варто, потрібно).

  • Деякі прислівники можуть означати стан людини(радісно,боляче,соромно),природи(вітряно,спекотно,темно)або ставлення людини до висловлюваного(можна,варто, потрібно).

  • В односкладних реченнях(реченнях з одним головним членом)такі прислівники виступають присудками: Мені самотньо на душі(Г.Чурай). І радісно й сумно мені (М. Луків). Тихо навкруги й затишно(Григір Тютюнник).

  • Дуже часто прислівники вживають із допоміжним дієсловом було(стало):Мені стало радісно. Навколо було тихо.







При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних,що й у прикметниках:

  • При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних,що й у прикметниках:

  • [ г ],[ к ],[ з ] при сполученні з суфіксом –ш- змінюються на [ жч ]: дорого-дороже; важко – важче; низко – нижче.

  • [ с ] змінюється на [ шч ] (на письмі щ): висо[ к ]о – ви[ шч ]е (на письмі – вище).

  • Суфікси – ок - , - ек -, - к -, - ик – за творення форм ступенів порівняння звичайно випадають: глибокий – глибший ; далекий – дальший.

  • Деякі прислівники вищого й найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре – краще – найкраще.







Найчастіше переходять у прислівники іменники в непрямих відмінках та прикметники.

  • Найчастіше переходять у прислівники іменники в непрямих відмінках та прикметники.

  • Ці слова втрачають здатність змінюватися за відмінками й числами.

  • Потрібно запам`ятати:

  • якщо іменники та прикметники з прийменниками пишуть окремо(на горі; у бік;з середини;на пряму),то утворені від них прислівники пишуть разом(нагорі,убік, зсередини, напряму).



Прислівники,утворені від різних частин мови, здебільшого зберігають наголос слів, від яких вони утворені:

  • Прислівники,утворені від різних частин мови, здебільшого зберігають наголос слів, від яких вони утворені:

  • мирний-мирно; братній-по-братньому;

  • далекий-далеко; правий-справа;

  • довгий-задовго; зустріч-назустріч.

  • Перенесення наголосу на перший склад найчастіше відбувається у прислівниках на –о: важко (від важкий), сумно(від сумний),пусто (від пустий).

  • Окремі прислівники мають подвійний наголос: сповна і сповна.

  • У складних прислівниках їхні компоненти аби- , будь-, небудь-, і подібні переважно наголошені: абиде, абияк, будь-де, як-небудь.



Дефіс у прислівниках ставлять

  • Дефіс у прислівниках ставлять



Сполуки іменників із прийменниками,які відповідають на питання прислівника та є у реченнях обставинами,називають прислівниковими сполуками . Наприклад:без сумніву,на щастя,з переляку,по змозі,у вічі,як слід та ін.

  • Сполуки іменників із прийменниками,які відповідають на питання прислівника та є у реченнях обставинами,називають прислівниковими сполуками . Наприклад:без сумніву,на щастя,з переляку,по змозі,у вічі,як слід та ін.

  • Прислівникові сполуки часто називають прислівниками. Це свідчить про те,що процес їхнього переходу в прислівники ще не завершився.

  • Прислівникові сполуки пишуть окремо. Проте їхній правопис краще перевіряти за славником.



У прислівниках,утворених від прикметників із н,пишуть одну літеру н:слухняний-слухняно;несподіваний-несподівано.

  • У прислівниках,утворених від прикметників із н,пишуть одну літеру н:слухняний-слухняно;несподіваний-несподівано.

  • У прислівниках, утворених від пасивних дієприкметників, так само пишуть н: полегшений – полегшено; вихований-виховано.

  • У прислівниках, утворених від прикметників із нн, пишуть нн: сонний-сонно, страшенний-страшенно, несказаний-несказанно.

  • З нн пишуть прислівники зрання, спросоння, попідтинню,

  • навмання, попідвіконню, востаннє.



Не з прислівниками пишемо:

  • Не з прислівниками пишемо:



  • Бєлих Валерія 7-Б класу




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка