1. Тип Плоскі черви (Plathelminthes)



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.







1. Тип Плоскі черви (Plathelminthes).

      • 1. Тип Плоскі черви (Plathelminthes).
      • 2. Клас Сисуни (Trematoda):
      • Сисуни, які паразитують в печінці та жовчних шляхах;
      • Сисуни, які паразитують поза печінкою;
      • Кров’яні сисуни.
      • 3. Клас Стьожкові черви (Cestoda):
      • Стьожкові черви, які використовують людину як остаточного хазяїна;
      • Стьожкові черви, які використовують людину як проміжного хазяїна;
      • Стьожкові черви, які використовують людину як остаточного і проміжного хазяїнів.
      • 4. Тип Круглі черви (Nemathelminthes).
      • 5. Клас Власне круглі черви (Nematoda)
      • Круглі черви – геогельмінти
      • Круглі черви – біогельмінти


Медична гельмінтологія - це розділ медичної паразитології, який вивчає гельмінтів (паразитичних червів) людини і захворювання, спричинені ними (гельмінтози).

  • Медична гельмінтологія - це розділ медичної паразитології, який вивчає гельмінтів (паразитичних червів) людини і захворювання, спричинені ними (гельмінтози).





Двобічносиметричні.

  • Двобічносиметричні.

  • Тришарові. Тіло у вигляді листка, стрічки.

  • Мають шкірно-м’язовий мішок.

  • Безпорожнинні. Заповнені паренхімою.

  • Травна система – сліпозамкнена або відсутня.

  • Видільна система – протонефридії.

  • Дихальна й кровоносна системи відсутні.

  • Нервова система – вздовж тіла нервові стовбури з’єднані комісурами.

  • Гермафродити.



Група виключно паразитичних плоских червів, які характеризуються непочленованим листкоподібним тілом

      • Група виключно паразитичних плоских червів, які характеризуються непочленованим листкоподібним тілом
      • Клас налічує понад 4000 видів. Тіло без війок, зовні вкрите оболонкою з ущільненої цитоплазми епітеліальних клітин.
      • Характеризуються наявністю двох присосок: ротового та черевного.
      • Травна система сисунів добре розвинена і подібна до травної системи війчастих червів.
      • Дихання у них анаеробне, тобто відбувається без участі кисню.
      • Органи чуття розвинені слабо.


      • Сисуни — гермафродити.
      • Шистосоми – роздільностатеві.
      • Трематоди дуже плодючі (понад 20 тисяч яєць за добу).
      • Усі сисуни мають складний життєвий цикл з декількома личинковими стадіями та зміною хазяїв — остаточного і проміжного.
      • Запліднені яйця паразита разом з фекаліями остаточного хазяїна надходять у зовнішнє середовище і з дощовою або талою водою потрапляють у ставки, струмки або калюжі. Тут з яєць виходять личинки, вкриті війками (мірацидій).
      • Така личинка деякий час вільно плаває у воді, а потім проникає в тіло молюска визначеного виду, який стає проміжним хазяїном сисуна. У тілі молюска вона перетворюється на другу личинкову стадію — спороцисту, всередині якої внаслідок
      • партеногенезу розвивається велика кількість редій, а згодом церкаріїв.


      • Личинки останнього покоління з присосками і довгим хвостом (церкарії) залишають молюска, деякий час плавають у воді, потім осідають на прибережних рослинах і перетворюються в цисти.
      • Після зимівлі цисти разом з травою потрапляють у шлунок остаточного хазяїна.
      • Під дією шлункового соку оболонка цисти розчиняється, і молодий сисун проходить у кишечник, а потім в органи (печінка, легені, протоки підшлункової залози, жовчні протоки), де й паразитує.
      • До класу Сисуни належать сисун печінковий, сисун котячий, сисун ланцетоподібний, сисун китайський, сисун легеневий , шистосоми.






FASCIOLA HEPATICA

  • Клінічні прояви фасціольозу: велика кількість паразитів спричиняє закупорку жовчевих шляхів, що прозводить до холелітіазу, цирозу печінки

  • Діагностика: овоскопія фекалій (яйця овальні з кришечкою, біля 130 мкм

  • Профілактика: миття овочів, пиття чистої води



Сисун котячий, або сибірський Оpistorhchis felineus – збудник опісторхозу- біогельмінт

  • Сисун котячий, або сибірський Оpistorhchis felineus – збудник опісторхозу- біогельмінт





КИТАЙСЬКИЙ СИСУН CLONORCHIS SINENSIS

















Двобічносиметричні.

  • Двобічносиметричні.

  • Тришарові. Тіло у вигляді стрічки (посегментоване).

  • Мають шкірно-м’язовий мішок.

  • Безпорожнинні. Заповнені паренхімою.

  • Травна система – відсутня.

  • Видільна система – протонефридії.

  • Дихальна й кровоносна системи відсутні.

  • Нервова система – вздовж тіла нервові стовбури з’єднані комісурами.

  • Гермафродити.



Тіло складається з голівки сколекса, шийки та членистої стробіли стробіли, яка складається з проглотид різного ступеня зрілості

  • Тіло складається з голівки сколекса, шийки та членистої стробіли стробіли, яка складається з проглотид різного ступеня зрілості

  • Відсутня травна система

  • Органи фіксації на сколексі: присоски, гачечки, ботрії

  • Захворювання, що спричиняються цестодами називаються цестодози.



Тіло складається з голівки, шийки і членистої стробіли, окремі сегменти якої називаються проглодитами.

  • Тіло складається з голівки, шийки і членистої стробіли, окремі сегменти якої називаються проглодитами.

  • На головці червів можуть бути тільки присоски (бичачий

  • ціп'як), присоски і гачки (свинячий ціп’як, ехінокок) або ж дві глибокі присосні щілини (стьожак широкий).

  • Шкірно-м’язовий мішок має товсту оболонку з мікроворсинками для збільшення всмоктувальної поверхні, кільцеві та сильно розвинуті поздовжні м’язи.

  • Характерною ознакою стьожкових червів є відсутність травної системи: паразитуючи тільки в тонкому кишечнику хазяїна, вони поглинають поживні речовини усією поверхнею тіла.



У паренхімі розташовані видільна (з протонефридіїв), нервова (драбинчаста) та статева (гермафродитна) системи.

  • У паренхімі розташовані видільна (з протонефридіїв), нервова (драбинчаста) та статева (гермафродитна) системи.

  • У зв’язку з паразитичним способом життя у стьожкових червів спеціальних органів чуття немає.

  • Статева система стьожаків має складну будову. Проглодити, що розташовані безпосередньо за шийкою, називаються юними і мають тільки чоловічу статеву систему. Середину тіла складають гермафродитні членики, а кінець стробіли складається зі зрілих члеників, що містять заповнену яйцями матку. Зрілі членики відриваються від тіла черв’яка і виводяться разом із фекаліями назовні.



У кишечнику людини оболонка фіни розчиняється, головка ціп’яка вивертається і прикріплюється до стінки кишечника, починається процес утворення члеників. Таким чином, розвиток відбувається зі зміною хазяїв і двома личинковими стадіями.

  • У кишечнику людини оболонка фіни розчиняється, головка ціп’яка вивертається і прикріплюється до стінки кишечника, починається процес утворення члеників. Таким чином, розвиток відбувається зі зміною хазяїв і двома личинковими стадіями.

  • Найбільш поширеними представниками класу є

  • ціп’як бичачий (або неозброєний)

  • ціп’як свинячий (або озброєний)

  • ціп’як карликовий

  • ехінокок

  • альвекок

  • стьожак широкий













4 – рачок-циклоп

  • 4 – рачок-циклоп

  • 5 – процеркоїд

  • 6 – риба

  • 7 – плероцеркоїд









Стьожкові черви,

  • Стьожкові черви,

  • які використовують людину як проміжного хазяїна:

  • А — ехінокок;

  • Б — альвеокок:

  • а — статевозрілі стадії

  • б — фіни











Стьожкові черви,

  • Стьожкові черви,

  • які використовують людину як проміжного хазяїна:

  • А — ехінокок;

  • Б — альвеокок:

  • а — статевозрілі стадії

  • б — фіни





Двобічносиметричні.

  • Двобічносиметричні.

  • Тришарові.

  • Мають шкірно-м’язовий мішок.

  • Наявність первинної порожнини тіла.

  • Видовжене несегментоване тіло, яке в поперечному розрізі кругле.

  • Травна система у вигляді трубки.

  • Видільна система – 1-2 одноклітинні шкірні залози.

  • Дихальна й кровоносна системи відсутні.

  • Нервова система – навкологлоткове кільце, вздовж тіла нервові стовбури з’єднані комісурами.

  • Роздільностатеві.





















































































Багато видів червів є паразитами, які спричинюють гельмінтози

  • Багато видів червів є паразитами, які спричинюють гельмінтози

  • Гельмінти паразитують в усіх органах людини, оскільки шляхи зараження різноманітні:

  • а) з їжею і водою (аліментарний шлях);

  • б) зі слиною кровосисного переносника;

  • в) активне проникнення через покриви тіла.



Упродовж еволюції гельмінти набули пристосувань до паразитичного способу життя, основними з яких є:

  • Упродовж еволюції гельмінти набули пристосувань до паразитичного способу життя, основними з яких є:

  • а) наявність органів прикріплення (присосок, гачків);

  • б) товсті оболонки тіла, непроникні для їдких рідин;

  • в) спрощення чи відсутність травної системи, нервової системи, органів чуттів;

  • г) анаеробне дихання;

  • д) гермафродитизм і підвищена плодючість;

  • е) складний цикл розвитку зі зміною середовищ існування та хазяїна;

  • є) непрямий розвиток.



Гельмінти мають антигени у своїх покривах і тому призводять в організмі хазяїна до формування імунної відповіді.

  • Гельмінти мають антигени у своїх покривах і тому призводять в організмі хазяїна до формування імунної відповіді.

  • Основними заходами попередження зараження плоскими паразитичними червами є ветеринарний контроль за м’ясом на бойнях, ринках; очищення води, захист водойм від забруднення нечистотами; санітарний контроль за сміттєзвалищами в населених пунктах; недопущення використання незнезаражених фекалій як добрив; систематичні медичні огляди для виявлення та лікування хворих тварин і людей; знищення проміжних хазяїв (наприклад, молюсків); дотримання правил особистої гігієни — миття рук перед їдою, боротьба з мухами, переварення, прожарення, просолення м'яса, риби, застосування в їжу митих овочів, фруктів.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка