1. Вітенко І. С., Борисюк А. С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.



1. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с.

  • 1. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 200 с.

  • 2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. — 576 с.

  • 3. Основи психології і педагогіки : навчальний посібник / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. - 2-ге вид., виправ., доп. - Київ : Академвидав, 2006. - 520 с

  • 4. Лазарчук Л.Ю.Основи педагогіки: Матеріали для лекційного курсу та семінарських занять/ Л.Ю.Лазарчук, І.З.Майданюк.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2005.- 550 с.



це цілеспрямований процес передачі і засвоєння новими поколіннями історичного досвіду людства з метою підготовки до соціально активного життя.

  • це цілеспрямований процес передачі і засвоєння новими поколіннями історичного досвіду людства з метою підготовки до соціально активного життя.



двостороннім (обов'язкова взаємодія вихователя і вихованця)

  • двостороннім (обов'язкова взаємодія вихователя і вихованця)

  • цілеспрямованим (наявність конкретної мети)

  • багатогранним за завданнями і змістом

  • складним щодо формування і розкриття внутрішнього світу дитини, різноманітним за формами, методами і прийомами, неперервним (у вихованні канікул бути не може), тривалим у часі (людина виховується все життя)



Мотиви виховання спонукальна причина

  • Мотиви виховання — спонукальна причина

  • дій і вчинків людини



1. Оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки.

  • 1. Оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки.

  • 2. Формування почуттів (стійких емоційних відношень людини до явищ дійсності).

  • 3. Формування переконань (інтелектуально-емоційного ставлення суб'єкта до будь-якого знання як до істинного (або неістинного).

  • 4. Формування умінь і звичок поведінки.



Зовнішні суперечності:

  • — невідповідність між виховними впливами школи і сім'ї

  • — зіткнення організованого виховного впливу школи зі стихійним впливом на дітей оточення

  • — між окремими впливами вчителів, які працюють в одному й тому ж класі

  • — між набутим негативним досвідом поведінки і новими умовами життя та діяльності



Внутрішні суперечності процесу виховання:

  • — між необмеженими можливостями розвитку людини й обмежуючими умовами соціального життя

  • — між зростаючими соціально значущими завданнями, які потрібно вирішувати вихованцю, і можливостями, що обмежують його дії, спрямовані на їх вирішення.

  • — між зовнішніми впливами і завданнями виховання.



Закономірності виховання –

  • Закономірності виховання –

  • стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра.



Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовність.

  • Це, зокрема, стосується формування її думок, поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, емоційної сфери. Виховний процес повинен постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні, духовні процеси особистості (її мотиви, установки, орієнтації, ставлення).



керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу.

  • керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу.



Цілеспрямованість виховання.

  • Цілеспрямованість виховання.

  • Зв'язок виховання з життям.

  • Єдність свідомості та поведінки у вихованні.

  • Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів.

  • Поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього.

  • Індивідуальний підхід до учнів у вихованні.

  • Принцип системності, послідовності й наступності у вихованні.

  • Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості.



  • Національне виховання — виховання дітей на культурно-історичному досвіді свого народу, його звичаях, традиціях та багатовіковій мудрості, духовності.



  • Головною метою виховання є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, своєрідності на основі формування особистісних рис громадянина України, які передбачають національну самосвідомість, розвинуту духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту



Ідеал — уявлення про взірець людської поведінки і стосунків між людьми, що виникають із розуміння мети життя.

  • Він об'єднує ціннісні орієнтації, життєві принципи і плани, рівень домагань, задуми і вчинки у цілісну лінію життєвої поведінки людини. Формування його залежить від виховання, умов життя і діяльності, від особливостей її власного досвіду. Залежно від сфер життєдіяльності формуються суспільні, політичні, національні, естетичні ідеали особистості.



Основними складовими виховання, реалізація яких забезпечує всебічний і гармонійний розвиток особистості, є:

  • громадянське виховання

  • розумове виховання

  • моральне виховання

  • трудове виховання

  • естетичне виховання

  • фізичне виховання



формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати;

  • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати;

  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

  • формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;



прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших національностей, які мешкають на території України;

  • прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших національностей, які мешкають на території України;

  • виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;

  • утвердження принципів вселюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших чеснот;

  • формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;



забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я;

  • забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я;

  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

  • формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та громадянською відповідальністю;

  • розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації;

  • формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя за ринкових відносин.



Форми виховання

  • Поняття «форма» означає, як ми зазначали, зовнішній вигляд, обрис. Форма виховання — це зовнішнє виявлення процесу виховання. Якщо зміст процесу виховання вказує на те, що є, то форма —у якому вигляді проявляється. Звісно, зміст викликає зміну форми і навпаки. Зміст формується, форма наповнюється змістом. Провідна роль належить змісту.



Серед форм виховання в загальному

  • Серед форм виховання в загальному

  • аспекті виділяють основні:

  • Інформаційні, словесно-понятійні;

  • Емоційно-образні;

  • За складом вихованців та видами виховних

  • заходів розрізняють:

  • Форми індивідуального виховання;

  • Форми групового виховання.



Оптимальний вибір методу характеризується такими умовами:

  • а) має органічно пов’язуватись з метою, яка стоїть перед школою; б) не універсалізувати якийсь із них, має бути система методів; в) вибір методу диктується конкретними завданнями і змістом виховного заходу; г) залежить від конкретних умов, в яких здійснюється виховний вплив; д) враховуються індивідуальні і вікові особливості учнів; е) динаміка, зрілість, організованість колективу; є) метод виховання і особистість вихователя.



це система виховних засобів, що

  • це система виховних засобів, що

  • характеризують спільну діяльність

  • педагогів і учнів.

  • Прийоми виховання – це складові

  • елементи методу виховання

  • Переконання;

  • Вправи та привчання;

  • Стимулювання



Однією з найпоширеніших є класифікація методів російського вченого-педагога Віталія Сластьоніна, згідно з якою розрізняють такі групи методів

  • 1.  Методи формування свідомості особистості: бесіди, лекції, методи дискусії, переконання, навіювання, приклад.

  • 2.  Методи організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, довір'я, привчання, тренування, створення виховних ситуацій, прогнозування.

  • 3. Методи стимулювання діяльності і поведінки: гра, змагання, заохочення, покарання.

  • 4. Методи самовиховання: самопізнання, самооцінювання, саморегуляція.



вплив на розум, почуття та волю людини з метою формування в неї бажаних якостей.

  • вплив на розум, почуття та волю людини з метою формування в неї бажаних якостей.

  • Прийоми, які відіграють важливу роль в переконанні:

  • - бесіда;

  • - лекція;

  • - диспут.



Вправи – це планомірно організоване виконання вихованцями різноманітних дій, практичних справ з метою формування та розвитку їхньої особистості.

  • Вправи – це планомірно організоване виконання вихованцями різноманітних дій, практичних справ з метою формування та розвитку їхньої особистості.

  • Привчання - це організація планомірного та регулярного виконання вихованцями певних дій з метою формування певних звичок.



Розумове

  • Розумове

  • духовно-моральне

  • економічне

  • естетичне

  • етичне

  • фізичне

  • екологічне

  • санітарно-гігієнічне.



Каталог: data -> kafedra -> internal -> distance -> presentations -> %D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 -> 1%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> %D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8
%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8 -> 1. Левківський М. В. Історія педагогіки. — Житомир, 2001
%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8 -> 1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у сучасній науці
1%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Рр. – Антоній Левенгук – першовідкривач мікроорганізмів
1%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Мембранні потенціали спокою і дії. Електрична ємність і опір плазматичної мембрани
%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8 -> План План Психолого-педагогічні аспекти розвитку дитини молодшого шкільного віку
%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8 -> Технологізація —
%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8 -> План План Особливості психічного розвитку немовляти
%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%BA%D0%B8 -> План План Особливості розвитку людини у період ранньої дорослості


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка