1. Вступ. Фізіологічне значення води



Дата конвертації12.10.2016
Розмір445 b.





  • 1. Вступ.

  • 2. Фізіологічне значення води.

  • 3. Гігієнічне значення води.

  • 4. Господарсько-технічне значення води.

  • 5. Епідеміологічне значення води.

  • 6. Вимоги до якості питної води.

  • 6.1.Епідеміологічна безпека

  • 6.2. Нешкідливість хімічного складу питної води.

  • 6.3. Радіаційна безпека питної води.

  • 6.4. Органолептичні властивості питної води.

  • 7. Показники хімічного забруднення питної води

  • 8. Висновок.





Організм дорослої людини складається в середньому на 65 % з води.

  • Організм дорослої людини складається в середньому на 65 % з води.

  • З віком її кількість зменшується.

  • Так, зародок людини містить 97 % води, організм новонароджених - 77 %, у 50 річному віці кількість води в організмі складає лише 60 %.

  • Основна маса води (70 %) зосереджена в середині клітин, а 30 % - це позаклітинна вода.





У різних органах і тканинах вміст води не однаковий:

  • У різних органах і тканинах вміст води не однаковий:

  • скелет містить 20 %,

  • м’язова тканина – 76%,

  • сполучна тканина – 80%,

  • плазма крові – 92%,

  • скловидне тіло - 99 % води.



  • Фізіологічне значення

  • Гігієнічне значення

  • Епідеміологічне значення

  • Господарсько-технічне значення



ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВОДИ

  • ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВОДИ

  • Всі біохімічні реакції, що пов’язані з процесами травлення і засвоєння поживних речовин, протікають у водному середовищі.

  • Разом з солями вода приймає участь в підтримці найважливішої фізіологічної константи організму - величини осмотичного тиску.



За рахунок малої в’язкості, а також здатності розчиняти різні хімічні речовини і вступати з ними в неміцні зв’язки вода, що є основною частиною крові, грає роль транспортного засобу.

  • За рахунок малої в’язкості, а також здатності розчиняти різні хімічні речовини і вступати з ними в неміцні зв’язки вода, що є основною частиною крові, грає роль транспортного засобу.

  • Вода є основою кислотно-лужної рівноваги в організмі, оскільки проявляє властивості як кислот, так і основ.

  • Всі процеси засвоєння і виділення в організмі також протікають у водному середовищі.



ЕКЗОГЕННА ВОДА

  • ЕКЗОГЕННА ВОДА

  • Добова потреба людини у воді складає 2,5-3,0 л.

  • Вода в організм людини надходить з питвом і харчовими продуктами.

  • З питною водою поступає багато солей, в тому числі макро- і мікроелементи, такі як кальцій, магній, натрій, калій, йод, фтор та ін.



ЕНДОГЕННА ВОДА

  • ЕНДОГЕННА ВОДА

  • При повному окисненні 100 г :

  • жирів утворюється 107 г води,

  • вуглеводів - 55,5 г води,

  • білків - 41 г води.



ВИДІЛЕННЯ ВОДИ З ОРГАНІЗМУ

  • ВИДІЛЕННЯ ВОДИ З ОРГАНІЗМУ

  • У стані спокою з організму людини виводиться води

  • через нирки - 1,5 л/добу,

  • через легені - приблизно 0,4 л,

  • через кишки - близько 0,2 л.

  • Ще 0,6 л води виділяється через пори шкіри, в процесі терморегуляції організму.

  • Щодоби з організму людини в стані спокою виводиться біля 3 л води.

  • При роботі, в гарячих цехах, літом в полі, патологічних станах тощо виведення води може збільшуватися до 8-10 л.



Симптоми зневоднення організму людини

  • Симптоми зневоднення організму людини

  • (Є.Адольф, 1952)

  • При зменшенні води в організмі (в % від маси тіла) спостерігається:

  • 1- 5 % -- спрага, нездужання, економія рухів, втрата апетиту, почервоніння шкіри, подразливість, сонливість, підвищення температури тіла.



6-10 % -- запаморочення, задишка, відчуття повзання “мурашок” в кінцівках, зменшення об’єму крові, зупинка слиновиділення, ціаноз, нечітка мова, важкість ходьби.

  • 6-10 % -- запаморочення, задишка, відчуття повзання “мурашок” в кінцівках, зменшення об’єму крові, зупинка слиновиділення, ціаноз, нечітка мова, важкість ходьби.

  • 11-15 % -- марення, розпухання язика, утруднення ковтання, глухота, послаблення зору, в’ялість і оніміння шкіри, болюче сечовиділення, анурія.

  • 15-20 % від маси тіла за температури повітря понад 30 0С є смертельною.

  • 25 % - є смертельною при любій температурі.



Використання води для:

  • Використання води для:

  • видалення нечистот через каналізаційну мережу – 41 %,

  • підтримки чистоти тіла- 37 %,

  • приготування їжі і миття посуду – 6 %,

  • для пиття – 5 %,

  • прання білизни – 4 %,

  • прибирання житла і громадських приміщень- 3 %,

  • поливу вулиць і зелених насаджень- 3 %,

  • для миття автомобіля – 1 %,



  • Забруднена вода може бути причиною виникнення ряду гострих шлунково-кишкових інфекцій, як то холера, черевний тиф, паратифи, бактерійна й амебна дизентерія, гострі ентерити інфекційного характеру тощо.

  • Це в значному ступені залежить від умов водопостачання, санітарної очистки населених місць, рівня санітарної культури і освіти населення.



1. Безпечною в епідемічному відношенні. Вода не повинна містити патогенних мікробів, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров’я споживачів.

  • 1. Безпечною в епідемічному відношенні. Вода не повинна містити патогенних мікробів, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров’я споживачів.

  • 2. Придатною за хімічним складом (найсприятливіший з фізіологічної точки зору). Шкідливі речовини не повинні наносити шкоду споживачеві, обмежувати використання води в побуті.

  • 3. Безпечною в радіаційному відношенні.

  • 4. Мати добрі органолептичні властивості (бути прозорою, без кольору, не мати будь-якого присмаку або запаху).











  • При вживанні води з підвищеною концентрацією нітратів можливе виникнення метгемоглобінемії,

  • Яка супроводжується токсичним ціанозом

  • Частіше всього токсичним ціанозом хворіють діти, яким молочні суміші готують на воді, в якій вміст нітратів перевищує 45 мг/дм3.

  • Нітрати в травному каналі дітей з допомогою мікрофлори відновлюються до нітритів. Останні, всмоктуючись в кров і сполучаючись з гемоглобіном крові, утворюють метгемоглобін, не здатний переносити кисень.



Нормальний вміст фтору у воді -- від 0,7 до 1,5 мг/дм3 сприяє нормальному розвитку і мінералізації кісток і зубів.

  • Нормальний вміст фтору у воді -- від 0,7 до 1,5 мг/дм3 сприяє нормальному розвитку і мінералізації кісток і зубів.

  • Підвищений вміст фтору -- понад 1,5 мг/дм3 викликає флюороз, який проявляється ураженням емалі зубів у вигляді пігментованих жовтих і коричневих плям.

  • Вміст фтору у воді більше 5 мг/дм3 --викликає ураження не тільки зубів але і кістково-суглобового апарату.

  • Недостатня кількість фтору у воді -- менше 0,7 мг/дм3 призводить до розвитку карієсу зубів (гнилі зуби).

  • З метою профілактики карієсу зубів на головних спорудах водогонів проводять збагачування води фтором. Фторування води проводять фторидом чи кремнефторидом натрію.



визначається в Бк/дм3 за гранично допустимими рівнями сумарної активності альфа- та бета- випромінювачів.

  • визначається в Бк/дм3 за гранично допустимими рівнями сумарної активності альфа- та бета- випромінювачів.

  • Загальна об’ємна активність альфа-випромінювачів не повинна перевищувати 0,1 Бк/дм3,

  • бета-випромінювачів - 1,0 Бк/дм3.















Вода для ін'єкцій повинна бути апірогенна, хімічно не активна, не мати фармакологічної дії.

  • Вода для ін'єкцій повинна бути апірогенна, хімічно не активна, не мати фармакологічної дії.



АПІРОГЕННИЙ, -а, -е. Який не викликає гарячку, не підвищує температуру.

  • АПІРОГЕННИЙ, -а, -е. Який не викликає гарячку, не підвищує температуру.

  • ** Апірогенна вода – вода, яка не містить речовин, що викликають при введенні в організм підвищення температури та інші небажані реакції; вода, яку застосовують для приготування розчинів для ін’єкцій, повинна бути апірогенною.











утворюються в результаті просочування метеорних і поверхневих вод, а також конденсату водяної пари через грунт, частково очищаються, збагачуються мінеральними елементами і скупчуються в підгрунті.

  • утворюються в результаті просочування метеорних і поверхневих вод, а також конденсату водяної пари через грунт, частково очищаються, збагачуються мінеральними елементами і скупчуються в підгрунті.

  • За характером залягання підземні води поділяються на:

  • грунтові підземні води, що розташовуються у поверхневій зоні грунту (верховодка);

  • підгрунтові - профільтровані через грунт і скупчені над першим водонепроникним шаром підгрунтя (перший водоносний горизонт)

  • міжпластові води - скупчені між двома водонепроникними пластами.



















Атмосферні води

  • Атмосферні води

  • утворюються в результаті конденсації водяної пари.

  • Це слабо мінералізованні м’які води, сухий залишок яких дорівнює 1-50 мг/дм3. Вони містять мало органічних речовин і вільні від патогенних мікроорганізмів.

  • Хімічний склад їх залежить від чистоти атмосферного повітря і характеру водозбірних поверхонь (грунт, дахи, водозбірні ложа та ін.).

  • Проходячи через шари атмосфери, одна крапля дощу масою 50 мг, падаючи з висоти 1 км, омиває 16,3 дм3 повітря, а 1 дм3 води - відповідно 3,26  105/дм3 повітря. При цьому вода може вбирати певну кількість органічних, неорганічних, радіоактивних речовин, пилу, газів, мікроорганізмів.



















Тривалість перебування мілких часток мулу в завислому стані в товщі води й випадання їх в осад залежить від:

  • Тривалість перебування мілких часток мулу в завислому стані в товщі води й випадання їх в осад залежить від:

  • швидкості руху води,

  • питомої ваги і діаметру завислих речовин. Найбільш благоприємні умови для звільнення води від різних механічних домішок є зменшення швидкості току води, що досягається у відстійниках. Вода, поступаючи з труб в басейн, зменшує швидкість з 1 м/сек до декількох мм/сек і стає практично нерухомою.



 

  •  

          • В залежності від напрямку руху води
          • відстійники бувають горизонтальні і вертикальні. Відстійники - великі резервуари глибиною декілька метрів, в яких вода протягом 4-8 годин з дуже малою швидкістю рухається від входу до виходу. За цей час найбільші частинки встигають осісти на дно.
          • Після відстоювання воду фільтрують.
          • Фільтри являють собою залізобетонні резервуари з подвійним дном: нижнім суцільним і верхнім дирчатим. Між ними утворюється дренажний простір, в який поступає профільтрована вода. На верхнє дно вкладається підтримуючий шар щебеню і гравію, на нього - фільтруючий шар піску, на який подається вода. Профільтрована вода збирається на нижньому дні фільтра. Швидкість фільтрації 0,25-0,35 см/год.




Коагуляція води

          • Коагуляція води
  • Для прискорення процесу осідання змулених частинок і гумінових речовин, які надають воді мутності і забарвлення, проводиться коагуляція води.

  • Коагуляція води досягається завдяки внесенню у воду хімічних реагентів - коагулянтів, (Al2(SO4)3, FeCl3,, FeSO4 та ін.). Маючи позитивний електричний заряд, коагулянти адсорбують негативно заряжену суспезію мікробів і дрібні частки органічних і неорганічних речовин що знаходяться у воді. При цьому утворюються пластівці, що осідають. В процесі осідання вони захоплюють з собою найдрібніші частинки мулу, мікроби і колоїдні гумінові речовини. Внаслідок коагуляції та відстоювання з води осідає також понад 95 % мікроорганізмів і яєць гельмінтів.

  • Значно полегшують і прискорюють процеси копгуляції флокулянти, такі як поліакріламід, активована кремнієва кисоата.



 ФІЛЬТРАЦІЯ ВОДИ

  •  ФІЛЬТРАЦІЯ ВОДИ

  • Після коагуляції значно швидше очищається вода на швидких фільтрах. Вони пропускають шар води 5-8 м за годину (в 50 раз більше ніж повільні), але забиваються швидше. Тому їх необхідно 1-2 рази на добу очищати від осадку. Промивають фільтр під тиском, пускаючи воду в зворотному напрямку, тим самим змиваючи осад з поверхні фільтра.



 ОСВІТЛЕННЯ ВОДИ

  •  ОСВІТЛЕННЯ ВОДИ

  • Зараз у водопровідній практиці використовують освітлювач, в якому вода проходить через шар завислого осаду коагулянту. В результаті цього пластівці коагулянта збільшуються і затримують частинки, що створюють каламуть. Таким чином, шар завислих пластівців є свого роду фільтром, через який проходить вода. Процес очистки води при цьому проходить набагато інтенсивніше і з меншими витратами коагулянту, ніж звичайно.



  СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ВОДИ

  •   СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ВОДИ

  • При необхідності воду піддають спеціальним методам обробки. Якщо у воді є гази, що придають їй виражений неприємний запах, наприклад, сірководень, воду дегазують, тобто звільняють від розчиненого газу.

  • У випадках, коли вода містить підвищену кількість мінеральних солей, які надають воді неприємного присмаку і роблять її не придатною до вживання воду необхідно демінералізувати. Це проводиться шляхом опріснення води на різного топу опріснювальних устаткуваннях.

  • Якщо вода містить підвищену кількість радіоактивних речовин - її дезактивують, пропускаючи через іоннообмінні фільтри.

    • При необхідності воду дефторують, або фторують, зменшуючи, або збільшуючи кількість фтору у воді.


Методи знезаражування води

  • Методи знезаражування води

  • Методи знезараження води є:

  • реагентні, безреагентні і термічні.

  • До реагентних методів відноситься хлорування, озонування і обробка води іонами срібла.

  • До безреагентних відносяться:

  • обробка води ультрафіолетовим, гама-промінням і ультразвуком.

  • До термічних - кип’ятіння і стерилізація води.



хлорування води є признаним методом знезаражування води на водогонах усього світу. З цією метою використовують різні хлорвмісні реагенти – хлорне вапно, газоподібний хлор.

  • хлорування води є признаним методом знезаражування води на водогонах усього світу. З цією метою використовують різні хлорвмісні реагенти – хлорне вапно, газоподібний хлор.

  • Газоподібний хлор зберігають у зрідженому стані в стальних балонах по 25-30 кг. Хлор знаходиться під тиском 6-7 кПа (атм). Хлорування газоподібним хлором проводиться переважно на потужних водопроводних станціях.



Свіже заводське хлорне вапно містить близько 36 % активного хлору. Щоб при зберіганні хлорне вапно втрачало хлор якомога повільніше, хлорне вапно необхідно зберігати в герметично закритому посуді чи в целофанових мішках в прохолодному, сухому і темному приміщенні. Для хлорування води використовується вапно з вмістом хлору не менше 20 %.

  • Свіже заводське хлорне вапно містить близько 36 % активного хлору. Щоб при зберіганні хлорне вапно втрачало хлор якомога повільніше, хлорне вапно необхідно зберігати в герметично закритому посуді чи в целофанових мішках в прохолодному, сухому і темному приміщенні. Для хлорування води використовується вапно з вмістом хлору не менше 20 %.

  • Якщо вміст хлору менший, то таке хлорне вапно можна використовувати тільки для обробки убиралень, помийних ям, місць зберігання сміття і інших покидьок.























При децентралізованому водопостачанні як правило додаткова обробка води не проводиться. Тому до колодязної води не можна предявляти такі високі вимоги, як до води при централізованому водопостачанні. Але все ж така вода, в принципі, повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, мати нешкідливий хімічний склад і добрі органолептичні властивості.

  • При децентралізованому водопостачанні як правило додаткова обробка води не проводиться. Тому до колодязної води не можна предявляти такі високі вимоги, як до води при централізованому водопостачанні. Але все ж така вода, в принципі, повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, мати нешкідливий хімічний склад і добрі органолептичні властивості.

  • Якщо санітарний стан колодязя і результати аналізу води задовільні - водe можна використовуватися для пиття без обмеження. Коли санітарний стан джерела і аналіз води незадовільні, то воду можна вживати лише після знезаражування - кип’ятіння чи хлорування. Колодязь і територію довкола завжди повинні знаходитися в технічно-справному і охайному вигляді, який гарантує стійку і високу якість води.














База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка