1. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24. 02. 94 р. N 4004-xii



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.


Ці санітарні правила і норми призначені для керівників, учителів, вихователів і медичного персоналу загальноосвітніх навчальних закладів, працівників органів управління освітою і санітарно-епідеміологічної служби.

  • Ці санітарні правила і норми призначені для керівників, учителів, вихователів і медичного персоналу загальноосвітніх навчальних закладів, працівників органів управління освітою і санітарно-епідеміологічної служби.

  • Посадові особи і громадяни України, які допустили порушення Державних санітарних правил та норм, можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у відповідності з чинним законодавством.

  • ДСанПіН 5.5.2.008-01 — обов’язковий для виконання документ, що регламентує безпечні для здоров’я дітей і підлітків умови навчання та виховання, які сприяють підвищенню їх працездатності протягом навчального дня, тижня, року, поліпшують психофізіологічний розвиток та зміцнюють здоров’я дитини (підстава ст. 7, 11, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 26, 27, 28 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.


1. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 р. N 4004-XII.

  • 1. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 р. N 4004-XII.

  • 2. Закон України “Про загальну середню освіту” від 13.05.99 р. N 651-XIX.

  • 3. Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. N 964.

  • 4. СНиП 11-4-79 “Естественное и искусственное освещение”.

  • 5. СНиП 2.04.05-91 “Отопление, вентиляция и кондиционирование”.

  • 6. СНиП 2.04.01-85 “Внутренний водопровод и канализация зданий”.

  • 7. СНиП 3.05.06-85 “Электротехнические устройства”.

  • 8. СанПіН N 42-121-4719-88 “Влаштування, обладнання і утримання гуртожитків для робітників, студентів, учнів середніх учбових закладів і ПТУ”.

  • 9. ДСанПіН 5.5.6.009-98 “Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах”.

  • 10. СП N 1567-76 “Санітарні правила влаштування і утримання місць занять по фізичній культурі і спорту” від 30.12.76 р.

  • 11. ВСН 59-88 “Электрооборудование жилых и общественных зданий”.

  • 12. СН 3077-84 “Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки”.

  • 13. Методичні рекомендації МР від 26.04.99 р. N 5.5.6.26-99 “Про використання шкільних меблів”.



14. Методичні вказівки з санітарно-мікробіологічного контролю предметів вжитку та обладнання закладів для дітей та підлітків МВК від 24.04.99 р. N 5.10.2.024-99.

  • 14. Методичні вказівки з санітарно-мікробіологічного контролю предметів вжитку та обладнання закладів для дітей та підлітків МВК від 24.04.99 р. N 5.10.2.024-99.

  • 15. Санітарно-гігієнічні вимоги від 22.02.85 р. N 3216-85 “Санітарно-гігієнічні вимоги до організації трудового навчання учнів 1-7 класів”.

  • 16. Інструктивно-методичні вказівки від 07.07.80 р. N 11/57-6 “Проведення лікарської професійної орієнтації школярів”.

  • 17. Методичні рекомендації від 19.09.74 р. N 1179-А “Використання технічних засобів навчання в учбовому процесі”.

  • 18. Методичні рекомендації від 27.04.82 р. N 08-14/4 “Комплексна оцінка стану здоров’я дітей і підлітків при масових лікарських оглядах”.

  • 19. Методичні рекомендації від 04.06.83 р. N 2819-83 “Організація роботи спеціаліста по гігієні дітей і підлітків сільських і міських СЕС (1 рівня)”.

  • 20. Методичні рекомендації від 27.12.84 р. N 11-14/30-7 “Лікарський контроль за навантаженням учнів на уроках фізичної культури в загальноосвітніх школах”.

  • 21. Методичні рекомендації від 24.12.86 р. N 08-1412 “Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей шкільного віку”.

  • 22. Методичні рекомендації від 30.04.85 р. N 11-14/13-6 “Визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу і організація навчання і режиму продовженого дня в перших класах загальноосвітньої школи”.

  • 23. ДСТУ Б В.2.2-6-97 “Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості”.

  • 24. ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”.

  • 25. ГОСТ 12.1.036-81 “Шум. Допустимые уровни в жилых и общественных зданиях”.



26. ГОСТ 11015-93 “Столы ученические”.

  • 26. ГОСТ 11015-93 “Столы ученические”.

  • 27. ГОСТ 11016-93 “Стулья ученические”.

  • 28. ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”.

  • 29. ДБН 360-92 “Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень”.

  • 30. ДБН В.2.2-9-99 “Громадські будинки та споруди”.

  • 31. ДСанПіН “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання” від 15.04.1997 р. N 136/1940.

  • 32. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів від 19.06.1996 р. N 173.



1.1. Державні санітарні правила та норми визначають гігієнічний стандарт для всіх типів загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл I, I-II, I-III ступенів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв тощо), далі за текстом — шкіл, незалежно від типу, форм власності і підпорядкування.

  • 1.1. Державні санітарні правила та норми визначають гігієнічний стандарт для всіх типів загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл I, I-II, I-III ступенів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв тощо), далі за текстом — шкіл, незалежно від типу, форм власності і підпорядкування.

  • 1.2. Загальноосвітній навчальний заклад функціонує у відповідності з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. N 964, створює необхідні умови для здобуття загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів і сприяє вихованню морально і фізично здорового покоління.

  • 1.3. Влаштування, обладнання приміщень шкіл, що будуються, реконструюються, а також діючих, здійснюється у відповідності до вимог ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”.

  • 1.4. Відповідальність за виконання санітарних правил і норм покладається на засновника (власника) та керівника загальноосвітнього навчального закладу.

  • 1.5. Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал загальноосвітнього навчального закладу, а також відповідальна особа, призначена наказом керівника загальноосвітнього закладу.

  • 1.6. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за виконанням чинних санітарних правил та норм здійснюють посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби.



2.3. Ділянки під забудову шкіл повинні розташовуватися в зонах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об’єктів, що є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами. Санітарно-захисні зони слід затверджувати згідно з додатком до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.96 р. N 173.

  • 2.3. Ділянки під забудову шкіл повинні розташовуватися в зонах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об’єктів, що є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами. Санітарно-захисні зони слід затверджувати згідно з додатком до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.96 р. N 173.

  • Ширина санітарно-захисної зони між межею шкільної ділянки та гаражами повинна бути не меншою 50 м. Розміри санітарно-захисної зони повинні погоджуватися з державною санітарно-епідеміологічною службою.

  • Відстань від станцій технічного обслуговування (СТО), автозаправних станцій (АЗС) до шкільної ділянки визначається за погодженням з органами Держсанепіднагляду, яка не може бути меншою ніж 50 м (Зміни N 4-8 до ДБН 360-92 “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”, пп. 7.54, 7.55) та Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів N 173, додаток N 10.



2.4. Будівля загальноосвітнього навчального закладу повинна бути розміщена на відстані 100-170 м від проїжджої частини дороги. Через територію школи не повинні проходити повітряні лінії електропередачі з напругою в 35 кВ і більше (п. 8.23 Зміни N 4-8 до ДБН 360-92 “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень").

  • 2.4. Будівля загальноосвітнього навчального закладу повинна бути розміщена на відстані 100-170 м від проїжджої частини дороги. Через територію школи не повинні проходити повітряні лінії електропередачі з напругою в 35 кВ і більше (п. 8.23 Зміни N 4-8 до ДБН 360-92 “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень").

  • Радіус обслуговування від місця проживання до загальноосвітнього навчального закладу повинен складати не більше 0,5 км пішохідної доступності.

  • Дозволяється розміщення шкіл на відстані транспортної доступності: для учнів шкіл I ступеня — 15 хв. (в один бік), для учнів шкіл II і III ступенів — не більше 30 хв. (в один бік).

  • 2.5. Будівлі загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче ніж за 25 м від червоної лінії. Відстань від межі ділянок шкіл до стін житлових будинків із входами та вікнами встановлюються 10 м і більше, від будинків шкіл до житлових і громадських будинків та споруд — згідно з нормами інсоляції, природного освітлення та шумозахисту.

  • 2.6. По периметру земельної ділянки закладу слід передбачити захисну зелену смугу (дерева, кущі, газон) завширшки не менше 1,5 м, а з боку вулиць не менше 3-х м.

  • 2.7. Огорожа території закладу повинна бути заввишки не менше 1,2 м. При розміщенні шкіл всередині житлових кварталів допускається застосування огорожі між ними з зелених насаджень заввишки не менше 1 м.



2.8. Площа озеленення земельної ділянки повинна складати 45-50 відсотків загальної площі ділянки. Якщо ділянка прилягає безпосередньо до зелених масивів (парків, садів, скверів), а також при розміщенні шкіл у сільській місцевості або за умов їх реконструкції, площі зелених насаджень допускається скорочувати, але не більше ніж на 30 відсотків.

  • 2.8. Площа озеленення земельної ділянки повинна складати 45-50 відсотків загальної площі ділянки. Якщо ділянка прилягає безпосередньо до зелених масивів (парків, садів, скверів), а також при розміщенні шкіл у сільській місцевості або за умов їх реконструкції, площі зелених насаджень допускається скорочувати, але не більше ніж на 30 відсотків.

  • Високорослі дерева належить висаджувати на відстані не меншій ніж 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, а кущі — не меншій ніж 5 м.

  • Розташування та орієнтація основних функціональних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на день.

  • Нормативна тригодинна інсоляція повинна бути забезпечена на території спортивної зони та зони відпочинку, у тому числі спортивних та ігрових майданчиках.

  • Забороняється біля школи висаджувати колючі дерева і кущі (біла акація, глід, шипшина тощо) і рослини з отруйними ягодами ("вовче лико”, “бріонія”, “сумах отруйний”, рицина та інші), вирощувати гриби.



2.10. Земельна ділянка поділяється на такі функціональні зони:

  • 2.10. Земельна ділянка поділяється на такі функціональні зони:

  • - навчальна;

  • - навчально-виробнича;

  • - навчально-дослідна;

  • - фізкультурно-спортивна;

  • - відпочинку;

  • - сільськогосподарська (для шкіл в сільській місцевості);

  • - житлова.

  • Розміри зон ділянок шкіл визначаються завданням на проектування, але не менш ніж в додатку N 2 до ДБН В.2.2-3-97.

  • 2.11. Фізкультурно-спортивну зону слід розміщувати поруч з навчальною, але не з боку вікон приміщень для початкових класів.

  • Майданчики для ігор з м’ячем та метання спортивних снарядів розміщуються на відстані не меншій ніж 25 м, від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень будинків (при наявності огорожі 3 м заввишки і не менше 15 м завдовжки), майданчики для інших видів фізкультурних занять — на відстані не меншій ніж 10 м.



Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття.

  • Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття.

  • Спортивні майданчики доцільно розміщувати по довжині з півночі на південь.

  • Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля, доріжка довжиною 100 м входить до складу бігової.

  • Ями для стрибків у довжину і висоту заповнюються піском, змішаним з тирсою.

  • При будівництві бігових доріжок і спортивних майданчиків (волейбольних, баскетбольних, гри у ручний м’яч) необхідно використовувати дренаж.

  • Комбінований майданчик можна асфальтувати (бетонувати), футбольне поле повинно мати трав’яне покриття. З метою попередження травм майданчики повинні мати рівну поверхню.

  • Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках.

  • Борти ям для стрибків, крім переднього, оббиваються гумою.



Майданчики для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані тіньовими навісами, ліанами, гірками для спуску, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м’ячем і малювання, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плескальним басейном.

  • Майданчики для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані тіньовими навісами, ліанами, гірками для спуску, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м’ячем і малювання, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плескальним басейном.

  • Займатися на спортивних майданчиках дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті.

  • Діти повинні бути ознайомлені з правилами користування спортивним інвентарем і обладнанням.

  • Фізкультурні майданчики необхідно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями.

  • Ігрові майданчики, розміщені біля будівлі школи, засівають невисокою травою.



2.12. Господарська зона повинна мати окремий в’їзд і розташовуватися поблизу навчально-виробничої зони, приміщень їдальні. У цій зоні розміщуються ремонтні майстерні, склади, гаражі, підсобно-виробничі

  • 2.12. Господарська зона повинна мати окремий в’їзд і розташовуватися поблизу навчально-виробничої зони, приміщень їдальні. У цій зоні розміщуються ремонтні майстерні, склади, гаражі, підсобно-виробничі

  • приміщення, навіси, сміттєзбірники. Сміттєзбірники повинні щільно закриватися кришками і встановлюватися на відстані не менш ніж 25 м від вікон і входу до їдальні на бетонованому або асфальтованому майданчику під навісом. Проїжджа частина, пішохідний прохід до господарських будівель, майданчики для сміття, а в сільських школах, які не мають каналізації — до надвірних туалетів, повинні бути асфальтованими або бетонованими.

  • Підходи до будівель школи повинні мати тверде покриття на відстані не менш ніж 100 м.

  • 2.14. Майданчики для рухливих ігор та відпочинку повинні розташовуватися біля виходів з приміщень (для максимального використання їх під час перерв) і бути розділені для учнів кожної вікової групи.

  • Використання внутрішнього двору навчальних закладів для господарських потреб (стоянка автотранспорту, меблів, обладнання, макулатури, металобрухту, будівельних матеріалів тощо) забороняється.

  • 2.15. Навчально-дослідна зона повинна бути не більшою 25 відсотків площі земельної ділянки. У міських школах вона може бути зменшена за рахунок будівництва на ділянці парників, теплиць і оранжерей, органічно пов’язаних з комплексом кабінетів біології та хімії.



3.1. Будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчування учнів. Будівлю школи на території земельної ділянки слід розташовувати так, щоб рівень освітлення та інсоляції навчальних приміщень був оптимальним, а взаємозв’язок між ділянкою і будівлею — раціональним.

  • 3.1. Будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчування учнів. Будівлю школи на території земельної ділянки слід розташовувати так, щоб рівень освітлення та інсоляції навчальних приміщень був оптимальним, а взаємозв’язок між ділянкою і будівлею — раціональним.

  • Блочно-секційна і павільйонна частина навчальних будівель найбільш раціональні для використання. В одній секції слід розміщувати максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів двох суміжних вікових груп (1 і 2, 3 і 4 тощо).

  • Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати не більше трьох поверхів.

  • Кількість учнів загальноосвітнього навчального закладу не повинна перевищувати його проектну місткість.



3.2. У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення — вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо.

  • 3.2. У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення — вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо.

  • При розміщенні школи в пристосованій будівлі набір приміщень, їх площа визначаються за погодженням з територіальною санітарно-епідеміологічною станцією у кожному випадку окремо, виходячи з типу загальноосвітнього навчального закладу, кількості і віку учнів, кількості класів тощо.



3.3. Склад і площі приміщень загальноосвітнього навчального закладу визначаються за розрахунком, виходячи з призначення приміщень, наповнюваності груп при різних видах навчальних занять та показників розрахункової площі на одного учня.

  • 3.3. Склад і площі приміщень загальноосвітнього навчального закладу визначаються за розрахунком, виходячи з призначення приміщень, наповнюваності груп при різних видах навчальних занять та показників розрахункової площі на одного учня.

  • Кількість класів, навчальних приміщень, лабораторій, навчально-спортивних залів слід розраховувати, виходячи із кількості годин занять в одну зміну і їх зайнятості не менш як 75 відсотків навчального часу.

  • Підлога приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинна бути з деревини або лінолеуму на теплій основі, не мати щілин, підлога туалетних та умивальних кімнат повинна вистилатися керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою. Забороняється використовувати цементні, мармурові або інші подібні матеріали для настилу підлоги усіх приміщень.

  • Стіни навчальних приміщень повинні бути гладкими та такими, щоб їх прибирання було можливе вологим способом.



3.4. Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів I-IV класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп.

  • 3.4. Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів I-IV класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп.

  • Якщо в школі існує кабінетна система навчання, то вона потребує розміщення кабінетів у межах 1-2 поверхів так, щоб перехід в кабінет займав не більше 2 хвилин. Кабінети з предметів, які найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 5-9 класів на першому поверсі, для 10-12 класів на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів — 2-4 на один предмет (залежно від місткості школи). Всі інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому поверсі.

  • Навчальні приміщення не повинні бути прохідними.

  • Навчальні класи і кабінети мають бути ізольованими від приміщень, які є джерелами шуму і запахів (майстерні, спортивні і актові зали, харчоблок тощо).

  • 3.5. Приміщення для трудового навчання повинні бути ізольованими від інших основних приміщень (в окремих блоках, відсіках будівлі або в окремих будівлях з гардеробом і туалетом в них) і розміщеними на першому поверсі. Для трудового навчання і професійної підготовки учнів 10-12 класів додатково передбачаються навчально-виробничі майстерні, міжшкільні навчально-виробничні комбінати, навчальні цехи промислових і сільськогосподарських підприємств. Із майстерень з обробки дерева, комбінованих майстерень з обробки металу, металу і дерева необхідно передбачити додатковий вихід на вулицю через теплий тамбур або коридор, у який немає виходу із класів, кабінетів і лабораторій.



3.6. Вентиляційні камери, насосні, машинні відділи холодильних установок, теплові та інші приміщення з устаткуванням, яке може бути джерелом шуму і вібрації, не слід розміщувати суміжно, над і під актовими, читальними залами, звукоапаратними, кімнатами лікаря, класами, кабінетами.

  • 3.6. Вентиляційні камери, насосні, машинні відділи холодильних установок, теплові та інші приміщення з устаткуванням, яке може бути джерелом шуму і вібрації, не слід розміщувати суміжно, над і під актовими, читальними залами, звукоапаратними, кімнатами лікаря, класами, кабінетами.

  • 3.7. Спортивний зал розміщується на першому поверсі. Його розміри передбачають виконання програм з фізичного виховання і можливості організації позаурочних спортивних занять, актовий зал розміщується на другому поверсі.

  • Найбільша кількість людей, які одночасно перебувають на поверсі в будівлі школи, визначається наповнюваністю навчальних приміщень, приміщень для трудового навчання, спортивного, актового залів, що розміщуються на цьому ж поверсі (для розрахунку шляхів евакуації).

  • Використовувати актовий зал як спортивний не рекомендується.



Вхід в спортивний зал слід передбачити через роздягальню безпосередньо або через відокремлений коридор. Інвентарна для спортивного інвентаря (обладнання) повинна з’єднуватись із спортивним залом через двері або відкритий отвір розмірами (2 х 2,2 кв. м). Довжина цього приміщення повинна бути не менша 5 м, а підлога на одному рівні з підлогою спортивного залу (без порогу). Із інвентарної або спортивного залу слід передбачити додатковий вихід на земельну ділянку. Висота спортивних залів площею 162 кв. м повинна бути не меншою 6 м. У спортивному залі площею до 288 кв. м допускається одночасне заняття не більше ніж з одним класом.

  • Вхід в спортивний зал слід передбачити через роздягальню безпосередньо або через відокремлений коридор. Інвентарна для спортивного інвентаря (обладнання) повинна з’єднуватись із спортивним залом через двері або відкритий отвір розмірами (2 х 2,2 кв. м). Довжина цього приміщення повинна бути не менша 5 м, а підлога на одному рівні з підлогою спортивного залу (без порогу). Із інвентарної або спортивного залу слід передбачити додатковий вихід на земельну ділянку. Висота спортивних залів площею 162 кв. м повинна бути не меншою 6 м. У спортивному залі площею до 288 кв. м допускається одночасне заняття не більше ніж з одним класом.

  • Максимальна наповнюваність обідніх залів становить — 350-490 місць, при цьому у школах-інтернатах не допускається більше 2-х посадок учнів, у загальноосвітніх школах — 3-х. Із виробничих приміщень харчоблоків слід передбачити окремий вихід на територію подвір’я.

  • Обідні зали слід обладнувати столами на 4-6-10 місць і стільцями або табуретами. Відстань (см): між столами і роздачею чи вікном (дверима) для прийому брудного посуду повинна бути 150-200; між рядами столів — 100-150; між столами і стіною — 40-60. Столи повинні мати гігієнічне покриття, що легко миється, стійке до дії гарячої води і дезинфікуючих засобів. Столи щодня миють гарячою водою з кальцинованою содою та милом, а після кожного прийому їжі протирають вологими і чистими ганчірками. Умивальники слід передбачати із розрахунку один на 20 місць, електрорушники — один на 40 місць. Для дітей початкових класів висота столів та стільців повинна відповідати зросту дітей. Меблі для них встановлюються окремо від столових меблів для середніх та старших класів.



Столовий посуд може бути фаянсовий, фарфоровий або із нержавіючої сталі та одноразовий. Не рекомендується використовувати емальований, алюмінієвий посуд і забороняється застосування пластмасового посуду багаторазового використання та пощербленого посуду.

  • Столовий посуд може бути фаянсовий, фарфоровий або із нержавіючої сталі та одноразовий. Не рекомендується використовувати емальований, алюмінієвий посуд і забороняється застосування пластмасового посуду багаторазового використання та пощербленого посуду.

  • Організація харчування дітей у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється у відповідності з інструкціями Міністерства охорони здоров’я України, затвердженими згідно з чинним законодавством.

  • Забороняється використання приміщень харчоблоку, їдалень, роздаткових, буфетів не за призначенням.

  • Вживання їжі слід проводити в один і той же час відповідно до спеціально складеного графіку. Перед вживанням їжі діти обов’язково миють руки з милом і сушать їх рушниками (паперові, електро).



Медичні працівники школи (при їх відсутності — особи, які затверджено наказом керівника навчального закладу) здійснюють щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотримання термінів реалізації і технології виготовлення страв, санітарно-протиепідемічним режимом харчоблоку, фактичним виконанням меню.

  • Медичні працівники школи (при їх відсутності — особи, які затверджено наказом керівника навчального закладу) здійснюють щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотримання термінів реалізації і технології виготовлення страв, санітарно-протиепідемічним режимом харчоблоку, фактичним виконанням меню.

  • 3.9. Приміщення для організації продовженого дня для учнів загальноосвітніх навчальних закладів слід передбачити із розрахунку 20 відсотків від загальної кількості учнів 1-4 класів і 10 відсотків — учнів 5-9 класів.

  • 3.10. Площу приміщень закритого зберігання бібліотечних фондів слід приймати не менше 0,25 кв. м на 1 тис. одиниць збереження. Площа відкритого збереження бібліотечних фондів повинна бути не меншою 4,5 кв. м на одну тис. одиниць збереження.

  • 3.11. Ширина рекреаційних приміщень при однобічному розміщенні навчальних приміщень повинна бути не меншою 2,8 м. Площа рекреаційних приміщень розраховується для кожного поверху і повинна бути не меншою 2,0 кв. м на одного учня. При будівництві або реконструкції загальноосвітнього навчального закладу слід надавати перевагу рекреаційним приміщенням зального типу.



3.12. Медичний блок слід розміщувати на першому поверсі

  • 3.12. Медичний блок слід розміщувати на першому поверсі

  • 3.13. Гардероб розміщується на перших поверхах блоків навчального закладу з обов’язковим обладнанням секцій для кожного класу.

  • 3.14. У вестибюлях слід проектувати подвійні тамбури з трьома дверима для забезпечення теплоізоляції.

  • 3.15. Для учнів 1-4, 5-7, 8-9 класів слід передбачати самостійні входи в школу при блочній забудові, в інших випадках — не менше 2-х виходів для постійної експлуатації. Висота шкільних приміщень від підлоги до стелі (в чистоті) повинна бути не менше 3 м. Вхід до навчальних приміщень слід передбачати тільки збоку передніх столів або парт.

  • 3.19. Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов’язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка