1. Зміни та вдосконалення системи освіти



Дата конвертації29.12.2016
Розмір445 b.



1. Зміни та вдосконалення системи освіти .

  • 1. Зміни та вдосконалення системи освіти .

  • 2. Найважливіші досягнення науки :

  • а) фізика ; в) хімія;

  • б) біологія ; г) фізіологія;

  • д) мікробіологія ;

  • е) математика .



3. НТР :

  • 3. НТР :

  • а) машинобудування ;

  • б) літакобудування ;

  • в) телефонний зв'язок ;

  • г) розвиток телебачення .

  • 4. Нобелівська премія .



1918 р термін навчання в Великій Британії було продовжено до 14 років, тобто діти з 5 до 14 років обов'язково повинні були навчатися в школах ;

  • 1918 р термін навчання в Великій Британії було продовжено до 14 років, тобто діти з 5 до 14 років обов'язково повинні були навчатися в школах ;

  • університетська освіта у Великій Британії перебувала на

  • вищому світово -

  • му рівні .



1918 р закон про обов'язкову початкову освіту було прийнято в усіх штатах США, що зумовило зниження неграмотності;

  • 1918 р закон про обов'язкову початкову освіту було прийнято в усіх штатах США, що зумовило зниження неграмотності;

  • до шкільної програми включалися курси, що готували до професії, ведення хатнього господарства;

  • у школах США встановили досить низький мінімум обов'язкових знань .



Наприкінці 19 ст. у Франції було прийнято закон, що передбачав обов'язкове нав- чання дітей обох статей від 6 до 13 років;

  • Наприкінці 19 ст. у Франції було прийнято закон, що передбачав обов'язкове нав- чання дітей обох статей від 6 до 13 років;

  • на початку 30-х р. в Франції впровадили безкоштовне навчання в державних сере-дніх школах;

  • 1936 р. термін обов'язково-го навчання в Франції про-довжили до 14 років .



Німеччина досягла значних успіхів в освіті та науці – науковими центрами стали: Гейдельберзький, Кельнсь-кий, Лейпцизький, Фран-фуртський університети ;

  • Німеччина досягла значних успіхів в освіті та науці – науковими центрами стали: Гейдельберзький, Кельнсь-кий, Лейпцизький, Фран-фуртський університети ;



Макс Планк

  • Макс Планк

  • (1858-1947р.р.)

  • видатний німецький фізик, теоретик. Досліджував зас-тосування термодинаміки у фізико-хімічних проце -сах . Обчислив різницю потенціалів двох електро -літичних розчинів у 1890 році.





Альберт Ейнштейн

  • Альберт Ейнштейн

  • (1879-1955р.р.)

  • видатний фізик, творець теорії відносності, один із засновників квантової теорії та статистичної фізики . Автор більш як 300-сот наукових робіт з фізики .

  • Нобелівську премію присуджено 1921р.: медаль Коплі, медаль Планка .





Один із засновників генетики. Роз- робив основні уявлення хромосомної теорії спадковості.

  • Один із засновників генетики. Роз- робив основні уявлення хромосомної теорії спадковості.

  • Нобелівську премію присуджено у

  • 1933 р., медаль Ч. Дарвіна - 1924 р.



  • Видатний радянський хімік ор -ганік, творець наукової школи, один із основоположників органічного каталізу та нафто-хімії, лауреат Ленінської та Сталінської премій.



Павлов Іван Петрович

  • Павлов Іван Петрович

  • (1849-1936)

  • 1. один із найавторитетніших

  • вчених Росії, фізіолог, психо-

  • лог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень

  • про процеси регуляції трав- ленная;

  • 2. засновник найбільшої росій -

  • ської фізіологічної школи;





Бейєрінк Мартінус Віллем

  • Бейєрінк Мартінус Віллем

  • (1851-1931р.р.) голландський мікробіолог і ботанік, творець Дель-фітської школи мікробіологів, вивчав грунтову мікробіологію та зв'язок мік-роорганізмів з родючістю грунтів, один із засновників екологічної мікро-біології. Є одним із засновників вірусології.

  • Евері Освальд (1877-1955р.р.) американський молекулярний біолог, імунолог, медик. Евері відомий як один із співавторів експерименту Евері, Мак Леода і Мак Карти ,які в 1944 році показали, що ДНК є носій генетичної інформації.



Американський математик- теоретик. Творець основ кі- бернетики, пов'язаних із те- орією інформації та теорією керування («батько кібернети-

  • Американський математик- теоретик. Творець основ кі- бернетики, пов'язаних із те- орією інформації та теорією керування («батько кібернети-

  • ки»), праць

  • з теорії

  • ймовір-

  • ностей

  • та ін.



Науково - технічна революція (НТР) – корінне, якісне перетворення продуктивних сил на основі пере-творення науки в провідний фактор виробництва, в ре-зультаті якого відбувається трансформація індустріаль-ного суспільства в постіндустріальне. Риси НТР:    1. Універсальність, всеосяжність: залучення всіх галузей і сфер людської діяльності;    2. Надзвичайне прискорення науково-технічних перетворень: скорочення часу між відкриттям і впровадженням у виробництво, постійне старіння та оновленн;    3. Підвищення вимог до рівня кваліфікації трудових ресурсів: зростання наукоємності виробництва;    4. Військово-технічна революція: вдосконалення видів озброєння та екіпіровки.

  • Науково - технічна революція (НТР) – корінне, якісне перетворення продуктивних сил на основі пере-творення науки в провідний фактор виробництва, в ре-зультаті якого відбувається трансформація індустріаль-ного суспільства в постіндустріальне. Риси НТР:    1. Універсальність, всеосяжність: залучення всіх галузей і сфер людської діяльності;    2. Надзвичайне прискорення науково-технічних перетворень: скорочення часу між відкриттям і впровадженням у виробництво, постійне старіння та оновленн;    3. Підвищення вимог до рівня кваліфікації трудових ресурсів: зростання наукоємності виробництва;    4. Військово-технічна революція: вдосконалення видів озброєння та екіпіровки.



Складові частини НТР:    1. Наука: збільшення наукоємності, підвищення чисельності наукових співробітників і витрат на наукові дослідження;    2. Техніка, технологія: підвищення ефективності виробництва. Функції: працезберігаюча, ресурсно-зберігаюча, природоохоронна;    3. Виробництво:          А). електронізації;          Б). комплексна автоматизація;          В). перебудова енергетичного господарства;          Г). виробництво нових матеріалів;          Д). прискорений розвиток біотехнологі;          Е). космонізація.

  • Складові частини НТР:    1. Наука: збільшення наукоємності, підвищення чисельності наукових співробітників і витрат на наукові дослідження;    2. Техніка, технологія: підвищення ефективності виробництва. Функції: працезберігаюча, ресурсно-зберігаюча, природоохоронна;    3. Виробництво:          А). електронізації;          Б). комплексна автоматизація;          В). перебудова енергетичного господарства;          Г). виробництво нових матеріалів;          Д). прискорений розвиток біотехнологі;          Е). космонізація.



Автомобілі стали дишевшими, швидшими і доступними покуп-

  • Автомобілі стали дишевшими, швидшими і доступними покуп-

  • цям. Лідерами автомобільної промисловості були США. Осн-овними виробниками були за-води “ Великої трійки ”.



Центри виробництва лег-кових автомобілів у Фран-ції були фірми: “ Рено ”,

  • Центри виробництва лег-кових автомобілів у Фран-ції були фірми: “ Рено ”,

  • “ Пежо-Сітроєн ”, “ Крайс-

  • ер-Франс ” та ін .



На початку століття Поль Карню побудував літальний апарат, який ледве злетів. А у 1939р Ігор Сікорський скон- струював апарат, який вважє- ться першим сучасним гелі- коптером.

  • На початку століття Поль Карню побудував літальний апарат, який ледве злетів. А у 1939р Ігор Сікорський скон- струював апарат, який вважє- ться першим сучасним гелі- коптером.



Перший прототип сучасного телефо-ну був запатентований в 1876 році американським винахідником Алек-сандром Беллом;

  • Перший прототип сучасного телефо-ну був запатентований в 1876 році американським винахідником Алек-сандром Беллом;

  • У 1877 р. угорський інженер Т. Пуш-

  • каш запропонував проект створення першої телефонної станції, який від-разу був реалізований у США, Нью-Гавані.

  • В Європі перша телефонна станція з’явилась у 1879 році в Парижі.

  • У 1986 році спеціалісти з США виго-товили світловодні кабелі з особли-вого надпрозорого скла.

  • Радіотелефон вперше був винайде -

  • ний Тері Паллом у 1965р.



Перші телевізійні пересилання здійснено у 1925 р. вАнглії й США, згодом у Німеччині й СРСР (1931р.), у 1928 р. було здійснено перші спро-би кольорового телебачення . У 1932р. було здійснено першу переда-чу рухомого зображення, з 1934р. зі звуковим супроводом .

  • Перші телевізійні пересилання здійснено у 1925 р. вАнглії й США, згодом у Німеччині й СРСР (1931р.), у 1928 р. було здійснено перші спро-би кольорового телебачення . У 1932р. було здійснено першу переда-чу рухомого зображення, з 1934р. зі звуковим супроводом .



одна з найбільш престижних між- народних премій. Заснована згідно з заповітом шведського підприєм-ця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля, який весь свій статок (близько 31,5 млн. шведських крон) призна-чив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волі, річний прибу-ток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності.

  • одна з найбільш престижних між- народних премій. Заснована згідно з заповітом шведського підприєм-ця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля, який весь свій статок (близько 31,5 млн. шведських крон) призна-чив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волі, річний прибу-ток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності.



Бурхливий розвиток промисловості після першої світової війни створив умови для дальшого розвитку освіти. У передових європейських країнах, США та Японії спостерігався значний поступ у розвитку освіти, тут створювалися привілейовані, іноді закритого типу, навчальні заклади. Особливою популярністю користувалися школи, що діяли під егідою церкви. У технічних коледжах та інститутах молодь проходила ґрунтовну професійну підготовку. В школах учені-педагоги та психологи працювали над удосконаленням навчальних і виховних програм. Загальновизнаними центрами науки у 20-30-х роках й надалі залишилися Оксфордський і Кембриджський університети в Англії. Сорбоннський у Франції, Гарвардський, Бостонський та Прінстонський у США, Штутгартський, Боннський та Берлінський у Німеччині. У Радянському Союзі центрами науки залишалися Московський та Петербурзький університети, серед українських вищих навчальних закладів виділялися Київський, Харківський та Одеський університети.

  • Бурхливий розвиток промисловості після першої світової війни створив умови для дальшого розвитку освіти. У передових європейських країнах, США та Японії спостерігався значний поступ у розвитку освіти, тут створювалися привілейовані, іноді закритого типу, навчальні заклади. Особливою популярністю користувалися школи, що діяли під егідою церкви. У технічних коледжах та інститутах молодь проходила ґрунтовну професійну підготовку. В школах учені-педагоги та психологи працювали над удосконаленням навчальних і виховних програм. Загальновизнаними центрами науки у 20-30-х роках й надалі залишилися Оксфордський і Кембриджський університети в Англії. Сорбоннський у Франції, Гарвардський, Бостонський та Прінстонський у США, Штутгартський, Боннський та Берлінський у Німеччині. У Радянському Союзі центрами науки залишалися Московський та Петербурзький університети, серед українських вищих навчальних закладів виділялися Київський, Харківський та Одеський університети.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка