1866 – 1869 рр. – початкове навчання у Тисменицькій середній школі



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.



1866 – 1869 рр. – початкове навчання у Тисменицькій середній школі (нині Івано-Франківська область);

  • 1866 – 1869 рр. – початкове навчання у Тисменицькій середній школі (нині Івано-Франківська область);

  • 1869 – липень 1878 р. – навчання у Станіславській (тепер Івано-Франківській) гімназії. Здобуття середньої освіти;

  • 1878 – 1882 рр. – навчання на юридичному факультеті Львівського університету;

  • 1884 р. - складання докторату у Віденському університеті;

  • 1890 р. – успішне складання іспиту на адвоката.



Член студентських товариств “Академічний кружок” та “Дружний Лихвар”;

  • Член студентських товариств “Академічний кружок” та “Дружний Лихвар”;

  • Співзасновник і заступник голови товариства “Академічне братство”;

  • Співзасновник і голова товариства “Кружок правників” (1881);

  • Учасник другого студентського віча в Коломиї у 1884 р., обраний до президії віча;



19. 11. 1881 р. – обраний головою товариства “Кружок правників”;

  • 19. 11. 1881 р. – обраний головою товариства “Кружок правників”;

  • 1882 – 1889 рр. – адвокатська практика у Львові;

  • 1889 – 1900 рр. – редактор українського правового журналу “Часопись Правнича”;

  • 1890 р. – успішне складання іспиту на адвоката й відкриття у Львові приватної адвокатської контори;

  • 1925-1939 рр. – голова Союзу Українських Адвокатів;

  • 1935–1939 рр. – член органу адвокатського самоврядування - Найвищої Ради Адвокатів у Варшаві, редактор видання “Життя і Право”.



1881 р. – заснування родиною Костя Левицького читальні товариства “Просвіта” в його рідному селі Нижневі на Івано-Франківщині;

  • 1881 р. – заснування родиною Костя Левицького читальні товариства “Просвіта” в його рідному селі Нижневі на Івано-Франківщині;

  • 1882 р. – офіційний вступ у товариство “Просвіта”;

  • 1895 р. – співредактор календаря “Просвіти”;

  • 1900–1906 рр. – голова Головного виділу (центрального органу) “Просвіти”;

  • Червень 1903 р. – голова єдиного Крайового Комітету, який займався будівництвом українського Народного театру у Львові.

  • 1908 р. – Костя Левицького прийнято у Почесні члени “Просвіти”;



14. 06. 1885 р. – вступ в НТШ;

  • 14. 06. 1885 р. – вступ в НТШ;

  • З 11. 05. 1893 р. – заступник керівника історично-філософської секції НТШ;

  • Активна співпраця з Михайлом Грушевським;

  • 1895 – 1897 рр. – посередник у конфліктах НТШ та видавництвом “Діло”;

  • 1898 р. – співініціатор проведення реформи статуту НТШ;

  • 01. 06. 1899 р. – прийнятий у дійсні члени НТШ;

  • У 1890-х рр. – співзасновник і довголітній редактор журналу “Часопись правнича”;

  • 1896 р. з ініціативи К. Левицького історично-філософську секцію НТШ було поділено на 2 відділи – історичний і правничий під проводом К. Левицького.

  • 26 грудня 1937 р. – прийнято в почесні члени товариства;



1883 р. – співзасновник економічної споживчої кооперації у Львові “Народна Торговля”;

  • 1883 р. – співзасновник економічної споживчої кооперації у Львові “Народна Торговля”;

  • 1884 р. співзасновник і провідний діяч товариства українських ремісників “Зоря”;

  • 1892 р. – співзасновник “Товариства взаїмних забезпечень від вогню, крадіжки та взлому “Дністер”;

  • 1894 р. – ініціатор створення першого українського банку “Дністер”;

  • 1898 – 1939 рр. – генеральний директор Крайового

  • Союзу Кредитового, згодом Центробанку;

  • 1904 – 1939 р. – засновник і постійний голова Крайового Союзу Ревізійного;

  • 1907 р. – ініціатор створення і голова контрольної ради парцеляційного (земельного) товариства “Земля”;

  • 1909 р. – ініціатор створення “Земельного банку гіпотетичного” (1910);



1885 р. – ініціатор створення політичної організації “Народна Рада”;

  • 1885 р. – ініціатор створення політичної організації “Народна Рада”;

  • 26. 12. 1899 р. – співзасновник, член президії та президент Народного комітету Української національно-демократичної партії (УНДП);

  • 1897 р., 1910 р. – редактор партійних тижневиків “Свобода” та “Діло”;

  • 1902 – 1906 рр. – активний учасник народних віч у Галичині від УНДП;

  • 02. 08. 1914 р. – очолив Головну Українську Раду;

  • 05. 05 1915 р. – ініціатор створення і голова Всеукраїнської надпартійної Загальної Української Ради, що представляла інтереси усіх українців на міжнародній арені.



1907 – 1918 рр. – депутат Державної Ради у Відні (парламенту Австро-Угорщини) в час роботи ХVІІІ – ХХ Сесій;

  • 1907 – 1918 рр. – депутат Державної Ради у Відні (парламенту Австро-Угорщини) в час роботи ХVІІІ – ХХ Сесій;

  • 1910-1918 рр. – президент українського міжфракційного клубу у Австрійському парламенті;

  • 1908-1914 рр. – депутат та голова української Палати Галицького Крайового Сейму – парламенту Галичини;

  • Від 1910 рр. – президент українського міжфракційного клубу в Галицькому Крайовому Семі;



Управлінська діяльність:

  • Управлінська діяльність:



19.10.1918 р. – Участь у створенні Української Національної Ради, голова її Львівського (центрального) комітету;

  • 19.10.1918 р. – Участь у створенні Української Національної Ради, голова її Львівського (центрального) комітету;

  • Листопад-грудень 1918 р. – прем’єр-міністр та міністр фінансів ЗУНР;

  • Жовтень 1919 р. – 1924 р. – праця в уряді ЗУНР на еміграції у Відні. Спочатку на посаді уповноваженого у справі преси і пропаганди, пізніше уповноваженого секретаря закордонних справ;

  • Очолював делегації ЗУНР на міжнародних конференціях у Ризі (1920), Женеві (1921) та був членом делегації ЗУНР на Генуезькій конференції (1922). Водночас очолював Комітет політичної еміграції;

  • 1923 р. – після самоліквідації уряду згідно з рішенням Ліги Націй про анексію Східної Галичини, К. Левицький повернувся до Львова, входив до Центрального комітету Українського Національно-Демократичного Об’єднання;

  • 30 червня 1941 р. очолив Раду Сеньйорів (передпарламент, із 30 липня 1941 р. – Українська Національна Рада);



Формування громадсько-політичних поглядів К. Левицького відбувалося під впливом національно свідомого родинного середовища, українських педагогів, народовських громад і студентських гуртків українофільського напряму.

  • Формування громадсько-політичних поглядів К. Левицького відбувалося під впливом національно свідомого родинного середовища, українських педагогів, народовських громад і студентських гуртків українофільського напряму.

  • У публічній діяльності К. Левицький поєднував політичну активність з працею в національно-культурних і наукових інституціях, створенням українських економічних і фінансових об’єднань, участю у кооперативному русі, видавничою та публіцистичною роботою, пропагуванням політичних прав і свобод серед широких верств населення.

  • Політична кар’єра К. Левицького була невід’ємно пов’язана з національно-демократичною течією українського руху в Галичині, де він пройшов шлях від рядового члена політичного товариства „Народна рада” до голови Народного комітету Української націонал-демократичної партії, що була найвпливовішою політичною силою галицьких українців. У період керівництва К. Левицького УНДП успішно поєднувала парламентську діяльність з організацією масових акцій на її підтримку. Працюючи в керівництві УНДП К. Левицький докладав чималих зусиль до розбудови партійної мережі й перетворення партії в масовий національно-демократичний рух.



Був головою українських міжфракційних клубів в австрійському парламенті і Галицькому сеймі. Зусилля українського парламентського представництва спрямовувалося на зростання політичного впливу українців у державі, залучення важелів державної політики до розв’язання українсько-польського конфлікту, досягнення українцями практичних здобутків у культурно-освітній та економічній сферах.

  • Був головою українських міжфракційних клубів в австрійському парламенті і Галицькому сеймі. Зусилля українського парламентського представництва спрямовувалося на зростання політичного впливу українців у державі, залучення важелів державної політики до розв’язання українсько-польського конфлікту, досягнення українцями практичних здобутків у культурно-освітній та економічній сферах.

  • Діяльність у Галицькому сеймі К. Левицький будував на тезі про прагнення українців добитися національної рівноправності й різкій критиці польських політиків за небажання міжнаціональної злагоди. У роки Першої світової війни К. Левицький залишався одним із чільних українських політиків, був головою Головної Української Ради і Загальної Української Ради. На посаді голови першого уряду Західно-Української Народної Республіки – Державного Секретаріату розпочав будівництво молодої держави. Ним були зроблені перші підготовчі кроки для Злуки УНР і ЗУНР;

  • Зосередження в руках К. Левицького ряду керівних посад наділяло його значними владними повноваженнями, що інколи порівнювалися сучасниками з диктаторськими. Останнє, однак, не було можливим з огляду на демократичний механізм ухвалення рішень і доволі сильне конкурентне середовище.

  • Вся діяльність Костя Левицького носила чітко демократичний характер. Методи досягнення цілей у політичній галузі носили парламентський характер, перевага надавалась мирним переговорам.



“Німецько-український правничий словник” (Відень, 1920)

  • “Німецько-український правничий словник” (Відень, 1920)

  • “Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914 рр.” (Львів, 1926)

  • “Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914-1918 рр.” (Ч. 1-2. Львів, 1928-1930)

  • “Великий зрив: До історії української державності від березня до листопада 1918 р. на підставі споминів і документів” (Львів, 1931)

  • Українські політики. Сильвети наших давніх послів і політичних діячів. Ч. 1–2. Львів, 1936–1937.



На юридичну тематику:

  • На юридичну тематику:

  • “Наша свобода, або які ми маємо права” (Львів, 1888)

  • “ Наш закон громадський або які ми маємо права і повинності в громаді” (Львів, 1889)

  • “Перший рік парламенту загального голосування (1907–1908)”, (Львів, 1908)

  • “Про закон о товариствах і право збору” (Львів, 1884)

  • “Що має робити “Просвіта” на основі нового статуту” (Львів, 1892)

  • “Про права рускої мови” (Львів, 1896)

  • “Про неважність в новім процесі цивільнім. Розвідка з австрійського права процесового” (Львів, 1900)

  • “Права національних меншостей” (Відень, 1923)

  • “Діяльність нового парламенту в справах податкових” (Львів, 1908)

  • “Міжнародна основа справи Східної Галичини (Відень, 1922)



Вулиця Костя Левицького у Львові

  • Вулиця Костя Левицького у Львові



“Кость Левицький залізною витривалістю в праці дуже пильно і завзято займався справами. Виявлявся своїм хистом і зумів об’єднати біля себе людей різної вдачі, характеру і переконань, що несуть відповідальність за пильну і витривалу працю на різних ділянках життя, що є ще більшою його заслугою, що не мав він в нашій минувшині взірців для наслідування” (В.Лукич);

  • “Кость Левицький залізною витривалістю в праці дуже пильно і завзято займався справами. Виявлявся своїм хистом і зумів об’єднати біля себе людей різної вдачі, характеру і переконань, що несуть відповідальність за пильну і витривалу працю на різних ділянках життя, що є ще більшою його заслугою, що не мав він в нашій минувшині взірців для наслідування” (В.Лукич);

  • “Нема майже ніякої области нашого публічного народного життя, на якій би не працював для нашого народу Кость Левицький” (редакція газети “Свобода”);

  • “К. Левицький у політиці “обережний на всі боки” (О. Кузьма);

  • “Кость Левицький був у своїй службі громаді і народові переконаним і щиро відданим демократом, правим і послідовним. Великої уваги викликала швидкість і глибочінь його думки, збережена до пізньої старости, логічна послідовність мислення і в кожній діловій справі – опертя на її правну основаність” (І. Витанович);

  • “Ні перед ним, ні після нього ніхто так старанно і всебічно не зібрав у своїх руках усіх ниток тодішнього громадського життя. Він був у тому часі справжнім диктатором цілого українського національного життя” (С. Волинець);





Правила

  • Правила






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка