25 листопада 1838 р. – 15 квітня 1918 р.)



Дата конвертації01.06.2016
Розмір758 b.





(25 листопада 1838 р. – 15 квітня 1918 р.)

  • (25 листопада 1838 р. – 15 квітня 1918 р.)

  • Епіграф: Одне лиш знаю: біль за людей

  • завжди тяжко мене палив.

  • Іван Нечуй-Левицький





Дуже скромний, чутливий, закоханий у життя, письменник могутньої фантазії і багатьох життєвих спостережень, високе почуття людської гідності, непримиренність до всякого насильства, глибока моральна чистота.

  • Дуже скромний, чутливий, закоханий у життя, письменник могутньої фантазії і багатьох життєвих спостережень, високе почуття людської гідності, непримиренність до всякого насильства, глибока моральна чистота.



  • 1847-1852 рр. – Богуславське духовне училище;

  • 1853-1859 рр. – Київська духовна семінарія;

  • 1861-1865 рр. – Київська духовна академія.



  • 1865-1866 рр. – Полтавська духовна семінарія, викладає російську словесність, історію, риторику;

  • 1866-1867 рр. – гімназія Калоша, викладає російську мову і літературу, історію, географію;

  • 1867-1872 рр. – викладає в Седлеці;

  • 1873р. – перша чоловіча гімназія м. Кишинева, викладає російську та церковнослов’янську мови, логіку;

  • 1885р. – виходить на пенсію, оселяється в Києві і до кінця життя займається виключно літературною працею.



Іван Франко вважав письменника найвиразнішим представником реалістичної школи. Як реаліст, він орієнтувався на осмислення високих життєвих ідеалів і краси життя. Іван Семенович виступав проти натуралізму, вимагав не копіювати, а узагальнювати явища життя, надихати їх художньою правдою.

  • Іван Франко вважав письменника найвиразнішим представником реалістичної школи. Як реаліст, він орієнтувався на осмислення високих життєвих ідеалів і краси життя. Іван Семенович виступав проти натуралізму, вимагав не копіювати, а узагальнювати явища життя, надихати їх художньою правдою.

  • Це письменник-демократ, учитель-гуманіст.



«Дві московки» (1868), «Причепа» (1869), «Світогляд українського народу від давнини до сучасності» (1868-1871), «Хмари» (1874), «Маруся Богуславка» (1875), «Кожум’яка» (1875), «Микола Джеря» (1878), «Бурлачка» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), «Старосвітські батюшки і матушки» (1888), «Баба Параска та баба Палажка» (1890), «Афонський пройдисвіт» (1890), «Скривджені і не скривджені» (1892), «Сьогочасне літературне прямування», «Українство на літературних позовах з Московщиною» (1890-1892), «Життєпис Івана Левицького» (1890-1892), «Князь Єремія Вишневецький» (1896-1897).

  • «Дві московки» (1868), «Причепа» (1869), «Світогляд українського народу від давнини до сучасності» (1868-1871), «Хмари» (1874), «Маруся Богуславка» (1875), «Кожум’яка» (1875), «Микола Джеря» (1878), «Бурлачка» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), «Старосвітські батюшки і матушки» (1888), «Баба Параска та баба Палажка» (1890), «Афонський пройдисвіт» (1890), «Скривджені і не скривджені» (1892), «Сьогочасне літературне прямування», «Українство на літературних позовах з Московщиною» (1890-1892), «Життєпис Івана Левицького» (1890-1892), «Князь Єремія Вишневецький» (1896-1897).





«Я люблю людей…»

  • «Я люблю людей…»

  • «Українська усна народна поезія дуже виділяється своїми блискучими фарбами. Вона вся закидана букетами поезії, так що тямучий український писальник, не нагинаючись може сміливо загрібати цілі оберемки квіток і обсипати ними свої твори».

  • Шевченко «виявив у своїх творах національно-народне прямування в таких рельєфних фарбах, яких ми не бачимо в великоруській літературі і навіть в європейських літературах».

  • Орел «глянув на той острів, де й сліду козацького не зосталось, де козацькі могили заросли бур’яном та огородиною, де на гетьманських могилах колоністи німці насадили картоплі».

  • «Я всім людям даю щастя, всім волі бажаю!»

  • «Дай права тим, що мруть од чуми й голоду! Стань за народ!»

  • «Народ висадив браму і проломив стіну!»



«Брязнуть ваші шаблі, поллється людська кров ріками. Загримлять гармати, стогоном застогне земля… Доки ви бряжчатимете шаблями? Доки той брязкіт лунатиме в світі смертю, кров’ю та сльозами? Ви вороги людського спокою, щастя, людського розуму!»;

  • «Брязнуть ваші шаблі, поллється людська кров ріками. Загримлять гармати, стогоном застогне земля… Доки ви бряжчатимете шаблями? Доки той брязкіт лунатиме в світі смертю, кров’ю та сльозами? Ви вороги людського спокою, щастя, людського розуму!»;

  • «Од того грому одвологло і почистішало повітря: зараз перестав помір на людях. Од великого тучного дощу вродив хліб»;

  • «Коли пишу, їх обличчя (героїв) завжди стоять переді мною. Їх болі і зітхання, темність і горе крають мені серце… і всі мої «діти» – з життя»;

  • Україна «…гарна, як рай, чудова, як дівчина першої пори своєї краси, вся засаджена садками, виноградом і лісами, вся облита ріками й каналами, з багатими городами й селами. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим, з вольним народом, без усякого ярма на шиї, з своєю мовою в літературі, з своєю наукою й поезією»;

  • «Не загине Україна, не загине народ. Якась солодка радісна надія ворушиться в серці, оживає…».



Засуджував ворожу політику колонізації та русифікації.

  • Засуджував ворожу політику колонізації та русифікації.

  • Роздуми про шляхи формування світогляду українського народу.

  • Показував розгортання народницького руху в Україні в 60-ті роки ХІХ століття.

  • Зображував боротьбу українського козацтва проти поневолювачів.

  • Викривав огидність обивателів, їх духовне животіння.

  • Показував історію українського селянства за панщини, незнищенність народного потягу до волі.

  • Осмислював сутність свого життя, людини і світу.



Зображував розорення села, роздуми про тих людей, які, повіривши в себе, можуть перемогти нездоланні перешкоди.

  • Зображував розорення села, роздуми про тих людей, які, повіривши в себе, можуть перемогти нездоланні перешкоди.

  • Відображав життя пореформеного села в усіх складностях і суперечностях.

  • Широко відтворював побут українського старосвітського духовенства, викривав його аморальність.

  • Зображував пореформене українське село.

  • Мріяв про активні методи боротьби й шляхи визволення уярмленого народу.

  • Осмислював шляхи розвитку української літератури, відкидав вплив російської літератури на розвиток української літератури.



ІВАН ФРАНКО:

  • ІВАН ФРАНКО:

  • “Микола Джеря” - «…історія всього українського селянства в тоту важку епоху, написану в однім широкім образі».

  • «Іван Левицький – се великий артист зору, се колосальне, всеобіймаюче око тої (Правобережної) України. Те око обхапує не маси, не загальні контури, а одиниці, за те обхапує їх із незрівняною бистротою і точністю, вміє підхопити відразу їх характерні риси і передати їх нам із тою випуклістю і свіжістю красок, у якій бачить їх само».

  • «Він був українцем і українським, виключно українським письменником тоді, коли многі його ровесники твердо вірили, що свобода і соціалізм знищать швидко всі національні різниці».

  • «…повість «Кайдашева сім’я» з погляду на високо артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства».



Н. Крутикова:

  • Н. Крутикова:

  • Сприйнявши «реалістичні й демократичні традиції своїх попередників, І. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу новими темами, новими суспільними типами, яскравими побутовими і пейзажними описами. Значно поширив письменник й естетичні обрії української прози…»

  • О. Білецький:

  • «Письменник, обдарований великою творчою уявою, він далеко не завжди управляв нестримним польотом своєї фантазії. Глибокий знавець народного побуту, він не завжди розумів, що в ньому є провідним і суттєвим. Прекрасний стиліст, він часто впадав в одноманітність, що приводила його до трафаретів або в прориви, що виражалися в упрощенні, в примітивізмі, в деякій «олеографічності» його портретів і пейзажів».

  • О. Білецький:

  • «Українська природа, в сліпучо-яскравих барвах показана Гоголем, здавна була предметом захопленого славослав’я мандрівників, але вперше в особі Нечуя-Левицького вона знайшла спостерігача-живописця, у якого захоплення не заважало топографічній точності».

  • Краткая литературная энциклопедия:

  • «Нечую-Левицькому властиві прагнення до широкого охоплення дійсності, вміння надати зображуваним картинам соціально-побутової конкретності».



СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ. Художній твір, в якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв`язані з певними суспільними обставинами і пояснюються ними.

  • СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ. Художній твір, в якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв`язані з певними суспільними обставинами і пояснюються ними.

  • ТИПІЗАЦІЯ ЯК ПРИНЦИП ХУДОЖНЬОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ. Відтворення у мистецтві й літературі певних життєвих явищ за допомогою яскравих картин і образів, у яких одиночне стає виразом загального.

  • ЗАСОБИ ЗМАЛЮВАННЯ КОМІЧНОГО В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ.

  • Гумор. М`яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання.

  • Іронія. Іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває у контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить у собі критичну оцінку того, що висміюється. Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.

  • Сатира. Вид комічного, який нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, висміювання людини чи явища.

  • Сарказм. Зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.



ДІЙОВІ ОСОБИ ПОВІСТІ «МИКОЛА ДЖЕРЯ»

  • ДІЙОВІ ОСОБИ ПОВІСТІ «МИКОЛА ДЖЕРЯ»

  •  

  • Хто сказав ці слова?

  • По горизонталі:

  • 1. «Коли хочеш ставать на роботу в мене, то не тикай на мене! Ну, що це таке з цими мужиками! Я тут хазяїн. Хіба ти не знаєш, чи що?» 4. «Нащо то одному чоловікові так багато хліба? Господи! Чи вже ж він поїсть оце все?» 5. «А що ми робитимемо, як він оддасть тебе в москалі?» 6. «Тікаймо, бра, тікаймо! Я йшов з міста коло корчми і бачив свого пана Бжозовського».

  • По вертикалі:

  • 2. «Чому ви не йдете на лан, сякі-такі?». 3. «Бодай всі наші сльози впали на того, хто нас розлучає!».



( Запитання 1-6 по 0,5 б., 7-9 – по 1 б., 10-11 – по 1,5 б., 12 – 3 б.)

  • ( Запитання 1-6 по 0,5 б., 7-9 – по 1 б., 10-11 – по 1,5 б., 12 – 3 б.)

  • 1. Роки життя Івана Нечуя-Левицького?

  • а) 1838-1918;

  • б) 1840-1920;

  • в) 1856-1905;

  • г) 1861-1932.

  • 2. Визначте, який період життя українського селянства зображено у повісті «Кайдашева сім’я»?

  • а) перша половина ХІХ ст.;

  • б) друга половина ХІХ ст.;

  • в) перша половина ХХ ст.;

  • г) ХІХ століття.

  • 3. Хто був головою сім’ї у Кайдашів?

  • а) Кайдаш;

  • б) Кайдашиха;

  • в) старший син;

  • г) старша невістка.

  • 4. Хто в сім’ї Кайдашів заробляв гроші?

  • а) мати;

  • б) батько;

  • в) Карпо;

  • г) Лаврін.



5. Який засіб сміху використовує автор, показуючи, як саме Кайдашиха їде до Балашів?

  • 5. Який засіб сміху використовує автор, показуючи, як саме Кайдашиха їде до Балашів?

  • а) іронію; в) сатиру;

  • б) гумор; г) сарказм.

  • 6. За що високо цінили повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» М. Коцюбинський, І. Франко, М. Рильський?

  • __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • 7. Назвіть соціальні процеси, які позначились на житті селянської родини в повісті «Кайдашева сім’я».

  • __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • 8. Які картини природи в повісті «Кайдашева сім’я» є контрастом до селянського дрібновласницького побуту?

  • _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • 9. Чому твір «Кайдашева сім’я» називаємо соціально-побутовою повістю?

  • ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



10. У чому своєрідність композиції повісті «Кайдашева сім’я»?

  • 10. У чому своєрідність композиції повісті «Кайдашева сім’я»?

  • ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • 11. Як ви розумієте: соціальний конфлікт, моральний конфлікт, психологічний конфлікт?

  • ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • 12. Напишіть твір-мініатюру на тему: “Кайдашеві звички” в сучасному житті”.

  • _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка