А. Гайманова могила Б. Курган Чортомлик



Дата конвертації24.12.2016
Розмір445 b.



  • А. Гайманова могила

  • Б. Курган Чортомлик

  • В. Товста могила

  • Г. Кам'яна могила



  • А. Гайманова могила

  • Б. Курган Чортомлик

  • В. Товста могила

  • Г. Кам'яна могила



А. Дало поштовх до розвитку культури

  • А. Дало поштовх до розвитку культури

  • Б. Укріпилася князівська влада

  • В. Занепад культури на Русі

  • Г. Погіршилися відносини із країнами світу

  • Д. Сприяло зміцненню держави зсередини єдиною релігійною ідеологією

  • Е. Почалася роздробленість Київської Русі



А. Дало поштовх до розвитку культури

  • А. Дало поштовх до розвитку культури

  • Б. Укріпилася князівська влада

  • В. Занепад культури на Русі

  • Г. Погіршилися відносини із країнами світу

  • Д. Сприяло зміцненню держави зсередини єдиною релігійною ідеологією

  • Е. Почалася роздробленість Київської Русі



  • 1. 1097 р. А. Побудова Золотих Воріт

  • 2. 882 р. Б. Утворення Київської Русі

  • 3. 1037 р. В. Любецький з'їзд руських

  • 4. 988 р. Г. Введення християнства

  • Д. Вишгородський з'їзд



  • 1. 1097 р. А. Побудова Золотих Воріт

  • 2. 882 р. Б. Утворення Київської Русі

  • 3. 1037 р. В. Любецький з'їзд князів

  • 4. 988 р. Г. Введення християнства

  • Д. Вишгородський з'їзд



А. Перша літописна згадка про заснування Києво - Печерського монастиря

  • А. Перша літописна згадка про заснування Києво - Печерського монастиря

  • Б. Перемога Ярослава Мудрого над печенігами

  • В. Повстання деревлян

  • Г. Перша згадка назви Україна в письмових джерелах



3.А. Перша літописна згадка про заснування Києво - Печерського монастиря 1051 р.

  • 3.А. Перша літописна згадка про заснування Києво - Печерського монастиря 1051 р.

  • 2.Б. Перемога Ярослава Мудрого над печенігами 1036 р.

  • 1.В. Повстання деревлян 945 р.

  • 4.Г. Перша згадка назви “Україна” в письмових джерелах 1187 р.



Після занепаду Київської Русі спадкоємницею української державності стало Галицько –Волинське князівство (1199-1340 рр.)

  • Після занепаду Київської Русі спадкоємницею української державності стало Галицько –Волинське князівство (1199-1340 рр.)



Здійснив об'єднання Галицького та Волинського князівства в одну Галицько-Волинську державу у 1199 р.

  • Здійснив об'єднання Галицького та Волинського князівства в одну Галицько-Волинську державу у 1199 р.



Данило Галицький

  • Данило Галицький

  • (1238-1264 рр.)



Був останнім правителем єдиної Галицько-Волинської держави

  • Був останнім правителем єдиної Галицько-Волинської держави

  • Галицько-Волинська держава припинила існування зі смертю Юрія ІІ Болеслава

  • Др. п. ХVІ.- точилася боротьба між Литвою та Польщею за її землі





Волинь відійшла до Литви

  • Волинь відійшла до Литви

  • Галичина - до Польщі у 1387р.

  • Чернігово-Сіверські землі - до Московського князівства

  • Закарпаття - до Угорщини

  • Буковина-Шипинська земля - до Молдови

  • Північне Причорномор’я та Крим - до Кримського ханства(1449р.), яке в 1475 році перейшло під протекторат Туреччини.





З 1569 р. більша частина українських земель ввійшли до складу новоутвореної держави Речі Посполитої, яка утворилася в результаті Люблінської унії.

  • З 1569 р. більша частина українських земель ввійшли до складу новоутвореної держави Речі Посполитої, яка утворилася в результаті Люблінської унії.

  • Унія - союз, об'єднання.





Литва втратила багато земель у війнах з Московією, під час Лівонської війни (1558–1583 рр.) вона опинилася на грані катастрофи;

  • Литва втратила багато земель у війнах з Московією, під час Лівонської війни (1558–1583 рр.) вона опинилася на грані катастрофи;

  • Польські феодали прагнули захопити східнослов'янські землі;

  • Українські феодали хотіли отримати такі ж широкі права як і польська шляхта;

  • Потреба об'єднання військових сил у боротьбі проти татарських набігів





Обидві держави об'єднувалися в єдину Річ Посполиту на чолі з одним виборним королем;

  • Обидві держави об'єднувалися в єдину Річ Посполиту на чолі з одним виборним королем;

  • Запроваджувався спільний  Сейм (нища палата) і Сенат (верхня палата парламенту);

  • Пани обох держав діставали право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої;

  • Митні кордони ліквідовувалися, запроваджувалася єдина монетна система.

  • За Литвою зберігалася лише обмежена автономія: власна судова система, адміністрація, військо, скарб й державна мова.



Новоутворена держава Річ Посполита стала однією з наймогутніших країн Європи, унія дала змогу одержати перемогу у війні з Московією.

  • Новоутворена держава Річ Посполита стала однією з наймогутніших країн Європи, унія дала змогу одержати перемогу у війні з Московією.

  • Білоруські землі залишилися в складі Великого князівства Литовського.

  • Українські землі, що увійшли до складу Польщі, були поділені на Подільське, Брацлавське, Белзське, Руське(з центром у Львові), Волинське ( з центром у Луцьку) та Київське воєводства.







Позитивні

  • Позитивні

  • Українці опинилися в межах однієї держави

  • Прилучення українців до західноєвропейської культури





Князі – нащадки удільних князів;

  • Князі – нащадки удільних князів;

  • Пани – заможна шляхта з боярського роду, яка володіла спадковим правом власності на землі ;

  • Зем’яни – середня шляхта, що отримала землю за військову службу з власним загоном;

  • Бояри – дрібна шляхта, що служила особисто.

  • Шляхта - феодали РП, рицарський стан населення, привілейований стан



І Литовський статут  1529 р. – поділ шляхетства на шляхту (земля за службу), і магнатів  (спадковим правом).

  • І Литовський статут  1529 р. – поділ шляхетства на шляхту (земля за службу), і магнатів  (спадковим правом).

  • ІІ Литовський статут 1566 р. – зрівняв шляхту в правах з магнатами.

  • ІІІ Литовський статут 1588 р. – закріпачення селян.



Міщани (15% населення)

  • Міщани (15% населення)

  • Патриціат – найбагатші ремісники-майстри і купці

  • Бюргери – «середній клас»: більшість купців, цехові ремісники

  • Плебс – дрібні ремісники і торговці

  • Цех – об’єднання ремісників однієї чи кількох спеціальностей.



Маґдебурзьке право —середньовічне право міст на самоврядування.

  • Маґдебурзьке право —середньовічне право міст на самоврядування.

  • Магістрат – орган міського самоврядування:

  • Лава – суд у кримінальних справах («лавники»);

  • Війт – очолював Лаву (шляхтич);

  • Рада – адміністративний орган і суд у цивільних справах («радники»);

  • Бургомістр – мав керувати діяльністю Ради.

  • Перше українське місто, яке отримало самоврядування   у 1339 р. від Юрія ІІ Болеслава - м . Сянок.

  • Київ – 1494, 1499 р.



Селяни  (80% населення).

  • Селяни  (80% населення).

  • Закріпачені ІІІ Литовським статутом 1588 р.

  • Рента  – плата за користування землею.

  • Панщина – безоплатні роботи селянина на користь пана.

  • «Похожі» - особисто вільні селяни, які виконували повинності на користь держави.

  • “Непохожі” - залежні селяни, кріпаки.



 Фільварок (хутір, маєток) - велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок, що базувалося на безоплатній праці селян - панщині.

  •  Фільварок (хутір, маєток) - велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок, що базувалося на безоплатній праці селян - панщині.

  •  

  • «Устав на волоки» (1557 р.)

  • Волоки - ділянка землі





Козак - первісно вільна, незалежна, озброєна людина.

  • Козак - первісно вільна, незалежна, озброєна людина.

  • 1489 р. - перша згадка про українських козаків у писемних джерелах















Запорізька Січ – республіка

  • Запорізька Січ – республіка

  • Козацька рада

  • Запорозький Кіш (Січ) (38 куренів)

  • Курінні отамани

  • Кошовий отаман

  • Військова старшина: обозний, писар, суддя, осавули (два)



Кошовий отаман (кошовий) —очолював Кіш Запорізької Січі. Наділений вищою військовою, виконавчою та судовою владою.

  • Кошовий отаман (кошовий) —очолював Кіш Запорізької Січі. Наділений вищою військовою, виконавчою та судовою владою.

  • Суддя (кошовий суддя) – службова особа, яка відала судовими справами у Запорізькій Січі. 

  • Осавули - два порученці гетьмана.

  • Обозний - керував артилерією.

  • Писар  (кошовий писар) — відав канцелярією Запорізької Січі та діловодством.





  • Військо реєстрових козаків було створене універсалом короля Сигізмунда ІІ Авґуста  1572 р. Із низових козаків на службу було взято

  • 300 осіб.

  • Реєстрові козаки — частина українського козацтва, прийнята на військову службу польському королю.

  • Реєстр- список.



Несення військової служби на користь Речі Посполитої;

  • Несення військової служби на користь Речі Посполитої;

  • звільнялися від сплати податків і виконання всіх повинностей;

  • отримували право володіти землею, яку могли передавати у спадок;

  • підпорядковувалися гетьману і старшині, яких обирали на козацькій раді

  • Військо козаків­реєстровців отримало назву Війська Запорозьке Низове. 

  • Центр - місто Трахтемирів.

  • Власні клейноди.



Клейноди-спеціальні знаки військової влади

  • Клейноди-спеціальні знаки військової влади

  • Ознакою влади гетьмана була булава.

  • Гетьману надавався також бунчук указував місцезнаходження гетьмана під час бою.

  • Ознакою влади полковника стала невелика бойова булава — пернач (шестопер).

  • Клейноди козакам надав Стефан Баторій

  •  Із запровадженням реєстрового козацтва частково козаки були легалізовані як стан населення;



Берестейська унія - це спроба об’єднання православної і католицької церкви з ініціативи частини українського православного духовенства при підтримці польських єзуїтських кіл на умовах:

  • Берестейська унія - це спроба об’єднання православної і католицької церкви з ініціативи частини українського православного духовенства при підтримці польських єзуїтських кіл на умовах:

  • визнання православними зверхності  Папи Римського

  • прийняття основних католицьких догм

  • збереження православної обрядності. 

  • Унію (союз) було проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року. Так виникла греко-католицька (уніатська) церква.



Після захоплення Константинополя турками в 1453 р. почався занепад православної церкви, яка втратила свій центр.

  • Після захоплення Константинополя турками в 1453 р. почався занепад православної церкви, яка втратила свій центр.

  • Католицизм в той час процвітав.

  • Нейтралізувати впливи Москви.



Берестейська унія та опозиція проти неї розкололи суспільство на три церкви: православну, католицьку і уніатську (греко-католицьку).

  • Берестейська унія та опозиція проти неї розкололи суспільство на три церкви: православну, католицьку і уніатську (греко-католицьку).

  • поляки використовували унію для повного окатоличення українців, посилення феодального, національного гніту.

  • формування православної опозиції до церковної унії

  • розділення українського суспільства у релігійному відношенні.



Братства — національно-релігійні громадські організації українських і білоруських православних міщан у 16-18 ст.

  • Братства — національно-релігійні громадські організації українських і білоруських православних міщан у 16-18 ст.

  • Київське братство виникло у 1615 р. Містилось в Києво-Братському монастирі, збудованому на землі, що її подарувала Галшка Гулевичівна.

  • На базі Київської братської школи 1632 р. було створено Києво-Могилянську колегію (з 1701 р. – академію).



1620 року, за сприяння гетьмана Петра Сагайдачного, єрусалимським патріархом Феофаном було відновлено вищу ієрархію православної Київської митрополії та висвячено Іова Борецького.

  • 1620 року, за сприяння гетьмана Петра Сагайдачного, єрусалимським патріархом Феофаном було відновлено вищу ієрархію православної Київської митрополії та висвячено Іова Борецького.



Внаслідок опору українського і білоруського народів, польсько-шляхетський уряд у 1632 році змушений був видати «Статті для заспокоєння руського народу», які легалізували існування православної церкви. Проте ці «Статті» не припинили наступу  католицизму та унії.

  • Внаслідок опору українського і білоруського народів, польсько-шляхетський уряд у 1632 році змушений був видати «Статті для заспокоєння руського народу», які легалізували існування православної церкви. Проте ці «Статті» не припинили наступу  католицизму та унії.





Полемічна література (від грец. войовничий) — твори, у яких велися дискусії між католицькою та православною церквами навколо питання про їх об’єднання.

  • Полемічна література (від грец. войовничий) — твори, у яких велися дискусії між католицькою та православною церквами навколо питання про їх об’єднання.



український магнат, воєвода київський, маршалок Волинський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої. Острозький був засновником, Острозької школи у 1576 році

  • український магнат, воєвода київський, маршалок Волинський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої. Острозький був засновником, Острозької школи у 1576 році





Іван Федоров — діяч східнослов'янської культури,

  • Іван Федоров — діяч східнослов'янської культури,

  • У Львові 1574 року видав перший східнослов'янський Буквар.

  • 1578 р. - перебрався в Острог, де заснував друкарню.

  • 1580 р. - видав Новий завіт і Псалтир й окремо покажчик до нього.

  • 1580-1581рр - видав першу повну слов'янську Біблію.



  • — перший переклад Євангелія українською мовою. Роботу було розпочато  1556 р. у Заславському Святотроїцькому монастирі на Волині, а завершено - 1561 р. у Пересопницькому монастирі.



Український народ втратив власну державність.

  • Український народ втратив власну державність.

  • Більшість українських земель ввійшло до складу Речі Посполитої з 1569 р., де українці економічного та релігійного гніту.

  • Сформувався новий прошарок українського населення – козацтво, яке стало на захист на інтересів українського народу.

  • У релігійному відношенні українське населення в результаті підписання Берестейської унії 1596 р. розділилося на православних та уніатів (греко-католиків).

  • Реєстрове козацтво заклало підвалини легалізації козаків як стану населення та стало рушієм майбутніх козацьких повстань.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка