Актуальність теми та обгрунтування проблемної ситуації



Дата конвертації12.10.2016
Розмір445 b.



Актуальність теми та обгрунтування проблемної ситуації (предметна та гносеологічна сторони)

  • Актуальність теми та обгрунтування проблемної ситуації (предметна та гносеологічна сторони)

  • Об’єкт та предмет дослідження

  • Мета та завдання дослідження

  • Гіпотези (основна та додаткові)

  • Системний аналіз об’єкта дослідження (із використанням методів візуалізації, схематизації, моделювання, класифікації, типологізації);

  • Теоретико-методологічна та парадигмальна база проекту;

  • Визначення основних понять (з інтерпретацією та загальною операціоналізацією);

  • Обгрунтування обраних методик та процедур;

  • Очікувані результати проекту та їх можливе застосування;

  • Етапи та строки реалізації проекту



Предметна сторона

  • Предметна сторона

  • - конструювання нових соціокультурних феноменів в умовах наукового туризму;

  • набуття туризмом все більш широкої актуалізації як в своїй фактичності, так і в своїй гносеологічній проблемності;

  • неувага України до можливостей та ресурсів туризму як економічної галузі та як важливого чинника внутрішньої солідарності, соціокультурної єдності, створення системи загальних ідентичностей

  • проблемність українського досвіду міжетнічного та міжгрупового діалогу в сучасних умовах

  • зростання ролі комунікативних факторів функціонування суспільства, зокрема часткова віртуалізація суспільної взаємодії

  • відсутність ряду обов’язкових для існування загального смислового простору соцієтальної ідентичності факторів, а саме: відсутнє адекватне розуміння своєї (тобто українського суспільства) ролі, наявних ресурсів, можливостей та перспектив подальшого існування



Гносеологічні виміри проблеми

  • Гносеологічні виміри проблеми

  • відсутність досліджень ряду функцій туризму, зокрема такої латентної функції, як створення культури толерантності та консолідації спільноти

  • проблемність соціологічної концептуалізації поняття «туризм»;

  • проблема досліджень соцієтальної ідентичності, терміну, що вживається в соціологічному дискурсі, але в рамках принаймні української соціології не має конвенційного визначення та використання.



  • 1) за критерієм загальної проблеми - туристичні практики громадян України;

  • 2) за критерієм носія проблеми – агенти, що здійснюють туристичні практики.



  • комунікативний вплив туристичних практик на консолідацію українського суспільства



  • концептуалізувати, операціоналізувати та емпірично дослідити комунікативні канали впливу туристичних практик на консолідацію українського суспільства



Визначити зв'язок різних видів територіальних (глобальна,, регіональна) та спільнотних ідентичностей (європейська національна, громадянська, місцева, міська) з туристичними практиками;

  • Визначити зв'язок різних видів територіальних (глобальна,, регіональна) та спільнотних ідентичностей (європейська національна, громадянська, місцева, міська) з туристичними практиками;

  • Дослідити роль внутрішніх українських туристичних практик у формуванні соцієтальної ідентичності;

  • Дослідити залежність культури толерантності від зовнішніх туристичних практик;

  • Визначити вплив вікових, соціально-економічних, освітніх, професійних, регіональних чинників на включення агента в загальне смислове поле під час здійснення туристичних практик, а також на формування соцієтальної ідентичності;

  • Проаналізувати залежність соцієтальної ідентичності та культури толерантності агентів від періодичності та тривалості реалізації туристичних практик;



Дослідити зв'язок включеності агентів до загального смислового простору соцієтальної ідентичності з реалізацією туристичних практик;

  • Дослідити зв'язок включеності агентів до загального смислового простору соцієтальної ідентичності з реалізацією туристичних практик;

  • Вивчити специфіку впливу різних видів туристичних практик (дозвіллеві, академічні, пізнавальні, професійно-трудові, оздоровчо-лікувальні, спортивні, комбіновані види тощо), а також типів туристичних практик (індивідуальні, мікрогрупові, групові);

  • Описати вплив різних видів (за тривалістю, періодичністю, цілепокладанням, тематичним змістом, характером) повсякденної комунікації агента при реалізації туристичних практик з представниками місцевого середовища на ефективність конструювання загального смислового простору та соцієтальної ідентичності;

  • Дослідити зв'язок ефективності конструювання соцієтальної ідентичності та загального смислового простору, з одного боку, та стратегій посттуристичних комунікацій (без продовження комунікації, продовження комунікації і після завершення туристичних практик) – з іншого;



Основна (гіпотеза підстави)

  • Основна (гіпотеза підстави)

  • включеність в загальний (символічний та) смисловий простір соцієтальної ідентичності залежить від активності, специфіки та шляхів реалізації туристичних практик



Додаткові (допоміжні, гіпотези наслідків)

  • Додаткові (допоміжні, гіпотези наслідків)

  • Агенти, що реалізують зовнішні туристичні практики, володіють більш розвиненою культурою толерантності;

  • Агенти, що реалізують внутрішні туристичні практики, володіють більш чітко визначеною та актуалізованою соцієтальною ідентичністю, тоді як агенти, що реалізують активні та довгострокові зовнішні туристичні практики – навпаки;

  • Чисельність туристичної групи впливає на включеність агентів в загальний смисловий простір зворотно пропорційно: чим менша кількість туристів входить в туристичну групу, тим кращою є включеність в приймаюче середовище, що в свою чергу інтенсифікує комунікацію та працює на створення загального смислового простору та соцієтальної ідентичності;

        • Ефективність конструювання соцієтальної ідентичності та її загального смислового простору пов’язана з тим, чи зберігає агент комунікацію з представниками інших регіонів та країн після завершення даної туристичної практики, чи ні;


Додаткові (допоміжні, гіпотези наслідків)

  • Додаткові (допоміжні, гіпотези наслідків)

  • Найбільш впливовими для конструювання соцієтальної ідентичності та загального смислового простору з видів туристичних практик є академічні та пізнавальні, менш впливовими – дозвіллеві, найменш впливовими – оздоровчо-лікувальні та професійно-трудові;

  • Агенти, що активно та постійно реалізують туристичні практики, мають високий рівень включеності та поінформованості в загальному смисловому просторі соцієтальної ідентичності;

  • Періодичність та тривалість реалізації туристичних практик прямо пропорційно впливає на рівень та актуалізованість соцієтальної ідентичності та її загального смислового простору;

      • Туристичні практики актуалізують більш «абстрактні» та глобальні види ідентичностей (глобальна ідентичність, європейська ідентичність, громадянська ідентичність), тоді як ідентичності, прив’язані до «землі та крові» (етнічна, регіональна, локальна тощо), деактуалізуються;


  • Комунікативна парадигма (зокрема, ідеї М. Вебера, Ю. Хабермаса);

  • Теорія практик (в експлікаціях П. Бурдьє, В. Волкова, О. Хархордіна);

  • Конструктивістська теорія етнонаціональних феноменів (зокрема, напрацювання Б. Андерсена та В. Тишкова)

  • Феноменологічна парадигма (зокрема, концепція повсякденності, конструкти рутинізації (узвичаєння), повсякденної взаємодії, повсякденних практик тощо) (див. побудування А. Шюца, П. Бергера, Т. Лукмана, а також близькі до феноменологічних та інтеракціоністських ідей конструкти І. Гофмана);



Комунікативна консолідація

  • Комунікативна консолідація

  • Смисловий простір (соцієтальної ідентичності)

  • Туристичні практики

  • Внутрішні туристичні практики

  • Зовнішні туристичні практики

  • Способи реалізації туристичних практик

  • Види туристичних практик

  • Соцієтальна ідентичність (українського суспільства)



  • ПІЛОТАЖ

          • Пілотаж через локальне дослідження (по 20-25 респондентів в Харкові (східний регіон), Львові (західний регіон), Херсоні (південний регіон));
          • Інтернет-опитування (процедурно – е-мейл опитування) активних туристів (рекрутинг здійснюватиметься через Інтернет-портали туристичних спільнот, віртуальні соціальні мережі туристичних спільнот тощо).


  • ПОЛЬОВИЙ ЕТАП

  • Реалізація польового етапу передбачає кількісне опитування за репрезентативною для всієї України вибіркою.

  • Обґрунтування моделі вибіркової сукупності масового опитування. Виходячи з цілей, завдань дослідження, а також специфіки об’єкту дослідження, пропонується використовувати квотну районовану багатоступеневу вибірку з безповторним відбором респондентів (пропонується контролювати стать, вік, область проживання) обсягом 2400 респондентів (з попередньою оцінкою можливої статистичної похибки дослідження близько 2,2%)

  • Процедурний аспект: загальноукраїнське поквартирне соціологічне опитування в режимі особистого інтерв’ю (face-to-face), що проводиться за місцем проживання респондента.



І. Предметні

  • І. Предметні

  • 1) Очікувані результати

  • Окреслення того загального смислового простору, навколо якого існує чи може бути створений соціокультурний консенсус, на базі якого можливе конструювання соцієтальної ідентичності громадян України;

  • Визначення ролі та місця різних ідентичностей у конструюванні консолідації українського суспільства;

  • Визначення основних агентів, які «працюють» як на укріплення, так і на послаблення соцієтальної ідентичності, а також як на конституювання, так і на руйнування її загального смислового простору

  • Опис моделі міжетнічного, міжнаціонального, міжрелігійного, міжгрупового тощо діалогу на основі спонтанної повсякденної комунікації, що виникає в процесі реалізації туристичних практик



І. Предметні

  • І. Предметні

  • Розробка програми можливої корекції іміджу України у сприйнятті громадян України

  • Можливість розробки спеціальних туристичних внутрішньоукраїнських програм з урахуванням соціокультурних факторів;

  • Розробка комплексної програми популяризації внутрішньоукраїнського туризму з освітньо-виховними цілями задля конструювання та укріплення соцієтальної ідентичності громадян України;

  • Розробка програми мінімізації впливу чинників, що сприяють дезінтеграції українського суспільства та заважають конституюванню та розвитку соцієтальної ідентичності;

  • Розробка системи оперативного, тактичного та стратегічного управління внутрішньоукраїнським туризмом з урахуванням політичних, соціокультурних, економічних тенденцій та змін;

  • Розробка соціологічного моніторингу стану туризму в Україні та його комунікативної ролі у створенні загального смислового простору соцієтальної ідентичності.



ІІ. Гносеологічні результати

  • ІІ. Гносеологічні результати

  • Концептуалізація понять «загальний смисловий простір соцієтальної ідентичності» та «комунікативні канали конструювання суспільної солідарності»;

  • Уточнення змісту термінів «соцієтальна ідентичність», «туристичні практики», «внутрішні та зовнішні туристичні практики», «види та способи реалізації туристичних практик»;

  • Уточнення типології туристичних практик;

  • Створення типології повсякденних комунікацій під час реалізації туристичних практик.



  • ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ

  • (с) міжрегіональна

  • дослідницька

  • група «Павуки у банці»

  • Бойко Марія (Запоріжжя)

  • Голіков Олександр (Харків)

  • Козаченко Ольга (Львів)

  • Овчиннікова Лілія (Харків)

  • Фудорова Олена (Херсон),

  • Волинська область, 7-9 вересня 2010 р.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка