Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.





Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі

  • Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі

  • Хвороби недостатнього або надмірного харчування на фоні виснажливих хвороб

  • Захворювання багатофакторної природи, що розвиваються на фоні генетичної схильності

  • Харчові отруєння, деякі інфекції та гельмінтози

  • Атипові реакції на їжу – харчова алергія(істинна і псевдо-), ідіосинкразія, психогенна харчова непереносність



Антична або кровотворна теорія (Гален, Арістотель)

  • Антична або кровотворна теорія (Гален, Арістотель)

  • Класична теорія збалансованого харчування (О.О. Покровський)

  • Теорія адекватного харчування (О.М. Уголєв)



Ця теорія існувала більше двадцяти століть, на її основі були розроблені численні дієти.

  • Ця теорія існувала більше двадцяти століть, на її основі були розроблені численні дієти.

  • Аристотель і Гален вважали, що їжа, на потрапивши у травний канал, зазнає процесів, схожих на бродіння, і за їх допомогою перетворюється в кров. Аристотель у книзі “ Про частини тварин” розмірковує так: “кров є матерією для усього тіла: адже їжа є матерія, а кров – останній вигляд їжі”.



Ідеальним є харчування, при якому надходження харчових речовин дорівнює їх витратам

  • Ідеальним є харчування, при якому надходження харчових речовин дорівнює їх витратам

  • Надходження харчових речовин забезпечується завдяки всмоктуванню нутрієнтів

  • В їжі є нутрієнти, баластні речовини і токсичні сполуки

  • Для метаболізму потрібні амінокислоти, жирні кислоти, вітаміни, мінеральні солі

  • Живлення організму здійснюється за рахунок порожнинного травлення і всмоктування



Необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, а й баластні речовини(харчові волокна)

  • Необхідними компонентами їжі є не тільки нутрієнти, а й баластні речовини(харчові волокна)

  • Нормальне харчування здійснюється кількома потоками нутритивних і регуляторних речовин

  • Існує ендоекологія організму-хазяїна, що утворюється мікрофлорою його кишок

  • Баланс харчових речовин досягається внаслідок звільнення нутрієнтів із структур їжі під час ферментативного розщеплення її макромолекул за рахунок порожнинного і мембранного травлення(у ряді випадків внутрішньоклітинного), а також внаслідок синтезу нових речовин, в тому числі і незамінних



Вегетаріанство

  • Вегетаріанство

  • Роздільне харчування

  • Харчування макробіотиків

  • Харчування пращурів (сироїдіння і сухоїдіння)

  • Концепція індексів харчової цінності (очкова дієта)

  • Редуковане харчування



Вживати молоко окремо від іншої їжі

  • Вживати молоко окремо від іншої їжі

  • Не поєднувати білки і вуглеводи

  • Не вживати одночасно два види вуглеводів

  • Не більше 1-го виду білка за 1 прийом

  • Не поєднувати білки з жирами

  • Не поєднувати крохмалисті продукти і солодке

  • Проміжки між прийомами їжі не менше 2-3 год.



Дієта Аткінса

  • Дієта Аткінса

  • Харчування за Монтіньяком

  • Кремлівська дієта

  • Шоколадна дієта

  • Японська дієта без солі

  • Дробна

  • Артистична

  • За групами крові











Кратність прийомів їжі, тривалість трапези, тривалість проміжків між прийомами, розподіл денного калоражу за прийомами

  • Кратність прийомів їжі, тривалість трапези, тривалість проміжків між прийомами, розподіл денного калоражу за прийомами

  • Дуже добре стосовно режиму сказав лікар-натуропат Бірхер-Беннер із Швейцарії:

  • “Потреба їсти часто – хворобливе явище, яке щезає при скороченні кількості прийомів їжі. Одночасно щезають і нездужання. Багато спостережень свідчать про зцілюючий ефект великих проміжків між прийомами їжі.”







З їжею в організм надходять:

  • З їжею в організм надходять:

  • білки,

  • жири,

  • вуглеводи,

  • мінеральні солі,

  • органічні кислоти.

  • У травному каналі харчові речовини вступають у складні біохімічні реакції внаслідок чого розщеплюються до простих компонентів, здатних всмоктуватися в кров і забезпечувати пластичні процеси в організмі (побудова клітин і тканин), та утворювати енергію, необхідну для життєдіяльності.

  • Зайві продукти обміну виводяться з організму через травний канал, нирки, шкіру.



Забезпечують організм калоріями лише білки, жири та вуглеводи, кожне з яких має також біологічне значення і специфічні властивості.

  • Забезпечують організм калоріями лише білки, жири та вуглеводи, кожне з яких має також біологічне значення і специфічні властивості.

  • Вітаміни і мінеральні солі не мають калорійної цінності, але їх вживання необхідне для нормального обміну речовин. Вживання одних поживних речовин тісно пов'язане з потребою в інших в потрібному співвідношенні.





При нестачі білків у продуктах харчування знижуються захисні сили організму, його ріст, розвиток, працездатність. При надмірній кількості їх внаслідок утворення токсичних продуктів їх обміну погіршується робота нирок і печінки.

  • При нестачі білків у продуктах харчування знижуються захисні сили організму, його ріст, розвиток, працездатність. При надмірній кількості їх внаслідок утворення токсичних продуктів їх обміну погіршується робота нирок і печінки.

  • Білки в організмі забезпечують 12 % енергії.

  • Половину добової потреби повинні становити білки тваринного походження (дорослим достатньо 40 % від загальної кількості, дітям – 50-60 %).





Потреба в білках збільшується:

  • Потреба в білках збільшується:

  • У вагітних жінок,

  • Жінок, які годують немовлят груддю,

  • При деяких видах фізичної і розумової праці, що вимагають великого напруження сил,

  • Під час захворювань чи травм, які супроводяться високою температурою або проносом.





Жири мають найвищу енергетичну цінність, яка удвічі більша, ніж білків і вуглеводів.

  • Жири мають найвищу енергетичну цінність, яка удвічі більша, ніж білків і вуглеводів.

  • Жири підвищують захисні сили організму, беруть участь у пластичних процесах, є носіями жиророзчинних вітамінів та інших біологічно цінних речовин.

  • Жири роблять нашу їжу смачною, калорійною, корисною.

  • Щоб раціонально використовувати жири в харчуванні, потрібно знати біологічне значення компонентів цих речовин.



Враховуючи велике біологічне значення поліненасичених кислот, лінолевої кислоти найбільше в соняшниковій (51-60%), кукурудзяній, соєвій та бавовниковій (43-55%) оліях. Дуже мало її в оливковій олії (4-14%) порівняно з іншими рослинними жирами та в вершковому маслі.

  • Враховуючи велике біологічне значення поліненасичених кислот, лінолевої кислоти найбільше в соняшниковій (51-60%), кукурудзяній, соєвій та бавовниковій (43-55%) оліях. Дуже мало її в оливковій олії (4-14%) порівняно з іншими рослинними жирами та в вершковому маслі.



З тваринних жирів значна кількість лінолевої кислоти в свинячому жирі (до 8%), дещо менше – в інших жирах. Лінолева кислота маргарину, незважаючи на відносно великий вміст її в цьому продукті, біологічно активних властивостей не має, а характеризується лише енергетичною цінністю, що обов’язково необхідно враховувати при використанні жирів у дитячому харчуванні.

  • З тваринних жирів значна кількість лінолевої кислоти в свинячому жирі (до 8%), дещо менше – в інших жирах. Лінолева кислота маргарину, незважаючи на відносно великий вміст її в цьому продукті, біологічно активних властивостей не має, а характеризується лише енергетичною цінністю, що обов’язково необхідно враховувати при використанні жирів у дитячому харчуванні.



Головний недолік маргарину – підвищений вміст т.з.трансізомерів жирних кислот. Вони :

  • Головний недолік маргарину – підвищений вміст т.з.трансізомерів жирних кислот. Вони :

  • Порушують роботу ферментів, псують клітинні мембрани;

  • Збільшують кількість холестерину в крові;

  • Збільшують сприйнятливість до раку, особливо легень і простати;

  • Викликають діабет;

  • Щоденне вживання 40 г маргарину, який містить 5 г трансізомерів, збільшує на 50% ризик інфаркту;

  • Надлишок трансізомерів переходить через плацентарний бар’єр. Дитина родиться недоношеною, з порушеннями ендокринної системи.



Вуглеводи забезпечують організм енергією. Розрізняють вуглеводи прості й складні.

  • Вуглеводи забезпечують організм енергією. Розрізняють вуглеводи прості й складні.

  • До простих вуглеводів належать глюкоза, фруктоза, сахароза, лактоза і мальтоза;

  • до складних – крохмаль і глікоген (засвоювані) та пектин, геміцелюлоза, целюлоза, або клітковина (не засвоювані).

  • До клітковини відносять звичайну целюлозу з домішкою геміцелюлози та лігніну.



Клітковину називають баластною речовиною. Проте це зовсім не так. Клітковина поліпшує моторну (рухову) діяльність травного каналу, запобігаючи запорам, позитивно впливає на ліпідний обмін і склад мікрофлори кишок. Видалення клітковини з продуктів харчування під час технологічної переробки є однією з причин ожиріння, хвороб печінки, судин та серця і навіть злоякісних новоутворень.

  • Клітковину називають баластною речовиною. Проте це зовсім не так. Клітковина поліпшує моторну (рухову) діяльність травного каналу, запобігаючи запорам, позитивно впливає на ліпідний обмін і склад мікрофлори кишок. Видалення клітковини з продуктів харчування під час технологічної переробки є однією з причин ожиріння, хвороб печінки, судин та серця і навіть злоякісних новоутворень.



Важливе значення для здоров’я людини має і пектин. Ця речовина характеризується протизапальною, навіть деякою дезінфікуючою дією, вона пригнічує ріст шкідливої мікрофлори у травному каналі. Ось чому пектин рекомендують для дієтичного харчування при хворобах шлунка і кишок запального характеру. Пектин блокує деякі токсини (солі важких металів) і зменшує їх негативний вплив на організм. У зв’язку з чим його використовують у лікувально-профілактичному харчуванні робітників певних видів промисловості.

  • Важливе значення для здоров’я людини має і пектин. Ця речовина характеризується протизапальною, навіть деякою дезінфікуючою дією, вона пригнічує ріст шкідливої мікрофлори у травному каналі. Ось чому пектин рекомендують для дієтичного харчування при хворобах шлунка і кишок запального характеру. Пектин блокує деякі токсини (солі важких металів) і зменшує їх негативний вплив на організм. У зв’язку з чим його використовують у лікувально-профілактичному харчуванні робітників певних видів промисловості.





водорозчинні

  • водорозчинні



Тіамін - В 1

  • Тіамін - В 1

  • Рибофлавін - В 2

  • Пантотенова кислота

  • Біотин

  • Аскорбінова кислота

  • Піридоксин

  • Ніацин (РР)

  • Фолат

  • Кобаламіни



Вітамін D - кальциферол, ергокальциферол, холекальциферол

  • Вітамін D - кальциферол, ергокальциферол, холекальциферол

  • Вітамін Е - токофероли,токотрієноли

  • Вітамін К - філохінони, менахінони, менадіон

  • Вітамін А – ретинол, ретинолацетат, ретиналь, ретинова кислота



Холін

  • Холін

  • Інозит

  • Оротова кислота, ліпоєва кислота

  • Карнітин

  • Біофлавоноїди

  • Пангамова кислота

  • Параамінобензойна кислота



Для вироблення 1000 ккал із 250 г вуглеводів або білка необхідна наявність:

  • Для вироблення 1000 ккал із 250 г вуглеводів або білка необхідна наявність:

  • Віт. В1 – 0,6 мг, віт. В2 – 0,7 мг, віт. С – 25 мг, віт. РР - 6,6 мг.









1. Білково-енергетична недостатність

  • 1. Білково-енергетична недостатність

  • 2. Білкова недостатність (квашіоркор)

  • 3. Вітамінна недостатність

  • 4. Мінеральна недостатність

  • 5. Недостатність ПНЖК

  • 6. Неуточнені види недостатнього харчування (клітковини, амінокислот).





Аліментарний

  • Аліментарний

  • маразм



Синдром

  • Синдром

  • Квашіоркор



Вмісту альбумінів у сироватці крові (набряки)

  • Вмісту альбумінів у сироватці крові (набряки)

  • Вмісту ліпопротеїдів (жирове переродження печінки)

  • Синтезу гемоглобіну (анемія)

  • Ферментативної активності підшлункової залози (вторинне порушення утилізації білків)



1. Енергетична надмірність харчування – аліментарне ожиріння 1 - 1Yст.

  • 1. Енергетична надмірність харчування – аліментарне ожиріння 1 - 1Yст.

  • 2.Синдром білкової надмірності

  • 3. Синдром надмірності ПНЖК

  • 4. Гіпервітамінози

  • 5. Мінеральна надмірність

  • 6. Не уточнені види надмірностей (хвороба Кашина-Бека)





Пелагра

  • Пелагра

  • 1. До лікування

  • 2. Після лікування



Ксерофтальмія

  • Ксерофтальмія





КАРІЕС

  • КАРІЕС



Забезпечення потреб хворого у харчових речовинах і енергії

  • Забезпечення потреб хворого у харчових речовинах і енергії

  • Забезпечення відповідності їжі, що споживається можливостям хворого організму її засвоювати на всіх етапах асиміляції

  • Врахування місцевого і загального впливу їжі на організм

  • Використання у харчуванні методів щадіння, тренування і розвантаження

  • Індивідуалізація харчування



Нейтралізація шкідливих речовин

  • Нейтралізація шкідливих речовин

  • Елімінація (виведення токсичних речовин з організму)

  • Репарація пошкодженого органу

  • Підвищення захисних функцій фізіологічних бар’єрів організму

  • Вплив на процеси біотрансформації ксенобіотиків (стимуляція або гальмування)

  • Активізація антиоксидантних систем

  • Підвищення загальної опірності організму, компенсація дефіциту нутрієнтів



№1 Радіонукліди та іонізуюче випромінювання

  • №1 Радіонукліди та іонізуюче випромінювання

  • №2 Сполуки фтору, лужні метали, хлор, ціанисті сполуки, окиди азоту, кислоти

  • №2а Хром і його сполуки, хім. алергени

  • №3 Сполуки свинцю

  • №4 Хлоровані вуглеводні, сполуки арсену, телуру, ртуті

  • №4а Фосфор та його сполуки

  • №4б Аміно- та нітросполуки бензолу

  • №5 Тетраетилсвинець, бромовані вуглеводні, сірковуглець, сполуки марганцю та барію



№1 – нейтралізація перекисних сполук, активізація антиоксидантних систем організму, прискорення елімінації інкорпорованих радіонуклідів(цезію, стронцію), гепатопротекторна дія

  • №1 – нейтралізація перекисних сполук, активізація антиоксидантних систем організму, прискорення елімінації інкорпорованих радіонуклідів(цезію, стронцію), гепатопротекторна дія

  • №2 Гальмує накопичення в організмі хімічних сполук, зменшує їх подразнюючу дію, підвищує антитоксичну функцію печінки, стимулює кровотворення та регенерацію клітин



№2а - десенсибілізуючий раціон. Ослаблює процеси утворення антигенів до хімічних алергенів

  • №2а - десенсибілізуючий раціон. Ослаблює процеси утворення антигенів до хімічних алергенів

  • №3 – зв’язування, комплексоутворення і виведення свинцю з організму

  • №4 – гепатопротекторна дія, стимуляція кровотворення

  • №4а - зменшення усмоктування фосфору і його сполук

  • №4б – прискорення процесів мікросомального окислення сполук бензолу, антиоксидантна дія

  • №5 – профілактика гепатотропної та нейротропної дії промислових чинників







Зоонози – туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, Ку-лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

  • Зоонози – туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, Ку-лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

  • Антропонози – дизентерія амебна і бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера,ентеровірусні захворювання, лямбліоз;

  • Гельмінтози – теніїдоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, опісторхоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;

  • Харчові отруєння мікробної, з’ясованої і нез’ясованої етіології



А. Мікробного походження: токсикоінфекції, токсикози, міксти;

  • А. Мікробного походження: токсикоінфекції, токсикози, міксти;

  • Харчові мікотоксикози;

  • Отруєння немікробного походження: рослинного, тваринного, отруєння домішками хімічних речовин.



Бактерії роду Е. Coli

  • Бактерії роду Е. Coli

  • Бактерії роду Proteus (mirabilis et vulgaris)

  • Ентерококи

  • Спороносні анаероби (Cl. perfringens)

  • Спороносні аероби ( Bac. cereus)

  • Патогенні галофіли (Vibrio parahaemoliticus)

  • Інші маловивчені мікроорганізми (Citrobacter, Hafnia, Klebsiella, Edvardsiella, Yersinia, Pseudomonas, Aeromonas)



а) Бактеріотоксикози : ентеротоксигенні стафілококи , ботулінові клостридії;

  • а) Бактеріотоксикози : ентеротоксигенні стафілококи , ботулінові клостридії;

  • б) Мікотоксикози



Антигістамінні засоби (Н1-блокатори, Н2-блокатори)

  • Антигістамінні засоби (Н1-блокатори, Н2-блокатори)

  • Цукрознижуючі засоби, похідні сульфонілсечовини

  • (глібенкламід, гліклазид)

  • органічні нітрати (нітрогліцерин)



Цитрусові соки можуть взаємодіяти з хініном, хінідином

  • Цитрусові соки можуть взаємодіяти з хініном, хінідином

  • Надмірні кількості цитрусових соків зменшують кислотність сечі, зменшує швидкість виділення ліків нирками, збільшується ймовірність передозування



м'ясна, рослинна їжа, молоко

  • м'ясна, рослинна їжа, молоко

  • цитрусові, журавлина, сливи,

  • сир

  • кава



Аспірин та АСА-вмісні препарати сприяють втраті віт. С

  • Аспірин та АСА-вмісні препарати сприяють втраті віт. С

  • Діуретики сприяють втраті рідини та калію

  • Антацидні засоби викликають гіпофосфатемію



м'ясна, рослинна їжа, молоко

  • м'ясна, рослинна їжа, молоко

  • цитрусові, журавлина, сливи,

  • сир

  • кава



Подразнення слизової оболонку шлунка

  • Подразнення слизової оболонку шлунка

  • Стимуляція секреції соляної кислоти

  • Затримка евакуації вмісту шлунка

  • Посилення всмоктування ЛЗ і ксенобіотиків та підвищення їх токсичності.

  • Алкоголь змінює розподіл ЛЗ в організмі, він не зв'язується білками плазми крові і тому здатний видозмінювати фіксацію білків на ліках.



Гормони щитоподібної залози

  • Гормони щитоподібної залози

  • (трийодтиронін, тироксин)

  • Ріпа, капуста,брюсельська капуста, ріпа, соя, бруква –містять “зобогенні” фактори

  • глікозинлати



Льон

  • Льон

  • Люцерна

  • Пшениця

  • Ріпак

  • Маніок

  • Гвоздика

  • Бавовна

  • Кукурудза



Броколі

  • Броколі

  • Кабачки

  • Морква

  • Цвітна капуста

  • Огірок

  • Баклажани

  • Латук



Яблуко

  • Яблуко

  • Банан

  • Мускатна диня

  • Вишня

  • Кокос

  • Виноград

  • Ківі



Цикорій

  • Цикорій

  • Какао

  • Кава

  • Часник

  • Люпин

  • Гірчиця



НЕГАТИВНІ ЕФЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ І ВЖИВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ КУЛЬТУР

  • НЕГАТИВНІ ЕФЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ І ВЖИВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ КУЛЬТУР

  • Ослаблення імунітету

  • Онкологія

  • Безпліддя

  • Токсикоз

  • Алергія

  • Зникнення тварин (птахів, кажанів, бджіл)

  • Перезапилення рослин (трансгенізація)

  • Зникнення корисної бактеріальної флори ґрунту, черв’яків















1. Види аліментарної недостатності.

  • 1. Види аліментарної недостатності.

  • Який відсоток від загальної калорійності повинен бути за рахунок білків?

  • Відповіді прохання надсилати на :

  • Neonila.Golka@gmail.com



Дякую за увагу

  • Дякую за увагу




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка