Аналіз взаємин між лікарем та хворим



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.



як частина загальної етики, розглядає питання моралі медика (лікаря, медичної сестри), включаючи сукупність норм його поведінки і моралі, почуття професійного обов’язку, честі, совіті і гідності.

  • як частина загальної етики, розглядає питання моралі медика (лікаря, медичної сестри), включаючи сукупність норм його поведінки і моралі, почуття професійного обов’язку, честі, совіті і гідності.

  • Медична етика охоплює питання взаємовідносин лікаря, м/с із хворими, їх родичами і іншими медичними працівниками, а також певн інорми поведінки медика в побуті, їх високу культуру, любов до людини, фізичну і моральну чистоту.



це вчення про належну поведінку медичного працівника в процесі виконання ним професійних обов”язків

  • це вчення про належну поведінку медичного працівника в процесі виконання ним професійних обов”язків







Вивчення принципів поведінки медичного персоналу, спрямованих на досягнення максимальної ефективності лікування;

  • Вивчення принципів поведінки медичного персоналу, спрямованих на досягнення максимальної ефективності лікування;

  • Аналіз взаємин між лікарем та хворим;

  • Усунення шкідливих наслідків неякісної медичної роботи і виключення несприятливихфакторів у медичній діяльності.



адміністративно-регламентуючі форми (накази, інструкції) норм поведінки медпрацівників, їх професійних обов'язків і організації лікувально-діагностичного процесу.

  • адміністративно-регламентуючі форми (накази, інструкції) норм поведінки медпрацівників, їх професійних обов'язків і організації лікувально-діагностичного процесу.



«До хворого треба ставитись так, як ти хотів би, щоб ставились до тебе».

  • «До хворого треба ставитись так, як ти хотів би, щоб ставились до тебе».



«Если ты хочешь здоровье вернуть

  • «Если ты хочешь здоровье вернуть

  • И не ведать болезней,

  • Тягость забот отгони

  • Скромно обедай, о винах забудь,

  • Не сочти бесполезным

  • Бодрствовать после еды

  • Полуденного сна избгая.

  • Будешь за этим следить – проживешь ты долго на свете.

  • Если врачей не хватает, пусть будут врачами твоими

  • Трое: веселый характер, покой и умеренность в пище»



сумлінно виконувати свої обов'язки щодо хворого

  • сумлінно виконувати свої обов'язки щодо хворого

  • боротися за фізичну досконалість і психічне здоров'я людей

  • проводити профілактичну і санітарно-просвітню роботу

  • зберігати лікарську таємницю

  • надавати медичну допомогу хворому незалежно від його національної та расової належності, політичних і релігійних переконань



Морально-вольові – співчуття, доброзичливість, оптимізм, щирість, скромність, ініціативність, рішучість...

  • Морально-вольові – співчуття, доброзичливість, оптимізм, щирість, скромність, ініціативність, рішучість...

  • Естетичні – акуратність, охайність, потяг до краси, прагнення покращити умови, в яких перебуває хворий...

  • Інтелектуально-пізнавальні – ерудованість, спострежливість, логічність, вміння бути уважним співрозмовником, систематичне підвищення рівня професійних знань та кваліфікації...



“Добросовісний лікар, як справжній друг, вислухає пацієнта, що прийшов до нього, зрозуміє всі його біди, допоможе їх усунути, підніме дух та підтримає тіло. Лікар знає, що цим він не “балує” хворого, а виконує лиш свій священий обовязок”

  • “Добросовісний лікар, як справжній друг, вислухає пацієнта, що прийшов до нього, зрозуміє всі його біди, допоможе їх усунути, підніме дух та підтримає тіло. Лікар знає, що цим він не “балує” хворого, а виконує лиш свій священий обовязок”



“Професія лікаря – подвиг. Вона вимагає самовідданості, чистоти душі і величі помислів. Не кожен здатний на це”

  • “Професія лікаря – подвиг. Вона вимагає самовідданості, чистоти душі і величі помислів. Не кожен здатний на це”



В «Клятві Гіппократа» чітко сформульовано професійний обов'язок лікаря: «Чесно і добросовісно служити хворій людині, в своїх діях утримуватись від нанесення будь-якої шкоди і несправедливості».

  • В «Клятві Гіппократа» чітко сформульовано професійний обов'язок лікаря: «Чесно і добросовісно служити хворій людині, в своїх діях утримуватись від нанесення будь-якої шкоди і несправедливості».



Емблема медиків – палаюча свічка: “Згораю, щоб світити”

  • Емблема медиків – палаюча свічка: “Згораю, щоб світити”

  • Ніколас ван Пульп (XVII ст.)



«Лікарі повинні бути милосердними, співчутливими, послужливими, повинні любити свого ближнього, як самого себе».

  • «Лікарі повинні бути милосердними, співчутливими, послужливими, повинні любити свого ближнього, як самого себе».

  • Самойлович Д.С.



  • правильно оцінювати головні риси характеру хворих, щоб підібрати адекватний стиль спілкування з ними, а також самооцінювати свій характер і виховувати професійні, моральні та вольові якості, необхідні для надання допомоги пацієнтам



Сумлінно виконувати свої обов’язки щодо роздачі лікарських препаратів, здійснення маніпуляцій

  • Сумлінно виконувати свої обов’язки щодо роздачі лікарських препаратів, здійснення маніпуляцій

  • Бути завжди зібраною, спокійною і врівноваженою, не допускати нервозності і метушні в роботі

  • При погіршенні стану хворого не допускати паніки і розгубленості

  • Дії повинні бути чіткими та впевненими

  • Мати відповідний вигляд



«Оточи хворого любов'ю і розумною утіхою, а головне — залиши його в незнанні того, що на нього чекає і особливо — що йому загрожує».

  • «Оточи хворого любов'ю і розумною утіхою, а головне — залиши його в незнанні того, що на нього чекає і особливо — що йому загрожує».

  • Гіппократ



Подавати відомості хворим і їхнім близьким про характер захворювання, його результати;

  • Подавати відомості хворим і їхнім близьким про характер захворювання, його результати;

  • Трактувати результати лабораторних, інструментальних досліджень

  • Обговорювати або критикувати професійний рівень і призначення лікарів



Соціально-психологічною основою ефективного етико-деонтологічного виховання є співпереживання та милосердя, які мають стати внутрішньою духовною потребою, моральним кредо людини, яка їх виражає повсякденними вчинками і діями

  • Соціально-психологічною основою ефективного етико-деонтологічного виховання є співпереживання та милосердя, які мають стати внутрішньою духовною потребою, моральним кредо людини, яка їх виражає повсякденними вчинками і діями



Недостатній рівень знань

  • Недостатній рівень знань

  • Відсутність досвіду

  • Недосконалі методи дослідження



Майже всі люди спілкуються з раннього дитинства до старості. Однак зовсім небагато людей усвідомлюють, скільки часу вони спілкуються несвідомо, а скільки з певною метою, цілеспрямовано.

  • Майже всі люди спілкуються з раннього дитинства до старості. Однак зовсім небагато людей усвідомлюють, скільки часу вони спілкуються несвідомо, а скільки з певною метою, цілеспрямовано.

  • У пацієнтів можуть бути найрізноманітніші потреби в спілкуванні. Їм може бути потрібна порада, розрада, консультація. Те, наскільки медична сестра може задовільнити ці потреби, залежить від її навичок спілкування та досвіду.

  • Виділяють п’ять складових спілкування (мал. 1):

  • 1) відправник;

  • 2) повідомлення (інформація);

  • 3) канал спілкування (спосіб передачі інформації);

  • 4) отримувач;

  • 5) зворотний зв’язок (відповідь).



І. Відчуття присутності.

  • І. Відчуття присутності.

  • Відчуття присутності означає зустріч з іншою людиною в дуже широкому розумінні. Для створення відчуття присутності при розмові з пацієном необхідно:

  • 1. Очі медичної сестри повинні знаходитись на тому ж рівні, що й очі пацієнта.

  • 2. Підтримувати добрий контакт очима, але не дивитися пильно в очі.

  • 3. Використовувати положення тіла для прояву інтересу до того, що говорить пацієнт, наприклад, нахилитися вперед, щоб нічого не пропустити зі сказаного.

  • 4. Періодично хитати головою на знак згоди, зберігати вираз обличчя, який показує, що Вас цікавить те, про що говорить пацієнт.



ІІ. Вміння слухати.

  • ІІ. Вміння слухати.

  • Людина має здатність схоплювати слова набагто швидше, ніж інша людина спроможна говорити.

  • Тому слухач, чекаючи на кожне слово, має час обміркувати те, що йому повідомляють.

  • Те, як слухач витрачає оцей вільний час визначає його здатність ефективно слухати.

  • Для вміння слухати потрібна чутливість, розуміння, а також утримання від будь-яких суджень про іншу людину,

  • воно не має на увазі взяття на себе якої-небудь відповідальності за дії іншої людини з метою змінити її.

  • Вміння слухати – це активне, свідоме зусилля для вироблення відчуття присутності, а не пусте пасивне сприйняття.



ІІІ. Вміння сприймати.

  • ІІІ. Вміння сприймати.

  • Спілкування ґрунтується на повазі до сприйняття світу, яке властиве іншій людині. Дії є безпосереднім наслідком того, як людина сприймає світ і його цінності. Тому розуміння іншої людини включає розуміння її точки зору.

  • IV. Вміння проявляти турботу.

  • Проявляти турботу про іншу людину означає надавати допомогу, для медичної сестри це більше, ніж “турбуватись”, це означає також “цікавитись” і “доглядати”.



V. Розкриватись самому.

  • V. Розкриватись самому.

  • Розкриття свого внутрішнього “я” іншій людині - це взаємний двосторонній процес, необхідний для розвитку здорової особистості. Встановленню психологічного контакту дуже допомагає звернення до власного досвіду, наприклад, така фраза: “Мені також прийшлось пережити подібну ситуацію…”.

  •  



VI. Співпереживати.

  • VI. Співпереживати.

  • Здатність точно сприймати внутрішню орієнтацію іншої людини можна розглядати як співпережиття. Співпережиття можна порівняти з тим, що ви ставите себе на місце іншої людини, щоб побачити її такою, якою вона бачить себе. Співпереживаюча медична сестра є відображенням пацієнта, демонструючи відчуття присутності. Така медсестра налаштована на думки і почуття пацієнта і проявляє це розуміння в мовній та інших формах. Співпережиття має вирішальне значення для встановлення довірливих міжособових відносин, воно також має важливе значення для збагачення власного досвіду.



VII. Бути щирим.

  • VII. Бути щирим.

  • Щирість є необхідною умовою для встановлення відносин довір’я. Щирість означає, що людина чесно ділиться своїми думками, відчуттями та досвідом з іншою людиною. Щира, чи гармонійна людина, – це та, яка розуміє свої внутрішні почуття і думки, правильно їх вислювлює як мовою, так і в іншій формі.

  •  

  • VIII. Поважати іншу людину.

  • Повага включає сприйняття іншої людини як достойної, вона є проявом глибокої турботи про іншу людину, незважаючи на недоліки останньої. Елементами поваги є також інтерес до розвитку іншої людини, віра в її здібності вирішувати проблеми, здійснювати позитивні вчинки.



Особисті вміння та риси медичної сестри:

  • Особисті вміння та риси медичної сестри:

  • 1. Теплота та відчуття присутності:

  • а) усмішка;

  • б) звертайтесь до пацієнта в залежності від особи по імені і дружнім тоном;

  • в) використовуйте дотик до пацієнта;

  • г) відкрите положення тіла при спілкуванні з пацієнтом. Це означає відчувати себе розслабленим, одночасно твердо стоячи ногами на землі. Ноги і руки не повинні бути схрещені або ж нещільно схрещені, оскільки це може створити враження, що сестра відчуває себе не комфортно.



Що допоможе медсестрі в ефективному вербальному спілкуванні?

  • Що допоможе медсестрі в ефективному вербальному спілкуванні?

  • 1. Говоріть доступною мовою.

  • 2. Не зловживайте медичними термінами.

  • 3. Виберіть темп мови, доступний для пацієнта.

  • 4. Правильно виберіть час для спілкування.

  • 5. Слідкуйте за інтонацією голосу, вона повинна відповідати тому, що ви хочете сказати.



Відстань між співрозмовниками і особистий простір:

  • Відстань між співрозмовниками і особистий простір:

  • Особистий простір навколо нас – це те, чого ми можемо не помічати, поки хто-небудь не вторгнеться в нього. Після вторгнення ми відразу починаємо відчувати себе некомфортно і робимо крок назад, щоб встановити потрібну відстань. Фізично близький простір пов’язаний з поняттям інтимності чи загрози.

  • У зональному просторі пацієнта можна виділити (табл. 3):

  • 1. Інтимну зону - 15-46 см.

  • 2. Особисту зону - 0,46-1,2 м.

  • 3. Соціальну зону - 1,2-3,6 м.

  • 4. Суспільну зону - 3,6 м.



Медична сестра при виконанні маніпуляцій входить в інтимну зону пацієнта.

  • Медична сестра при виконанні маніпуляцій входить в інтимну зону пацієнта.

  • 1. Інтимна зона – найголовніша, саме цю зону людина охороняє як свою власність. У цю зону дозволяється проникати тільки особам, які знаходяться в тісному емоційному контакті з ними. Це діти, батьки, подружжя, близькі родичі і друзі. В цій зоні є ще підзона радіусом 15 см, в яку можна проникати тільки за допомогою фізичного контакту. Це надінтимна зона.

  • 2. Особиста зона ( 46 см - 1,2 м). Це відстань, яка, як правило, розділяє нас, коли ми знаходимось на офіційних прийомах, дружніх вечерях.

  • 3. Соціальна зона (від 1,2 м до 3,6 м). На такій відстані ми знаходимось від посторонніх людей, наприклад, електрика, який прийшов щось зремонтувати чи нового службовця, якого ми не дуже добре знаємо.

  • 4. Суспільна зона (більше 3,6 м). Коли ми звертаємось до великої групи людей, найбільш зручно стояти саме на такій відстані від аудиторії, наприклад, лектор і студентська аудиторія.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка