Анатомо-фізіологічні особливості доношеної і недоношеної новонародженої дитини та догляд за нею. Пологова травма, асфіксія, гемолітична хвороба, сепсис



Дата конвертації27.12.2016
Розмір446 b.


  • Анатомо-фізіологічні особливості доношеної і недоношеної новонародженої дитини та догляд за нею. Пологова травма, асфіксія, гемолітична хвороба, сепсис.




Новонароджений

  • безпомічний, рухи хаотичні, безладні, атетозоподібні.

  • Тремор і фізіологічний гіпертонус мязів, внутрішньоутробна поза зберігаються до

  • 1-го місяця життя, зникають до 2 місяців.

  • Безумовні рефлекси новонародженого жваві, симетричні легко викликаються



Стійкі рефлекси (існують на протязі всього життя)

  • Ковтальний

  • Сухожильні рефлекси кінцівок

  • Рогівковий

  • Кон’юнктивальний

  • Надбрівний



Транзиторні рефлекси (існують після народження, однак поступово зникають в певному віці)

  • Орально-стовбурові рефлекси (дуга замикається в довгастому мозку)

  • Спінальні рефлекси (дуга замикається на рівні спинного мозку)



Оральні рефлекси

  • смоктальний (зберігається до 10-12 міс.),

  • пошуковий, рефлекс Кусмауля (3-4 міс.),

  • хоботковий (2-3 міс.),

  • долонно-рото-головний, рефлекс Бабкіна (2-3 міс. )



Смоктальний рефлекс

  • Утримується до 10-12 міс



Пошуковий рефлекс

  • Існує до 3-4 міс

  • При погладжуванні шкіри в ділянці кута роту (до губ не торкатися) дитина повертає голову в сторону подразника



Хоботковий рефлекс

  • Викликається до 2-3 міс

  • При ніжному постукуванні пальцем по губах дитини вона витягає їх вперед у вигляді хоботка



Долонно-рото-головний рефлекс (рефлекс Бабкіна)

  • Викликається до 2-3 міс

  • При натискуванні великими пальцями на долоні дитини малюк відкриває рот і нахиляє голову вперед до грудей



Основні спінальні рефлекси

  • Захисний рефлекс (2 міс.),

  • Рефлекс опори (2 міс.),

  • Рефлекс автоматичної ходьби (2 міс.),

  • Хапаьний рефлекс Робінсона (3 міс.),

  • Рефлекс Моро (4 міс.),

  • Рефлекс Керніга (4 міс.),

  • Рефлекс повзання Бауера (4 міс.),

  • Рефлекс Бабінського (4-6 міс.),

  • Рефлекс Галанта (4 міс.),

  • Рефлекс Переса (4 міс.)



Захисний рефлекс

  • Викликається до 2 міс

  • Якщо покласти новонародженого на живіт, то він рефлекторно повертає голову в сторону



Рефлекс опори

  • До 2 міс

  • Лікар утримує дитину в пахвовій ділянці зі спини і одночасно підтримує голову. При торканні стопами до столу, дитина щільно упирається ніжками



Рефлекс автоматичної ходи

  • До 2 міс

  • Якщо в стані рефлексу опори тулуб дитини трохи нахилити вперед, то вона робить кроки вперед



Хапальний рефлекс Робінсона

  • До 3 міс

  • Малюк щільно утримує пальці лікаря, вкладені в його долоні; іноді при цьому дитину можна підняти



Рефлекс Моро

  • До 4 міс

  • При ударі двому руками по поверхні, на якій знаходиться дитина (на відстані 15-20 см від голови), вона спочатку широко розводить руки в сторони і розгинає пальці (І фаза), а потім повертає руки в попереднє положення (ІІ фаза)



Другий метод перевірки рефлекса Моро

  • Утримуючи дитину на руках, різко опустити її вниз на 15-20 см (І фаза), надалі підняти в попереднє положення (ІІ фаза)



Рефлекс Керніга

  • До 4 міс

  • Якщо зігнути ногу дитини в колінному і кульшовому суглобах (в лежачому положенні), то потім розігнути її в колінному суглобі неможливо



Рефлекс повзання Бауера

  • До 4 міс

  • Якщо покласти дитину на живіт, то вона намагається підняти голову і виконати повзаючи рухи, а якщо щільно притиснути руку до ступні дитини, то вона активно від неї відштовхується



Рефлекс Бабінського

  • До 4-6 міс, іноді до 1-2 років

  • При пошкрябуванні підошви по зовнішньому краю ступні від п”ятки до пальців відбувається повільне розгинання великогопальця ноги і в меншому ступені інших пальців. Іноді пальці можуть розправлятися віялом.



Рефлекс Галанта

  • До 3-4 міс

  • Якщо дитину покласти на бік і двома пальцями провести по паравертебральних лініях зверху вниз (від шиї до сідниці), то це викликає дугоподібне вигинання тулуба в сторону подразника



Рефлекс Переса

  • До 3-4 міс

  • Рефлекс викликає біль

  • Якщо дитину покласти на бік і провести пальцем від куприка до шиї по остистих відростках хребта, то це викликає у дитини:

  • короткочасне апное, надалі різкий крик, лордоз, згинання кінцівок, гіпертонус м”язів, іноді дефекацію і сечопуск



Установочні рефлекси

  • Установочних рефлексів немає після народження і формуються вони в певному віці після народження



Верхній рефлекс Ландау

  • З”являється в 4 міс

  • Знаходячись на животі, дитина піднімає голову, верхню частину тулуба і, спираючись руками, утримується в такому положенні



Нижній рефлекс Ландау

  • З”являється в 5-6 міс

  • Знаходячись на животі, дитина розгинає і піднімає ноги



Оцінка результатів дослідження безумовних рефлексів:

  • Наявність або відсутність

  • При наявності – симетричність

  • Час появи та зникнення

  • Відповідність вираженості рефлексу віку дитини



мієлоенцефальні позотонічні рефлекси

  • (регулюються центрами довгастого і середнього мозку):

  • Симетричний шийний тонічний рефлекс (2 міс.),

  • Асиметричний шийний тонічний рефлекс (3 міс.)



Оцінка функції зорового аналізатора

  • У новонародженого зорова функція визначається загальною реакцією на світловий подразник

    • Якщо до очей новонародженого, що спить, піднести ліхтарик, у нього посилюється змикання повік
    • При відкритих очах дитина жмуриться і намагається повернутися до світла
  • На 2-му місяці життя – провести яскравим предметом з однієї сторони в іншу на висоті 30 см над очима малюка, який лежить – при розвинутому зорі дитини слідкує за рухомим предметом





Оцінка функції слухового аналізатора

  • Слухова функція у новонародженого визначається реакцією на звук

    • У відповідь на голос, звук іграшки, удар по металічному предмету він закриває очі, морщить лоб, появляється гримаса плачу, дитина намагається повернути голову на звук
  • Методика оцінки: провести легкий плескіт долонями на відстані 30 – 40 см від вух дитини

    • При цьому дитина, яка чує, кліпає або закриває очі
  • На 2-3 місяцях життя слухові реакції починають набувати домінантний характер, дитина повертає голову в сторону звукового подразника, який вона не бачить (на звукову іграшку)



Догляд за новонародженим

  • Для догляду за дитиною необхідно завжди мати наступні предмети: вату, стерильний бинт, розчин марганцівки, дитячу присипку або спеціальну олію для змазування складок шкіри (можна прокип'ячена рослинна олія в чистій прокип'яченій пляшці), склянку, чайну ложку, дитяче мило, чистий гребінець, ножиці, водяний градусник, градусник для виміру температури тіла, гумову грушу, гумову грілку. Предмети відходу мають бути накриті чистою пелюшкою і зберігатися на особливій полиці в шафі або в спеціально відведеному місці. Щоб було зручніше користуватися ватою, частину її треба розділити ретельно вимитими руками на маленькі грудочки величиною з волоський горіх, скласти їх в чисту прокип'ячену і висушену скляну банку і накрити її чистим блюдцем.



Умивання дитини

  • Уранці перед годуванням, треба за допомогою шматочка вати умити обличчя дитини кип'яченою водою кімнатної температури і обережно осушити чистою серветкою або носовою хусткою. Умивати обличчя дитини можна і чистою рукою. Якщо у дитини гнояться очі, то їх слід окремо промивати розчином борної кислоти (1/2 чайних ложки на склянку теплої кип'яченої води) або марганцевокислого калію (1-2 краплі міцного розчину марганцевокислого калію розвести в кип'яченій воді до блідо-рожевого кольору). Промивання треба робити шматочками чистої вати в напрямі від зовнішнього кута ока до носа. Для кожного ока беруть окремий шматочок вати. Спочатку промивають здорове око, потім хворе. Осушують очі сухими, окремими для кожного ока шматочками вати.



Якщо в носі у дитини скупчується слиз і утворюються кірочки, йому стає важко дихати. Він сопе, і не може смоктати, неспокійний, не спить. Щоб прочистити дитині ніс, треба заздалегідь крапнути по одній краплі в кожну ніздрю прокип'яченої рослинної олії; через декілька хвилин кірочки розм'якшуються і легко віддаляються ватним джгутиком, змоченому в рослинній олії.

  • Якщо в носі у дитини скупчується слиз і утворюються кірочки, йому стає важко дихати. Він сопе, і не може смоктати, неспокійний, не спить. Щоб прочистити дитині ніс, треба заздалегідь крапнути по одній краплі в кожну ніздрю прокип'яченої рослинної олії; через декілька хвилин кірочки розм'якшуються і легко віддаляються ватним джгутиком, змоченому в рослинній олії.



Треба дуже обережно обмивати вушні раковини дитини, щоб не залити воду в слуховий прохід. Якщо в слуховому проході у дитини скупчується багато сірки, треба обережно ватним джгутиком вичистити її. Але глибоко засовувати джгутик не слід, щоб не пошкодити ніжні оболонки слухового проходу. Не слід протирати дитині рот, оскільки при цьому можна пошкодити ніжну слизову оболонку рота і занести мікроби.

  • Треба дуже обережно обмивати вушні раковини дитини, щоб не залити воду в слуховий прохід. Якщо в слуховому проході у дитини скупчується багато сірки, треба обережно ватним джгутиком вичистити її. Але глибоко засовувати джгутик не слід, щоб не пошкодити ніжні оболонки слухового проходу. Не слід протирати дитині рот, оскільки при цьому можна пошкодити ніжну слизову оболонку рота і занести мікроби.



Окрім умивання обличчя і рук, треба щодня уранці підмивати дитину, тобто обмивати теплою водою складки шкіри в паху, статеві органи і сідниці. Краще робити це під струменем води. Підмивати дитину треба чисто вимитою рукою, воду лити спереду назад, щоб не забруднити статеві органи дитини частками випорожнювань. Потім треба обережно витерти йому тіло м'яким рушником або простирадлом, оглянути і змастити вазеліном або прокип'яченою рослинною олією (чи припудрити тальком) усі складки на тілі - на шиї, за вухами, пахвами, в паху, між сідницями. Підмивати дитину треба впродовж дня, кожного разу як він обмажеться.

  • Окрім умивання обличчя і рук, треба щодня уранці підмивати дитину, тобто обмивати теплою водою складки шкіри в паху, статеві органи і сідниці. Краще робити це під струменем води. Підмивати дитину треба чисто вимитою рукою, воду лити спереду назад, щоб не забруднити статеві органи дитини частками випорожнювань. Потім треба обережно витерти йому тіло м'яким рушником або простирадлом, оглянути і змастити вазеліном або прокип'яченою рослинною олією (чи припудрити тальком) усі складки на тілі - на шиї, за вухами, пахвами, в паху, між сідницями. Підмивати дитину треба впродовж дня, кожного разу як він обмажеться.





Раз на тиждень треба обрізувати дитині нігті, щоб він не подряпався. Бажано придбати для цього спеціальні маленькі ножиці. Перед вживанням треба вимити їх гарячою водою з милом і витерти чистим рушником. Іноді на голові у дитини скупчується лупа, і утворюються кірочки. Вони турбують дитину, у нього з'являється свербіж, може розвинутися екзема. Кірочки і лупу треба видаляти. Для цього за 2-3 години до купання голову дитини густо змащують вазеліновою або соняшниковою олією. Після купання обережно зчісують лупу і кірочки частим гребінцем. Гребінець у дитини має бути окремий. Перед вживанням його треба вимити гарячою водою з милом, витерти досуха чистим рушником і начесати на гребінь трохи вати. Після вживання цю вату знімають; разом з нею знімають і кірочки, що зчесали.

  • Раз на тиждень треба обрізувати дитині нігті, щоб він не подряпався. Бажано придбати для цього спеціальні маленькі ножиці. Перед вживанням треба вимити їх гарячою водою з милом і витерти чистим рушником. Іноді на голові у дитини скупчується лупа, і утворюються кірочки. Вони турбують дитину, у нього з'являється свербіж, може розвинутися екзема. Кірочки і лупу треба видаляти. Для цього за 2-3 години до купання голову дитини густо змащують вазеліновою або соняшниковою олією. Після купання обережно зчісують лупу і кірочки частим гребінцем. Гребінець у дитини має бути окремий. Перед вживанням його треба вимити гарячою водою з милом, витерти досуха чистим рушником і начесати на гребінь трохи вати. Після вживання цю вату знімають; разом з нею знімають і кірочки, що зчесали.



Купання дитини

  • Перший раз новонародженого купають через добу після загоєння пупкової ранки з дозволу лікаря або акушерки. До 6 місяців треба купати дитину щодня, а після 6 місяців можна купати через день. У кімнаті, де купають дитину, повинно бути досить тепло, але не занадто жарко (20 - 22 гр.). Для купання дитини треба мати ванну або корито. Цією ванною не можна користуватися для прання білизни або для купання старших дітей. Перед купанням ванну потрібно вимити гарячою водою з милом за допомогою щітки або мочалки, а потім обдати окропом. Для виміру температури води треба купити в аптеці водяний градусник.





Вода для купання новонародженого обов'язково має бути хорошої якості і мати температуру 37 гр. З 2-місячного віку дитини миють водою температури 36гр. Іноді, якщо у дитини на тілі з'являється висип або ні можливості прокип'ятити воду для купання, лікар рекомендує зробити дитині марганцеву ванну. Для цього спочатку готують в пляшці або в склянці міцний розчин марганцевокислого калію і потім додають його у воду, приготовану для купання, до отримання рожевого забарвлення. Треба стежити, щоб у воду не потрапили нерозчинені кристали. Води у ванну наливають стільки, щоб вона покривала усе тіло дитини. Крім того, заздалегідь готують глек води тієї ж температури для обливання. Перед купанням дитини треба приготувати байкову ковдру, церату, пелюшки, сорочечку і потім велику пелюшку або простирадло для обсушування його тіла після купання.

  • Вода для купання новонародженого обов'язково має бути хорошої якості і мати температуру 37 гр. З 2-місячного віку дитини миють водою температури 36гр. Іноді, якщо у дитини на тілі з'являється висип або ні можливості прокип'ятити воду для купання, лікар рекомендує зробити дитині марганцеву ванну. Для цього спочатку готують в пляшці або в склянці міцний розчин марганцевокислого калію і потім додають його у воду, приготовану для купання, до отримання рожевого забарвлення. Треба стежити, щоб у воду не потрапили нерозчинені кристали. Води у ванну наливають стільки, щоб вона покривала усе тіло дитини. Крім того, заздалегідь готують глек води тієї ж температури для обливання. Перед купанням дитини треба приготувати байкову ковдру, церату, пелюшки, сорочечку і потім велику пелюшку або простирадло для обсушування його тіла після купання.





Для дуже маленьких дітей - у віці до 4 - 6 тижнів - усі ці предмети треба зігрівати грілкою або біля теплої батареї. Може знадобитися також і прокип'ячена соняшникова олія, щоб змастити складки тіла. Тому і воно має бути приготоване заздалегідь. Приготувавши усе для купання, мати ретельно миє руки з милом, а потім, роздягнувши дитину, обережно опускає його у воду, підтримуючи лівою рукою під потилицю і під спинку.

  • Для дуже маленьких дітей - у віці до 4 - 6 тижнів - усі ці предмети треба зігрівати грілкою або біля теплої батареї. Може знадобитися також і прокип'ячена соняшникова олія, щоб змастити складки тіла. Тому і воно має бути приготоване заздалегідь. Приготувавши усе для купання, мати ретельно миє руки з милом, а потім, роздягнувши дитину, обережно опускає його у воду, підтримуючи лівою рукою під потилицю і під спинку.



Один-два разу в тиждень треба мити дитину з милом (краще всього дитячим). Спочатку дитині обмивають груди, живіт, руки, ноги, потім голову, відхиливши її трохи назад, щоб вода і мило не стікали на особу. Після цього його перекладають на живіт і миють спину, сідниці і в паху. До 6 місяців дитини миють рукою. Після 6 місяців можна мити чистою, прокип'яченою м'якою ганчірочкою. Вийнявши дитину з ванни, його обливають з глека приготованою водою, і швидко накидають на нього зігріту велику пелюшку для осушення тіла і ковдру, щоб не охолодити його. Обличчя дитини під час купання не миють, а умивають його окремо чистою водою. Обсушивши дитину, його кладуть на приготовані чисті пелюшки. Оглянувши складки шкіри і змастивши їх, дитину одягають. Треба обов'язково протерти його вуха, щоб в них не залишилася вода. Дитини, що уміє сидіти, можна купати сидячи і давати йому у ванну гумові або пластмасові іграшки, якими він охоче грає.

  • Один-два разу в тиждень треба мити дитину з милом (краще всього дитячим). Спочатку дитині обмивають груди, живіт, руки, ноги, потім голову, відхиливши її трохи назад, щоб вода і мило не стікали на особу. Після цього його перекладають на живіт і миють спину, сідниці і в паху. До 6 місяців дитини миють рукою. Після 6 місяців можна мити чистою, прокип'яченою м'якою ганчірочкою. Вийнявши дитину з ванни, його обливають з глека приготованою водою, і швидко накидають на нього зігріту велику пелюшку для осушення тіла і ковдру, щоб не охолодити його. Обличчя дитини під час купання не миють, а умивають його окремо чистою водою. Обсушивши дитину, його кладуть на приготовані чисті пелюшки. Оглянувши складки шкіри і змастивши їх, дитину одягають. Треба обов'язково протерти його вуха, щоб в них не залишилася вода. Дитини, що уміє сидіти, можна купати сидячи і давати йому у ванну гумові або пластмасові іграшки, якими він охоче грає.



Одягання дитини

  • У перші два місяці життя одяг дитини складається з сорочечок, кофтин і пелюшок. Необхідно також мати три шматки подкладной церати. Одним шматком покривають матрац; два шматки поменше - 30 Х 30 сантиметрів - поперемінно підкладають при сповиванні між пелюшкою і байковою ковдрою (чи байковою пелюшкою). Але можна обійтися без церати, якщо ви користуєтеся підгузниками або памперсами.





Окрім тонких пелюшок, необхідно мати декілька теплих байкових. Розмір пелюшок 80-90 сантиметрів. Потрібні також підгузники (чи памперси). Їх можна робити меншого розміру, ніж пелюшки, і шити із старої, добре випраної і прокип'яченої білизни або з марлі, складеної удвічі. Підгузники вбирають сечу і зберігають пелюшку від забруднення випорожнюваннями, оберігають дитину від попрілостей, від охолодження. При цьому вони обходяться набагато дешевше, ніж пелюшки, і їх легше стирати. Розміри памперсів підбираються залежно від ваги і віку дитини.

  • Окрім тонких пелюшок, необхідно мати декілька теплих байкових. Розмір пелюшок 80-90 сантиметрів. Потрібні також підгузники (чи памперси). Їх можна робити меншого розміру, ніж пелюшки, і шити із старої, добре випраної і прокип'яченої білизни або з марлі, складеної удвічі. Підгузники вбирають сечу і зберігають пелюшку від забруднення випорожнюваннями, оберігають дитину від попрілостей, від охолодження. При цьому вони обходяться набагато дешевше, ніж пелюшки, і їх легше стирати. Розміри памперсів підбираються залежно від ваги і віку дитини.



Якщо ви вирішили користуватися пелюшками, скільки ж їх треба дитині? Для того, щоб загорнути його, треба 2 тонких пелюшки, а в холодну пору року ще і тепла байкова пелюшка. Міняти тонкі пелюшки доводиться в перший місяць дуже часто. Тому, якщо навіть стирати їх 2 рази в день, треба мати не менше 10 пелюшок і стільки ж підгузників. Теплих пелюшок потрібне 3-4. Сорочечок і кофтин досить мати 3-4 з тонкої матерії і стільки ж з байки або трикотажу. Багато не слід запасати, тому що дитина в цьому віці росте швидко, і таким чином, незабаром цей одяг стає для нього мала. Сорочечки шиють без зав'язок і застібок, з плоскими швами, щоб вони не давили і не натирали ніжну шкіру дитини.

  • Якщо ви вирішили користуватися пелюшками, скільки ж їх треба дитині? Для того, щоб загорнути його, треба 2 тонких пелюшки, а в холодну пору року ще і тепла байкова пелюшка. Міняти тонкі пелюшки доводиться в перший місяць дуже часто. Тому, якщо навіть стирати їх 2 рази в день, треба мати не менше 10 пелюшок і стільки ж підгузників. Теплих пелюшок потрібне 3-4. Сорочечок і кофтин досить мати 3-4 з тонкої матерії і стільки ж з байки або трикотажу. Багато не слід запасати, тому що дитина в цьому віці росте швидко, і таким чином, незабаром цей одяг стає для нього мала. Сорочечки шиють без зав'язок і застібок, з плоскими швами, щоб вони не давили і не натирали ніжну шкіру дитини.





Новонародженої дитини, в перші 10 днів життя, раніше завертали з руками і покривали йому голову. Спочатку на нього надівали сорочечку. Потім складеною кутом пелюшкою покривали голову. Одним з вільних кінців пелюшки закривали руку дитини і підводили кінець під протилежний бік, другим кутом також закривали другу; потім загортали дитину в другу пелюшку під шию, клали під поперек церату і загортали в ковдру. Загортали дитину вільно, так, щоб він міг рухати в пелюшках руками і ногами. Зараз прийнято не сповивати дитину. Після 10 днів дитини одягають інакше: спочатку дитині надівають сорочечку, що має розріз ззаду, а потім кофтину, що застібається спереду; і ту, і іншу ретельно розпрямляють на спині, щоб не було складок.

  • Новонародженої дитини, в перші 10 днів життя, раніше завертали з руками і покривали йому голову. Спочатку на нього надівали сорочечку. Потім складеною кутом пелюшкою покривали голову. Одним з вільних кінців пелюшки закривали руку дитини і підводили кінець під протилежний бік, другим кутом також закривали другу; потім загортали дитину в другу пелюшку під шию, клали під поперек церату і загортали в ковдру. Загортали дитину вільно, так, щоб він міг рухати в пелюшках руками і ногами. Зараз прийнято не сповивати дитину. Після 10 днів дитини одягають інакше: спочатку дитині надівають сорочечку, що має розріз ззаду, а потім кофтину, що застібається спереду; і ту, і іншу ретельно розпрямляють на спині, щоб не було складок.





З двомісячного віку дитині треба придбати декілька пар колготок або повзунків. Такі штани замінюють пелюшку. Вони дають можливість дитині вільно рухати ногами і не охолоджуватися. Якщо в кімнаті холодно, можна надіти йому на ноги ще і теплі в'язані черевики. У 8-9 місяців, коли дитина починає ставати на ноги і ходити по ліжечку і по підлозі, штани-панчохи йому вже незручні. Тоді йому потрібні штани, що доходять по довжині тільки до ступні. Їх можна переробити з колготок. На ноги дитини цього віку надівають колготки і м'які черевики.

  • З двомісячного віку дитині треба придбати декілька пар колготок або повзунків. Такі штани замінюють пелюшку. Вони дають можливість дитині вільно рухати ногами і не охолоджуватися. Якщо в кімнаті холодно, можна надіти йому на ноги ще і теплі в'язані черевики. У 8-9 місяців, коли дитина починає ставати на ноги і ходити по ліжечку і по підлозі, штани-панчохи йому вже незручні. Тоді йому потрібні штани, що доходять по довжині тільки до ступні. Їх можна переробити з колготок. На ноги дитини цього віку надівають колготки і м'які черевики.



Прання дитячої білизни

  • Пелюшки і увесь одяг дитини треба тримати в чистоті. Не можна підсушувати мокрі пелюшки, не простирав їх. Пелюшку, яку дитина обмочила вперше, можна прополоскати без мила в гарячій воді і просушити. Якщо ж пелюшка обмочена вже другий раз, її треба простягати з милом. Брудні пелюшки видають запах сечі, жовтіють і викликають у дитини роздратування шкіри. Брудну білизну треба відразу замочувати в тазу, а пелюшки, забруднені випорожнюваннями, негайно відпирати або замочувати окремо. Брудна білизна дитини, що накопичилася за день, потрібна, не відкладаючи, простягати і прокип'ятити або обшпарити крутим окропом. Непрокип'ячену білизну до вживання треба пропрасовувати гарячою праскою, щоб знищити мікроби, які можуть на нім знаходитися.





Прогулянки

  • Немовля повинне щодня гуляти на свіжому повітрі на руках матері, в санчатах або в колясці. Поки дитина ще не може ходити, краще всього укладати його днем спати на свіжому повітрі. Свіже повітря і сонячне світло зміцнюють дитячий організм і оберігають його від захворювань, особливо від рахіту. Дитина, звикла щодня гуляти взимку і літом, застуджується набагато рідше. Щоденні прогулянки покращують апетит і зміцнюють нервову систему дитини; він менше капризує, краще спить. Взимку, якщо немає сильного холодного вітру, можна гуляти з дитиною і при морозі 10-15 градусів.





Взимку дитина може спати в кімнаті при відкритій кватирці, і це буде для нього дуже корисно. При цьому потрібно одягнути його, як на прогулянку. За 15 - 20 хвилин до пробудження дитини кватирку треба закрити. Коли кімната зігріється, з дитини треба зняти теплу ковдру, теплу шапочку, інакше він перегріється, спітніє і може простудитися. Прогулянки можна розпочинати з двотижневого віку. Спочатку дитину виносять на 15 - 20 хвилин, а потім поступово подовжують час прогулянок до 1,5 - 3 годин. Взимку дитина повинна гуляти 2 рази в день, в цілому не менше 3- 4 годин. У теплу пору року бажано, щоб він знаходився на повітрі весь день.

  • Взимку дитина може спати в кімнаті при відкритій кватирці, і це буде для нього дуже корисно. При цьому потрібно одягнути його, як на прогулянку. За 15 - 20 хвилин до пробудження дитини кватирку треба закрити. Коли кімната зігріється, з дитини треба зняти теплу ковдру, теплу шапочку, інакше він перегріється, спітніє і може простудитися. Прогулянки можна розпочинати з двотижневого віку. Спочатку дитину виносять на 15 - 20 хвилин, а потім поступово подовжують час прогулянок до 1,5 - 3 годин. Взимку дитина повинна гуляти 2 рази в день, в цілому не менше 3- 4 годин. У теплу пору року бажано, щоб він знаходився на повітрі весь день.





Іграшки

  • Немовляті потрібні такі іграшки, які легко миються, не містять в собі токсичних речовин і безпечні по своїй формі. Іграшки мають бути яскравими, привертати увагу дитини і досить великими, щоб він не міг їх засунути в рот і проковтнути. Краще всього купувати гумові, пластмасові або дерев'яні іграшки. Діти дуже люблять бавитися цими предметами. Дитячі іграшки треба щодня мити гарячою водою з милом і тримати їх в чистому мішечку. Не слід дозволяти чіпати іграшки старшим дітям і стороннім, оскільки на їх руках завжди можуть бути мікроби; беручи іграшки в рот, немовля може занести ці мікроби у свій організм і таким шляхом заразитися якою-небудь хворобою.



Недоношена дитина

  • Живонароджена дитина з терміном гестації від 28 до 37 тижнів

  • Зріст менше 45 см

  • Маса менше 2500 г



Ознаки недоношеності

  • Непропорційна будова тіла, низьке розташування пупка

  • Шкіра тонка, зморшкувата, густо вкрита лануго

  • Хрящі вушних раковин м”які, щільно прилягають до голови

  • Недорозвинення статевих органів: у хлопчиків яєчки не опущені в калитку, у дівчаток відкрита статева щілина

  • Майже повна відсутність підшкірної основи

  • Нігті не сягають краю фаланги



Пологи до 28 тижнів- викидень Новонароджений з масою менше 1 кг – плід, але після 7 днів життя це є дитина.



Причини недоношеності

  • І група - соціально-економічні і демографічні причини (харчування вагітної, сімейне положення, місце роботи, медичне обслуговування)

  • ІІ група - соціально-біологічні (вік батьків, кількість плодів, кратність вагітності)

  • ІІІ група – клінічні причини



Класифікація недоношеності



Етапи виходжування недоношених

  • І етап – пологовий будинок

  • ІІ етап – спеціалізований відділ виходжування недоношених в ОДЛ

  • ІІІ етап - поліклінічний



Про внутрішньоутробну гіпотрофію говорять в тих випадках, коли маса тіла доношеної дитини менше 2800 г або маса тіла недоношеної дитини не відповідає гестаційному віку



Внутрішньоутробна гіпотрофія

  • І ступінь – 10 % дефіцита ваги

  • ІІ ступінь - 10,1 – 20 %

  • ІІІ ступінь – 20,1 – 30 %

  • ІV ступінь – більше 30 %

  • Дефіцит ваги – різниця між належною і фактичною вагою



Підрахунок добового об”єму молока для недоношеної дитини

  • І доба – 5-10 мл молока на одне годування

  • ІІ доба – 10-15 мл на одне годування

  • ІІІ доба – 15-20 мл на одне годування

  • Наступні до 10 дня використовують формулу Ромеля



Формула Ромеля

  • Добова кількість молока становить:

  • n + 10 на кожні 100 г маси тіла, де n – число днів життя дитини



Для дітей з низькою масою тіла за методом Кінга

  • Перший день життя – 60 мл/кг

  • Другий – 80 мл/кг

  • Третій – 100 мл/кг

  • 4-7 день життя – щодня збільшують добову кількість молока на 20 мл/кг

  • З 8-го дня життя щоденно по 200 мл/кг на добу, поки маса тіла не сягне 1800 г

















Пологова травма новонароджених

  • патологічний стан, який формується під час пологів і характеризується пошкодженням тканин і органів дитини і супроводжується розладом їх функцій



Фактори, що сприяють розвитку пологової травми

  • Неправильне положення плода

  • Невідповідність розмірів плода основним параметрам тазу вагітної (крупний плод або звужений таз)

  • Хронічна внутрішньоутробна гірпоксія

  • недоношеність,

  • переношеність,

  • Тривалість акту пологів (як стрімкі, так і затяжні пологи)

  • Безпосередньою причиною пологового травматизму бувають акушерські втручання – при поворотах плода, накладанні щипців, вакуум-екстрактору та інш.



Класифікація пологових травм новонародженого

  • пологова травма м’яких тканин (шкіри, підшкірної основи, м’язів)

  • Кісткової системи

  • Внутрішніх органів

  • Центральної і периферичної нервової системи



Пологова травма центральної і периферичної нервової системи

  • Є найбільш важкою та небезпечною для життя дитини. Розрізняють:

  • внутрішньочерепні крововиливи

  • Травми спинного мозку

  • Периферичної нервової системи



Внутрішньочерепна пологова травма

  • Клінічна картина визначається локалізацією і розмірами крововиливу

  • Стадія I — загального пригнічення: зниження мязового тонусу, відсутність активних рухів, зниження фізіологічних рефлексів. Ністагм, косоокість, симптом Грефе. Блідість, ціаноз, розлади дихання, брадіаритмія, аритмія.



Стадія II — збудження:

  • загальне збудження, активні некоординовані рухи, гіпертонус, тремор, клонічні судоми, напруження великого тімячка. Ціаноз периферичний. Розлади дихання, тахікардія. Формуються парези та паралічі.

  • Стадія III — повільного відновлення функції ЦНС, відставання в фізичному та психічному розвитку.



Спиномозкова пункція

  • проводять з обережністю

  • підвищений тиск цереброспинальної рідини до 100-160 мм вод. ст. (в нормі 70—90 мм вод. ст.);

  • цитоз (50 клітин и більше), змінені еритроцити, білок до 2 г/л и більше.



Критерії діагнозу

  • Анамнез

  • Клініка

  • Дослідження очного дна

  • Спинномозкова пункція

  • Ехоенцефалограма

  • УЗД головного мозку

  • Компьютерна томографія головного мозку



Диференціальний діагноз

  • Вади розвитку мозку

  • Енцефалопатії

  • Перинатальні інфекції

  • Метаболічні порушення (гіпокальціємія, гіпоглікемія)



Лікування

  • Повний спокій. Компрес з льодом до голови, зволожений кисень.

  • аміназін в дозі 2 мг/кг-добу в/м,

  • сечогінні — лазикс; маннітол и сорбітол всередину по 0,5г/кг-доьу;

  • в/в плазма або гемодез, неокомпенсан по 10 мл/кг, 10-15 мл 20% р-ну глюкози.

  • Для збуждення дихання вводять этімізол — 0,3-0,5 мл 1,5% р-ну в/м або п/ш 2-3 рази в день

  • При судомах - фенобарбітал по 0,005-0,01 г 2 рази в день, 25% раствор сульфата магнию по 0,2 мг/кг в/м.

  • Для посилення згортання крові призначають вітамін К по 5-10 мг в день, 10% р-н хлориду кальцію по 1 одній чайній ложці 4—5 раз в день, аскорбінову кислоту по 100-150 мг, рутин.

  • По показам проводять оперативне лікування.



Асфіксія новонародженого

  • - захворювання, яке виникає внаслідок гіпоксії, гіперкапнії плода в анте-інтранатальному періоді й характеризується порушенням функції життєвоважливих органів і систем у дитини.



Етіологічні чинники Антенатальні

  • Цукровий діабет у матері;

  • Артеріальна гіпертензія;

  • Анемія, ізосенсибілізація;

  • Кровотечі ІІ-ІІІ триместру;

  • Інфекція матері;

  • Багатовіддя, маловіддя;

  • Ліки, наркотики, алкоголь, нікотин;

  • Переношеність;

  • Багатоплідна вагітність



ІІ. Порушення фето-плацентарного кровообігу

  • справжні вузли пуповини;

  • туге обвиття пуповини навколо шиї;

  • випадіння петель пуповини;

  • передчасне відшарування плаценти;

  • передлежання плаценти;

  • аномалії пологової діяльності.



Інтранатальні:

  • Кесарський розтин;

  • Накладання щипців;

  • Аномальне передлежання плода;

  • Індуковані/стрімкі пологи;

  • Затяжні пологи (> 24 год. , >2 год.);

  • Тривалий безводний період;

  • Меконіальне забруднення вод; 



Органи-мішені при асфіксії

  • ЦНС (гіпоксичне ураження ЦНС)

  • Серцево-судинна система

  • (ішемія міокарда,серц.недостатність)

  • Легені ( СДР, легенева кровотеча)

  • Нирки

  • Травний тракт

  • Печінка

  • Система гемостазу



Патоморфологічні зміни при гіпоксії, асфіксії:

  • Набряк мозку

  • Геморагічний інфаркт (крововилив)

  • Лейкомаляція



Оцінювання за шкалою Апгар

  • 1-а хв. - тяжкість в/у гіпоксії;

  • 5-а хв. - ефективність реанімаційних заходів;

  • 10-а хв. - ефективність інтенсивної терапії; .

  • 15-а хв. - кінцевий результат та прогноз гіпоксії



Шкала В. Апгар (США)



Оцінка за шкалою Апгар

  • 8-10 балів – здорова новонароджена дитина

  • 6-7 балів – легка асфіксія

  • 4-5 балів – стан середньої тяжкості

  • 1-3 бала – тяжка асфіксія

  • 0 – мертвонароджений або клінічна смерть



Новонароджена дитина, шкіра рожева, з ціанозом кистей і стоп, ЧСС 100 за 1 хв, ЧД 25 за 1 хв, крик слабий, гіпотонія м'язів, реакція на введення носового катетера у вигляді гримаси.

  • Оцінка за шкалою Апгар:

  • Шкіра – 1 бал, серцебиття – 1 бал, дихання – 1 бал, м'язовий тонус – 1 бал, рефлекси – 1 бал

  • 1+1+1+1+1 = 5 балів, діагноз: асфіксія середньої тяжкості



Ціаноз обличчя при асфіксії



Критерії діагнозу асфіксія новонародженого:

  • 1) низька оцінка за шкалою Апгар на 1 і 5 хв. (менше 7 балів);

  • 2) порушення функції життєво важливих органів – ЦНС,дихання, серцево-судинної, сечовидільної, шлунково-кишкового тракту;

  • 3) ацидоз в пуповинній крові

  • (рН < 7,2)



Критерії діагнозу асфіксія новонародженого:

  • 1) Тромбоцитопенія – (170 тис. і менше);

  • 2) Порушення згортання крові (початок на 4-5 хв.);

  • 3) Гіпопротеїнемія (менше 50 г/л, 47 г/л);

  • 4) Гіпонатрійемія (менше 130 ммоль/л);

  • 5) Гіперкаліємія (більше 6 ммоль/л);

  • 6) Гіпокальційемія (менше 0,8 ммоль/л);

  • 7) Азотемія (сечовина більше 10 ммоль/л, креатинін більше 0,17 ммоль/л);



Гемолітична хвороба

  • захворювання, зумовлене імунологічним конфліктом через несумісність крові матері і плода за еритроцитарними антигенами



Етіологія

  • Несумісність за системою АВО:

  • Мати О(І) – дитина А (ІІ), В (ІІІ);

  • Мати А(ІІ) – дитина В (ІІІ);

  • Мати В(ІІІ) – дитина А (ІІ);

  • Несумісність за системою Rh-фактор:

  • Мати Rh (-) – дитина Rh (+);

  • Несумісність за рідкісними антигенами: Kidd, Kell, Duffy, Luteran;



Патогенез

  • Патологічний гемоліз еритроцитів (макрофаги печінки, селезінки, лімфатичних вузлів, кісткового мозку);

  • Недостатність ферментативної системи печінки;



Форми гемолітичної хвороби

  • Внутрішньоутробна загибель плода

  • Набрякова форма

  • Жовтянична форма

  • Анемічна форма



Класифікація Легкий перебіг:

  • Помірно виражені клініко-лабораторні п-ники;

  • Рівень Нв у пуповинній крові – більше 150 г/л;

  • Рівень НБ у пуповинній крові – менше 60 мкмоль/л;

  • Погодинний приріст менше 5 мкмоль/год

  • Консервативне лікування;



Класифікація Середньої тяжкості:

  • Жовтяниця з’вляється через 5-11 год після народження;

  • Рівень Нв у пуповинній крові – 100-150 г/л;

  • Рівень НБ у пуповинній крові – до 85 мкмоль/л;

  • 3 і більше факторів ризику білірубінової енцефалопатії;

  • Потребує ОЗПК,але не має ознак БЕ



Класифікація Тяжкий перебіг:

  • Жовтяниця при народженні;

  • Рівень Нв у пуповинній крові – менше 100 г/л;

  • Рівень НБ у пуповинній крові – понад 85 мкмоль/л;

  • Наявність ознак білірубінової енцефалопатії;

  • Необхідність ОЗПК (2 і > разів);



Клініка Набрякова форма

  • викидні, мертвонародження, попередні вагітності – недоношеність, діти з ГХН, тяжкі гестози, прееклампсія;

  • Пренатально – збільшення плаценти, “поза Будди”;

  • Клінічно: блідість, набряк статевих органів, обличчя, кінцівок, передньої черевної стінки, анасарка, СДР, геморагічний с-м, серцево-легенева недостатність;

  • Лабораторно: гіпопротеїнемія, анемія, tr-пенія;



Клініка Жовтянична форма

  • Рання поява жовтяниці;

  • Інтенсивність зростає в перші 3-4 дні життя;

  • Етапність появи жовтяниці – голова, тулуб, кінцівки, долоні, підошви (тяжкий перебіг);

  • Збільшення селезінки, печінки;

  • Анемія з ретикулоцитозом, еритробластозом;

  • Ознаки білірубінової інтоксикації;



Клініка Анемічна форма

  • Блідість шкіри, слизових;

  • Жовтяниця помірна, субіктеричність склер;

  • Помірне збільшення селезінки, печінки;

  • Неврологічний статус без порушень;

  • Анемія з ретикулоцитозом;

  • Доброякісний перебіг;



Діагностика Антенатальна

  • Анамнез вагітної;

  • Визначення титру антитіл (Rh-фактор): в ІІІ етапи

  • І етап- 12-14 тижнів;

  • ІІ етап 18-20 тижнів;

  • ІІІ етап – 3 триместр – 1 раз в 4 тижні (28-32-36 тиж.);

  • Амніоцентез з визначенням білірубіну у НПВ;

  • Кордоцентез (пункція пупкових судин);

  • УЗД вагітної – ознаки набряку плода, зміни плаценти;



Діагностика постнатальна

  • Дослідження пуповинної кров – група крові та Rh-фактор; білірубін, фракції; пряма пр. Кумбса;

  • Загальний ан. крові – еритроцити, Нв, Ht, ретикулоцити;

  • Погодинний приріст білірубіну - > 6,8 мкмоль/л (для доношених), > 5,1мкмоль/л (для недоношених);

  • Клініка – жовтяниця, анемія, спленомегалія



Лікування ГХН Види терапії

  • Оперативні методи:

  • ОЗПК;

  • Плазмофорез;

  • Гемосорбція;

  • УФО крові;

  • ІІ. Консервативні методи



Консервативне лікування ГХН

  • Фототерапія – світлотерапія;

  • Ентеросорбенти – полісорб, сілард, поліфепан, ентеросгель;

  • Розчин глюкози - 60 –120 мл/кг/добу;

  • Альбумін, кріоплазма – 10-20 мл/кг;

  • Фенобарбітал – 5-10 мг/кг/добу;



Покази до замінного переливання крові  

      • білірубін у пуповинній крові
      • – понад 68,4 мкмоль/л (доношених), у недоношених – 59,9 мкмоль/л;
      • Hb – менше 150 г/л, еритроцитів – менше 4,0ґ 1012 /л.
      • погодинний приріст білірубінубільше 6,8 мкмоль/л; у недоношених – 5,1 мкмоль/л.
      • рівень білірубіну в периферичній крові вище критичних величин (схема Поллачека).  






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка