Антоніна Колодій Київ, 28 червня-4 липня 2004 р. Зміст теми



Дата конвертації28.05.2016
Розмір445 b.


Антоніна Колодій Київ, 28 червня-4 липня 2004 р.


Зміст теми

  • Виникнення і розвиток концепції громадянського суспільства та еволюція його емпіричних форм

  • Сучасний зміст і структура поняття.

  • Системність громадянського суспільства.

    • Інститути громадянського суспільства та їх функції
    • Культура громадянського суспільства
    • Громадянські і не-громадянські форми суспільної взаємодії
  • Різновиди (моделі) громадянського суспільства

  • Минуле і сучасне громадянського суспільства в Україні



Історичні форми (стадії) громадянського суспільства (За Джефрі Александером)

  • Г.С.-І від XVII до першої половини XIX ст.: на практиці було молодим буржуазним суспільством, що утверджувало ліберальні свободи і підкорялося закону. Ринок надавав йому механізми саморегуляції, звільняючи неполітичну сферу від потреби в державній регламентації. А спільні інтереси з’єднували людей поза впливом політиків і уряду.

  • Г.С.-ІІ з середини ХІХ і до ІІ пол. ХХ ст. Це - період панування ідеології соціалізму і “здичавіння” гр.с. Йому відповідало переконання, що термін "громадянське суспільство" відображає романтизований образ раннього буржуазого суспільства і що він належить минулому.

  • Г.С.-ІІІ після ІІ світової війни, а особливо – після краху комуністичних систем. Розмаїття суспільних практик та мозаїка їх інтерпретацій. “Глобалізація” і терміну , і практики гр.с.



Що таке громадянське суспільство? (спроби коротких визначень)

  • “сфера людської солідарності”

  • “простір непримусової людської асоціації”

  • “публічна сфера суспільної взаємодії “ та “життєвий світ людини”

  • соцієтальна сфера у вимірі різних форм солідарної взаємодії, створення стійких і тимчасових об'єднань, інституціалізованого спілкування

  • Використані висловлювання:

  • М. Вольцера, Ю. Габермаса, Дж. Александера.



Вільні, відповідальні дії на загальне благо — саме в цьому полягає сенс діяльності інститутів громадянського суспільства.



Інституціалізоване громадянське суспільство

  • розгалужена, багатоаспектна мережа різноманітних усталених форм асоціативного життя, волевиявлення й формування громадської думки, забезпечених певною інфраструктурою й автономних стосовно держави

  • взаємодія в такому суспільстві грунтується на демократичних цінностях і здійснюється на засадах добровільності, довіри й толерантності



Будівництво громадянського суспільства? А чому б ні? – У Швейцарії, наприклад.



“Цивільна громада” - основа громадянського суспільства

  • Цивільній громаді властиві:

  • громадська залученість і громадянська доброчесність як інтерес до суспільних справ і посвята громадській справі (підгрунтя цих рис становить не альтруїзм, а правильно потрактований особистий інтерес, охарактеризований ще Токвілем)

  • політична рівність: усі члени громади мають рівні права та обов’язки, вони взаємодіють як рівні індивіди, а не як “патрони” та “клієнти” або як “начальники” і “прохачі”; у стосунках між ними домінують горизонтальні зв’язки, налаштованість на взаємність і співпрацю;

  • солідарність, довіра, толерантність

  • Її антиподом є описаний Е. Бенфілдом “аморальний фаміліалізм” (“сімейственість”) відсталих суспільств. Його принципи такі: "Максимізуй матеріальну, короткочасну вигоду своєї нуклеарної сім'ї; май на увазі, що усі інші чинять так само”



Соціальний капітал

  • Компонентами соціального капіталу є:

  • мережа горизонтальних зв’язків між рівними індивідами,

  • норми взаємності та довіра,

  • навички колективних дій,

  • почуття причетності до суспільних справ, обов’язку та відповідальності перед іншими людьми, тобто громадянськість у її неполітичних проявах (civicness).



Соціальний капітал і його вплив на політику



Історичні форми громадського життя в Україні (в часи литовсько-польського панування та в козацькій державі (ХІV-ХVІІІ cт.)

  • Шляхетське самоврядування, (сеймики земель і воєводств, територіальні самоврядні структури);

  • корпоративні організації ремісників і купців (цехи та купецькі братства);

  • братства – громадські організації православних міщан та людей інших станів;

  • до певної міри — судові органи (копні суди і козацькі суди);

  • органи самооборони — січі і застави і головна серед них, що пізніше перетворилась у форму державності — Запорозька Січ;

  • адміністративні одиниці — полки, сотні і т. д., що склали основу адміністративно-територіального устрою козацької держави.



Минуле громадянського суспільства в Україні

  • самоорганізація;

  • звичаєве право (правове регулювання міжлюдських взаємин на основі неформальних, але жорстких та обов’язкових для усіх верств соціальних правил);

  • почуття гідності і незалежності людини — члена громад;

  • здатність захишати свої інтереси.



Український менталітет і громадська діяльність

  • Один з найбільших дослідників українських асоціацій проф. Ф. Щербина стверджував, що українська історія повна актів боротьби за асоціативні форми суспільного життя.

  • “Український індивідуалізм супротивиться стадності, однак особиста самостійність українця, його прив’язання до якоїсь власної ділянки праці дуже легко вливається у найрізніші форми й інтереси. Споконвіку артілі грали в економічнім житті українця (в хліборобстві, торгівлі, ловецтві) дуже важливу ролю”.

  • “...Ніде на землях під Росією нам не доводилося зустрічати такого ясного і розумного розбору прав і інтересів сільської громади, як в українців. Витривалість і завзяття українських громад при обороні своїх інтересів стали прислів’ям. І коли ці всі факти мало знані або й зовсім не знані нашій інтелігенції, то, звичайно, тут нема вини українського народу”

  • Щербина Ф. Очерки украинских артелей. — Одесса, 1880.

  • (Цит. за: Ю. Липа. Призначення України. — Львів: Просвіта, 1994. С. 155—156).



Богдан Цимбалістий про причини успіхів та занепаду громадсько-політичного життя Галичини в першій половині ХХ ст.:

  • Наприкінці ХІХ— початку ХХ ст. успіх визначався трьома чинниками:

  • появою групи високоосвічених, непересічних індивідуальностей, готових служити своєму народові і своїй громаді;

  • довір’ям широких мас до цих провідників;

  • тим, що австрійська держава намагалася бути й була правовою державою.

  • Пізніше, громадське життя українців помітно регресувало. Серед причин цього:

  • діяльність радикальних лідерів типу Д. Донцова, які пропагували “вищість” прихильників своїх ідей відносно “неініціативної решти”, ділили націю на “луччих” і “гірших”;

  • значно менша ефективність діяльності депутатів у польському сеймі;

  • панування на Сході і Заході України радикальної ідеології, яка:

    • а) сіяла недовіру “до верстви своїх освічених людей”;
    • б) привчила людей ділити всіх на “своїх” і “чужих” та міряти вартість людини її ідеологічною орієнтацією, забуваючи про загальнонаціональний інтерес і необхідність єднання.
    • Цимбалістий Б. Тавро бездержавности. Політична культура українців. — Київ, 1994




ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ ДО більшої єдності і згуртованості СУСПІЛЬСТВА



Ставлення населення України та Львівщини до вибору демократичного шляху розвитку



Захист громадянами власних прав



Захист інтересів через “посередників”



Державні та приватні інтереси у свідомості громадян: Україна, Львівщина, 2000р.







Пасивна та активна зацікавленість політикою. Україна, Львівщина, 2000.



Основна література

  • Габермас Ю. Структурні перетворення в сфері відкритости: дослідження категорії громадянське суспільство. Перекл. з нім. – Львів, 2000.

  • Громадянське суспільство / Тематичне число часопису “Ї” – 2001. – № 21 (веб-сайт часопису: www.ji-magazine.lviv.ua).

  • Громадянське суспільство як здійснення свободи. Центрально-східноєвропейський досвід. Збірник наук. праць / За ред. А.Карася. – Львів, 1999.

  • Дубентон А. Громадянське суспільство в Україні: на варті демократії. Перекл. з фр. // “Ї” – 2001. – № 22 (також: www.ji-magazine.lviv.ua).

  • Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ, 2000.

  • Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства. Соціальна й політична трансформація в Україні. Монографія. – Львів, 2002.

  • Патнам Р.Д. Творення демократії. Традиції громадської активності в сучасній Італії. – Київ, 2001.

  • Полохало В. Середній українець – соціальна основа негромадянського суспільства // Політична думка. – 1999. – № 4.

  • Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – Київ, 1999.

  • Цимбалістий Б. Тавро бездержавности. Політична культура українців. – Київ, 1994.

  • Gellner E. Conditions of Liberty: Civil Society and Its Rivals. – London, 1994.

  • Scocpol Th., Morris P. Fiorina, eds. Civic Engagement in American Democracy. – Washington, D.C.; – New York, 1999. – VIII.



Соціологічні матеріали

  • Діаграми та графіки побудовані, якщо не зазначено інше, на матеріалах загальноукраїнського опитування громадської думки, проведеного Центром соціальних і маркетингових досліджень “СОЦИС” на замовлення Фонду держмайна України на основі багатощаблевої, стратифікованої вибірки із застосуванням квотного відбору респондентів на останньому щаблі. Обсяг вибіркової сукупності — 2800 респондентів. Похибка вибірки становить +- 3%. Дані стосовно Львівщини взяті з матеріалів опитувань, що систематично і за сталою методикою проводяться в області з 1997 р. Центром „Соціоінформ”. Вибіркова сукупність 1200 респондентів. Похибка репрезентативності також не перевищує 3%.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка