Арт – антиретровірусна терапія



Дата конвертації25.12.2016
Розмір445 b.



АРТ – антиретровірусна терапія

  • АРТ – антиретровірусна терапія

  • ВІЛ – вірус імунодефіциту людини

  • ГФ – Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

  • ДіП – догляд та підтримка

  • ЛЖВ – люди, які живуть з ВІЛ

  • Мережа – ВБО “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ”

  • МіО – моніторинг і оцінка

  • НУО – неурядова організація

  • СІН – споживач ін'єкційних наркотиків

  • ТБ – туберкульоз

  • ЧСЧ – чоловіки, які мають статеві стосунки з чоловіками



Мета дослідження - базова оцінка системи надання послуг з догляду та підтримки людям, які живуть з ВІЛ в межах національного проекту ”Підтримка профілактики ВІЛ/СНІДу, лікування та догляду для найуразливіших груп населення України”.

  • Мета дослідження - базова оцінка системи надання послуг з догляду та підтримки людям, які живуть з ВІЛ в межах національного проекту ”Підтримка профілактики ВІЛ/СНІДу, лікування та догляду для найуразливіших груп населення України”.

  • Структура дослідження:

  • Проведення кабінетного дослідження

  • Проведення операційного дослідження





фахівці Мережі, котрі відповідають за впровадження проекту з ДіП (центральний офіс у м. Києві) – опитано 6 осіб.

  • фахівці Мережі, котрі відповідають за впровадження проекту з ДіП (центральний офіс у м. Києві) – опитано 6 осіб.

  • працівники проектів з ДіП – опитано 58 осіб;

  • люди, які живуть з ВІЛ:

    • клієнти проектів ДіП – опитано 72 особи;
    • особи, які не користуються або припинили користуватися послугами проектів ДіП – опитано 34 особи.


глибинні інтерв’ю з фахівцями Мережі;

  • глибинні інтерв’ю з фахівцями Мережі;

  • напівструктуровані інтерв’ю з працівниками проектів з ДіП;

  • індивідуальні інтерв’ю з людьми, які живуть з ВІЛ.



За минуле п’ятиріччя розвинулася організаційна спроможність НУО, вироблено методичні підходи щодо ДіП, розроблено та впроваджено Мережею систему МіО проектів з ДіП, які реалізуються за фінансової підтримки Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

  • За минуле п’ятиріччя розвинулася організаційна спроможність НУО, вироблено методичні підходи щодо ДіП, розроблено та впроваджено Мережею систему МіО проектів з ДіП, які реалізуються за фінансової підтримки Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

  • Ціль щодо забезпечення універсального доступу, прийнята Національною радою в квітні 2007 року, вказує, що до 2010 року необхідно забезпечити послугами з ДіП щонайменше 30% людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом і перебувають на диспансерному обліку центрів профілактики і боротьби зі СНІДом

  • Станом на кінець 2007 р. послугами з ДіП в проектах, що реалізуються за фінансової підтримки Мережі, скористалося 27,5 тис. людей, які живуть з ВІЛ. Це 34% від усіх офіційно зареєстрованих ЛЖВ, однак це лише 6% від оціночної чисельності ЛЖВ в Україні



  • Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією надає фінансову підтримку Уряду України на протидію епідемії ВІЛ/СНІДу (у т.ч. на реалізацію проектів з ДіП для людей, які живуть з ВІЛ)

  • ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» координує та контролює процес впровадження гранту ГФ щодо надання послуг з ДіП в більш, ніж 70 НУО

  • Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді є основним інституційним агентом в системі надання послуг з ДіП з боку держави

  • Карітас України, Карітас-СПЕС Україна, Товариство Червоного Хреста, СНІД Фонд Схід-Захід та інші організації реалізують окремі проекти з ДіП



ЛЖВ дорослі, а саме:

  • ЛЖВ дорослі, а саме:

      • ЛЖВ, які приймають АРТ або готуються до лікування;
      • ЛЖВ з потрійною проблемою ВІЛ/ТБ/СІН;
      • ВІЛ-інфіковані клієнти, які на даний час знаходяться у важкому стані здоров’я;
      • ЛЖВ, які потребують паліативної допомоги;
      • ВІЛ-інфіковані вагітні жінки та породілля;
      • ВІЛ-позитивні ЧСЧ;
      • ВІЛ-інфіковані ув’язнені.
  • Діти, яких торкнулася епідемія, а саме:

      • народжені ВІЛ-позитивними матерями;
      • діти з підтвердженим та непідтвердженим статусом;
      • діти, що живуть в сім’ях ВІЛ-позитивних батьків;
      • діти, народжені ВІЛ-позитивними матерями;
      • діти, яких торкнулася епідемія ВІЛ.
  • Близьке оточення ЛЖВ



  • Догляд – це комплекс послуг, які направлені на покращення фізичного стану та якості життя ЛЖВ, та, які передбачають безперервність, інтенсивність, індивідуальність надання допомоги (патронаж, надання медичної допомоги) та інше



ЮНЕЙДС дає визначення поняттю комплексного догляду через характеристику його елементів. Так, комплексний догляд людей, що живуть з ВІЛ має включати наявність доступних служб добровільного консультування та тестування, профілактику туберкульозу, подальшої передачі ВІЛ, лікування ВІЛ/СНІД та інших супутніх хвороб, надання паліативної допомоги, планування сім’ї, забезпечення належного харчування, соціальної, духовної та психологічної підтримки та допомоги за принципом "рівний рівному", дотримання прав людини, зниження стигми, пов’язаної з ВІЛ/СНІД, тощо.

  • ЮНЕЙДС дає визначення поняттю комплексного догляду через характеристику його елементів. Так, комплексний догляд людей, що живуть з ВІЛ має включати наявність доступних служб добровільного консультування та тестування, профілактику туберкульозу, подальшої передачі ВІЛ, лікування ВІЛ/СНІД та інших супутніх хвороб, надання паліативної допомоги, планування сім’ї, забезпечення належного харчування, соціальної, духовної та психологічної підтримки та допомоги за принципом "рівний рівному", дотримання прав людини, зниження стигми, пов’язаної з ВІЛ/СНІД, тощо.

  • Основні принципи надання послуг з ДіП, що визначені ВООЗ, є:

    • полегшення болю та інших тяжких проявів хвороби;
    • визнання життя та смерть природними процесами;
    • не прискорювати настання смерті, однак й не подовжувати страждання;
    • поєднання медичної допомоги з допомогою духовною та психологічною;
    • якомога триваліше подовження активного життя пацієнта;
    • за життя клієнта та після його смерті надання психологічної підтримки його родичам;
    • багатопрофільність допомоги, що враховує потреби пацієнта та його близьких, включаючи консультації психолога;
    • підвищення якості життя, по можливості полегшуючи хід хвороби


Основними методами, які використовують НУО для управління проектами з ДіП, є:

  • Основними методами, які використовують НУО для управління проектами з ДіП, є:

    • планування своєї діяльності в межах проекту;
    • ведення проектної документації;
    • збори, зустрічі персоналу, задіяного в проекті;
    • постійний зворотній зв’язок із клієнтами.




Для покращення своєї діяльності в межах проекту та для більш точної координації роботи НУО потребують розширення підтримки з боку Мережі, за наступними напрямами:

  • Для покращення своєї діяльності в межах проекту та для більш точної координації роботи НУО потребують розширення підтримки з боку Мережі, за наступними напрямами:

    • надання спеціальної літератури для 45 НУО (або 78%);
    • надання матеріалів/інструкцій для 37 НУО (або 64%);
    • збільшення кількості візитів програмних спеціалістів для 35 НУО (або 60%);
    • збільшення кількості візитів спеціалістів із регіонального розвитку для 24 НУО (або 41%);
    • збільшення кількості візитів фахівців із фінансових питань для 32 НУО (або 55%);
    • надання телефонних консультацій для 37 НУО (або 64%).


переадресацію клієнтів використовують 27 НУО (або 47%)

  • переадресацію клієнтів використовують 27 НУО (або 47%)

  • спільне проведення заходів (акцій, тренінгів, конференцій, семінарів, лекцій) використовують 16 НУО (або 28%)

  • обмін досвідом, залучення спеціалістів до роботи в проекті використовують 11 НУО (або 19%)

  • використання матеріально-технічної бази – для 4 в НУО (або 7%)

  • друк інформаційних матеріалів – для 3 НУО (або 5%)

  • залучення лікарів до патронажу, використання приміщень для проведення консультацій, груп самодопомоги, надання фінансової допомоги



переадресація клієнтів та проведення спільних заходів використовується в 26 НУО (або 45%);

  • переадресація клієнтів та проведення спільних заходів використовується в 26 НУО (або 45%);

  • залучення спеціалістів до планування діяльності, використання матеріально-технічної бази – в 7 НУО (або 12%);

  • обмін досвідом – в 5 НУО (або 9%);

  • друк та розповсюдження інформаційних матеріалів, обмін літературою, гуманітарна допомога, роздача презервативів, спільний збір фінансових коштів – в 3 НУО (або 5%)



для клієнтів (опитано 72 респонденти) є:

  • для клієнтів (опитано 72 респонденти) є:

    • рекомендації друзів, знайомих, рідних (28 осіб або 39%), працівників центрів профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД (23 осіб або 32%) та лікарів (17 осіб або 24%);
    • про рекомендації від іншого проекту або організації повідомили 8 осіб (11%), ЦСССДМ – 4 особи (6%), з телепередач – 2 особи, з масових акцій – 1 особа;
    • з інших джерел – 1 особа;
    • з радіопередач, преси та від працівників Червоного Хреста жоден з опитаних клієнтів інформації про роботу НУО та послуги з ДіП не отримував.


для не клієнтів (опитано 34 респонденти) були:

  • для не клієнтів (опитано 34 респонденти) були:

    • центри профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД (11 осіб або 32%);
    • друзі, знайомі, рідні (10 осіб або 29%);
    • соціальні працівники (7 осіб або 21%);
    • працівники іншого проекту/організації (6 осіб або 18%);
    • регіонального відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» (3 особи);
    • інформаційні матеріали (буклети) (2 осіб);
    • Інтернет (1 особа).


Основним джерелом рекрутування клієнтів є направлення та переадресація з інших організацій, з числа яких найбільший внесок дають:

  • Основним джерелом рекрутування клієнтів є направлення та переадресація з інших організацій, з числа яких найбільший внесок дають:

    • Центри профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД;
    • інші медичні установи


потреба в психологічній допомозі й підтримці (23 клієнтів) переадресація з медичної установи, рекомендацію лікаря (11 клієнтів)

    • потреба в психологічній допомозі й підтримці (23 клієнтів) переадресація з медичної установи, рекомендацію лікаря (11 клієнтів)
    • потреба в інформаційній допомозі (8 клієнтів)
    • матеріальні труднощі, можливість отримання гуманітарної допомоги, продуктових наборів, медикаментів, вітамінів, шприців (разом 8 клієнтів)
    • турботу про здоров’я нинішніх і майбутніх дітей, потребу їх догляду (разом 7 клієнтів)
    • погіршення здоров’я (6 клієнтів)
    • потреба в консультаціях соціального працівника, юриста (6 клієнтів)
    • хвороба, смерть члена родини (6 клієнтів)
    • потреба в спілкуванні з собі подібними (4 клієнта)
    • потреба або сам факт установлення статусу, супутніх діагнозів (6 клієнтів)
    • потреба реабілітації зацікавленість можливістю анонімного отримання допомоги (3 клієнта)
    • поради друзів, рідних (2 клієнта)
    • вживання наркотиків, безладне життя (1 клієнт)


  • зміна місця проживання/роботи

  • відсутність в організації потрібних послуг; індивідуальна непереносимість призначених ліків; неможливість дістатися до місця надання послуг; перебування в стаціонарі; відмову в наданні продуктового набору для дитини; небажання отримувати послуги від не ЛЖВ

  • перевантаження релігійною складовою (проблема ідеології конкретної НУО); черги перед кабінетом (проблема організації до клієнта графіка роботи); побоювання зустріти знайомих не ЛЖВ у місці надання послуг (проблема дислокації місця надання послуг, яке має забезпечити анонімність статусу).



11% (8 клієнтів) з числа клієнтів повідомили, що працівники відвідують їх вдома раз на тиждень;

  • 11% (8 клієнтів) з числа клієнтів повідомили, що працівники відвідують їх вдома раз на тиждень;

  • 35% (або 25 клієнтів) – відвідують 2–3рази на місяць;

  • 17% (12 клієнтів) – що відвідують раз на місяць;2 клієнта згадали про відвідування раз на півроку;

  • 29% (21 клієнтів) – що не відвідують узагалі.





Такими послугами, як консультації соціальних працівників, психологів та лікарів, отримання інформаційних матеріалів, організації медичних аналізів в даний час користуються 83–90% клієнтів (не задоволені потреби в таких видах послуг у 31–42% клієнтів)

  • Такими послугами, як консультації соціальних працівників, психологів та лікарів, отримання інформаційних матеріалів, організації медичних аналізів в даний час користуються 83–90% клієнтів (не задоволені потреби в таких видах послуг у 31–42% клієнтів)

  • Такими послугами, як консультації «рівний–рівному», групами само- та взаємодопомоги, отриманням ліків, вітамінів, презервативів, підтримкою прихильності до АРТ в даний час користуються 56–72% клієнтів (не задоволені потреби – у 17–49% клієнтів)

  • Такими послугами, як надання продуктових наборів, консультаціями юристів, організацією дозвілля ЛЖВ в даний час користуються 42–51% клієнтів. (не задоволені потреби – у 21–31% клієнтів)

  • Такими послугами, як догляд вдома, центр денного перебування для дітей, переадресація, сприяння працевлаштуванню, оформлення/відновлення документів в даний час користуються 19–22% клієнтів (не задоволені потреби – у 5–17% клієнтів)





  • Для покращення системи надання послуг необхідно:

    • покращити матеріально-технічну базу ( 34 особи або 59% персоналу);
    • забезпечити обмін досвідом, підвищити кваліфікацію, професіоналізм, мотивування, стимулювання персоналу (31 особа або 54% персоналу)
    • покращення законодавчого регулювання системи надання послуг (20 осіб або 34% персоналу),
    • забезпечення залучення державних структур, спрощення системи видачі допомоги, організацію централізованої системи адвокації для ВІЛ-сервісних організацій (3 особи або 5% персоналу)
    • інформування суспільства, позитивізація суспільного іміджу ВІЛ-сервісної діяльності (2 особи або 4% персоналу)


участі в тренінгах/семінарах (98%)

  • участі в тренінгах/семінарах (98%)

  • обміну досвідом усередині організації (83%)

  • стажування та проведення конференцій (по 47%)

  • відвідування спеціальних курсів (29%)

  • навчання у ВНЗ (17%)



ведення бази даних клієнтів (32 осіб або 58% персоналу)

  • ведення бази даних клієнтів (32 осіб або 58% персоналу)

  • опитування клієнтів (телефонне опитування, книга відгуків, особисті бесіди з клієнтами) (29 осіб або 51% персоналу)

  • ведення звітно-облікової документації згідно проектної діяльності (карток клієнтів, журналів реєстрації консультацій, груп самодопомоги, спеціалістів, відвідувань та видачі дезінфікуючих засобів; оформлення щоденних, щотижневих, щомісячних, щоквартальних звітів) (28 осіб або 49% персоналу)

  • аналіз анкет клієнтів, телефонних опитувань, книги відгуків, особистих бесід з клієнтами, консультацій, листів, записів клієнтів (10 осіб або 18% персоналу)

  • інші методи (моніторинг виконання проектів, робочі зустрічі для обговорення результатів, моніторингові візити до клієнтів додому тощо) (9 осіб або 16% персоналу)



  • Для контролю якості надання послуг використовуються

  • бесіди з клієнтом

  • аналіз карток

  • бесіди з колегами

  • аналіз записів у книзі відгуків

  • анонімне анкетування клієнтів



  • анкетування (анонімне)

  • телефонні опитування

  • книга відгуків

  • особисті бесіди з клієнтами

  • аналіз листів клієнтів, побажань клієнтів

  • щотижневі візити, моніторингові виїзди додому

  • консультації

  • аналіз інформації, що наявна у базі даних клієнтів („В договорі та в картотеці є вся необхідна інформація та координати”)

  • аналіз звітно-облікової документації, відповідно до проектної діяльності (карток клієнтів, журналів реєстрації консультацій, груп самодопомоги, спеціалістів, відвідувань та видачі дезинфікуючих заходів; щоденних, щотижневих, щомісячних, щоквартальних звітів)

  • „залучення клієнтів до планування”

  • „підтримка клієнтів після звільнення в телефонному режимі, подальше спілкування”

  • «під час проведення заходів (вечорів за чашкою чаю, дні народження, свята і т.д.)».



До планування майбутньої діяльності з надання послуг залучаються 75% опитаних клієнтів (54 респонденти) і цей процес також базується на зворотній інформації від клієнтів, їх оцінці окремих складових діяльності та якості послуг

  • До планування майбутньої діяльності з надання послуг залучаються 75% опитаних клієнтів (54 респонденти) і цей процес також базується на зворотній інформації від клієнтів, їх оцінці окремих складових діяльності та якості послуг

  • Частина з тих, хто не бере участь в процесі планування, відповіли, що отримували такі пропозиції від організацій, але з різних причин не взяли участі (брак часу, стан здоров’я, відсутність інтересу, територіальна віддаленість тощо)





Брак затверджених стандартів надання соціальних послуг ЛЖВ за компонентом немедичного догляду й підтримки. Є лише їх проекти, методичні рекомендації, інші матеріали, які мають забезпечити контроль якості соціальних послуг з ДіП, створення рівних умов надання послуг, встановлення нормативів на одного клієнта тощо.

  • Брак затверджених стандартів надання соціальних послуг ЛЖВ за компонентом немедичного догляду й підтримки. Є лише їх проекти, методичні рекомендації, інші матеріали, які мають забезпечити контроль якості соціальних послуг з ДіП, створення рівних умов надання послуг, встановлення нормативів на одного клієнта тощо.

  • Нерівномірність можливості отримання наступних видів послуг: юридичних, матеріальної допомоги, забезпечення транспортних потреб виконавців ДіП, надання/обміну шприців, педагогічної допомоги, харчування клієнтів програм.

  • Наявність негативних зауважень щодо незручної дислокації, браку приміщень, персоналу, скорочення фінансування, матеріальної допомоги, дитячих центрів, необхідної літератури, відміни/скорочення програм і спеціалістів, задоволення потреб, дотримання конфіденційності, необхідність чекати в чергах, інші незручності.



  • Невідповідність найбільш поширених в НУО способів/методів підвищення кваліфікації враженню працівників про їх практичну корисність для них особисто.

  • Не спроможність деяких НУО повністю задовольнити потреби клієнтів через брак матеріально-технічного та фінансового.

  • 10% НУО не мають системи оцінювання якості наданих послуг через брак досвіду, дотримання періодичності, спеціально навчених кадрів.



  • Ключовому агенту з ДіП в Україні (ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ») доцільно поступово поширювати діяльність на малі міста та фокусувати зусилля на тих напрямах і уразливих групах, які не охоплюються основним інституційним агентом держави (Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді) в силу відомчої специфіки.

  • Усім агентам з ДіП в Україні варто посилити увагу лобіюванню/адвокації інтересів суспільства й держави з удосконалення нормативної бази діяльності з ДіП в Україні.

  • Надавати максимально конкретизовану щодо набору і змісту можливих послуг інформацію клієнтам через персонал медичних установ, центрів профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД, спеціалізованих НУО з ДіП для ЛЖВ, залучення до цієї роботи постійних клієнтів НУО, навчених працювати за методом «рівний–рівному».

  • Варто досліджувати причини, мотиви й обставини звернень, повноту й обґрунтованість визначення потреб для адекватного планування й вироблення стандартів послуг з ДіП.



Варто, по можливості, більше залучати найбільш дефіцитну категорію працівників (досвід більше 6-и років); для поліпшення умов праці більш рівномірно розподіляти персонал за напрямами ДіП, більше приділяти уваги медичним обстеженням працівників, їх забезпеченню захисними засобами

  • Варто, по можливості, більше залучати найбільш дефіцитну категорію працівників (досвід більше 6-и років); для поліпшення умов праці більш рівномірно розподіляти персонал за напрямами ДіП, більше приділяти уваги медичним обстеженням працівників, їх забезпеченню захисними засобами

  • Удосконалення процесу підвищення кваліфікації персоналу варто розвивати за двома напрямами, як щодо поліпшення якості найбільш уживаних нині способів/методів, так і щодо створення умов для реалізації працівниками індивідуально прийнятних методів




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка