Байку як окремий жанр в українську літературу ввів Г. Сковорода. Байку як окремий жанр в українську літературу ввів Г. Сковорода



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.



Байку як окремий жанр в українську літературу ввів Г.Сковорода.

  • Байку як окремий жанр в українську літературу ввів Г.Сковорода.

  • Відомості про розвиток байки.

  • Жанр байки в Україні.

  • Схема ознак байки.

  • Загальна характеристика байок Сковороди Г.

  • Особливості байок Г. Сковороди.

  • Схема провідних проблем байки «Бджола і Шершень».

  • Схема аналізу будови байки «Бджола і Шершень».

  • Схема аналізу будови байки «Собака і Вовк».

  • Розкриття ідейно-тематичного змісту байки «Собака і Вовк».

  • Роль байок Г.Сковороди в історії української літератури.

  • Використана література.



В українську літературу байку як окремий жанр увів Григорій Сковорода.

  • В українську літературу байку як окремий жанр увів Григорій Сковорода.





Основоположником літературної (авторської) байки вважають давньогрецького байкаря Езопа.

  • Основоположником літературної (авторської) байки вважають давньогрецького байкаря Езопа.

  • Віршову байку розвинув римлянин Федр.

  • Суттєво оновив жанр байки французький поет ХVII ст. Жан де Лафонтен.

  • В Україні жанр байки має давню й багату традицію.



У XVII-XVIII ст. у шкільних риториках та поетиках було чимало байок, що мали навчальне призначення.

  • У XVII-XVIII ст. у шкільних риториках та поетиках було чимало байок, що мали навчальне призначення.

  • Використовували байки з метою «унаочнення» проповіді у своїх виступах Іоаникій Галятовський і Антоній Радивіловський.

  • Г. Сковорода уклав збірку «Басни Харьковскія».

  • Нові тенденції жанру запропонували у ХІХ ст. байкарі Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, особливо Л.Глібов (з його творчістю пов'язують розквіт байки).

  • До байки звертались І. Франко, Б. Грінченко, а в ХХ ст.В. Блакитний, С. Пилипенко, М. Годованець, П. Глазовий та ін.



алегоричність;

  • алегоричність;

  • сюжетність;

  • повчальність;

  • малий обсяг;

  • наявність двох композиційних частин – фабули (оповідної частини) та моралі (повчальної частини).





Перша байка Сковороди – віршована («Басня Эзопова»).

  • Перша байка Сковороди – віршована («Басня Эзопова»).

  • Частину байок (15), що ввійшли до збірки «Байки Харківські», Григорій Савич написав у 1769-1774рр. «в лежащих около Харькова лесах, полях, садах, селах, деревнях і пчельниках».

  • У цих байках («Вітер і Філософ», «Брусок і Ніж», «Орел і Черепаха», «Сова і Дрозд», «Змія і Буфон» та ін.) «сила» складається з одного-двох афористичних речень.

  • Інші байки (теж 15) Г. Сковорода творив у селі Бабаях біля Харкова. У них сила велика за обсягом, наближається до філософського трактату («Бджола та Шершень», «Зозуля і Дрізд», «Олениця і Кабан», «Баба і Гончар»).



написані прозою;

  • написані прозою;

  • композиційно складаються з двох частин: фабули (сюжету) та сили (так автор називає мораль байки);

  • у багатьох творах сила більша за фабулу і переростає у філософський трактат;

  • фабула здебільшого побудована на діалогах;

  • сюжети здебільшого оригінальні. Лише кілька байок написані на езопівські сюжети («Жайворонок»);

  • підносять дружбу, любов, розум і позитивні людські риси;

  • містять авторські афоризми, народні прислів'я і приказки.



людина і суспільство;



  • Фабульна частина твору побудована як діалог між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли, і Бджолою, яка отримує від праці задоволення.

  • У силі так витлумачено алегоричний зміст образів байки: «Шершень- се образ людей, котрі живуть кражідками чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А Бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться».

  • Мораль (сила) байки значно більша, ніж фабула. Вона нагадує трактат, у якому чимало фактів із життя, біблійних висловів, посилання на Цицерона, Епікура.

  • На підтвердження своєї думки Г. Сковорода наводить цікаві приклади, посилаючись на мисливську собаку, найвеселішу тоді, коли полює на зайця; на домашнього кота, який, вловивши мишу, не їсть її; нарешті, на замкнену в достатку бджолу, яка вмирає з нудьги, бо не може літати по квіткових луках.

  • Отже, переконаний байкар, людина має жити відповідно до своєї природи, займатися «сродною» (природною) працею.



Фабула байки дає змогу виокремити складники сюжету:

  • Фабула байки дає змогу виокремити складники сюжету:

  • Експозиція: «У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі».

  • Зав'язка: «Вовк… став набиватися до них у друзі».

  • Кульмінація: «В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий».

  • Розв'язка: «Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть».



Г. Сковорода у цій байці звертається до теми дружби, товариських взаємин (ця тема зреалізована також у творах «Соловей», «Жайворонок і Дрізд»).

  • Г. Сковорода у цій байці звертається до теми дружби, товариських взаємин (ця тема зреалізована також у творах «Соловей», «Жайворонок і Дрізд»).

  • Возвеличення дружби як найбільшої духовної цінності становить ідею байки: «І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, і науки не спроможні утвердити дружбу. Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох тілах живуть, - ось де справжня любов і єдність…»

  • Вовк мав «хвіст лисячий, а погляд вовчий». Собаки ж означили справжню сутність хижака: «Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї – хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік».



Байки Г. Сковороди стали основою для творчості байкарів наступного періоду – Петра Гулака-Артемовського, Леоніда Боровиковського, Євгена Гребінки, П. Білецького-Носенка, Леоніда Глібова

  • Байки Г. Сковороди стали основою для творчості байкарів наступного періоду – Петра Гулака-Артемовського, Леоніда Боровиковського, Євгена Гребінки, П. Білецького-Носенка, Леоніда Глібова






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка