Безпека життєдіяльності являє собою область наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.


Безпека життєдіяльності являє собою область наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності

  • У побутовій сфері, що охоплює суму факторів, які впливають на людину в побуті. Реакцію організму на побутові фактори вивчають такі розділи науки, як комунальна гігієна, гігієна харчування, гігієна дітей і підлітків.

  • На виробництві, де існує сукупність факторів, що оточують працівника в процесі трудової діяльності. З ним студенти знайомляться при вивченні курсу “Основи охорони праці”.

  • У природному середовищі – в процесі взаємодії організму людини із складовими довкілля.


Дисципліна вирішує такі основні завдання:

  • вивчає методи і способи ідентифікації (розпізнавання і кількісну оцінку) негативних впливів середовища існування;

  • знайомить студентів із принципами попередження впливу негативних факторів на людину та захисту її від небезпек;

  • розкриває сутність ліквідації негативних наслідків впливу шкідливих, небезпечних і уражаючих факторів;

  • пропонує шляхи створення нормального, тобто комфортного стану середовища життя і діяльності людини.



Розподіл часу







  • Змістовий модуль 2: Безпека життєдіяльності.

  • Тема 2. Лекція 1. Негативні для людини фактори природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.





Біосфера (від грец. "bios" – життя, "spharia" – куля, сфера) – оболонка нашої планети, в якій розвивається життя різноманітних організмів





Загальна маса живої речовини оцінюється величиною (2,4…3,6)*1012 т. Жива речовина має специфічний хімічний склад. В ній перебільшує:





Біоакумуляція



За ступенем й характером дії на організм усі негативно впливаючи фактори умовно поділяють на шкідливі, небезпечні та уражаючі

  • Шкідливими - є фактори, що стають причиною захворювань або зниження працездатності. Симптоми ураження, як правило, зникають після відпочинку чи перерви в їх дії.

  • Небезпечними називають такі фактори, які сприяють, у визначених умовах, травматичним ушкодженням або раптовому і різкому збудженню організму.

  • Під уражаючими факторами розуміють такі, що обов'язково викликають важкі порушення життєдіяльності організму аж до летального наслідку.







Фізично діючі шкідливі, небезпечні та уражаючі фактори







Шляхи інкорпорації речовин



Заключення



  • Тема 2.4. Запобігання та захист від впливу на людину радіоактивних, небезпечних хімічних речовин та біологічних засобів.





Реактивність - здатність організму реагувати на впливи факторів навколишнього середовища



Основними властивостями нервових волокон є:







Нейрон



Синапс





Шум – звукові коливання з частотою 16 ... 20 000 Гц



Інфразвук – коливання з частотою менше 16 Гц



Ультразвук – коливання з частотою понад 16 000 Гц





Які величини характеризують спроможність радіоактивних елементів до роспаду

  • А – активність, [Бк], [Ku];

  • 1 Бк = 1 росп. / с;

  • 1 Ku = 3,7 *1010 Бк.



Які величини характеризують уражаючу дію іонізуючого випромінювання ?

  • Dекс - енергія, що викликає іонізацію середовища [Кл/кг], [P]

  • Dп - енергія будь-якого випромінювання, що поглинається рецептором [Дж/кг], [Гр], [рад]

  • Dекв = Dп Кя , [Зв], [бер]



Розподіл активності у ядерному реакторі

  • ВВЕР-1000



Зони радіоактивного забруднення

  • 5 ; 0,014 50; 0,14 500; 1,4



Опромінювання людини

  • Початковий період



Шляхи руху РР до організму людини







  • Тема 3.1. Класифікація надзвичайних ситуації природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.





Причини виникнення надзвичайних ситуацій











Зони хімічного зараження



Ознаки стійкості атмосфери у приземному шарі



Осередок землетрусу



Аварія на гідротехнічній споруді



Вторинні уражаючі фактори при аварії на пожежа- вибухонебезпечному об’єкті



Зони радіоактивного зараження

  • 5 ; 0,014 50; 0,14 500; 1,4







Інформаційна війна





  • Тема 3.2. Основи захисту об’єкта господарської діяльності.





Цивільний захист

  • Система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій



Правова основа цивільного захисту

  • Конституція України;

  • Закони України: "Про правові засади цивільного захисту" – 2004 р.;

  • "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

  • "Про Цивільну оборону України";

  • "Про правовий режим надзвичайного стану";

  • "Про правовий режим воєнного часу";

  • " Про аварійно-рятувальні служби";

  • "Про об'єкти підвищеної небезпеки"; "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку";

  • "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та інші.



Мета цивільного захисту

  • реалізація Державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та особливий період;

  • подолання наслідків надзвичайних ситуацій



Завдання цивільного захисту

  • збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайну ситуацію (НС);

  • прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС;

  • здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

  • розробка та виконання нормативно-правових актів;

  • розробка і здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;

  • створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів спрямованих на забезпечення ПС;

  • оповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС;

  • організація захисту населення і територій від НС та інші



Основні заходи цивільного захисту

  • оповіщення та інформування;

  • спостереження і лабораторний контроль;

  • укриття у захисних спорудах;

  • здійснення заходів з евакуації населення;

  • інженерний захист;

  • медичний захист;

  • психологічний захист;

  • біологічний захист;

  • екологічний захист;

  • радіаційний і хімічний захист;

  • захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій



Сили цивільного захисту

  • оперативно-рятувальна служба ЦЗ;

  • спеціалізовані (воєнізовані) та спеціалізовані аварійно-рятувальні формування;

  • аварійно-відновлювальні формування;

  • формування особливого періоду;

  • авіаційні та піротехнічні підрозділи;

  • технічні служби;

  • підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.



Єдина державна система цивільного захисту населення і територій



Режими функціонування ЄСЦЗ

  • режим повсякденного стану;

  • режим підвищеної готовності;

  • режим надзвичайної ситуації;

  • режим надзвичайного стану;

  • режим воєнного стану.








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка