Біоетика — (з грецької мови βιοσ — життя, ετηοσ — звичай), це наука, що вивчає та аналізує моральність людських дій в біологічно-медичній галузі та в охороні здоров’я, стосовно її відповідності моральним нормам і вартостям. Біоетика



Дата конвертації27.05.2016
Розмір445 b.



Біоетика — (з грецької мови βιοσ — життя, ετηοσ — звичай), це наука, що вивчає та аналізує моральність людських дій в біологічно-медичній галузі та в охороні здоров’я, стосовно її відповідності моральним нормам і вартостям.

  • Біоетика — (з грецької мови βιοσ — життя, ετηοσ — звичай), це наука, що вивчає та аналізує моральність людських дій в біологічно-медичній галузі та в охороні здоров’я, стосовно її відповідності моральним нормам і вартостям.

  • Термін введений 1927 р . Ф. Ягром, як поняття про моральні засади використання лабораторних тварин і рослин.

  • Сучасне уявлення розробив в 1971р Ван Рансселер Поттер, як вчення про моральність людської поведінки з позиції біологічно-медичної галузі та інших соціально-орієнтованих наук про життя.



Моральність людської поведінки у біологічно-медичній галузі та в сфері охорони здоров'я стосовно її відповідності моральним нормам та цінностям.

  • Моральність людської поведінки у біологічно-медичній галузі та в сфері охорони здоров'я стосовно її відповідності моральним нормам та цінностям.

  • Дозволеність медичних втручань в людський організм з точки зору права, зокрема, тих втручань, що пов'язані з розвитком біологічних і медичних наук.

  • Використання біологічних наук на службі людині з ціллю покращити умови життя.



- Захист прав людини,

  • - Захист прав людини,

  • - Трансплантація органів і тканин,

  • - Використання стовбурових ембріональних клітин і з метою лікування,

  • - Генна терапія, генна інженерія, генодіагностіка,

  • - Евтаназія,

  • - Репродуктивні технології та аборти,

  • - Клонування (терапевтичне та репродуктивне),

  • - Клінічні випробування нових лікарських засобів та виробів медичного призначення на людях і в експериментах на тваринах,

  • - Надання допомоги умираючим пацієнтам (хоспіси,

  • надання паліативної допомоги),

  • - Використання трансгенних організмів з харчовою

  • метою,

  • - Застосування нанотехнологій,

  • - Біозахист і біобезпека



Історія виникнення біоетики знаменується кількома «гучними» подіями, пов'язаними з впровадженням нових медичних технологій, негативні наслідки якого вилилися в кінці 60-х років ХХ століття в акції протесту громадськості Західної Європи та Америки проти медицини і науки. Було поставлене питання про надійність захисту людства від «прорахунків» медико-біологічної науки, від застосування досягнень науки на шкоду людям.

  • Історія виникнення біоетики знаменується кількома «гучними» подіями, пов'язаними з впровадженням нових медичних технологій, негативні наслідки якого вилилися в кінці 60-х років ХХ століття в акції протесту громадськості Західної Європи та Америки проти медицини і науки. Було поставлене питання про надійність захисту людства від «прорахунків» медико-біологічної науки, від застосування досягнень науки на шкоду людям.

  • Цьому передували порушення кількох принципів: етичних та моральних засад.





У Німеччині в 1958-1961 рр.. відбулася «фармацевтична трагедія»: у матерів, що приймали під час вагітності препарат талідомід як снодійне, народилися близько 20 тис. дітей з каліцтвами

  • У Німеччині в 1958-1961 рр.. відбулася «фармацевтична трагедія»: у матерів, що приймали під час вагітності препарат талідомід як снодійне, народилися близько 20 тис. дітей з каліцтвами



В Японії на початку 60-х років відбулося масове отруєння людей, які приймали при хронічних захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту лікарські препарати, що містять 8-гідрооксіхінолін (мексаформ, мексаза, ентеровіоформ, ентеросептол).

  • В Японії на початку 60-х років відбулося масове отруєння людей, які приймали при хронічних захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту лікарські препарати, що містять 8-гідрооксіхінолін (мексаформ, мексаза, ентеровіоформ, ентеросептол).

  • У 1963 році, в Брукліні, під час експериментів в Jiwish Chronic Desease Hospital особам похилого віку, без жодної згоди з їх сторони, за допомогою уколів були введені живі ракові клітини для ―експериментування перебігу та розвитку даного виду хвороби.



Тривогу забила Всесвітня асоціація лікарів, і в 1964 р. в Гельсінкі була прийнята декларація (доповнення вносилися в 1973, 1983, 1989, 1996, 2000 рр..), Яка стала першим міжнародним етичним стандартом проведення наукових дослідженьна людину. У Гельсінської декларації «Рекомендації лікарям щодо здійснення біомедичних досліджень за участю людей як піддослідних» підкреслена необхідність максимального посилення вимог до проведення випробувань на людині

  • Тривогу забила Всесвітня асоціація лікарів, і в 1964 р. в Гельсінкі була прийнята декларація (доповнення вносилися в 1973, 1983, 1989, 1996, 2000 рр..), Яка стала першим міжнародним етичним стандартом проведення наукових дослідженьна людину. У Гельсінської декларації «Рекомендації лікарям щодо здійснення біомедичних досліджень за участю людей як піддослідних» підкреслена необхідність максимального посилення вимог до проведення випробувань на людині



Друга ситуація, склалася в одній з лікарень міста Сіетл (штат Вашингтон, США), де встановили абсолютно новий на той час апарат штучного діалізу. Його застосування дозволяло врятувати життя пацієнтам. Але число пацієнтів, істотно перевищувало його можливості, і перед лікарями постало питання, кого з пацієнтів підключати до апарату в першу чергу, а кого в другу-третю, прирікаючи їх тим самим на смерть.

  • Друга ситуація, склалася в одній з лікарень міста Сіетл (штат Вашингтон, США), де встановили абсолютно новий на той час апарат штучного діалізу. Його застосування дозволяло врятувати життя пацієнтам. Але число пацієнтів, істотно перевищувало його можливості, і перед лікарями постало питання, кого з пацієнтів підключати до апарату в першу чергу, а кого в другу-третю, прирікаючи їх тим самим на смерть.

  • Лікарі не захотіли брати на себе «надлюдську» відповідальність і запропонували створити з найбільш шанованих громадян округу комісію, яка і визначала черговість підключення пацієнтів до апарату.

  • В даному випадку чітко проявилася одна з ключових рис біоетики: питання про застосування нової технології розглядався за участю не лише фахівців, але й широкій громадськості



Розвиток біоетики в Україні базується на сучасних світових традиціях, в основі яких лежить багаторічний досвід медичної етики та деонтології лікарської, які викладалися в університетах як етична філософія.

  • Розвиток біоетики в Україні базується на сучасних світових традиціях, в основі яких лежить багаторічний досвід медичної етики та деонтології лікарської, які викладалися в університетах як етична філософія.

  • У Києво-Могилянської академії існували свої етичні курси. Цей напрямок розвивали відомі вітчизняні вчені-медики, такі як М. Пирогов, В. Образцов, М. Стражеско, Ф. Яновський, О. Богомолець, Д. Заболотний та ін Ще в 19 столітті Н. І. Пироговим був розроблений моральний кодекс медичної сестри і вперше піднято питання про взаємодію лікаря з медичної адміністрацією



1998 р. при Президії НАН України був створений Комітет з питань біоетики

  • 1998 р. при Президії НАН України був створений Комітет з питань біоетики

  • 2001 р. у Фонді «Відродження» відбулася презентація всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація з біоетики» (УАБ) був проведений Перший Національний конгрес з біоетики

  • 2001-2005 рр.. при Кабінеті Міністрів України була організована Комісія з питань біоетики

  • У 2004-2006 рр. Україна брала участь у розробці та впровадженні стандартів на основі доказової медицини



Права і свободи людини належать йому від народження, а не надані державою;

  • Права і свободи людини належать йому від народження, а не надані державою;

  • Визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина - обов'язок держави;

  • Набір закріплених прав і свобод людини і громадянина в державі має відповідати міжнародно-правовим стандартам;

  • Відповідно до принципу рівноправності права і свободи надані в рівній мірі всім і кожному;

  • Правові норми про права і свободи людини повинні бути безпосередньо діючими, а не декларацією;





Право на життя

  • Право на життя

  • Право на свободу та особисту недоторканність

  • Право на гідність особистості

  • Право на недоторканність приватного життя

  • Право на недоторканність житла

  • Право на самозахист, в тому числі право на ефективні засоби самозахисту, такі як вогнепальна зброя

  • Право на національну і культурну ідентифікацію

  • Свобода совісті та свобода думки

  • Свобода пересування і вибору місця проживання;

  • Свобода вибору національності і мови спілкування

  • Право на судовий захист

  • Свобода віросповідання

  • Право на ім'я

  • Право на приватну власність



Свобода слова

  • Свобода слова

  • Право на інформацію

  • Право звернень або петицій

  • Право на об'єднання

  • Свобода зібрань (право збиратися мирно і без зброї, проводити мітинги, демонстрації, ходи)

  • Право на участь в управлінні справами держави і на рівний доступ до державної служби

  • Право на громадянство

  • Виборчі права

  • Право на участь у відправленні правосуддя



Свобода підприємництва

  • Свобода підприємництва

  • Право на приватну власність

  • Трудові права (право на працю і свободу праці)

  • Право на охорону сім'ї, материнства, батьківства і дитинства

  • Право на соціальне забезпечення

  • Право на житло

  • Право на охорону здоров'я та медичну допомогу

  • Право на справедливий стягування податків

  • Право на восьмигодинний робочий день, на справедливі умови праці, рівну оплату за працю рівної цінності і т.д.

  • Право на сприятливе навколишнє середовище



Право на освіту

  • Право на освіту

  • Свобода творчості (свобода літературного, наукового та інших видів творчості та викладання)

  • Право на участь у культурному житті

  • Академічні свободи



“…не існує такої цінності, заради якої можна було б пожертвувати людиною”

  • “…не існує такої цінності, заради якої можна було б пожертвувати людиною”

  • коментар до розділу ІІ Конституції України

  • Фіксовані в Конституції України, розділі II Права, свободи та обов’язки людини і громадянина.

  • Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

  • Принциповим є визнання людини соціальною цінністю: тобто людина є цінністю не тільки для самої себе, а й для всього суспільства, для соціуму.



Гідність — це поняття моральної свідомості, яка виражає уявлення про цінність всякої людини як моральної особистості, а також категорія етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості.

  • Гідність — це поняття моральної свідомості, яка виражає уявлення про цінність всякої людини як моральної особистості, а також категорія етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості.

  • Гідність є одним з ключових понять конституції України (ст. 3, 21, 28, 41, 68, 105). В ній, зокрема, визнано гідність однією з «найвищих соціальних цінностей» в Україні (ст. 3), задекларовано, що «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах» (ст. 21) та що «кожен має право на повагу до його гідності» (ст. 28).

  • Людської гідності також захищають міжнародні конвенції — «Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню» та «Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання»



Недоторканість – це якість, невід’ємна від особи, забезпечення всіх виявів свободи за умови її правомірної поведінки.

  • Недоторканість – це якість, невід’ємна від особи, забезпечення всіх виявів свободи за умови її правомірної поведінки.

  • Право на свободу та особисту недоторканність закріплено у ст. 29 Основного Закону України

  • Право на повагу і недоторканність «гідності та честі» фізичних осіб (ст. 297, пп. 1, 2 ЦК).

  • Недоторканість особистого життя громадян містить комплексний характер, який полягає у тому, що до даного інституту входять ряд окремих видів прав: право громадян на недоторканість житла, право громадян на особисту документацію, право громадян на таємницю особистого життя, право громадян на таємницю особистого спілкування.



Гельсінська декларація (1964);

  • Гельсінська декларація (1964);

  • Європейська конвенція про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей (1986);

  • Належна лабораторна практика, GLP (1987);

  • Конвенція Ради Європи про права людини та біомедицину (1997);

  • Належна клінічна практика, GCP (1997);

  • Загальна декларація про геном людини та права людини (1997);

  • Рекомендації комітетам з біоетики, які проводять експертизу біомедичних досліджень (2002);

  • Загальна декларація про біоетику та права людини (2005)



Проблема десенсибілізації полягає втому, що людина стає байдужою до страждань тварин, заперечує їх існування (страждань) або вважає, що досліди виправдані важливістю роботи.

  • Проблема десенсибілізації полягає втому, що людина стає байдужою до страждань тварин, заперечує їх існування (страждань) або вважає, що досліди виправдані важливістю роботи.

  • Згідно досліджень Солота (1995), під час практичних занять у деяких студентів початкова цікавість спочатку переростає у впевненість у своїх діях, а потім і свідоме знущання над твариною «... Хоча відразу і нудота були звичайними серед студентів, вони незабаром перестали її відчувати. На початку секції студенти жартували, пересуваючи свинячі ноги, змушуючи їх іти чи танцювати. До кінця заняття деякі студенти здійснювали грубі маніпуляції…, змагання».

  • Як бачимо, окрім страждань тварин розкривається інша сторона проблеми – поява жорстокості, що є абсолютно недопустимою в діях і думках майбутнього лікаря.



Концепція 3R [reduction, refinement and replacement] - скорочення, удосконалення та заміни по відношенню до експериментування на лабораторних тваринах була вперше запропонована Расселом і Берчем.

  • Концепція 3R [reduction, refinement and replacement] - скорочення, удосконалення та заміни по відношенню до експериментування на лабораторних тваринах була вперше запропонована Расселом і Берчем.

  • 1. Refinment - удосконалення, тобто гуманізація при підготовці і проведенні експерименту за рахунок використання знеболюючих і нетравматичних методів

  • 2. Reduction - скорочення кількості використовуваних тварин без компромісу з науковим результатом та якістю біомедичного дослідження та тестування, а також без компромісу з благополуччям тварин

  • а) удосконалення дослідницької стратегії;

  • б) удосконалення контролю варіації;

  • в) удосконалення статистичного аналізу.

  • 3. Replacement - заміна високоорганізованих тварин нізкоорганізованних або використання альтернативних методів. Найбільшого поширення сьогодні отримали культуральні методи - використання культур клітин як альтернатива організму тварини.



Альтернативи - освітні засоби або навчальні підходи, які замінюють використання тварин, що заподіює їм шкоду, або доповнюють існуюче гуманне освіта. В цілому загальні етичні вимоги до використання хребетних тварин в біологічних і медичних експериментах формулюються наступним чином:

  • Альтернативи - освітні засоби або навчальні підходи, які замінюють використання тварин, що заподіює їм шкоду, або доповнюють існуюче гуманне освіта. В цілому загальні етичні вимоги до використання хребетних тварин в біологічних і медичних експериментах формулюються наступним чином:

  • 1. Експерименти на тваринах припустимі тільки в тих випадках, якщо вони спрямовані на одержання нових наукових знань, поліпшення здоров'я людини і тварин, збереження живої природи, є вкрай необхідними для якісного навчання та підготовки фахівців, проведення тестування, судово-медичної і криміналістичної експертизи, не представляють загрози здоров'ю людини.

  • 2. Експерименти на тваринах виправдані тоді, коли є достатні підстави сподіватися на отримання таких результатів, які будуть істотно сприяти досягненню хоча б однієї з перерахованих вище цілей.

  • 3. Слід уникати буквального дублювання вже проведених досліджень на тваринах, якщо воно не диктується необхідністю експериментальної перевірки результатів.





1. Моделі, манекени і механічні симулятори.

  • 1. Моделі, манекени і механічні симулятори.

  • 2. Фільми та інтерактивні відео.

  • 3. Комп'ютерні симуляції і системи віртуальної реальності.

  • 4. Експериментування студентів на самих собі.

  • 5. Експерименти на рослинах.

  • 6. Спостереження і польова практика.

  • 7. Методики in vitro на культурі клітин.

  • 8. Використання мертвих тварин, отриманих з гуманних джерел (наприклад, тварини, загиблі природною смертю або вбиті гуманним чином після наукових дослідів).

  • 9. Клінічна практика.



це заміщення відсутніх у хворого або яким-небудь чином пошкоджених органів або тканин, яке базується на забиранні органів і тканин у донора чи трупа людини, їх типизування, консервації та зберіганні здійснюване за допомогою проведення хірургічної операції.

  • це заміщення відсутніх у хворого або яким-небудь чином пошкоджених органів або тканин, яке базується на забиранні органів і тканин у донора чи трупа людини, їх типизування, консервації та зберіганні здійснюване за допомогою проведення хірургічної операції.



Історики медицини виділяють в історії трансплантації її початок або донауковий (ненауковий) етап та етап власне наукової трансплантації,

    • Історики медицини виділяють в історії трансплантації її початок або донауковий (ненауковий) етап та етап власне наукової трансплантації,
    • датований XIX століттям.


У древніх язичницьких культурах за субстанцію життя приймалася кров. Виникнення хвороби пов'язували з ослабленням життєвих сил в крові, і підтримка цих сил здійснювалося за допомогою вливання «здорової крові».

  • У древніх язичницьких культурах за субстанцію життя приймалася кров. Виникнення хвороби пов'язували з ослабленням життєвих сил в крові, і підтримка цих сил здійснювалося за допомогою вливання «здорової крові».



Переливання крові в історії трансплантації, як забезпечення «перенесення життя», є логічним і конкретно-історичним початком теорії та практики пересадки органів і тканин.

  • Переливання крові в історії трансплантації, як забезпечення «перенесення життя», є логічним і конкретно-історичним початком теорії та практики пересадки органів і тканин.















застосовується виключно за наявності медичних показань та згоди поінформованого реципієнта лише у випадках, коли усунення небезпеки для життя або відновлення здоров’я реципієнта іншими методами лікування неможливе.

  • застосовується виключно за наявності медичних показань та згоди поінформованого реципієнта лише у випадках, коли усунення небезпеки для життя або відновлення здоров’я реципієнта іншими методами лікування неможливе.



Які передбачають і моральні критерії, насамперед, священну цінність життя людини і пошук нових засобів нести здоров’я, повагу до гідності людської особи. Разом з цим залишається ряд неоднозначних у морально-психологічному відношенні питань, пов’язаних з трансплантацією. Їх розгляд повинен насторожувати і вимагати надзвичайно зваженого і продуманого підходу до кожного окремого випадку.

  • Які передбачають і моральні критерії, насамперед, священну цінність життя людини і пошук нових засобів нести здоров’я, повагу до гідності людської особи. Разом з цим залишається ряд неоднозначних у морально-психологічному відношенні питань, пов’язаних з трансплантацією. Їх розгляд повинен насторожувати і вимагати надзвичайно зваженого і продуманого підходу до кожного окремого випадку.



Трансплантація органів від живих донорів не менш проблематична в етичному плані, чим перетворення померлої людини в донора.

  • Трансплантація органів від живих донорів не менш проблематична в етичному плані, чим перетворення померлої людини в донора.

  • Чи морально продовжувати життя на якийсь час ціною погіршення здоров'я, свідомої травматизації і скорочення життя здорового донора?

  • Гуманна мета продовження і порятунку життя реципієнта втрачає статус гуманності, коли засобом її досягнення стає нанесення шкоди життя і здоров'ю донора.

  • Не менш драматичними є ситуації дефіциту донорських органів.



Аргументи “за”:

  • Аргументи “за”:

  • • Трансплантація уможливлює забезпечення права кожної людини на життя.

  • Цей доказ особливо вагомий з погляду його моральної вартості.

  • Ідея охорони життя і здоров’я, їх збереження і вшанування отримує високу моральну санкцію.



спирається на апеляції до тих ситуацій, коли цей метод є єдино можливим.

  • спирається на апеляції до тих ситуацій, коли цей метод є єдино можливим.

  • Він ефективний тоді, коли всі інші методи лікування неприйнятні і пацієнт не має вибору між життям і смертю.

  • У такому безвихідному становищі трансплантація є єдиним методом лікування.



Вагомим аргументом проти трансплантації є велика трудомісткість, надзвичайна складність подібних операцій, чималий ризик негативних наслідків. Деякі операції з трансплантації потребують удосконалення (наприклад, пересадка серця). Інші операції залишаються все ще на стадії експерименту. Доволі поширеним є відторгнення донорської тканини, що може призвести до смерті.

  • Вагомим аргументом проти трансплантації є велика трудомісткість, надзвичайна складність подібних операцій, чималий ризик негативних наслідків. Деякі операції з трансплантації потребують удосконалення (наприклад, пересадка серця). Інші операції залишаються все ще на стадії експерименту. Доволі поширеним є відторгнення донорської тканини, що може призвести до смерті.





Серед піонерів-розробників методики штучного запліднення в галузі ветиринарії в Росії відомий І.І. Іванов. З 1899 року він починає публікувати свої роботи зі штучного запліднення над різними видами тварин. В кінці XIX століття ідеї штучного запліднення починають використовуватися і для «боротьби з жіночим безпліддям».

  • Серед піонерів-розробників методики штучного запліднення в галузі ветиринарії в Росії відомий І.І. Іванов. З 1899 року він починає публікувати свої роботи зі штучного запліднення над різними видами тварин. В кінці XIX століття ідеї штучного запліднення починають використовуватися і для «боротьби з жіночим безпліддям».



У 1944 році було досягнуто перше успішне культивування ооцита людини і екстракорпоральне запліднення (ЕО), що призвело до розвитку двохклітиного ембріона.

  • У 1944 році було досягнуто перше успішне культивування ооцита людини і екстракорпоральне запліднення (ЕО), що призвело до розвитку двохклітиного ембріона.



У 1978 році в клініці Бон-Холл (Кембридж, Англія) медику Р. Едвардсу та ембріології Н. Степто вдалося імплантувати в порожнину матки жінки, яка страждає безпліддям, ембріон, отриманий в пробірці в результаті з'єднання яйцеклітини і сперматозоїда. Через дев'ять місяців народився перша у світі «пробірочна» дитина - Луїза Браун.

  • У 1978 році в клініці Бон-Холл (Кембридж, Англія) медику Р. Едвардсу та ембріології Н. Степто вдалося імплантувати в порожнину матки жінки, яка страждає безпліддям, ембріон, отриманий в пробірці в результаті з'єднання яйцеклітини і сперматозоїда. Через дев'ять місяців народився перша у світі «пробірочна» дитина - Луїза Браун.



система методів і технологій, що дають можливість ідентифікувати, виділяти, клонувати й переносити окремі гени.

  • система методів і технологій, що дають можливість ідентифікувати, виділяти, клонувати й переносити окремі гени.



У широкому розумінні терміном позначають використання живих організмів для виробництва різних продуктів і енергії. Тим не менш, довгий час під біотехнологією розуміли, насамперед, саме мікробіологічні процеси.

  • У широкому розумінні терміном позначають використання живих організмів для виробництва різних продуктів і енергії. Тим не менш, довгий час під біотехнологією розуміли, насамперед, саме мікробіологічні процеси.





Розробка технології виробництва штучного інсуліну є справді тріумфом генетики. Спочатку Ф. Сенгер у 1955 році за допомогою спеціальних методів визначив будову молекули цього гормону, склад і послідовність амінокислот у ній. У 1963 році молекулу інсуліну синтезували за допомогою біохімічних методів.

  • Розробка технології виробництва штучного інсуліну є справді тріумфом генетики. Спочатку Ф. Сенгер у 1955 році за допомогою спеціальних методів визначив будову молекули цього гормону, склад і послідовність амінокислот у ній. У 1963 році молекулу інсуліну синтезували за допомогою біохімічних методів.



Біосинтез рекомбінантного фактора VIII людської крові дозволяє ефективно вирішувати проблему лікування хворих на гемофілію (знижена згортання крові). До цього фактор VIII виділяли з крові донорів, що пов'язано з ризиком зараження пацієнтів вірусними інфекціями типу гепатиту. Виробництво трансгенного еритропоетину (гормону, що стимулює утворення червоних кров'яних клітин людини) допомагає боротися з різними анеміями. Раніше найбільш ефективним методом лікування анемії вважалося часте переливання донорської крові, обходиться дуже дорого і також пов'язане з ризиками

  • Біосинтез рекомбінантного фактора VIII людської крові дозволяє ефективно вирішувати проблему лікування хворих на гемофілію (знижена згортання крові). До цього фактор VIII виділяли з крові донорів, що пов'язано з ризиком зараження пацієнтів вірусними інфекціями типу гепатиту. Виробництво трансгенного еритропоетину (гормону, що стимулює утворення червоних кров'яних клітин людини) допомагає боротися з різними анеміями. Раніше найбільш ефективним методом лікування анемії вважалося часте переливання донорської крові, обходиться дуже дорого і також пов'язане з ризиками






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка