Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіатоів запалення



Дата конвертації17.06.2016
Розмір446 b.



БРОНХІАЛЬНА АСТМА – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіатоів запалення. Хронічне запалення призводить до гіперреактивності бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скутісті у грудній клітці, кашлю, особливо вночі та зранку.

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіатоів запалення. Хронічне запалення призводить до гіперреактивності бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скутісті у грудній клітці, кашлю, особливо вночі та зранку.



Ці епізоди, зазвичай, пов’язані з розповсюдженою, але варіабельною бронхообструкцією, яка зворотня спонтанно або під впливом терапії (наказ МОЗ України від 19.03.2007 №128; наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433, GINA 2006).

  • Ці епізоди, зазвичай, пов’язані з розповсюдженою, але варіабельною бронхообструкцією, яка зворотня спонтанно або під впливом терапії (наказ МОЗ України від 19.03.2007 №128; наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 433, GINA 2006).



  • Ідучи вглибину століть, історія бронхіальної астми розкриває істотні відношення та об’єктивні зв’язки між предметами, набуває живого та конкретного вигляду, розкритого, зокрема, крізь життя відомих людей.



  • Перші принципові дані щодо бронхіальної астми були відкриті в 80-х роках ХІХ сторіччя, коли Пауль Ерліх описав еозинофіли та базофіли.

  • Мюллер, учень П.Ерліха, виявив еозинофіли в мокротинні хворих на бронхіальну астму і назвав їх клітинами Ерліха.

  • Згодом Лейден і Шарко описали продукти еозинофілів, тобто характерні астматичні кристали (кристали Шарко – Лейдена).



  • Наприкінці ХІХ та на початку ХХ сторіч склались деякі теорії, які намагаються послідовно пояснити походження бронхіальної астми: рефлекторно-судомна (теорія неврозу), інтоксикаційна та теорія бронхоспазму.



  • Від 20-х років ХХ ст. з метою припинення астматичного нападу став застосовуватись гормон мозкового шару надниркових залоз – адреналін, а з кінця 40-х років – препарати коркового шару – глюкокортикостероїди

  • Е.М.Ходош “Бронхіальна астма в еволюції пізнання і життя відомих людей”., НМІФ №4 (309), лютий 2010





«Бронхіальная астма – безжальна хвороба, що змушує людину дихати в чверть дихання, говорити в чверть голосу, думати в чверть думки і тільки задихатись в повну силу без чвертей»...



опасисті клітини та медіатори запалення, що виділяються з них;

  • опасисті клітини та медіатори запалення, що виділяються з них;

  • еозинофільні гранулоцити та їх медіатори;

  • Т-лімфоцити;

  • епітеліальні клітини і пов’язані з ними медіатори;

  • макрофаги.





Бронхіальна астма – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у дітей і дорослих: за даними ВОЗ, у всьому світі на БА страждають до 300 млн чоловік.

  • Бронхіальна астма – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у дітей і дорослих: за даними ВОЗ, у всьому світі на БА страждають до 300 млн чоловік.

  • За оцінками, від астми помирають 250 000 чоловік на рік





Поширеність,

  • Поширеність,

  • % населення



Смертність на 100 000 хворих з БА

  • Смертність на 100 000 хворих з БА



За даними МОЗ за 2002 р., на БА страждає 0,5% населення

  • За даними МОЗ за 2002 р., на БА страждає 0,5% населення

  • За даними світової статистики: 5% до 11%



гостра обструкція – зумовлена спазмом гладеньких м’язів бронхів;

  • гостра обструкція – зумовлена спазмом гладеньких м’язів бронхів;

  • підгостра обструкція – набряк слизової оболонки дихальних шляхів;

  • хронічна обструкція – обтурація термінальних відділів дихальних шляхів в’язким секретом;

  • прогресуюча обструкція – незворотній процес зумовлений склеротичними змінами в стінці бронхів.

  • Перших три етапи обструкції зворотні.



БА – хронічне запальне захворювання, для якого характерним є бронхіальна гіперреактивність (БГР)

  • БА – хронічне запальне захворювання, для якого характерним є бронхіальна гіперреактивність (БГР)



Бронхіальна гіперреактивність (БГР) – характерне функціональне порушення при бронхіальній астмі. При БГР дія стимулу, безпечного для здорової людини (наприклад, низьких концентрацій бронхоконстрикторів), викликає у хворого на БА бронхоспазм і появу симптомів.

  • Бронхіальна гіперреактивність (БГР) – характерне функціональне порушення при бронхіальній астмі. При БГР дія стимулу, безпечного для здорової людини (наприклад, низьких концентрацій бронхоконстрикторів), викликає у хворого на БА бронхоспазм і появу симптомів.





…та віддалені наслідки

  • …та віддалені наслідки

















КЛІТИНИ ТА ЦИТОКІНИ, ЩО ПРИЙМАЮТЬ УЧАСТЬ В ПІЗНІЙ ФАЗІ АЛЕРГІЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

  • КЛІТИНИ ТА ЦИТОКІНИ, ЩО ПРИЙМАЮТЬ УЧАСТЬ В ПІЗНІЙ ФАЗІ АЛЕРГІЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

  • (М. Селюк, Л. Высотюк, Е. Соломьяна, 2002)





В основі патогенезу ХОЗЛ лежить хронічне запалення, яке відрізняється від такого при бронхіальній астмі (БА). Інший характер запального процесу при ХОЗЛ (участь альвеолярних макрофагів, нейтрофілів і CD8 +-клітин

  • В основі патогенезу ХОЗЛ лежить хронічне запалення, яке відрізняється від такого при бронхіальній астмі (БА). Інший характер запального процесу при ХОЗЛ (участь альвеолярних макрофагів, нейтрофілів і CD8 +-клітин

  • на відміну від еозинофілів, опасистих і CD4 +-клітин при БА) обумовлює відмінності як в патоморфологічній та клінічній картині цих захворювань, так і в підходах до їх лікування.



Різниця в механізмах розвитку запалення при астмі та ХОЗЛ

  • Астма ХОЗЛ



  • Сьогодні широко обговорюється питання фенотипів БА. В даний час, крім інших, виділяють важку астму, астму з розвитком різних типів запалення і астму у літніх (астма другої половини життя). Особливий клінічний фенотип - важка астма - зустрічається у 20% пацієнтів.





  • Крім того, нещодавно було виділено новий фенотип - БА з високим рівнем Т2-лімфоцитів. Він характеризується ранньою появою атопії, у дорослих асоційований з високою еозинофілією, активацією тучних клітин і іноді трактується клініцистами як астма фізичного зусилля.

  • Також було виділено фенотип з низьким рівнем Т2-лімфоцитів, який поки що недостатньо вивчений.





Діагностика бронхіальної астми базується на даних про наявність:

  • Діагностика бронхіальної астми базується на даних про наявність:

  • алергічних реакцій в анамнезі (на харчові продукти, медикаменти, хімічні речовини, рослини);

  • спадковості;

  • добової або сезонної варіабельності симптомів;

  • експіраторної задишки;

  • відчуття стиснення в грудях;

  • дихального дискомфорту;

  • кашлю, що виникає переважно в ночі або ранком.



Прояви симптомів здебільшого посилюються вночі та в ранковий час. Перебіг бронхіальної астми погіршується при:

  • Прояви симптомів здебільшого посилюються вночі та в ранковий час. Перебіг бронхіальної астми погіршується при:

  • фізичному навантаженні;

  • вірусній інфекції;

  • впливі алергенів (харчових, свійських тварин, домашнього пилу, пилку рослин);



палінні;

  • палінні;

  • перепаді зовнішньої температури;

  • сильних емоціях (плачу, сміху);

  • дії хімічних аерозолів;

  • прийомі деяких ліків (НПЗП, β-блокатори).



Сухі свистячі експіраторні хрипи (гучність хрипів не завжди відповідає тяжкості захворювання)

    • Сухі свистячі експіраторні хрипи (гучність хрипів не завжди відповідає тяжкості захворювання)
    • Під час тривалого перебігу – ознаки емфіземи («бочкоподібну» грудну клітину, коробковий звук при перкусії)
    • При загостренні – участь в акті дихання допоміжної мускулатури (м’язів плечового поясу), втягування піддатливих ділянок грудної клітини на вдиху (особливо у дітей)
    • Тахіпное, тахікардію


повторні загострення хвороби, які провокуються

  • повторні загострення хвороби, які провокуються

  • алергенами, фізичним навантаженням, вірусною інфекцією

  • зникнення симптомів спонтанне або, що більш типово, у разі застосування бронходилятаторів

  • сезонна варіабельність симптомів

  • наявність в родинному анамнезі БА та/або алергічних захворювань





Чи бувають у пацієнта епізоди «свисту», хрипів

  • Чи бувають у пацієнта епізоди «свисту», хрипів

  • в грудній клітці?

  • Чи турбує пацієнта кашель вночі?

  • Чи бувають у пацієнта нападоподібний кашель

  • або свистячі хрипи після фізичного навантаження?

  • Чи відзначає пацієнт появу свистячих хрипів,

  • «закладенності» в грудній клітці або кашля після контакту

  • з алергенами або іншими подразниками дихальних шляхів?

  • Чи відзначає пацієнт тривалий (>10 днів) кашель

  • після звичайної застуди?

  • Чи приносять полегшення ліки для лікування

  • бронхіальної астми?





наявність ознак бронхіальної обструкції:

  • наявність ознак бронхіальної обструкції:

  • значення пікової об’ємної швидкості видиху (ПОШвид) та об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) менше 80% від належних;

  • добова варіабельність ПОШвид і ОФВ1 більше 20%;

  • виражена зворотність бронхіальної обструкції: підвищення рівня ПОШвид і ОФВ1 більше 12% або 200 мл за результатами фармакологічної проби з β2-агоністами короткої дії.



Для діагностики БА найбільше значення мають такі показники:

  • Для діагностики БА найбільше значення мають такі показники:

  • ОФВ1 – об'єм форсованого видоху в першу секунду,

  • ФЖЄЛ – форсована життєва ємність легень

  • ПШВ – пікова швидкість видиху

  • Показники гіперреактивності дихальних шляхів



ОБОВ’ЯЗКОВА УМОВА

  • визначаються за постбронходилатаційним значенням ОФВ1 (після інгаляції 400 мкг сальбутамолу)















Дозволяє веріфікувати діагноз на ранніх етапах.

  • Дозволяє веріфікувати діагноз на ранніх етапах.

  • Дозволяє визначити:

  • зворотність бронхіальної обструкції;

  • важкість перебігу бронхіальної астми;

  • гіперреактивність бронхів;

  • загострення астми;

  • професійну астму;

  • ефективність лікування.



алергологічний анамнез: наявність у хворого екземи, сінної лихоманки або БА чи атопічних захворювань у членів його родини;

  • алергологічний анамнез: наявність у хворого екземи, сінної лихоманки або БА чи атопічних захворювань у членів його родини;

  • позитивні шкірні проби з алергенами;

  • підвищення рівня загального чи специфічного Ig E.

  • прік-тести.



Лабораторні методи специфічної алергодіагностики:

  • Метод імуноферментного аналізу (ІФА);

  • Імунофлюоресцентні методи;

  • Тести з використанням Cap-system, Mast-CLA-system;

  • Радіоімунний аналіз;

  • Імуноблотинг;

  • Прямий і непрямий базофільни й тест (тест Шеллі);

  • Реаціїї бластної трансформації лімфоцитів;

  • Методи виявлення імунних комплексів.



ГІПЕРРЕАКТИВНІСТЬ БРОНХІВ

  • ГІПЕРРЕАКТИВНІСТЬ БРОНХІВ

  • Позитивні результати провокаційного тесту з:

  • гістаміном, алергенами та інгаляційними хімічними сполуками;

  • фізичним навантаженнями.



Рентгенографія легень

  • Рентгенографія легень

  • Дослідження харкотиння.

  • Клінічний аналіз крові.

  • ЕКГ.

  • IgE в сироватці крові.



У дорослих і дітей старших 5 років БА диференціюють з:

  • У дорослих і дітей старших 5 років БА диференціюють з:

  • Гіпервентиляційним синдромом і панічними атаками

  • • Обструкцією верхніх дихальних шляхів і аспірацією чужорідних тіл

  • • Дисфункцією голосових зв’язок

  • • Іншими обструктивними захворюваннями легень, особливо ХОЗЛ

  • • Необструктивними захворюваннями легень (наприклад, дифузними ураженнями паренхіми легень)

  • • Позалегеневими захворюваннями (наприклад, серцевою недостатністю)







Ознаками контрольованого перебігу БА вважають:

  • Ознаками контрольованого перебігу БА вважають:

  • мінімально виражені (в ідеалі відсутні) хронічні симптоми, включаючи нічні;

  • мінімальні (нечасті) загострення;



відсутність стану, який вимагає невідкладної допомоги;

  • відсутність стану, який вимагає невідкладної допомоги;

  • мінімальна (в ідеалі відсутня) необхідність в застосуванні β2-агоністів короткої дії;

  • відсутність зниження активності, в тому числі фізичної;

  • варіабельність ПОШвид впродовж доби менше 20%;

  • близькі до нормальних значень (кращих для хворого) показники ПОШвид;

  • мінімальні або відсутні побічні ефекти терапії.



Любе загострення вимагає негайного перегляду підтримуючої терапії для з′ясування її адекватності.

  • Любе загострення вимагає негайного перегляду підтримуючої терапії для з′ясування її адекватності.

  • БА вважається неконтрольованою за наявності загострення впродовж тижня.



Оцінка може включати 2 простих кроки:

  • Оцінка може включати 2 простих кроки:

  • 1. Запідозрити відсутність контролю за витратою засобів «рятувальної терапії»

  • Відповідно до GINA, потреба в «рятувальній терапії» >2 разів на тиждень може вказувати на відсутність контролю





Підтвердити відсутність контролю

  • Підтвердити відсутність контролю

  • Підтвердити відсутність контролю над астмою можна за допомогою Тесту по контролю над астмою (АСТ)





Сума 25 балів означає повний контроль

  • Сума 25 балів означає повний контроль

  • Сума 20-24 бали означає, що астма контролюється добре, але не повністю. Лікар може допомогти пацієнту досягти повного контролю.

  • Сума 19 балів і менше вказує на неконтрольовану астму. Можливо, слід змінити терапію для досягнення оптимального контролю

  • Сума 14 балів і менше свідчить про те, що aстмa у пацієнта серйозно вийшла з-під контролю. В цьому випадку пацієнта необхідно направити до спеціаліста.



КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

  • КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ







Ступінь важкості перебігу БА залежить не тільки від тяжкості основного захворювання, але й від відповіді на терапію

  • Ступінь важкості перебігу БА залежить не тільки від тяжкості основного захворювання, але й від відповіді на терапію

  • Ступінь тяжкості БА у конкретного пацієнта може змінюватися з часом (через декілька місяців або років)

  • На основі ступеню тяжкості БА важко передбачити ризик розвитку загострень та інших несприятливих наслідків.

  • Визначення ступеню тяжкості БА не завжди дозволяє приймати рішення про зміну поточної терапії у конкретного пацієнта





Лікування БА, спрямоване на досягнення максимально можливого рівня контролю у кожного пацієнта, дозволяло досягти контролю над захворюванням у десятки разів частіше, ніж лікування відповідно до ступеню важкості.

  • Лікування БА, спрямоване на досягнення максимально можливого рівня контролю у кожного пацієнта, дозволяло досягти контролю над захворюванням у десятки разів частіше, ніж лікування відповідно до ступеню важкості.



Попередня класификація астми ЗА СТУПЕНЯМИ ТЯЖКОСТІ наразі рекомендується для використання тільки в наукових цілях*.

  • Попередня класификація астми ЗА СТУПЕНЯМИ ТЯЖКОСТІ наразі рекомендується для використання тільки в наукових цілях*.

  • ЗАМІСТЬ неї рекомендована класификація астми ЗА СТУПЕНЕМ КОНТРОЛЮ (контрольована, частково контрольована і неконтрольована БА)

  • «Контроль» означає усунення клінічних проявів захворювання



В Україні ступінь тяжкості буде і надалі застосовуватися для визначення групи інвалідності та для інших соціально-зумовлених цілей.

  • В Україні ступінь тяжкості буде і надалі застосовуватися для визначення групи інвалідності та для інших соціально-зумовлених цілей.





Медикаментозну терапію хворих на БА проводять з використанням різних шляхів введення препаратів – інгаляційного, перорального та парентерального. Найбільшу перевагу має інгаляційний шлях.

  • Медикаментозну терапію хворих на БА проводять з використанням різних шляхів введення препаратів – інгаляційного, перорального та парентерального. Найбільшу перевагу має інгаляційний шлях.



Препарати для базисної терапії, які контролюють перебіг БА, застосовують щоденно, тривалий термін, що допомагає досягти та підтримувати ремісію захворювання.

  • Препарати для базисної терапії, які контролюють перебіг БА, застосовують щоденно, тривалий термін, що допомагає досягти та підтримувати ремісію захворювання.

  • Препарати швидкої допомоги застосовують для зняття гострого бронхоспазму та інших симптомів БА. Найбільш ефективними являються β2-агоністи короткої дії.



До базисних засобів належать: іГКС, системні ГКС, кромони, модифікатори лейкотриєнів, бронхолітики пролонгованої дії (інгаляційні β2-агоністи пролонгованої дії, оральні β2-агоністи пролонгованої дії, ксантини пролонгованої дії) та системна стероїд-спарінг терапія.

  • До базисних засобів належать: іГКС, системні ГКС, кромони, модифікатори лейкотриєнів, бронхолітики пролонгованої дії (інгаляційні β2-агоністи пролонгованої дії, оральні β2-агоністи пролонгованої дії, ксантини пролонгованої дії) та системна стероїд-спарінг терапія.



Симптоматична терапія: препарати ”швидкої допомоги” застосовують для зняття гострого бронхоспазму та інших симптомів БА. Найбільш ефективними являються β2-агоністи короткої дії (сальбутамолу сульфат, фенотерола гідробромід). Додатково призначаються холінолітики короткої дії (іпратропію бромід) або використовуються комбіновані препарати (фенотерола гідробромід + іпратропію бромід, сальбутамолу сульфат + іпратропію бромід).

  • Симптоматична терапія: препарати ”швидкої допомоги” застосовують для зняття гострого бронхоспазму та інших симптомів БА. Найбільш ефективними являються β2-агоністи короткої дії (сальбутамолу сульфат, фенотерола гідробромід). Додатково призначаються холінолітики короткої дії (іпратропію бромід) або використовуються комбіновані препарати (фенотерола гідробромід + іпратропію бромід, сальбутамолу сульфат + іпратропію бромід).



Лікування бронхіальної астми розподіляється на 5 кроків або ступенів, залежно від обсягу терапії, необхідного для досягнення контролю над БА. Ступені 2-5 передбачають застосування різноманітних схем підтримувальної терапії.

  • Лікування бронхіальної астми розподіляється на 5 кроків або ступенів, залежно від обсягу терапії, необхідного для досягнення контролю над БА. Ступені 2-5 передбачають застосування різноманітних схем підтримувальної терапії.

  • На кожному подальшому ступені обсяг терапії (кількість препаратів та/чи дози) збільшується.





У хворих з персистуючими симптомами бронхіальної астми, які раніше не отримували підтримувальної терапії, слід починати лікування зі ступеню 2, а за наявності надзвичайно виражених симптомів бронхіальної астми (неконтрольована астма) – зі ступеню 3.

  • У хворих з персистуючими симптомами бронхіальної астми, які раніше не отримували підтримувальної терапії, слід починати лікування зі ступеню 2, а за наявності надзвичайно виражених симптомів бронхіальної астми (неконтрольована астма) – зі ступеню 3.



якщо поточний ступінь терапії не забезпечує досягнення контролю над астмою, НЕОБХІДНИЙ перехід до наступного ступеню терапії (step-up).

  • якщо поточний ступінь терапії не забезпечує досягнення контролю над астмою, НЕОБХІДНИЙ перехід до наступного ступеню терапії (step-up).

  • після досягнення контролю над астмою МОЖЛИВЕ зменшення обсягу терапії (step-down) для досягнення мінімального обсягу терапії, що дозволяє зберегти контроль над БА.



Препарати для підтримувальної терапії забезпечують поліпшення стану вже в перші дні лікування, але повний ефект можна побачити тільки 3-4 месяці потому.

  • Препарати для підтримувальної терапії забезпечують поліпшення стану вже в перші дні лікування, але повний ефект можна побачити тільки 3-4 месяці потому.

  • За тяжкого перебігу БА і тривалої неадекватної попередньої терапії цей період може бути довшим - до 6-12 міс.

  • Зменшення обсягу терапії можна починати тільки в тому випадку, якщо контроль над астмою у пацієнта досягнутий і підтримується не менше 3 місяців.

  • Всім пацієнтам слід підбирати мінімальні підтримувальні дози препаратів шляхом ступінчатого зниження доз і тривалого спостереження.



Роль і місце різних груп

  • Роль і місце різних груп

  • лікарських препаратів у лікуванні бронхіальної астми відповідно до GINA 2007



БАЗИСНІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ЛІКУВАННІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

  • БАЗИСНІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ЛІКУВАННІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ



1950 Преднізолон, Преднізон

  • 1950 Преднізолон, Преднізон

  • 1972 Беклометазону дипропіонат

  • 1983 Будесонід

  • 1990 Флютиказон

  • сильна противозапальна активність

  • мінімальна системна біодоступність ( <1%)

  • високий системний кліренс

  • більш широкий терапевтичний індекс



  • Появу інгаляційних кортикостероїдів можна розцінити як якісний стрибок у медицині. Тепер перед ученими стоїть нове завдання: спробувати відокремити на молекулярному рівні терапевтичний ефект препарату від побічного. Виконання цього завдання буде наступним принциповим кроком вперед .

  • P.J. Barnes, професор, керівник відділу респіраторної медицини Королівського коледжу (Велика Британія), «The Financial Express» від 12 березня 2000.









Важливою перевагою Серетид є висока комплаентність. Препарат приймають 1-2 рази на добу.

  • Важливою перевагою Серетид є висока комплаентність. Препарат приймають 1-2 рази на добу.

  • При цьому терапевтичний ефект розвивається з 1-го дня і з часом не зменшується.

  • Застосування Серетиду дозволяє призначати інгаляційні кортикостероїди в меншій дозі.



При необхідності концентрація флютиказону в одній дозі може варіювати від 100 до 500 мг.

  • При необхідності концентрація флютиказону в одній дозі може варіювати від 100 до 500 мг.

  • Слід зазначити, що Серетид більш ефективно, ніж будезонід, усуває симптоми запалення в бронхах, а також сприяє поліпшенню деяких спірометричних показників (наприклад, FEV1).

  • Крім того, клінічна ефективність Серетиду перевищувала таку окремо взятих флутиказону і салметеролу.



Застосовуючи Серетид, у більш ніж 25% випадків вдавалося домогтися повного контролю симптомів БА вже протягом 5-12 тижнів.

  • Застосовуючи Серетид, у більш ніж 25% випадків вдавалося домогтися повного контролю симптомів БА вже протягом 5-12 тижнів.

  • Використовуючи Фліксотид, такого успіху можна добитися приблизно в 10% випадків, а Серевент - ще у меншої кількості хворих.



  • В даний час Серетид визнаний «золотим стандартом» у терапії БА. Його застосування забезпечує зниження загальної вартості лікування, так як оптимальний контроль за перебігом БА встановлюється в більш стислі терміни в порівнянні з іншими препаратами.



Сімбікорт турбухалер (порошок для інгаляцій) в режитмі (SMART).

  • Сімбікорт турбухалер (порошок для інгаляцій) в режитмі (SMART).

  • Склад: 1 доза містить 80 (160) мкг будесоніду та 4,5 мкг формотерола.

  • Будесонід – ГКС,

  • Формотерол – селективний агоніст бета2- адренергічних рецепторів швидкої та тривалої дії.



Препарат використовують як для підтримуючої терапії, так і в режимі SMART – для швидкого купування симптомів.

  • Препарат використовують як для підтримуючої терапії, так і в режимі SMART – для швидкого купування симптомів.



МОНТЕЛУКАСТ, ЗАФІРЛУКАСТ , Сінгуляр

  • МОНТЕЛУКАСТ, ЗАФІРЛУКАСТ , Сінгуляр

  • Роль у терапії БА:

    • мають слабкий і варіабельний бронходилатуючий ефект
    • зменшують вираженість симптомів, включаючи кашель,
    • поліпшують функцію легень,
    • зменшують активність запалення в дихальних шляхах,
    • знижують частоту загострень бронхіальної астми
    • при використанні в якості монотерапії зазвичай є менш ефективними, ніж навіть низькі дози ІКС


Роль у терапії БА (продовження):

  • Роль у терапії БА (продовження):

    • можуть застосовуватися як препарати другого ряду для лікування дорослих пацієнтів з легкою БА
    • якщо пацієнти вже отримують ІКС, їх заміна на антилейкотрієнові препарати буде супроводжуватися підвищеним ризиком втрати контролю над астмою
    • додавання до ІКС дозволяє знизити дозу ІКС, але меншою мірою, ніж додавання 2-агоністів тривалої дії
  • Побічні ефекти: переносимість хороша. Не можна виключати зв'язок приймання АЛП з розвитком синдрому Чердж-Стросса.



ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ПЕВНИХ ГРУП ПАЦІЄНТІВ

  • ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ПЕВНИХ ГРУП ПАЦІЄНТІВ



Бронхіальна астма у вагітних

  • З точки зору акушерсько-гінекологічних ускладнень у вагітних з причини БА можливі наступні: 1) виникнення гестозу (у 48% вагітних); 2) невиношування вагітності (26%); 3) передчасні пологи (до 37 тижнів вагітності в 14% випадків); 4) гіпертензія вагітних; 5) прееклампсія вагітних; 6) гіпоксія плоду; 7) внутрішньоутробна затримка розвитку плода (маса тіла менше 2400 г); 8) несприятливий перебіг пологів (у 10-20% вагітних), у тому числі з летальним результатом.



Особливості клінічного перебігу БА у вагітних

  • За даними М. Шехтмана (2006), поліпшення перебігу БА відзначається у 10% хворих, у 20% випадків спостерігається стійка ремісія, а в 70% захворювання набуває важкий перебіг.

  • БА може проявлятися типовими нападами експіраторної задишки і у вигляді еквівалентів, тобто у вигляді епізодів бронхоспазму з появою сухого приступоподібного кашлю, сухих хрипів, відчуття тяжкості в грудях.



Симптоми при легкому перебігу БА швидко самостійно проходять або легко купіруються, що пояснює часто несвоєчасне звернення пацієнток до лікаря.

  • Симптоми при легкому перебігу БА швидко самостійно проходять або легко купіруються, що пояснює часто несвоєчасне звернення пацієнток до лікаря.

  • Можливо поєднання БА з симптомами алергічного риніту, поліпоза носа.



Принципи лікування БА у вагітних практично не відрізняються від лікування у невагітних жінок

    • боротьба з гіпоксією через її ушкоджуючу дію на плід;
    • вибір фармпрепаратів, не проникають через плацентарний бар'єр, тобто не роблять шкідливого впливу на плід.
    • у цьому основна складність лікування БА у вагітних жінок.


Базисні протизапальні препарати

  • До базисних протизапальних препаратів у вагітних відносяться кромони і ГКС. Показанням до застосування кромонов є легка персистуюча БА.



Базисні протизапальні препарати

  • Кромоглікат натрію не має негативного впливу на організм матері та на плід, проте за ефективністю поступається іншим препаратам. Протипоказаний у I триместрі, з обережністю - в II триместрі. Позитивний ефект від лікування настає на 4-6-му тижні лікування. Раціонально його застосування з метою профілактики загострень БА.



Недокроміл натрію може застосовуватися з II триместру.

  • Недокроміл натрію може застосовуватися з II триместру.

  • При неважкій БА, він більш ефективний, ніж кромоглікат натрію.

  • Тератогенний ефект препарату відсутній у тварин.



Застосовуються кромони у вигляді інгаляцій по 1-2 вдиху до 2 разів на добу (іноді до 4 разів), тривалість їх дії - 4-6 годин. Якщо кромони не забезпечують необхідний контроль над БА, то призначають ГКС.

  • Застосовуються кромони у вигляді інгаляцій по 1-2 вдиху до 2 разів на добу (іноді до 4 разів), тривалість їх дії - 4-6 годин. Якщо кромони не забезпечують необхідний контроль над БА, то призначають ГКС.



ГКС на сьогоднішній день вважаються найбільш ефективними та патогенетично обгрунтованими в лікуванні БА ніж протизапальні засоби при персистуючій БА середньої тяжкості і важкому перебігу.

  • ГКС на сьогоднішній день вважаються найбільш ефективними та патогенетично обгрунтованими в лікуванні БА ніж протизапальні засоби при персистуючій БА середньої тяжкості і важкому перебігу.



Хороший профіль безпеки мають беклометазон і будесонід, вони визнані препаратами вибору при лікуванні БА у вагітних в II і III триместрах, протипоказані в I триместрі в зв'язку з нестачею даних.

  • Хороший профіль безпеки мають беклометазон і будесонід, вони визнані препаратами вибору при лікуванні БА у вагітних в II і III триместрах, протипоказані в I триместрі в зв'язку з нестачею даних.

  • Дози і тривалість призначення препаратів визначаються відповідною реакцією на препарати, тобто усуненням бронхоспазму і відсутністю нападів ядухи (контроль здійснюється пульмонологом або алергологом), схеми лікування ГКС у вагітних такі ж, як і в інших пацієнтів.



Бронхоспазмолітики

  • Бета2-агоністи короткої дії не надають тератогенного ефекту, проникають через плаценту, але викликають тератогенність у тварин (група С), застосовуються з особливою обережністю.

  • Обмеження в призначенні цих препаратів складаються ще й у тому, що вони розслабляють мускулатуру матки, а при загрозі викидня в I і II триместрах вагітності, передчасного відшарування плаценти, кровотечі і токсикозі в III триместрі існує небезпека посилення кровотечі.



Хоча при використанні b2-агоністів в інгаляційної формі ці симптоми менш виражені або зовсім не виражені, але теоретична можливість їх виникнення завжди можлива. Безконтрольне застосування їх в кінці вагітності може подовжити тривалість пологів.

  • Хоча при використанні b2-агоністів в інгаляційної формі ці симптоми менш виражені або зовсім не виражені, але теоретична можливість їх виникнення завжди можлива. Безконтрольне застосування їх в кінці вагітності може подовжити тривалість пологів.



Сальбутамол, фенотерол та інші можна застосовувати у вигляді інгаляцій і через небулайзер. Внутрішньовенно вводиться сальбутамол знижує тонус матки і використовується для затримки початку пологів (по акушерським показаннями).

  • Сальбутамол, фенотерол та інші можна застосовувати у вигляді інгаляцій і через небулайзер. Внутрішньовенно вводиться сальбутамол знижує тонус матки і використовується для затримки початку пологів (по акушерським показаннями).

  • Побічні дії b2-агоністів: аритмія, тахікардія, тремор кінцівок, гіпокаліємія, головний біль, зниження тонусу матки тощо, що часто залежить від дози препарату та індивідуальної переносимості.



Ксантини (теофілін) не володіють тератогенним ефектом на плід, але препарат вільно проникає через плаценту і може викликати тахікардію і порушення серцевого ритму як у плода, так і у новонародженого.

  • Ксантини (теофілін) не володіють тератогенним ефектом на плід, але препарат вільно проникає через плаценту і може викликати тахікардію і порушення серцевого ритму як у плода, так і у новонародженого.

  • Призначається теофілін у виняткових випадках, особливо в III триместрі, коли швидкість виведення теофіліну з організму знижується.

  • Амінофілін протипоказаний.



Муколітичні засоби (амброксол, ацетилцистеїн, бромгексин) протипоказані в I триместрі, з обережністю можливе застосування в II і III триместрах, так як препарати проникають через плаценту.

  • Муколітичні засоби (амброксол, ацетилцистеїн, бромгексин) протипоказані в I триместрі, з обережністю можливе застосування в II і III триместрах, так як препарати проникають через плаценту.

  • Протипоказані засоби, що містять йод, так як можливо їх негативний вплив на функцію щитовидної залози плода.



При загостренні БА жінка повинна бути госпіталізована, навіть при задовільному стані, тому що подальший перебіг БА може бути непередбачуваним.

  • При загостренні БА жінка повинна бути госпіталізована, навіть при задовільному стані, тому що подальший перебіг БА може бути непередбачуваним.



Купірування важкого загострення БА з персистуючим течією в період вагітності:

  • 1. Оксигенотерапія для попередження гіпоксії матері та плоду. 2. Бронходилататори: сальбутамол 5 мг або 10 мг тербуталін і іпратропію бромід 0,5 мг через небулайзер або сальбутамол або беродуал по 1 дозі через ДАІ (дозований аерозольний інгалятор) або через спейсер, повторювати при необхідності до 10-20 разів. 3. ГКС: 40-50 мг преднізолону в таблетках (метипреду в адекватній дозі) або 100 мг гідрокортизону, тривалість прийому не повинна перевищувати 7-14 днів, після відновлення бронхіальної прохідності слід відновити терапію інгаляційними ГКС у середніх або високих дозах.



4. При недостатній ефективності можна використовувати в / в введення 2,4%

  • 4. При недостатній ефективності можна використовувати в / в введення 2,4%

  • р-н еуфіліну в дозі 5-10 мл. 5. Можливе використання Флутиказону, Пульмікорту через небулайзер.



При загостренні, викликаному інфекцією, необхідно доповнити її загальноприйнятою терапією. Проте слід пам'ятати, що жінкам в гестаційний період протипоказані препарати: - Містять йод (він може бути причиною вродженої зобно-зміненої щитоподібної залози у новонародженого); - Седативні препарати, так як вони пригнічують дихальний центр і гальмують кашльовий рефлекс; - Антибіотики тетрациклінового ряду (впливають на зачатки зубів у плода); - Сульфаніламіди; - Азитроміцин; - Кларитроміцин; - НПВС (в осіб з аспірінової астмою) і ін.

  • При загостренні, викликаному інфекцією, необхідно доповнити її загальноприйнятою терапією. Проте слід пам'ятати, що жінкам в гестаційний період протипоказані препарати: - Містять йод (він може бути причиною вродженої зобно-зміненої щитоподібної залози у новонародженого); - Седативні препарати, так як вони пригнічують дихальний центр і гальмують кашльовий рефлекс; - Антибіотики тетрациклінового ряду (впливають на зачатки зубів у плода); - Сульфаніламіди; - Азитроміцин; - Кларитроміцин; - НПВС (в осіб з аспірінової астмою) і ін.



Критерії ефективності лікування:

  • Критерії ефективності лікування:

  • а) припинення нічних нападів ядухи; б) відновлення показників ПШВ до 75% і більше. Контроль за станом плоду повинен постійно здійснювати акушер-гінеколог.



Важкий перебіг БА, дихальна недостатність, неефективність лікування можуть бути підставою для переривання вагітності або дострокового розродження.

  • Важкий перебіг БА, дихальна недостатність, неефективність лікування можуть бути підставою для переривання вагітності або дострокового розродження.



При збереженій вагітності жінкам з важким перебігом БА в 37-38 тижнів вагітності необхідно провести передпологову підготовку - преднізолон в дозі 30-40 мг / добу всередину протягом 3-6 днів для попередження погіршення перебігу БА в пологах і для стимуляції сурфактантної системи легенів плоду.

  • При збереженій вагітності жінкам з важким перебігом БА в 37-38 тижнів вагітності необхідно провести передпологову підготовку - преднізолон в дозі 30-40 мг / добу всередину протягом 3-6 днів для попередження погіршення перебігу БА в пологах і для стимуляції сурфактантної системи легенів плоду.



Кесарів розтин жінкам з БА показано: - При важкій дихальній недостатності; - Ознаках недостатності кровообігу; - Неконтрольованій БА (важкого перебігу); - Зниженні ОФВ1 до 30% від норми; - Появі скорочувальної неспроможності міокарда; - Легеневій гіпертензії.

  • Кесарів розтин жінкам з БА показано: - При важкій дихальній недостатності; - Ознаках недостатності кровообігу; - Неконтрольованій БА (важкого перебігу); - Зниженні ОФВ1 до 30% від норми; - Появі скорочувальної неспроможності міокарда; - Легеневій гіпертензії.



Материнська смертність при тяжкому перебігу БА досягає 28%. При легкому та контрольованому перебігу БА в 83% випадків пологи бувають мимовільними. Про характер розродження приймають рішення акушер-гінеколог, терапевт-пульмонолог і неонатолог.

  • Материнська смертність при тяжкому перебігу БА досягає 28%. При легкому та контрольованому перебігу БА в 83% випадків пологи бувають мимовільними. Про характер розродження приймають рішення акушер-гінеколог, терапевт-пульмонолог і неонатолог.



  • Симпозиум «Аллергические заболевания и беременность»

  • Б.А. Ребров, д.м.н., профессор, Р.М. Алешина, д.м.н., доцент Кафедра внутренней медицины ФПО ЛугГМУАллергология и пульмонология (380) 2011 (тематический номер) / Последипломное образование

  • Новости медицины и фармации



це епізоди прогресивного наростання кашлю, задишки, поява свистящих хрипів, ядухи, відчуття нестачі повітря та різні поєднання цих симптомів.

  • це епізоди прогресивного наростання кашлю, задишки, поява свистящих хрипів, ядухи, відчуття нестачі повітря та різні поєднання цих симптомів.



Характеризується зменшенням об”єму повітря, що видихається (ОФВ 1 та ПШВ < 60% від належного або найкращого значення для даного пацієнта).

  • Характеризується зменшенням об”єму повітря, що видихається (ОФВ 1 та ПШВ < 60% від належного або найкращого значення для даного пацієнта).



НЕДОСТАТНЯ ТРИВАЛІСТЬ ЛІКУВАННЯ БАЗИСНИМИ ПРЕПАРАТАМИ: іГКС, пролонгованими бронходилятаторами.

  • НЕДОСТАТНЯ ТРИВАЛІСТЬ ЛІКУВАННЯ БАЗИСНИМИ ПРЕПАРАТАМИ: іГКС, пролонгованими бронходилятаторами.

  • Припинення вживання або зменшення дози системних кортикостероїдів хворими, що тривало їх використовували.

  • Вірусна інфекція.



Зміни погоди.

  • Зміни погоди.

  • Вплив алергенів.

  • Емоційний стрес.















Наказ №128:

  • Наказ №128:

  • Застосування бронхолітиків за допомогою небулайзера

  • рекомендовано як на амбулаторному, так і на госпітальному етапах

  • У госпіталізованих пацієнтів – спочатку - неперервна терапія

  • через небулайзер, з переходом на інтермітуючу за необхідності



Звичайна початкова доза Вентоліну для інгаляції складає 2,5 мг . Вона може бути збільшеною до 5 мг. Повторювати інгаляцію можна 4 рази на день.

  • Звичайна початкова доза Вентоліну для інгаляції складає 2,5 мг . Вона може бути збільшеною до 5 мг. Повторювати інгаляцію можна 4 рази на день.

  • Для лікування дорослих хворих з тяжкою обструкцією дихальних шляхів вона може бути збільшеною до 40 мг , однак таке лікування слід проводити

  • в стаціонарних умовах під суворим контролем лікаря.



У разі призначення інгаляційного флютиказону

  • У разі призначення інгаляційного флютиказону

  • багато пацієнтів, які потребували призначення

  • системних кортикостероїдів для адекватного

  • лікування, можуть перейти на значно нижчі дози пероральних КС

  • або взагалі відмовитись від них»





В даний час активно розвиваються нові технології створення лікарських засобів з використанням передових досягнень фармакогеноміки, фармакопротеоміки та біотехнології.

  • В даний час активно розвиваються нові технології створення лікарських засобів з використанням передових досягнень фармакогеноміки, фармакопротеоміки та біотехнології.

  • Разом з тим представляється малоймовірним, що в недалекому майбутньому з'являться більш ефективні, ніж b2-агоністи і інгаляційні кортикостероїди препарати.

  • Для більшості інноваційних молекул характерний більш вузький спектр дії у порівнянні з вищезгаданими класами лікарських препаратів.



Антілейкотріенові засоби, наприклад, блокують лише один з багатьох прозапальних медіаторів, внаслідок чого його застосування при БА є неефективним. Моноклональні антитіла до прозапальних інтерлейкінів, які входять до складу препарату меполізумаба, ефективно знижують вміст еозинофілів в дихальних шляхах, проте не впливають на інші ланки запального процесу, що також не дозволяє його застосовувати для лікування даного захворювання.

  • Антілейкотріенові засоби, наприклад, блокують лише один з багатьох прозапальних медіаторів, внаслідок чого його застосування при БА є неефективним. Моноклональні антитіла до прозапальних інтерлейкінів, які входять до складу препарату меполізумаба, ефективно знижують вміст еозинофілів в дихальних шляхах, проте не впливають на інші ланки запального процесу, що також не дозволяє його застосовувати для лікування даного захворювання.



Як вважає PJ Вarnes (2002), надходження на фармацевтичний ринок альтернативного інгаляційним кортикостероїдам лікарського засобу в найближчі 10-15 років не передбачається.

  • Як вважає PJ Вarnes (2002), надходження на фармацевтичний ринок альтернативного інгаляційним кортикостероїдам лікарського засобу в найближчі 10-15 років не передбачається.



Радує те, що на українському фармацевтичному ринку є препарат Серетид - «золотий стандарт» у лікуванні та здійсненні оптимального контролю перебігу даного захворювання.

  • Радує те, що на українському фармацевтичному ринку є препарат Серетид - «золотий стандарт» у лікуванні та здійсненні оптимального контролю перебігу даного захворювання.



  • ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка