це видова здатність організму реагувати на інфікування розвитком хвороби або носійства. Резистентність макроорганізму



Дата конвертації18.06.2016
Розмір445 b.



створення або підвищення рівня несприйнятливості населення до інфекційних хвороб за допомогою медичних імунобіологічних препаратів (МІБП): вакцин/анатоксинів і сироваток/імуноглобулінів (вплив на III ланку епідемічного процесу).

  • створення або підвищення рівня несприйнятливості населення до інфекційних хвороб за допомогою медичних імунобіологічних препаратів (МІБП): вакцин/анатоксинів і сироваток/імуноглобулінів (вплив на III ланку епідемічного процесу).

  • Циркуляція збудника припиняється при імунізації не менше 95 % сприйнятливого населення (створення колективного імунітету).



  • це видова здатність організму реагувати на інфікування розвитком хвороби або носійства.

  • РЕЗИСТЕНТНІСТЬ МАКРООРГАНІЗМУ

  • природна несприйнятливість. Вона базується на багатьох неспецифічних і специфічних факторах захисту.



  • — шкіра і слизові оболонки

  • — лізоцим, шлунковий сік, травні ферменти

  • — фагоцитарна система

  • — комплемент

  • — лейкіни

  • — інтерферон та ін.



Структура імунної системи

  • Структура імунної системи

  • До первинних (центральних) органів імунної системи належать: кістковий мозок і тимус.

  • до периферичних :

  • селезінка і скупчення лімфоїдної тканини на периферії (лімфатичні вузли, селезінка, фолікули, мигдалики)



властивість організму оберігати свою антигенну постійність впродовж життя завдяки несприятливості до інфекційних агентів, яким властива генетична гетерогенність.

  • властивість організму оберігати свою антигенну постійність впродовж життя завдяки несприятливості до інфекційних агентів, яким властива генетична гетерогенність.

  • ФОРМИ ІМУНІТЕТУ:

  • Антибактеріальний

  • Противірусний

  • Антитоксичний

  • Протипухлинний

  • Протипаразитарний

  • Трансплантаційний



Природжений

  • Природжений

  • видовий (люди не заражаються багатьма хворобами тварин)

  • трансплацентарний (материнський) — зумовлений наявністю у новонароджених антитіл, отриманих від імунної матері через плаценту або з молоком

  • Набутий

  • природній (стерильний, нестерильний) — виникає після перенесення гострих інфекцій

  • штучний:

  • активний — створюється організмом у відповідь на введену вакцину

  • пасивний — після введення імунної сироватки чи імуноглобуліну, що містять антитіла до певного збудника



несприйнятливість суспільства до інфекційних хвороб.

  • несприйнятливість суспільства до інфекційних хвороб.

  • Створюється внаслідок перенесеної епідемії або завдяки масовій вакцинації населення і досягненню високого матеріального та культурного рівня.

  • Вакцинацію можна вважати успішною, якщо після неї в колективі не менше 95 % осіб набуває повноцінного імунітету.



Планова — щеплення роблять незалежно від рівня захворюваності на відповідну інфекційну недугу).

  • Планова — щеплення роблять незалежно від рівня захворюваності на відповідну інфекційну недугу).

  • Екстрена — щеплення за епідемічними показаннями здійснюють:

  • при загрозі або виникненні несприятливої епідемічної ситуації (особливо небезпечні інфекції, грип),

  • при спілкуванні нещепленої (сприйнятливої) особи з джерелом збудника (щеплення в осередках інфекційних хвороб),

  • при виїзді особи в епідемічну несприятливу територію,

  • щеплення проти правця і сказу.



вакцини та анатоксини, які створюють активний імунітет;

  • вакцини та анатоксини, які створюють активний імунітет;

  • імунні сироватки та імуноглобуліни, що забезпечують пасивний захист;

  • бактеріофаги, які викликають лізис бактерій;

  • цитокіни (інтерферон та інші біологічні імуностимулятори).



специфічність,

  • специфічність,

  • імуногенність,

  • відсутність побічних небажаних ефектів,

  • стабільність і тривалість у зберіганні

  • зручність у використанні,

  • високі показники імунологічної та епідеміологічної ефективності,

  • низька собівартість.



живі,

  • живі,

  • інактивовані корпускулярні (цільновіріонні),

  • хімічні,

  • генно-інженерні,

  • векторні рекомбінантні,

  • рослинні,

  • ДНК-плазмідні,

  • мукозальні вакцини.



авірулентні штами мікроорганізмів, позбавлені патогенності при збереженій імуногенності.

  • авірулентні штами мікроорганізмів, позбавлені патогенності при збереженій імуногенності.

  • Переваги :

  • — повноцінність і тривалість імунної відповіді на введення препарату

  • — достатньо однієї ін’єкції

  • — мають достатньо тривалий (рік і більше) термін придатності, заморожування не впливає на їх активність.

  • Недоліки :

  • — потребує ретельного дотримання температурного режиму зберігання (4-8 °С),

  • — загроза реверсії в дикий штам, з чим пов’язані тяжкі ускладнення в поствакцинальному періоді.

  • не мають консервантів, при роботі з ними слід суворо дотримуватися правил асептики.



хімічно чи фізично знезаражені мікроорганізми.

  • хімічно чи фізично знезаражені мікроорганізми.

  • Крім захисних (протективних) антигенів у препаратах містять значний баласт бактерійних клітин (віріонів), з чим пов’язана реактогенність препаратів.

  • Вакцини повинні зберігатися при температурі 4-8 С.

  • Нижча ефективність порівняно з живими вакцинами, однак повторне введення створює достатньо стійкий імунітет.



містять протективні антигенні детермінанти (значно менше баластних речовин);

  • містять протективні антигенні детермінанти (значно менше баластних речовин);

  • стійкі до впливу факторів довкілля;

  • висока безпека та можливість використання у різних асоціаціях, спрямованих одночасно проти ряду інфекцій;

  • слабка реактогенність та імуногенність, потреба додавання ад’юванту та багаторазового введення.



Отримують шляхом біотехнології при пересадці генів, які кодують протективні антигени певних збудників, у живі атенуйовані штами вірусів, бактерій, дріжджів чи еукаріот.

  • Отримують шляхом біотехнології при пересадці генів, які кодують протективні антигени певних збудників, у живі атенуйовані штами вірусів, бактерій, дріжджів чи еукаріот.

  • Рекомбінантні вакцини безпечні і достатньо ефективні, можуть бути використані для розробки комплексних вакцин, які створюють імунітет одночасно проти декількох інфекцій.



плазмідні ДНК, які кодують протективні антигени.

  • плазмідні ДНК, які кодують протективні антигени.

  • Імунна відповідь подібна до такої при використанні живих вакцин.

  • Позбавлені можливості реверсії в дикий штам.

  • Це вакцини майбутнього проти ВІЛ-інфекції, сказу, грипу, гепатиту В і С, герпесу, папіломавірусної інфекції, туберкульозу, малярії тощо.



В основі лежить використання трансгенних рослин, які містять пересаджені гени мікроорганізмів. Поїдання цих рослин викликає в експериментальних тварин синтез специфічних антитіл.

  • В основі лежить використання трансгенних рослин, які містять пересаджені гени мікроорганізмів. Поїдання цих рослин викликає в експериментальних тварин синтез специфічних антитіл.

  • Основна перевага —

  • оральний спосіб імунізації;

  • високий економічний ефект від використання

  • вакцин.



— препарати, які забезпечують синтез антитіл проти білків-адгезинів бактерійних клітин (вібріонів), внаслідок чого не може відбутися колонізація слизових оболонок цими збудниками (холера, токсигенні штами E. coli, вірус простого герпесу, пневмокок).

  • — препарати, які забезпечують синтез антитіл проти білків-адгезинів бактерійних клітин (вібріонів), внаслідок чого не може відбутися колонізація слизових оболонок цими збудниками (холера, токсигенні штами E. coli, вірус простого герпесу, пневмокок).

  • При введенні інтраназально і перорально вони забезпечують високі титри синтезу Ig A.



– знезаражені бактерійні екзотоксини зі збереженими антигенними та імуногенними властивостями.

  • – знезаражені бактерійні екзотоксини зі збереженими антигенними та імуногенними властивостями.

  • Використовуються для активної профілактики токсинемічних інфекцій;

  • притаманна висока профілактична ефективність при дворазовому введенні, яка сягає 95-100 %, а також збереження стійкої імунної пам’яті;

  • відносно низька реактогенність;

  • забезпечення формування антитоксичного імунітету (поступається імунітету, утвореному після перенесеного захворювання);

  • не запобігають формуванню бактеріоносійства.

  • широке використання проти дифтерії, правця, гангрени, ботулізму, холери, стафілококової та синьогнійної інфекцій.



— справжня комбінація (змішування) вакцин,

  • — справжня комбінація (змішування) вакцин,

  • — використання двокамерних шприців з послідовним введенням компонентів у разі несумісності антигенів.

  • АКДП (адсорбована

  • кашлючно-дифтерійно-

  • правцева) вакцина,

  • інфлувак – грипозна вакцина,

  • менінгококова, пневмококова

  • (23 сероваріанти),

  • поліомієлітна

  • (3 сероваріанти тощо.



Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • - дифтерії

  • - кащлюку

  • - правця

  • - поліомієліту

  • Склад:

  • ДT, СT, 3 Ag кашлюку(КT+ФГA+ПРT), 3 інактивованих віруси поліомієліту (тип 1, 2, 3)

  • Схема вакцинації:

  • 3-4-5-18 міс в\м



Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • - дифтерії

  • - кащлюку

  • - правця

  • - поліомієліту

  • - гепатиту В

  • Склад:

  • ДT, СT, 3 Ag кашлюку(КT+ФГA+ПРT), 3 інактивованих віруси поліомієліту (тип 1, 2, 3), очищений HBsAg

  • Схема вакцинації:

  • 3-4-5-18 міс в\м



Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • Ацелюлярна вакцина для профілактики:

  • - дифтерії

  • - кащлюку

  • - правця

  • - поліомієліту

  • - гепатиту В

  • - Hib – інфекції

  • Склад:

  • ДT, СT, 3 Ag кашлюку(КT+ФГA+ПРT), 3 інактивованих віруси поліомієліту (тип 1, 2, 3), очищений HBsAg, ПРФ

  • Схема вакцинації:

  • 3-4-5-18 міс в\м



Вакцина для профілактики вітрянки

  • Вакцина для профілактики вітрянки

  • Склад – ослаблений вірус вітрянки

  • Захищає від оперізувального герпесу в майбутньому

  • Схема вакцинації:

  • п\к

  • - 9 міс -12 років – 1 доза

  • - з 13 років – 2 дози з інтервалом 6 тиж.



Вакцина для профілактики інфекції, збудником якої є

  • Вакцина для профілактики інфекції, збудником якої є

  • Haemophilus influenzae type b

  • Можливе змішування в одному шприці з Інфанріксом

  • (є розчинником)

  • Схема вакцинації:

  • 3-4-5-18 міс в\м



Вакцина для профілактики гепатиту А

  • Вакцина для профілактики гепатиту А

  • Склад – інактивований вірус гепатиту А

  • Схема вакцинації:

  • в\м

  • - 1-18 років - Хаврікс 720

  • - з 19 років - Хаврікс 1440

  • Ревакцинація через 6-12 мес

  • Премія Галена в Іспанії, Бельгії, Франції та Великобританії, Європейська премія



Вакцина для

  • Вакцина для

  • профілактики гепатиту В

  • Склад – очищений HBsAg вирусу гепатиту В

  • Схема вакцинації:

  • в\м 0-1-6 міс / 0-1-2-12 міс

  • Дози:

  • - до 19 років – 0,5 мл

  • - з 19 років – 1 мл

  • Премія Галена в Бельгії



Вакцина для профілактики гепатиту А і В

  • Вакцина для профілактики гепатиту А і В

  • Склад – інактивований вірус гепатиту А і очищений HBsAg

  • Схема вакцинації: в\м

  • - 1-16 років – 1-а доза 1 мл, через 6-12 міс 2-а доза

  • - з 16 років – 0-1-6 міс



характерні як для утворення антитіл, так і для формування клітинного імунітету.

  • характерні як для утворення антитіл, так і для формування клітинного імунітету.

  • Перша, латентна фаза – інтервал між введенням антигену і появою антитіл, цитотоксичних клітин та ефекторів гіперчутливості сповільненого типу (триває протягом декількох діб).

  • Друга, фаза росту – накопичення антитіл та імунокомпетентних клітин у крові (від 4 діб до 4 тиж).

  • Фаза зниження імунітету спочатку досить швидкоплинна, пізніше сповільнюється, розтягуючись на декілька років або десятиріч.



Більшість вакцин за календарем щеплень слід вводити 2 і більше разів.

  • Більшість вакцин за календарем щеплень слід вводити 2 і більше разів.

  • Первинна вакцинація може складатися з декількох доз вакцинації, інтервали між дозами суворо регламентовані.

  • Ревакцинацію можна проводити через рік і, навіть, декілька років.

  • Інтервал між введенням вакцин має бути не меншим ніж 4 тиж.



Передбачають функціонування спеціальної системи «холодового ланцюга»:

  • Передбачають функціонування спеціальної системи «холодового ланцюга»:

  • спеціально навчений персонал з обслуговування холодильного обладнання,

  • правильне зберігання і постачання МІБП нижчестоячих структурних підрозділів;

  • холодильне обладнання для зберігання і транспортування МІБП при оптимумі температур;

  • механізм контролю з дотримання температурного режиму на етапах холодового ланцюга.



до кожної упаковки вакцини має бути доступ охолодженого повітря;

  • до кожної упаковки вакцини має бути доступ охолодженого повітря;

  • використовується передусім препарат з найменшим терміном зберігання;

  • у морозильній камері зберігаються лише живі вакцини, які потребують температури - 20 С, решта – у холодильнику (+2... +8 С);



транспортування у термоконтейнерах разом з холодовими елементами. Завантаження і розвантаження вакцин у термоконтейнери при кімнатній температурі має тривати не більше 5-10 хв.

  • транспортування у термоконтейнерах разом з холодовими елементами. Завантаження і розвантаження вакцин у термоконтейнери при кімнатній температурі має тривати не більше 5-10 хв.

  • має зберігатися місячний запас МІБП від потреби закладу.

  • При отриманні нової серії вакцини перевіряють фізичні властивості: колір, прозорість, осад, наявність етикеток і цілісність ампул (флаконів).

  • При виявлені 20 % і більше препарату, що не відповідає вимогам інструкції, МІБП повертається поставнику.



Гомогенні імуноглобуліни

  • Гомогенні імуноглобуліни

  • — препарати з вмістом специфічних імуноглобулінів (до 95 % Ig G) щодо конкретних збудників (протиправцевий, протигрипозний, протиботулінічний, проти кліщового енцефаліту) або проти багатьох збудників інфекційних хвороб (імуноглобулін людини нормальний). Отримують із сироваток чи плазми крові здорових людей.

  • Вводяться внутрішньом’язово чи внутрішньовенно, період напіввиведення становить приблизно 4 тиж.



Гетерогенні сироватки

  • Гетерогенні сироватки

  • препарати для профілактики і лікування вірусних (сказ, кліщовий енцефаліт), бактерійних (лептоспіроз, сибірка), токсинемічних (правець, дифтерія, ботулізм) інфекцій.

  • отримують з крові багаторазово вакцинованих тварин,

  • вводяться лише внутрішньом’язово за методом Безредка, враховуючи ризик розвитку тяжких поствакцинних ускладнень (анафілактичний шок, сироваткова хвороба),

  • мають удвічі коротший період напіввиведення з організму.



Проба на чутливість до чужорідного білка: 0,1 мл розведеної 1:100 сироватки в/ш (негативна, якщо через 20-30 хв діаметр набряку і/або почервоніння не >1 см).

  • Проба на чутливість до чужорідного білка: 0,1 мл розведеної 1:100 сироватки в/ш (негативна, якщо через 20-30 хв діаметр набряку і/або почервоніння не >1 см).

  • При негативній пробі – п/ш 0,1 мл нерозведеної сироватки  вся доза в/м (через 1-1,5 год).

  • При позитивній пробі препарат вводять тільки за життєвими показами: сироватка 1:100 п/ш послідовно 0,5 мл  2 мл  5 мл  нерозведена сироватка 0,1 мл  1 мл (інтервали між введенням 30 хв), за відсутності реакції  вся доза (через 1-1,5 год). Призначають антигістамінні препарати, при потребі сироватку вводять під наркозом.

  • За необхідності повторного введення сироватки через 72 години її вводять знову за методом Безредка.



Щеплення за віком (проти туберкульозу, поліомієліту, кашлюку, дифтерії, правця, краснухи, кору, епідемічного паротиту, гепатиту В).

  • Щеплення за віком (проти туберкульозу, поліомієліту, кашлюку, дифтерії, правця, краснухи, кору, епідемічного паротиту, гепатиту В).

  • Щеплення за станом здоров’я — обов’язкові для пацієнтів з високим ризиком виникнення та тяжкого перебігу інфекції, щеплення проти яких не передбачені в плані щеплень за віком.

  • Щеплення, які проводяться на ендемічних та ензоотичних територіях та епідемічними показаннями.



Проти гепатиту В

  • Проти гепатиту В

  • 1-й день – 1 міс – 6 міс

  • Проти туберкульозу

  • 3-7-й день – 7 років (за умови негативної проби Манту) – 14 років

  • Проти дифтерії, кашлюку, правця

  • 3-4-5-18 міс

  • Проти дифтерії, правця

  • 6-14-18 років — 23 роки, далі кожні 10 років

  • Проти поліомієліту 3-4-5-18 міс – 6-14 років

  • Проти гемофільної інфекції (Ніb) 3-4-5-18 міс

  • Проти кору, краснухи, епідемічного паротиту

  • 1-6 років (краснухи – дівчатам, паротиту – юнакам)



1) ті, що проводять до вакцинації (збір даних про чисельність і віковий склад населення, складання річних і місячних планів вакцинації; оснащення кабінетів для щеплень і забезпечення їх щепними препаратами, обладнанням, інструментарієм, медикаментами і документацією; укомплектування, навчання персоналу);

  • 1) ті, що проводять до вакцинації (збір даних про чисельність і віковий склад населення, складання річних і місячних планів вакцинації; оснащення кабінетів для щеплень і забезпечення їх щепними препаратами, обладнанням, інструментарієм, медикаментами і документацією; укомплектування, навчання персоналу);

  • 2) під час щеплень (медичний огляд осіб; безпосереднє виконання щеплень і нагляд за щепленими впродовж 1-2 год; оцінка щепних реакцій; внесення даних про щеплення до відповідних облікових документів; інактивація залишків вакцини й обробка інструментарію);

  • 3) після щеплень (медичний нагляд понад 1,5 год після вакцинації, а також через 1-2 доби вдома або в організованому колективі).



Мінімальний час між щепленням і попереднім гострим захворюванням чи загостренням хронічного повинен бути не меншим ніж 1 міс. Але при легких формах гострих захворювань (риніт), цей проміжок може бути скорочений до 2 тиж.

  • Мінімальний час між щепленням і попереднім гострим захворюванням чи загостренням хронічного повинен бути не меншим ніж 1 міс. Але при легких формах гострих захворювань (риніт), цей проміжок може бути скорочений до 2 тиж.

  • У близькому оточенні пацієнта не повинно бути хворих на ГРВІ.

  • Перед вакцинацією слід з’ясувати самопочуття, провести огляд та термометрію.

  • За показаннями перед щепленням може бути проведене обстеження та консультація фахівця (для уточнення характеру й фази захворювання).



Імунопрофілактику здійснює спеціально підготовлений з вакцинопрофілактики медичний персонал (щеплений проти дифтерії, кору, епідемічного паротиту, гепатиту В і грипу) у щепних кабінетах .

  • Імунопрофілактику здійснює спеціально підготовлений з вакцинопрофілактики медичний персонал (щеплений проти дифтерії, кору, епідемічного паротиту, гепатиту В і грипу) у щепних кабінетах .

  • Вакцинацію проводять пацієнту в лежачому або сидячому положенні з метою уникнення його непритомності

  • Перед процедурою обов’язково перевіряється наявність інструкції, маркування на упаковці та цілісність флаконів, відсутність сторонніх включень.

  • Всі ампули чи флакони, що містять залишки невикористаних вакцин, а також інструмент, який використовувався для щеплень, знезаражують шляхом кип’ятіння протягом 1 год (сибірка – 2 год), або замочування у дезінфекційних розчинах (3-5 % хлорамін – 1 год, 6 % перекис водню – 1 год) чи автоклавують.



Внутрішньом’язово — вакцини вводять дорослим у дельтоподібний м’яз, а дітям до 1,5 років – у передньолатеральну поверхню стегна.

  • Внутрішньом’язово — вакцини вводять дорослим у дельтоподібний м’яз, а дітям до 1,5 років – у передньолатеральну поверхню стегна.

  • Підшкірно — у підлопаткову ділянку або у верхню третину зовнішньої поверхні плеча.

  • Внутрішньошкірно – на межі верхньої і середньої зовнішньої поверхні плеча (БЦЖ) або у внутрішню поверхню середньої третини передпліччя (туберкулін, інші алергени).

  • Скарифікаційно – у внутрішню поверхню передпліччя (метод застосовують при щепленнях живими бактерійними вакцинами – чумна, сибіркова, гарячки Ку, бруцельозна, туляремійна.

  • Перорально вводять у рідкій (поліомієлітна) чи таблетованій (натуральна віспа, холера, чума) формі МІБП натще.



Внутрішньом’язове

  • Внутрішньом’язове



Підшкірно

  • Підшкірно



Постійні протипоказання

  • Постійні протипоказання

  • Тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичного шоку.

  • Алергія на будь-який компонент вакцини.

  • Захворювання нервової системи, що прогресують, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром із судомами 2 рази на місяць та частіше.

  • Первинний імунодефіцитний стан, імуносупресія, злоякісні новоутворення.

  • Вагітність.



Для БЦЖ-вакцини - вага дитини менше 2 000 г і келоїдний рубець на попередню дозу препарату.

  • Для БЦЖ-вакцини - вага дитини менше 2 000 г і келоїдний рубець на попередню дозу препарату.

  • Для живої корової, живої паротитної моновакцин і тривакцини (кір, паротит, краснуха) протипоказанням є тяжкі реакції на аміноглікозиди та анафілактичні реакції на гетерогенний білок.

  • Тимчасові протипоказання

  • гострі захворювання та загострення хронічних недуг.



– це клінічні та лабораторні ознаки нестійких патологічних (функціональних) змін в організмі, що виникають у зв’язку з проведенням щеплення.

  • – це клінічні та лабораторні ознаки нестійких патологічних (функціональних) змін в організмі, що виникають у зв’язку з проведенням щеплення.

  • Реакції бувають місцеві та загальні, в тому числі сильні.

  • Сильною місцевою реакцією в місці введення препарату вважається набряк м’яких тканин більше 50 мм у діаметрі, інфільтрат більше 20 мм, гіперемія більше 80 мм у діаметрі.

  • Сильні загальні реакції характеризуються підвищенням температури тіла ≥ 39оС.



Підвищення температури < 39º С.

  • Підвищення температури < 39º С.

  • Підвищення температури ≥ 39° С (сильна загальна).

  • Біль, набряк м’яких тканин ≥ 50 мм, гіперемія у місці введення ≥80 мм, інфільтрат ≥20 мм (сильна місцева).

  • Лімфоаденопатія.

  • Головний біль.

  • Дратівливість, порушення сну.

  • Висипання неалергічного ґенезу.

  • Анорексія, нудота, біль у животі, диспепсія, діарея.

  • Катаральні явища.

  • Міалгія, артралгія.

  • Транзиторна тромбоцитопенія.



– це стійкі функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень у стані здоров’я (частота – 1:100 000 щеплених):

  • – це стійкі функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень у стані здоров’я (частота – 1:100 000 щеплених):

  • Післяін’єкційний абсцес.

  • Анафілактичний шок та анафілактоїдна реакція.

  • Алергічні реакції (набряк Квінке, висипка по типу кропивниці, синдром Стівенса-Джонсона, Лайєла).

  • Фебрильні судоми.

  • Судоми афебрильні.

  • Підшкірний холодний абсцес.

  • Поверхнева виразка понад 10 мм.

  • Регіональний лімфаденіт(и).

  • Келоїдний рубець.

  • Генералізована БЦЖ-інфекція, остеомієліт, остеїт.

  • .



Анафілактичний шок – характеризується різким падінням артеріального тиску і порушенням серцевої діяльності. Виникає, як правило, в перші 30 хвилин після проведеного щеплення, вимагає реанімаційних заходів.

  • Анафілактичний шок – характеризується різким падінням артеріального тиску і порушенням серцевої діяльності. Виникає, як правило, в перші 30 хвилин після проведеного щеплення, вимагає реанімаційних заходів.

  • Судоми без підвищення температури тіла (афебрильні судоми) - зустрічаються при вакцинації АКДП-вакцинами (1 на 30-40 тис. щеплень). На відміну від фебрильних судом, викликаються подразненням певних ділянок мозку і мозкових оболонок вакцинними антигенами чи реакцією на них.

  • Енцефалітна реакція (серозний менінгіт) - зустрічається з частотою 1 на 10 тис. щеплень, ускладнення вакцинації проти кору и паротиту. Виникає внаслідок подразнення вакцинними вірусами мозкових оболонок. Проявляється головними болями, неврологічними симптомами, однак минають без всяких наслідків.















Наявність у дитини ознак ураження нервової системи, особливо таких як гіпертензивний, гідроцефальний, судомний синдроми, які можуть проявлятися разом.

  • Наявність у дитини ознак ураження нервової системи, особливо таких як гіпертензивний, гідроцефальний, судомний синдроми, які можуть проявлятися разом.

  • Будь-які форми алергічних проявів.

  • Частота, тривалість, характер гострих захворювань, особливості перебігу хронічних недуг.

  • Наявність в анамнезі патологічних реакцій на попередні щеплення.



суворе виконання техніки вакцинації;

  • суворе виконання техніки вакцинації;

  • ретельний відбір осіб для щеплень з урахуванням протипоказань;

  • виконання інструкцій з транспортування та зберігання вакцин;

  • дотримування доз, схем введення препаратів, інтервалів між щепленнями.



з порушеним терміном придатності;

  • з порушеним терміном придатності;

  • - яка зберігалась з порушенням “холодового ланцюга”;

  • - із зовнішніми властивостями, що змінилися, які не визначені в Інструкції про використання даної вакцини (наявність осаду, сторонніх предметів, зміна кольору і прозорості та ін.).

  • Для списання препаратів, непридатних до застосування, створюється комісія в складі 3 чоловік, яка складає акт списання і знищення вакцин.

  • Знищення вакцини проводиться у тому самому приміщенні, де вона зберігається.



Ампули і флакони з інактивованими і рекомбінантними вакцинами розкриваються, виливаються в раковину, скло викидається в ємність для сміття без додаткового знезаражування.

  • Ампули і флакони з інактивованими і рекомбінантними вакцинами розкриваються, виливаються в раковину, скло викидається в ємність для сміття без додаткового знезаражування.

  • Ампули і флакони з живими вакцинами після розкриття вкладають у дезінфекційний розчин на 1 годину або інший термін, визначений в регламенті із застосування дезінфекційних засобів, потім виливають у раковину, скло викидають в ємність для сміття.



Що таке імунопрофілактика?

  • Що таке імунопрофілактика?

  • Що таке сприйнятливість та резистентність макроорганізму?

  • Перерахуйте фактори неспецифічної резистентності.

  • Структура імунної системи.

  • Що таке імунітет, форми імунітету.

  • Види імунітету.

  • Види імунопрофілактики.

  • Що таке медичні імунобіологічні препарати (МІБП)?

  • Вимоги до вакцин та анатоксинів.

  • Види вакцин.

  • Що таке анатоксини?

  • Фази розвитку післявакцинного імунітету.



Що таке бустерні дози вакцин?

  • Що таке бустерні дози вакцин?

  • Правила зберігання і транспортування МІБП.

  • Правила зберігання вакцин.

  • Препарати для створення пасивного імунітету.

  • Правила введення гетерогенних сироваток.

  • Календар профілактичних щеплень.

  • Правила проведення вакцинації.

  • Способи введення вакцин.

  • Медичні протипоказання до вакцинації.

  • Післявакцинні ускладнення.

  • Правила знищення вакцини.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка