Черевний тиф. Шигельоз. Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз. Ботулізм



Дата конвертації09.06.2016
Розмір445 b.


ЧЕРЕВНИЙ ТИФ. ШИГЕЛЬОЗ. ХАРЧОВІ ТОКСИКОІНФЕКЦІЇ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ. БОТУЛІЗМ


  • Хвороби належать до групи гострих кишкових інфекцій, передаються за допомогою фекально-орального механізму передачі, характеризуються гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, ураженням травної системи у вигляді гастро-, ентеро-, коліту окремо або їх поєднання, а також деяких систем і органів (нервової системи – при ботулізмі, лімфатичних утворень кишечника, гепатоспленомегалією, висипаннями – при черевному тифі).



ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

  • Джерело збудника: при черевному тифі, шигельозі, паратифі А, деяких ХТІ — хвора людина або бактеріоносій

  • при паратифі В, сальмонельозі, ботулізмі – частіше тварини.

  • Бактеріоносійство: гостре, хронічне, транзиторне

  • Механізм передачі – фекально-оральний

  • Шляхи передачі – через воду, харчові продукти (при ботулізмі – переважно консерви домашнього приготування), предмети побуту, забруднені руки, мух

  • Епідемії – контактні, водні, харчові

  • Сезонність - літньо-осіння



КЛІНІКА ЧЕРЕВНОГО ТИФУ

  • Інкубаційний період — від 7 до 25 діб

  • 1-й тиждень (навідні симптоми) - поступовий початок хвороби, біль голови, втомлюваність, безсоння, відсутність апетиту, запор чи пронос, тривала гарячка, блідість шкірних покривів, «тифозний» язик, брадикардія, дикротія пульсу, гіпотонія, симптоми бронхіту, метеоризм, позитивний симптом Падалки

  • 2-й тиждень (опірні симптоми) - висипка – roseola elevata, нерясна, локалізована на передній черевній стінці і бокових поверхнях тулуба («жилетка»), може підсипати, «переживає» гарячку; сплено(гепато)мегалия, status typhosus, серологічні реакції

  • Рецидив черевного тифу

  • Провокуючі чинники – грубе порушення дієти, раннє вставання з ліжка, емоційні потрясіння, інтеркурентні захворювання

  • Клінічні передвісники – субфебрилітет, тахікардія, висипання, не скорочуються розміри селезінки, анеозинофілія



УСКЛАДНЕННЯ ЧЕРЕВНОГО ТИФУ

  • Специфічні

  • Перфорація кишечника – болі в животі (будь-якої інтенсивності), напруження м’язів черевної стінки, симптоми подразнення очеревини, зникнення печінкової тупості, повітря під куполом діафрагми (Ro-логічно), нейтрофільний лейкоцитоз

  • Кишкова кровотеча – падіння температури тіла до (суб)нормальної, тахікардія («чортів хрест», «ножиці»), прояснення свідомості, гіпотонія, наявність крові в калі, наростаюча анемія

  • Інфекційно-токсичний шок

  • Неспецифічні

  • Пневмонія, менінгіт, міокардит, тромбофлебіт, паротит й ін.



КЛІНІКА ШИГЕЛЬОЗУ

  • Інкубаційний період – від 12 год до 7 діб

  • Початок хвороби гострий, з ознобу, гарячки, явищ інтоксикації, болю в животі, проносу

  • Біль переймоподібний, частіше в лівій здухвинній ділянці, посилюється при дефекації (тенезми), несправжні поклики на дефекацію

  • Сигмоподібна кишка щільна, болюча, спазмована

  • Випорожнення рідкі, мізерні, з домішками слизу і крові, іноді втрачають каловий характер (“ректальний плювок”)



ХАРЧОВІ ТОКСИКОІНФЕКЦІЇ

  • Захворювання, безпосередньо пов’язані з харчами, поділяються на:

  • Харчові отруєння (гриби, наявність певних хімічних речовин)

  • Харчові інтоксикації - ботулізм, мікотоксикози

  • Харчові токсикоінфекції

  • Епідеміологічні критерії діагнозу

  • Груповий характер захворювань (спалах)

  • Вживання їжі недоброякісної або сумнівної якості



КЛІНІКА ХАРЧОВИХ ТОКСИКОІНФЕКЦІЙ

  • Інкубаційний період — від 30 хв до 24 год.

  • Симптоми хвороби виникають раптово, швидко зростають - озноб, гарячка, нудота, блювання, переймоподібні болі в животі, частіше в епігастрії і навколо пупка. Блювання багаторазове.

  • Випорожнення рідкі чи водянисті, смердючі, до 10 разів за добу, іноді з домішками слизу.

  • При стафілококовому токсикозі - біль голови, нудота, нестримне блювання, сильні різі в верхній половині живота, швидкий розвиток симптомів зневоднення. Проносу може не бути. Гарячка невисока. У тяжких випадках - ціаноз, судоми, колапс.



КЛІНІКА САЛЬМОНЕЛЬОЗУ

  • Гастроінтестинальна формагострий початок, виражена інтоксикація (висока гарячка, біль голови, загальна слабість, озноб, міалгії), нудота, блювання, болі в животі (“сальмонельозний трикутник”), пронос (кал рясний, смердючий, у вигляді “баговиння” чи “жаб’ячої ікри”), можливі різні ступені дегідратації (І-ІV), herpes labialis

  • Генералізована форма:

  • тифоподібний варіант - гострий початок, озноб, підвищення температури тіла, явища гастроентериту, далі – зростання інтоксикації, гарячка стає тривалою, гепатоспленомегалія, здуття живота, висипання

  • септикопіємічний варіант – клініка сепсису (септичний ендокардит, холецистохолангіт, гломерулонефрит, гнійний менінгіт)

  • Бактеріоносійство – транзиторне, гостре, хронічне

  • Нозопаразитизм



КРИТЕРІЇ ТЯЖКОСТІ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

  • Виразність інтоксикації (у т.ч. гарячка – субфебрильна, фебрильна, висока)

  • Блювання (одноразове, повторне, нестримне)

  • Пронос - частота (до 10 разів, 11-20, більше 20 разів за добу) і характер випорожнень (наявність патологічних домішків – слизу, крові)

  • Дегідратація (I-IV ступеня)



Ступені зневоднення:

  • І ступінь – втрата 1-3 % маси тіла;

  • ІІ ступінь – втрата 4-6 % маси тіла (сухість шкіри та слизових оболонок, зниження еластичності й тургору тканин; помірна тахікардія, гіпотонія; олігурія; посмикування м’язів; охриплість голосу, акро- й періоральний ціаноз);

  • ІІІ ступінь – втрата 7-9 % маси тіла (афонія, анурія, “руки пралі”, симптом окулярів; шум тертя плеври або/і перикарду, поширені судоми, тотальний ціаноз);

  • ІV ступінь – втрата 10 % і більше маси тіла (гіповолемічний шок, алгід)



КЛІНІКА БОТУЛІЗМУ

  • Диспепсичний синдром

  • Неврологічні порушення:

  • розлади зору: зниження гостроти, “туман” або “сітка” перед очима, двоїння предметів, погіршення акомодації, ністагм, розширення зіниць з втратою реакції на світло, анізокорія (різна величина зіниць), косоокість, птоз повік;

  • порушення ковтання: неможливість ковтати тверду їжу, поперхування, виливання рідини через ніс;

  • розлади мови: гугнявість голосу, хриплість, афонія;

  • вегетативні розлади – сухість в роті, зменшення слиновиділення, запори, затримка сечовипускання.

  • Ускладнення – пневмонія, інфекційно-токсичний міокардит, раптова зупинка серця і дихання, динамічна кишкова непрохідність, парези, паралічі



ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

  • Виділення збудника з випорожнень, блювотиння, промивних вод, залишків їжі (при черевному тифі і сальмонельозі додатково з крові – гемокультура, з сечі - уринокультура, з елементів висипки, з ліквору, з жовчі - білікультура, мієлокультура (стернальна пункція)

  • Серологічні реакції (наявність антитіл до відповідного збудника і зростання титру у динаміці захворювання, при ХТІ – до автоштаму)

  • Реакція нейтралізації ботулотоксину (біологічна проба на лабораторних тваринах)



ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

  • Режим – відповідно ступеню тяжкості хвороби (при черевному тифі - суворий ліжковий до 6-7-го дня нормальної температури)

  • Дієта – стіл 4, 4б (механічне і хімічне щадіння, виключення свіжо-молочних продуктів)

  • Етіотропні засоби (при черевному тифі – левоміцетин 2-3 г/добу (весь гарячковий період + 10 днів нормальної температури), ампіцилін, гентаміцин, рифампіцин, бісептол; при дизентерії - нітрофурани, сульфаніламіди, оксихіноліни; при ботулізмі – антибіотики; при сальмонельозі – бактеріофаг, фторхінолони; ХТІ – без антибактерійних препаратів)

  • Специфічні засоби (протиботулінічна сироватка відповідного типу, бактеріофаги )

  • Патогенетична терапія (при ХТІ, ботулізмі, сальмонельозі – промивання шлунка і кишечника, ентеросорбенти, дезінтоксикація, регідратація, про- і пребіотики, вітаміни, ферменти, імуномодулятори)

  • Лікування ускладнень





Загальний об`єм випитої рідини при зневодненні І ступеню – 30 мл/кг, при зневодненні І І ступеню - 60–70 мл/кг При зневодненні ІІІ-IV степеню (зрідка) регідратація в 2 етапи: І (первинна) - в/в введение стандартних сольових розчинів (трисоль, квартасоль, ацесоль, хлосоль, лактасоль та інш.) в об`ємі 10 % маси тіла за 1,5-2 год (під контролем вмісту калію, натрію та кислотно-лужної рівноваги крові) ІІ (компенсаторна) – поповнення втрат, що тривають



УМОВИ ВИПИСКИ РЕКОНВАЛЕСЦЕНТІВ

  • УМОВИ ВИПИСКИ РЕКОНВАЛЕСЦЕНТІВ

  • ЧЕРЕВНОГО ТИФУ

  • Клінічне одужання

  • Не раніше 21-го дня нормальної температури (якщо хворого лікували антибіотиками) або 14-го дня (якщо антибіотики не призначались)

  • Контрольні посіви калу і сечі на наявність збудника (з негативним результатом) на 5-, 10-й дні, жовчі (для декретованої групи) – на 11-й день нормальної температури тіла

  • Поява в крові еозинофілів («рожева зоря» одужання)

  • ДИЗЕНТЕРІЇ, САЛЬМОНЕЛЬОЗУ

  • Клінічне одужання

  • Контрольні посіви калу на наявність збудника

  • ХТІ, БОТУЛІЗМ

  • Клінічне одужання



  • ЗАХОДИ В ЕПІДЕМІЧНОМУ ОСЕРЕДКУ

  • Медичне спостереження за контактними

  • (при черевному тифі 21 день з щоденною термометрією, при дизентерії, сальмонельозі – 7 днів, при ботулізмі – 12 днів)

  • Бактеріологічне дослідження калу (при дизентерії – лише декретованих груп; при черевному тифі також сечі - однократно для контактних, при наявності в анамнезі хвороби – двічі + дуоденальне зондування з посівом жовчі)

  • Серологічне обстеження (в осередку черевного тифу при будь-якому недавно перенесеному захворюванні)

  • Специфічна профілактика: при черевному тифі фагування (триразово з інтервалом 3 дні), при ботулізмі – введення 1-2 тис. МО протиботулінічної сироватки особам, які вживали підозрілий продукт

  • Дезінфекція – поточна, заключна



ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

  • Забезпечення населення доброякісною водою

  • Санітарно-гігієнічний контроль за об’єктами громадського харчування і торгівлею харчовими продуктами

  • Виявлення хворих і бактеріоносіїв

  • Диспансеризація реконвалесцентів

  • Специфічна профілактика за епідемічними показаннями (за наявності розроблених вакцин, сироваток, фагів)




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка