Четвертий клас є переломним періодом в житті молодшого школяра



Дата конвертації27.06.2016
Розмір445 b.



  • Четвертий клас є переломним періодом в житті молодшого школяра. Більшість науковців відмічають. що саме з четвертого року навчання діти починають дійсно усвідомлено ставитись до навчання, проявляють активний інтерес до пізнання.

  •  Головні причини:

  • значні зміни, які відбуваються у загальному інтелектуальному розвитку дітей в даний період.

  • Психологічні дослідження показують, що між третім і четвертим класами відбувається стрибок у розумовому розвитку учнів.



"Пам'ять у цьому віці стає мислячою, а сприйняття - думаючим“.

  • "Пам'ять у цьому віці стає мислячою, а сприйняття - думаючим“.



  • Різні властивості уваги піддаються розвитку у неоднаковій мірі.

  • Найменше піддається впливу об'єм уваги (але навіть він різко - в 2,1 рази - збільшується протягом молодшого шкільного віку).

  • Такі властивості уваги, як розподіл, переключення і стійкість, можна і потрібно у дитини тренувати.



  • Найбільш розповсюджений прийом запам'ятовування у молодших школярів – багаторазове повторення, яке забезпечує механічне заучування. Однак при збільшенні об'єму навчального матеріалу, він перестає себе виправдовувати.

  • Удосконалення  пам'яті у молодших школярів пов'язано у першу чергу з набуттям і засвоєнням таких способів і стратегій запам'ятовування, в основі яких лежить організація матеріалу, що запам'ятовується.

  • Прийоми смислового запам'ятовування, логічна пам'ять потребують спеціальних зусиль у своєму формуванні.



Основну увагу треба приділяти навчанню елементам логічного мислення: виділенню різних ознак предмету, порівнянню, знаходженню спільного і відмінного, класифікації, умінню давати найпростіші визначення.

  • Основну увагу треба приділяти навчанню елементам логічного мислення: виділенню різних ознак предмету, порівнянню, знаходженню спільного і відмінного, класифікації, умінню давати найпростіші визначення.

  • Направляючи зусилля на розвиток мислення дітей, необхідно враховувати їхні індивідуальні особливості (пізнавальний стиль, темп мисленнєвої діяльності та ін.). При цьому не забувати про своєрідність мислення дитини у молодшому шкільному віці.

  • Не дивлячись  на інтенсивний розвиток  вербального, понятійного мислення, більшість дітей до 10 років належать не до мислячого типу, а до художнього. Тому цілеспрямований розвиток понятійного мислення слід поєднувати з не менш цілеспрямованим удосконаленням образного мислення і приділяти увагу розвитку дитячого сприйняття.



Один з важливих психічних пізнавальных процесів. Справжнє засвоєння будь-якого навчального предмета неможливе без активної діяльності уяви, без уміння уявити те, про що пишуть у підручниках. Уява у цьому віці носить часто репродуктивный (відтворювальний) характер.

  • Один з важливих психічних пізнавальных процесів. Справжнє засвоєння будь-якого навчального предмета неможливе без активної діяльності уяви, без уміння уявити те, про що пишуть у підручниках. Уява у цьому віці носить часто репродуктивный (відтворювальний) характер.



До четвертого класу у більшості дітей складається індивідуальный стиль навчальної роботи. 

  • До четвертого класу у більшості дітей складається індивідуальный стиль навчальної роботи. 

  • Відмінності у загальному підході до виконання навчальної роботи пов'язані з індивідуально – типологічними особливостями дітей, їх працездатністю, специфікою пізнавального розвитку, переважаючим типом сприйняття та опрацювання інформації, неоднаковою зацікавленістю до різних навчальних предметів.

  • Оволодіння продуктивними прийомами навчальної роботи значить, що школяр набув уміння навчатись: він здатен якісно засвоювати знання іі, у випадку необхідності, добувати їх самостійно.



До четвертого класу у більшості дітей намічається дифференціація навчальних интересів, складається різне ставлення до навчальних предметів: одні дисципліни подобаються більше, інші – менше.

  • До четвертого класу у більшості дітей намічається дифференціація навчальних интересів, складається різне ставлення до навчальних предметів: одні дисципліни подобаються більше, інші – менше.

  • Схильність до тих чи інших предметів пов'язана з індивідуальними особливостями дитини: комусь подобається математика, у когось яскраво виражені лінгвістичні здібності.

  • Навіть якщо школяр не вирізняється своїми навчальними успіхами і на перший погляд однаково ставиться до усіх предметів, спостерігається схильність до кращого засвоєння навчального матеріалу того чи іншого змісту.



Не можна також забувати, що життя дітей не обмежується стінами школи. За її межами дитина може займатися такими справами, які дозволять йому проявити свою умілість, добитись успіху, знайти впевненість у собі.

  • Не можна також забувати, що життя дітей не обмежується стінами школи. За її межами дитина може займатися такими справами, які дозволять йому проявити свою умілість, добитись успіху, знайти впевненість у собі.



Дякуємо за увагу!

  • Дякуємо за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка