Д мед н., проф. Гнатів В. В



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.


  • д.мед.н., проф. Гнатів В.В.


Історичні відомості

        • Історичні відомості
        • Підготовка хворих до наркозу
        • Анестезіологічне забезпечення операцій; середники для наркозу
        • Робота анестезіологічної бригади в операційній: підготовка робочого місця анестезіолога і анестезиста
        • Лікувальні маніпуляції та операції
        • Інтубація трахеї
        • Епідуральна анестезія






це наука, яка вивчає

  • це наука, яка вивчає

  • способи захисту організму

  • від операційної травми.

  • Вона розробляє нові і вдосконалює відомі способи підготовки хворих до операцій,

  • їх анестезіологічного забезпечення,

  • керування функціями організму під час наркозу та в післяопераційному періоді.







У передопераційному періоді лікар-анестезіолог повинен:

  • У передопераційному періоді лікар-анестезіолог повинен:

  • оцінити стан хворого (наявність основного та супутніх захворювань, ступеня їх компенсації),

  • провести корекцію виявлених розладів життєзабезпечення,

  • попередити ускладнення, що можуть виникнути під час операції

  • (створити такі умови, щоб провести анестезіологічне забезпечення -наркоз-з найбільшою адекватністю та найменшою шкодою для хворого)



1. Оцінити соматичний та психічний стан хворого:

    • 1. Оцінити соматичний та психічний стан хворого:
    • встановити важкість основного захворювання, з приводу якого планується оперативне втручання;
    • виявити супутню патологію (зі сторони серцево-судинної, дихальної, травної, нервової, ендокриної систем тощо);
    • вияснити психоемоційний статус хворого (його відношення до майбутньої операції, наркозу тощо).
    • 2. Провести передопераційну підготовку хворих.
    • 3. Встановити ступінь анестезіологічного та операційного ризику.
    • 4. Вибрати оптимальний спосіб анестезіологічного забезпечення операцій.
    • 5. Лікувати хворих у післяопераційному періоді.


При екстрених операціях

  • При екстрених операціях

  • Клінічний аналіз крові.

  • Клінічний аналіз сечі.

  • Визначення групи крові та резус приналежності.

  • ЕКГ – контроль (моніторування).

  • Визначення рівня глікемії.

  • При ургентних операціях

  • Рентгенологічне обстеження органів грудної клітки.

  • Огляд хворого терапевтом (педіатром) або профільним спеціалістом.

  • При планових операціях

  • Біохімічний аналіз крові ( білірубін, сечовина, креатинін, білок та його фракції, електроліти, коагулограма, трансамінази, холінестераза тощо).

  • Функціональні проби на визначення ступеня компенсації дихальної, серцево-судинної, центральної нервової систем, органів детоксикації та виділення (по показаннях).

  • Спеціальні інструментальні дослідження (ендоскопічні, ангіографічні, ультразвукові обстеження, сканування органів тощо).



периферичний М-холінолітик

  • периферичний М-холінолітик

  • (0,1% р-н атропіну сульфату або 0,1% р-н метацину із розрахунку 0,01 мг/кг);

  • антигістамінний засіб

  • (1% р-н дімедролу чи 2,5% р-н піпольфену, 2% р-н супрастіну по 1-2 мл );

  • наркотичний анальгетик

  • (1-2% р-н промедолу чи морфіну гідрохлориду в дозі 0,4 мг/кг).



Соматичний стан хворих

    • Соматичний стан хворих
    • Хворі без органічної патології чи з локальними захворюваннями без системних розладів.
    • Хворі, що мають легкі чи помірні системні розлади, позв’язані чи ні з хірургічною патологією, які помірно порушують життєдіяльність.
    • Хворі з важкими системними розладами, пов’язаними чи ні з хірургічною патологією, які суттєво порушують нормальну життєдіяльність.
    • Хворі з вкрай вираженими системними розладами, пов’язаними чи ні з хірургічною патологією, що становлять небезпеку для життя.
    • Хворі, передопераційний стан яких настільки важкий, що може закінчитись смертю протягом доби навіть без проведення операції.
    • Важкість оперативного втручання
    • А. Малі операції на поверхні тіла та порожнистих органах (розкриття гнояків, неускладнені апендектомії та герніопластики, гемороїдектомії, ампутації пальців тощо).
    • Б. Операції середнього об’єму (ампутації сегментів кінцівок, розкриття гнояків в порожнинах тіла, складні апендектомії та герніопластики, операції на периферичних судинах).
    • В. Хірургічні операції великого об’єму (радикальні операції на органах грудної клітки та черевної порожнини, розширені ампутації кінцівок).
    • Г. Операції на серці та магістральних судинах.
    • Д. Екстрені оперативні втручання.


Медикаментозний сон

  • Медикаментозний сон

  • Знеболювання

  • Нейро-вегетативний захист

  • Міорелаксація

  • Забезпечення адекватної функції зовнішнього дихання

  • Підтримання оптимального кровообігу в організмі

  • Нормалізація метаболічних процесів, що відбуваються в тканинах



Наркоз– процес тимчасового зворотнього гальмування центральної нервової системи, що викликається фармакологічними середниками.

  • Наркоз– процес тимчасового зворотнього гальмування центральної нервової системи, що викликається фармакологічними середниками.

  • Анальгезія– виключення болевої чутливості.

  • Анестезія – комплекс методів, які застосовують з метою виключення всіх видів чутливості.

  • Анестетики – фармакологічні середники, що виключають чутливість.



Загальні анестетики

  • Загальні анестетики

  • інгаляційні - диазоту оксид, диетиловий ефір (ефір для наркозу), фторотан, енфлюран, ізофлюран, ксенон

  • неінгаляційні - барбітурати (гексенал, тіопентал натрію), оксибутират натрію, віадрил, кетамін, пропанідид, альтезин, пропофол

  • Місцева анестезія

  • поверхнева (термінальна);

  • інфільтративна;

  • провідникова: стовбурова, плексусна, епідуральна, спінальна.











анестезія при операціях на органах живота, малого тазу та нижніх кінцівках;

  • анестезія при операціях на органах живота, малого тазу та нижніх кінцівках;

  • інтенсивна терапія патологічних станів, при яких необхідно провести тимчасову медикаментозну денервацію відповідних сегментів тіла:

  • астматичний статус,

  • інфаркт міокарда,

  • набряк легень,

  • гострий панкреатит,

  • паралітична кишкова непрохідність,

  • відмороження нижніх кінцівок

















1 – сідничний горб

  • 1 – сідничний горб

  • 2 – сідничний нерв



1 – 2 місця вколу голки при блокаді зовніщнього шкірного нерва вище (1) і нижче (2) пупартової зв’язки

  • 1 – 2 місця вколу голки при блокаді зовніщнього шкірного нерва вище (1) і нижче (2) пупартової зв’язки

  • 3 – місце вколу голки при анестезії стегнового нерва

  • 4 – стегнова артерія



1 – над коліном, підфасціапьна інфільтрація

  • 1 – над коліном, підфасціапьна інфільтрація

  • 2 – на рівні колінного суглоба, над- і підфасціальна інфільтрація






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка