Дата народження: 27 листопада 1863



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.



Дата народження: 27 листопада 1863

  • Дата народження: 27 листопада 1863

  • Місце народження: Ґурагумора (зараз Румунія)

  • Дата смерті: 21 березня 1942

  • Місце смерті: Чернівці

  • Національність: українка

  • Громадянство: Австро-Угорське, Румунське, Радянське

  • Мова творів: українська мова, німецька мова

  • Рід діяльності: прозаїк



  • Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Ґура-Гумора в Південній Буковині. У багатодітній сім'ї, де було семеро дітей, вона була четвертою. З дитячих років знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими Розмовляли в її родині. Через п'ять років після народження Ольги, її батька перевели до Сучави. А з 1891 року жила у Чернівцях.





У школі на О. Кобилянську значний вплив мала її вчителька пані Міллер, яка прищепила дівчинці любов до книг, а у бесідах про літературу стала для неї старшою подругою. З народної школи Ольга перейшла до дівочої «нормальної» школи, в якій навчалася лише до п'ятого курсу, бо для оплати подальшого навчання доньки в батька не вистачало грошей — гарну освіту важливо було дати насамперед синам.

  • У школі на О. Кобилянську значний вплив мала її вчителька пані Міллер, яка прищепила дівчинці любов до книг, а у бесідах про літературу стала для неї старшою подругою. З народної школи Ольга перейшла до дівочої «нормальної» школи, в якій навчалася лише до п'ятого курсу, бо для оплати подальшого навчання доньки в батька не вистачало грошей — гарну освіту важливо було дати насамперед синам.



У 1880 р. написане перше німецько-мовне оповідання

  • У 1880 р. написане перше німецько-мовне оповідання

  • Кобилянської — «Гортенза, або Нарис з життя одної

  • дівчини», у 1883 р. — «Воля чи доля». Потім були

  • створені алегоричні замальовки «Видиво» (1885),

  • «Голубка і дуб» (1886), оповідання «Вона вийшла

  • заміж» (1886—1887).



Німецька мова, як і німецька культура, відіграли позитивну роль у житті й творчості Кобилянської. Німецька школа не могла дати Кобилянській будь-яких знань з історії культури українського народу. Але для утвердження Кобилянської як української письменниці необхідно було глибоко знати не лише українську мову, а й надбання української літератури. Цю істину вона все ясніше почала усвідомлювати і з кінця 80-х років і наполегливо вивчала культурну спадщину свого народу, виявляла дедалі більший інтерес до його життя.

  • Німецька мова, як і німецька культура, відіграли позитивну роль у житті й творчості Кобилянської. Німецька школа не могла дати Кобилянській будь-яких знань з історії культури українського народу. Але для утвердження Кобилянської як української письменниці необхідно було глибоко знати не лише українську мову, а й надбання української літератури. Цю істину вона все ясніше почала усвідомлювати і з кінця 80-х років і наполегливо вивчала культурну спадщину свого народу, виявляла дедалі більший інтерес до його життя.



У 1888 р. О. Кобилянська почала писати німецькою мовою повість «Лореляй», яка в 1896 році була опублікована українською мовою під назвою «Царівна». Саме завдяки цій повісті з О. Кобилянською як письменницею знайомиться Леся Українка, яка прочитала рукопис й відтоді пильно стежила за її творами.

  • У 1888 р. О. Кобилянська почала писати німецькою мовою повість «Лореляй», яка в 1896 році була опублікована українською мовою під назвою «Царівна». Саме завдяки цій повісті з О. Кобилянською як письменницею знайомиться Леся Українка, яка прочитала рукопис й відтоді пильно стежила за її творами.



На початку 1900-х pp. О. Кобилянська переживає драму особистого життя, пов'язану з іменем Осипа Маковея. Значення О. Маковея в долі письменниці неможливо недооцінити: саме він,, здавна приятелюючи з О. Кобилянською, стимулював її творчість. Тривалі дружні стосунки, які виникли між ними із взаємної симпатії переросли в почуття кохання. О. Кобилянська мріяла про одруження, і навіть першою заговорила про це. Проте Маковей несподівано одружився з іншою жінкою. Такий невмотивований учинок з боку коханої людини боляче вразив письменницю: до кінця життя О. Кобилянська залишалася самотньою.

  • На початку 1900-х pp. О. Кобилянська переживає драму особистого життя, пов'язану з іменем Осипа Маковея. Значення О. Маковея в долі письменниці неможливо недооцінити: саме він,, здавна приятелюючи з О. Кобилянською, стимулював її творчість. Тривалі дружні стосунки, які виникли між ними із взаємної симпатії переросли в почуття кохання. О. Кобилянська мріяла про одруження, і навіть першою заговорила про це. Проте Маковей несподівано одружився з іншою жінкою. Такий невмотивований учинок з боку коханої людини боляче вразив письменницю: до кінця життя О. Кобилянська залишалася самотньою.



У 1892р. письменниця пише працю «Рівноправність жінок», того ж року виступає в журналі «Народ» із нарисом «Жіноча вистава в Чикаго». Наступного року бере участь у виданні альманаху «Наша доля», вміщуючи в ньому оглядову статтю про жіночий рух у країнах Європи.

  • У 1892р. письменниця пише працю «Рівноправність жінок», того ж року виступає в журналі «Народ» із нарисом «Жіноча вистава в Чикаго». Наступного року бере участь у виданні альманаху «Наша доля», вміщуючи в ньому оглядову статтю про жіночий рух у країнах Європи.



Через хворобливість матері та через молодших братів Ольги, які закінчували навчання, родина у 1891 р. переїжджає до Чернівців — міста, в якому Кобилянська житиме до самої смерті. Для письменниці почався новий період життя. Із приїздом до Чернівців — «серця Буковинської України» — для неї відкривається новий світ, широкий і багатий для творчої праці. Тут Кобилянська входить у коло прогресивної інтелігенції, глибше знайомиться з українським літературним життям.

  • Через хворобливість матері та через молодших братів Ольги, які закінчували навчання, родина у 1891 р. переїжджає до Чернівців — міста, в якому Кобилянська житиме до самої смерті. Для письменниці почався новий період життя. Із приїздом до Чернівців — «серця Буковинської України» — для неї відкривається новий світ, широкий і багатий для творчої праці. Тут Кобилянська входить у коло прогресивної інтелігенції, глибше знайомиться з українським літературним життям.



У 1894 р. друкує в журналі «Зоря» повість «Людина» (присвячена Н. Кобринській — відомій у Галичині письменниці й громадській діячці, ініціаторові створення Товариства руських жінок, яке розгорнуло широкий феміністичний рух), робить прилюдну доповідь «Дещо про ідею жіночого руху»! опубліковану згодом у газетах, відкриває бібліотеку, навчає дітей грамоти,.

  • У 1894 р. друкує в журналі «Зоря» повість «Людина» (присвячена Н. Кобринській — відомій у Галичині письменниці й громадській діячці, ініціаторові створення Товариства руських жінок, яке розгорнуло широкий феміністичний рух), робить прилюдну доповідь «Дещо про ідею жіночого руху»! опубліковану згодом у газетах, відкриває бібліотеку, навчає дітей грамоти,.



Упродовж наступних років О. Кобилянська. активно пише повісті та оповідання «Він і вона» (1895), «Царівна» (1896) «Що я любив» (1896), а далі «Ніоба», «Некультурна», «Природа», (1898), «Земля», «У неділю рано зілля копала», «Через кладку», «За ситуаціями», «Апостол черні» та багато інших творів, в яких не тільки відтворила глибинні процеси соціального і суспільного буття, а й виробила модерну неоромантично-символістську стилістику з вражаючим імпресіоністичним розкриттям психічного стану людини.

  • Упродовж наступних років О. Кобилянська. активно пише повісті та оповідання «Він і вона» (1895), «Царівна» (1896) «Що я любив» (1896), а далі «Ніоба», «Некультурна», «Природа», (1898), «Земля», «У неділю рано зілля копала», «Через кладку», «За ситуаціями», «Апостол черні» та багато інших творів, в яких не тільки відтворила глибинні процеси соціального і суспільного буття, а й виробила модерну неоромантично-символістську стилістику з вражаючим імпресіоністичним розкриттям психічного стану людини.



У 1902р. письменниця написала соціально-психологічну повість «Земля». У 1903р. Ольга зібралася вдруге поїхати до Києва — на ювілей Миколи Лисенка. Та важко захворіла мати, і вона змушена була залишитися вдома. Тяжка праця по господарству, а також застуда викликали хворобу в самої О. Кобилянської. Наприкінці 1903 р. її розбив частковий параліч. І хоча лікування на німецьких та чеських курортах до певної міри знешкодили наслідки недуги, починаючи з 1903р. вона постійно хворіла, а коштів на систематичне лікування не вистачало.

  • У 1902р. письменниця написала соціально-психологічну повість «Земля». У 1903р. Ольга зібралася вдруге поїхати до Києва — на ювілей Миколи Лисенка. Та важко захворіла мати, і вона змушена була залишитися вдома. Тяжка праця по господарству, а також застуда викликали хворобу в самої О. Кобилянської. Наприкінці 1903 р. її розбив частковий параліч. І хоча лікування на німецьких та чеських курортах до певної міри знешкодили наслідки недуги, починаючи з 1903р. вона постійно хворіла, а коштів на систематичне лікування не вистачало.



У 1941 р. румунська воєнна жандармерія встановлює нагляд за О. Кобилянською, готуючи судову розправу над нею.

  • У 1941 р. румунська воєнна жандармерія встановлює нагляд за О. Кобилянською, готуючи судову розправу над нею.

  • О. Кобилянська померла 21 березня 1942р. Окупаційна влада заборонила публікувати некролог українською мовою та виголошувати промови над могилою.

  • У Чернівцях в будинку, де жила письменниця, у 1944 відкрито меморіальний музей, до 100-річного ювілею Кобилянеької її ім'я присвоєно Чернівецькому театрові, вулицям у містах Буковини. У 1973р. відкрито музей письменниці в с. Димка, де вона влітку відпочивала.



Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки “середньої верстви”, активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка. Ці думки виявилися в ранніх творах письменниці. У деяких з них, змальовуючи духовний світ своїх героїнь, письменниця робить наголос на їх пошуках особистого щастя.

  • Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки “середньої верстви”, активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка. Ці думки виявилися в ранніх творах письменниці. У деяких з них, змальовуючи духовний світ своїх героїнь, письменниця робить наголос на їх пошуках особистого щастя.



З верховіть Карпатських гір, з румунсько-українського пограниччя злинула буковинська орлиця, яка своїм проникливим зором охопила весь простір рідної землі, стала всеукраїнською письменницею. Творчість її — складова невідривна частка духовних цінностей нашого народу, а в кращих, найвищих своїх осягненнях — вагомий внесок у світову культуру.

  • З верховіть Карпатських гір, з румунсько-українського пограниччя злинула буковинська орлиця, яка своїм проникливим зором охопила весь простір рідної землі, стала всеукраїнською письменницею. Творчість її — складова невідривна частка духовних цінностей нашого народу, а в кращих, найвищих своїх осягненнях — вагомий внесок у світову культуру.



Меланхолійний вальс

  • Меланхолійний вальс

  • Земля

  • Людина

  • Слово зворушенного серця

  • Царівна (1895)

  • Ніоба (1905)

  • Через кладку

  • За ситуаціями (1913)

  • Гортенза

  • Доля чи воля

  • Битва

  • Фантазія-експромт

  • Некультурна

  • В неділю рано зілля копала

  • Юда

  • Лист засудженого вояка до своєї жінки

  • Назустріч долі




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка