Девіантна поведінка— поведінка індивіда або групи,яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм



Дата конвертації22.12.2016
Розмір444 b.



Девіантна поведінка— поведінка індивіда або групи,яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.

  • Девіантна поведінка— поведінка індивіда або групи,яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм.

  • Діти з девіантною поведінкою мають характерні особливості емоційної і вольової сфер. Це проявляється у вигляді: підвищеної тривожності, дефектності ціннісної системи (особливо в області цілей і сенсу життя),імпульсивності, агресії, роздратування, запальності,конфліктності. Така поведінка, що відхиляється відрізняє підлітків високою особистісною включеністю, заниженою критикою до скоєного проступку і можливістю його повторення. Крім відхилень в емоційно-вольовій сфері, в таких підлітків є проблеми в навчанні. Причинами цього можуть бути як педагогічна занедбаність з боку батьків і вчителів, пропуски занять з поважної причини і без неї, так і особливості розумового розвитку.



Важкий підліток нагадує їжака. Активно намагаючись допомогти йому, ви натикаєтеся на колючки.У відповідь на любов, пропозицію допомоги, сприяння ви можете зустріти закритість, опір, відторгнення, злобу. Щоб пройти цей шлях, слід запастися терпінням і вірою в успіх. Засудження і заборони в такій ситуації тільки озлоблюють підлітка. Потрібно пам’ятати головне: діти потребуютьдопомоги та підтримки, їм гостро не вистачає розуміння, тепла, турботи, їх мучить власна невизначеність,самотність.

  • Важкий підліток нагадує їжака. Активно намагаючись допомогти йому, ви натикаєтеся на колючки.У відповідь на любов, пропозицію допомоги, сприяння ви можете зустріти закритість, опір, відторгнення, злобу. Щоб пройти цей шлях, слід запастися терпінням і вірою в успіх. Засудження і заборони в такій ситуації тільки озлоблюють підлітка. Потрібно пам’ятати головне: діти потребуютьдопомоги та підтримки, їм гостро не вистачає розуміння, тепла, турботи, їх мучить власна невизначеність,самотність.



Кроки до встановлення відносин з

  • Кроки до встановлення відносин з

  • підлітками

  • 1крок. Усвідомити свої почуття по відношенню до підлітка: гнів,жалість, роздратування, образа, співчуття та ін. Якщо вами володіють гнів, розгубленість або інші негативні почуття, то слід насамперед заспокоїтися, привести себе в рівновагу. Для цього у кожного є набір прийомів (Наприклад, підліток порізав стенд, який ви довго оформляли). Запитайте себе, чого ви хочете досягти - покарати,”вилити” свій гнів або створити умови для зміни поведінки підлітка. Слід також відповісти на питання: Яке моє ставлення до підлітка? Причому слід оцінити ставлення до дитини, а не до здійсненого нею вчинку.

  • 2 крок. Прийняття асоціальної картини світу підлітка.Часто плутають довірче спілкування з постійними словесними впливами (позиція «над», на мові підлітка «вантажити»). У вас може бути відмінне від нього сприйняття світу, ставлення до закону і прав,але ви повинні прийняти його світ, якщо хочете взаєморозуміння.(Наприклад, я законослухняний громадянин, засуджую злодійство, але я можу зрозуміти жінку, яка вкрала хліб, щоб нагодувати трьох своїх дітей;

  • 3 крок. Пропозиція допомоги (підтримки). 



Психологічна підтримка

  • Психологічна підтримка

  • Перша і найголовніша умова успішної роботи: підліток повинен відчувати до себе в школі любов, інтерес і увагу вчителя. Без відносин, заснованих на любові і прийняття, неможливо встановлення довіри підлітка до психолога. Підліток повинен відчувати себе прийнятим.

  • Найбільша трудність - це зміна ставлення до підлітка. Адже якщо дорослий бачить в неблагополучному підлітку злочинця, це миттєво передається і стає серйозним бар’єром для його адаптації. Підійшов до вас підліток, загляньте в його світ, подивіться, чим він живе. Що він відчуває, про що переживає, що ховається під маскою байдужості та агресивності .

  • Важливо за підлітком залишати право вибору і відповідальність заприйняте рішення. Виникає такий образ руки, простягнутої людині, що потрапила в яму. Людина має право вибрати: взятися за цю руку і прийняти допомогу або розраховувати на свої сили і, можливо, загинути. Не можна плутати жалість або помилкову підтримку («Вона нещасна дитина, що ви від неї хочете») з істинним розвитком душі і

  • особистості важкої дитини.

  • Мудрий психолог дозволяє підлітку

  • побачити кращу частину свого «Я»,

  • сильні сторони, які допомагають

  • долати труднощі.



Правила при роботі з учнями, що мають девіантну поведінку

  • Правила при роботі з учнями, що мають девіантну поведінку

  • Правило позитивного настрою.

  • Будь-яку взаємодію слід починати з себе, особливо якщо вона пов’язана з прагненням змінити іншу людину. Шлях по зміні поведінки, що відхиляється від норми може виявитися тривалим і напруженим.

  • Правило довірливості взаємодії.

  • Контакт між дитиною і дорослим подібний мосту, який з’єднує дві сторони одного потоку. Немає моста - немає зв’язку, немає шляху від дорослого до дитини і навпаки.

  • Правило суб’єктивності взаємодії.

  • Допомогти дитині можна лише в тому випадку, коли вона буде не об’єктом впливу, суб’єктом власного життя. Наше завдання - саме навчити дитину плавати, відправляючи її в життєве плавання, а не сформувати її залежність від себе. Перше, що необхідно домогтися при зміні девіантної поведінки, - зробити дитину зацікавленим союзником всіх позитивних змін Правило причинності.

  • Розібратися з причинами відхилень. Конкретна поведінка - це завжди наслідок чогось. Навіть якщо вона мала ситуативні передумови і не була свідомо мотивованою, слід звернутися до пошуків.



Правило послідовності у взаємовідносинах.

  • Правило послідовності у взаємовідносинах.

  • Навряд чи вдасться досягти бажаного результату, якщо міняти свою позицію або слова;

  • Правило позитивної взаємодії.

  • Це правило припускає:

  • 1. постановку позитивної мети, що враховує інтереси, права і можливості дитини. Формулювання мети буде позитивною в тому випадку, коли вона містить вказівку на позитивний результат;

  • 2. опору на позитивні якості і ресурси, відновлення позитивного самовідчуття. Порушення поведінки дитиною незалежно від того, якими причинами вони обумовлені, призводять в результаті критики і інших негативних реакцій з боку дорослого до негативної самооцінки. У цьому випадку девіації будуть просто притягатися, щоб довести свою правоту. У зв’язку з цим досить важливо разом з дитиною виявити її достоїнства і ресурси для позитивних змін.

  • 3. заохочення позитивних змін.

  • Правило привабливої альтернативи.

  • Робота по зміні поведінки повинна супроводжуватися виробленням і ​ закріпленням привабливої альтернативи. Важливо, щоб дитина не просто усвідомила негативність виниклої девіації, а й виробила форми альтернативної поведінки;



Правило розумного компромісу.

  • Правило розумного компромісу.

  • Домагаючись змін у поведінці потрібно прагнути до розумного компромісу;

  • Правило гнучкості.

  • Використовувати різні форми, способи та стратегії роботи в залежності від конкретного випадку;

  • Правило індивідуального підходу.

  • Будь-яка міра допомоги буде настільки ефективною, наскільки вона враховує унікальність і неповторність дитини;

  • Правило системності.

  • При наданні психологічної допомоги ефективна не тільки пряма підтримка, але і робота по створенню виховуючого середовища;

  • Правило превентивності.

  • Легше попередити, ніж виправити. Кращим способом попередження є надання допомоги у реалізації основних потреб дитини: уваги, безпеки, любові, самоповаги - адже саме їх втрата призводить до порушення поведінки.



Психолог повинен уміти піклуватися про себе, надавати підтримку і собі: якщо мені добре, то й іншим буде добре. Позитивний настрій, віра в результат, власна впевненість допомагає «міцно стояти в житті на ногах і не дає впасти іншому».

  • Психолог повинен уміти піклуватися про себе, надавати підтримку і собі: якщо мені добре, то й іншим буде добре. Позитивний настрій, віра в результат, власна впевненість допомагає «міцно стояти в житті на ногах і не дає впасти іншому».

  • Відомий афоризм: «Щасливу людину може виховати тільки щаслива людина». А можна сказати й так:

  • «Успіх школяреві створює психолог, який сам переживає радість успіху».




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка