Діагностування, Діагностування



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.


Діагностування,

  • Діагностування,

  • моделювання,

  • планування, проектування,

  • конструювання

  • в методичній роботі навчального закладу


  • Non progredi est regredi

  • Не йти вперед означає йти назад



Діагностування в методичній роботі навчального закладу

  • «Метод діагностування — стверджує Ю. Конаржевський, — це система правил і операцій, необхідних для вивчення педагогічного процесу й управління ним, а також причин, які впливають на його кінцеві результати».



Діагностування має реалізувати три групи завдань — пізнавальні, конструктивно-організаційні та виховні



Пізнавальні завдання — це вивчення досвіду роботи педагогічної діяльності, вивчення позитивних тенденцій у її розвитку, причин низької результативності, шляхів її подолання.



Конструктивно-організаційні завдання полягають у розробці єдиних педагогічних вимог до організації методичної роботи як цілеспрямованої системи, до прогнозування кінцевого результату.



Виховні завдання полягають у стимулюванні творчої активності кожного члена педагогічного колективу на основі об'єктивного і справедливого оцінювання його роботи, заохочення успіхів та ініціативи.



Головними об'єктами діагностування мають бути:

  • заняття в різноманітних формах методичної роботи (лекції, семінари, практикуми, круглі столи, дискусії тощо);

  • відкриті уроки, позакласні заходи в системі методичної роботи;

  • уроки і позакласні заходи педпрацівників у процесі вивчення стану викладання навчальних предметів.



Основні завдання діагностування:

  • вивчення й аналіз рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально-виробничого процесу кадрами з відповідною базовою освітою;

  • вивчення й аналіз стану викладання предметів і професійно-практичної підготовки за навчальним планом;

  • вивчення й аналіз стану організації і ефективності навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах;

  • вивчення й аналіз рівня знань, умінь і навичок учнів відповідно до державних стандартів;

  • вивчення й аналіз ефективності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.



Характеристика основних методів діагностування



Педагогічне спостереження.

  • Щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогічним, воно має відповідати таким вимогам:

  • а) цілеспрямованості (що спостерігати, що фіксувати);

  • б) об’єктивності (фіксувати не свої припущення, а об’єктивну типову інформацію);

  • в) системності та систематичності;

  • г) упорядкованості та простоті фіксації необхідних результатів.



Анкетування

  • За допомогою анкетування можна одержати емпіричний матеріал про педагогів. Будь-яка анкета складається за певними правилами системи запитань, кожне з яких логічно зв’язано з метою дослідження (діагностування).



Бесіда метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з вчителем. Може проводитись як у вільній, так і регламентованій формі.

  • Бесіда – метод одержання інформації досить широкого діапазону в процесі безпосереднього спілкування з вчителем. Може проводитись як у вільній, так і регламентованій формі.

  • Чітка постановка мети бесіди та завчасна підготовка запитань допомагає її найбільш цілеспрямувати і здобути необхідну інформацію.



Рейтингова система оцінювання професіоналізму педагога (шляхом збору суджень експертів) вимагає:

  • а) зручної системи оцінювання, відповідності шкал (оцінні шкали);

  • б) порівняння окремих показників один з одним (шкала ранжування).



Незалежні характеристики (метод отримання інформації). За його допомогою можна дістати загальну оцінку професіоналізму педагогічного працівника. Вимоги до методу: чіткість, усвідомлення завдань, анонімність, мінімум витрат часу, варіативність.



Тестування (як метод) – це фактично усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими контрольними запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів професійної компетентності педагогічних працівників.



У процесі діагностування професійної компетентності (за К.М. Старченко) доцільним є використання трьох груп методів.

  • 1. Інформаційно-констатуючі: педагогічне спостереження, бесіди та інтерв’ю, анкетування, ранжування;

  • 2. Оцінюючі (рейтингові): експертна оцінка, незалежні характеристики, самооцінка; (кваліметрія – сайт Кривоозерського ПАЛ)

  • 3. Продуктивні: педагогічний аналіз результатів професійної діяльності, тестування. (Мотивація навчальної діяльності – сайт Кривоозерського ПАЛ)



Моделювання в методичній роботі навчального закладу



Структурно-функціональна модель професійної діяльності методистів ПТНЗ у сучасних умовах



Визнання провідної ролі науки в методичній діяльності навчального закладу.

  • Саме наука формує та визначає навчальний процес, сприяючи підвищенню якості підготовки кваліфікованих робітників. Однак науково-методична діяльність педагогічних працівників ПТНЗ має переважно прикладний характер, не претендуючи на високий ступінь науковості. Наука лежить в основі професійної діяльності як викладача ПТНЗ, так і методиста навчального закладу.



Відкритість науково-методичної роботи до інновацій.

  • Відомо, що сучасний світ розвивається швидкими темпами, потоки інформації змінюються безперервно; зокрема це стосується й інновацій у науковій та навчальній сферах. Провідним завданням методичної служби, таким чином, є обмін інформацією із зовнішнім середовищем (з іншими навчальними закладами, профільними науковими установами та дослідно-експериментальними лабораторіями).



Гуманізація науково-методичної роботи.

  • Гуманізація науково-методичної роботи виявляється і в трансформації відносин між методистами та викладачами. Методист не повинен бути лише контролюючою системою: взаємодія між методистом і педагогом має базуватися на партнерстві та взаємодії, що передбачає надання якісного методичних консультацій викладачам та майстрам в/н. Ознакою нових відносин у цій сфері є використання різноманітних демократичних форм методичної роботи — консультацій, дискусій, які дозволяють відстоювати власні позиції, формувати професійний досвід у результаті конфлікту або спільного обговорення, а також власний приклад (проведення методистом відкритих уроків, навчально-виховних заходів).



Системність методичної роботи.

  • Традиційно під системністю в освіті розуміють єдність мети, завдань, методів і форм роботи з педагогічним колективом. Проте на сучасному етапі спостерігається зміна розуміння поняття системності, що передбачає побудову найбільш оптимальної та дієвої моделі методичної роботи, яка відповідала б потребам саме даного навчального закладу.



Варіативність та багаторівневість методичної роботи.

  • Ця тенденція висвітлює різний професійний потенціал педагогічних працівників, а також стратегію розвитку ПТНЗ. Тобто зміст методичної роботи може варіюватися від роботи над методичними доповідями, повідомленнями до високого рівня науково-дослідної діяльності кожного педагога. Один навчальний заклад працює як експериментальний, іншому ж достатньо традиційної побудови методичної роботи.



Моніторинг методичної роботи.

  • Завдання моніторингу педагогічної діяльності у ПТНЗ є одним із найбільш важливих у методичній роботі, дозволяючи уявити чітку картину професійної майстерності всього педагогічного колективу, запитів і проблем кожного з них. Вичерпне уявлення про рівень педагогічної діяльності викладачів є основою успішного планування методичної роботи, ліквідації саме тих професійних недоліків, які є у педагогічних працівників.





У ПТНЗ передбачено такі основні колективні форми методичної роботи:

  • педагогічна рада;

  • масові та групові форми роботи;

  • методичні комісії.



У свою чергу, масові та групові форми роботи передбачають діяльність:

  • науково-методичної ради;

  • педагогічних читань; інструктивно-методичних нарад;

  • школи молодого майстра;

  • школи молодого викладача;

  • творчих лабораторій;

  • творчих груп з експериментальних досліджень;

  • науково-практичних конференцій.





Складові наведеної структурно-функціональної моделі охоплюють усі основні напрями методичної роботи у навчальному закладі, забезпечуючи ефективне виконання таких важливих задач, як:

  • моніторинг професійної та навчальної діяльності, здійснюваної у ПТНЗ;

  • організація процесу підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

  • контроль якості професійної діяльності викладачів ПТНЗ;

  • залучення інноваційного досвіду педагогічної та організаційної діяльності в освітній сфері;

  • партнерська взаємодія методистів із педагогічними працівниками з метою покращення умов та якості їхньої професійної діяльності тощо.



Методична робота — це система взаємопов'язаних заходів, які направлені на розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників, їхньої професійної майстерності, і в кінцевому результаті — на підвищення якості професійної освіти випускників освітніх установ відповідно до потреб ринку праці.

  • Методична робота — це система взаємопов'язаних заходів, які направлені на розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників, їхньої професійної майстерності, і в кінцевому результаті — на підвищення якості професійної освіти випускників освітніх установ відповідно до потреб ринку праці.



Пропонована

  • Пропонована

  • структурно-функціональна модель системи методичної служби ПТНЗ вимагає підготовки методистів,

  • що володіють спеціальними професійними знаннями,

  • уміннями і навичками,

  • здатних реалізовувати поставлені перед ними різнобічні завдання,

  • грамотно організовуючи весь навчальний процес у навчальному закладі.



Модуль № 1 Становлення молодого викладача та майстра в/н

  • школа молодого викладача та майстра в/н;

  • робота в методичних комісіях;

  • фестиваль «Ініціатива і творчість молодих»;

  • тематичні семінари;

  • методичні сесії;

  • конкурс «Шукаємо молоді педагогічні таланти»;

  • декада молодого викладача та майстра в/н.



Модуль № 2 Спеціалісти ІІ та І кваліфікаційних категорій, майстри в/н, які мають 11-12 т.р.

  • семінари;

  • педагогічні університети;

  • інструктивно – методичні наради;

  • методичні калейдоскопи;

  • методичні сесії;

  • консиліуми;

  • круглі столи.



Модуль № 3 Спеціалісти вищої кваліфікаційної категорії, майстри в/н, які мають педагогічні звання «майстер в/н І категорії», «майстер в/н ІІ категорії»,

  • школи перспективного педагогічного досвіду;

  • школи методичної майстерності;

  • майстер – класи;

  • авторські семінари;

  • творчі спілки;

  • творчі групи;

  • тематичні читання;

  • центри інноваційної діяльності, електронні бази інновацій.



У перспективі методична робота у ПТНЗ має стати провідним чинником та джерелом безперервного розвитку, саморозвитку і підвищення професійної кваліфікації педагогів. Вирішувати ці питання необхідно оперативно і з максимальним ступенем продуктивності, оскільки саме від цього залежить рішення іншого принципово важливого питання: чи перейде навчальний заклад на якісно новий рівень власного розвитку у зв'язку з динамічними умовами становлення нових орієнтирів освітнього процесу в цілому.

  • У перспективі методична робота у ПТНЗ має стати провідним чинником та джерелом безперервного розвитку, саморозвитку і підвищення професійної кваліфікації педагогів. Вирішувати ці питання необхідно оперативно і з максимальним ступенем продуктивності, оскільки саме від цього залежить рішення іншого принципово важливого питання: чи перейде навчальний заклад на якісно новий рівень власного розвитку у зв'язку з динамічними умовами становлення нових орієнтирів освітнього процесу в цілому.



Планування в методичній роботі навчального закладу



Розробка плану методичної роботи — це один із важливих аспектів у діяльності навчального закладу.

  • Є. М. Павлютенков і В. В. Крижко визначають поняття плану як:

  • проект методичної роботи навчального закладу , один із видів управлінського рішення;

  • систему скоординованих рішень, які зумовлюють основні напрями методичної роботи;

  • порядок дій для досягнення певної мети.



За визначенням Ю. А. Конаржевського, «уміти планувати методичну роботу навчального закладу та працювати за планом — це означає здійснювати наукову організацію праці педагогічного колективу, яка потребує, щоб замість «може» був точний розрахунок; замість «абияк» розгорнутий план роботи, замість «якось» — точні календарні терміни».

  • За визначенням Ю. А. Конаржевського, «уміти планувати методичну роботу навчального закладу та працювати за планом — це означає здійснювати наукову організацію праці педагогічного колективу, яка потребує, щоб замість «може» був точний розрахунок; замість «абияк» розгорнутий план роботи, замість «якось» — точні календарні терміни».



Визначаючи поняття «план» і «планування», необхідно орієнтуватися на те, що план методичної роботи — це проект діяльності навчального закладу; система скоординованих рішень; порядок дій для досягнення певної мети; планування — це обґрунтований вибір мети; визначення політики; розробка заходів; методи досягнення мети.

  • Визначаючи поняття «план» і «планування», необхідно орієнтуватися на те, що план методичної роботи — це проект діяльності навчального закладу; система скоординованих рішень; порядок дій для досягнення певної мети; планування — це обґрунтований вибір мети; визначення політики; розробка заходів; методи досягнення мети.



У плануванні методичної роботи сучасного навчального закладу простежуються нові тенденції: перехід від централізованого та адміністративного планування до децентралізованого і демократичного; планування роботи в режимі розвитку та інновацій; орієнтація планування на потреби внутрішнього та зовнішнього середовища.

  • У плануванні методичної роботи сучасного навчального закладу простежуються нові тенденції: перехід від централізованого та адміністративного планування до децентралізованого і демократичного; планування роботи в режимі розвитку та інновацій; орієнтація планування на потреби внутрішнього та зовнішнього середовища.





Основні принципи планування:

  • Основні принципи планування:

  • принцип постановки мети і завдань — визначення мети діяльності методичної роботи, передбачення кінцевого результату;

  • науковості — врахування вимог суспільства до освіти, впровадження наукових досягнень у педагогічну діяльність колективу;

  • конкретності -— планування конкретної роботи;

  • послідовності — врахування результатів роботи за попередні роки;

  • демократизму — залучення до розробки й реалізації плану методичної роботи, як можна більшої кількості педпрацівників;

  • диференціації — визначення найбільш актуальних проблем у діяльності, виокремлення головних найсуттєвіших завдань;

  • педагогічної доцільностіврахування соціального замовлення на особистість як члена суспільства;

  • об'єктивності — планування методичної роботи на даних діагностики, анкетування та моніторингу;

  • координації — узгодження всіх видів планування окремих методичних підрозділів навчального закладу з метою забезпечення єдності дій колективу.



Усі принципи планування об'єднуються у такі групи:

  • методологічні (є загальними принципами управління й становлять науково-теоретичну основу побудови системи, структури, змісту, функцій, методів планування);

  • технологічні (визначають вимоги до реалізації планування роботи, методику, послідовність, засоби організації підготовки планів діяльності різних методичних підрозділів);

  • соціально-психологічні (спрямовані на мобілізацію та активізацію творчого потенціалу педагогічного колективу, його згуртування, створення сприятливого психологічного клімату серед працівників навчального закладу і учнів).



Методологічні принципи планування роботи:

  • цілеспрямованість та підпорядкованість змісту планів меті й завданням роботи;

  • ієрархічна узгодженість та взаємообумовленість;

  • реальність виконання;

  • конкретність;

  • інформаційна достатність;

  • передбачуваність;

  • зворотний зв'язок про стан виконання запланованого;

  • функціонально-логічна структуризація;

  • системність на всіх рівнях.



Технологічні принципи:

  • мінімізація кількості планів;

  • оптимізація їх складання;

  • комплексність і пропорційність;

  • циклічність;

  • безперервність поточного планування й корекція;

  • субординаційна послідовність;

  • додаткові умови.



Проектування в методичній роботі навчального закладу



При проектуванні структури методичної роботи варто пам’ятати слова В.О.Сухомлинського: “Сила педагогічного колективу – в колективній думці, в обговоренні, у народженні і втіленні задумів.” тобто проектування системи методичної роботи має бути творчою справою всього колективу.



Педагогічне проектування — складна багатоступінчаста діяльність, що передбачає здійснення низки логічно послідовних дій, які допоможуть наблизити розробку передбачуваних завдань від загальної ідеї до точно описаних конкретних кроків. Прийнято вважати, що педагогічне проектування складається з трьох взаємозумовлених етапів: моделювання, проектування та конструювання.

  • Педагогічне проектування — складна багатоступінчаста діяльність, що передбачає здійснення низки логічно послідовних дій, які допоможуть наблизити розробку передбачуваних завдань від загальної ідеї до точно описаних конкретних кроків. Прийнято вважати, що педагогічне проектування складається з трьох взаємозумовлених етапів: моделювання, проектування та конструювання.



Перший етап створення моделі пов’язаний з формуванням мети (загальної ідеї) створення певної системи, процесу чи ситуацій і основні шляхи їх досягнення. Другий етап (створення проекту) передбачає подальшу розробку побудованої моделі й доведення її до рівня практичного використання. На третьому етапі (створення конструкта) відбувається деталізація розробленого проекту, яка наближає його до використання в конкретних умовах реальними учасниками навчального процесу.

  • Перший етап створення моделі пов’язаний з формуванням мети (загальної ідеї) створення певної системи, процесу чи ситуацій і основні шляхи їх досягнення. Другий етап (створення проекту) передбачає подальшу розробку побудованої моделі й доведення її до рівня практичного використання. На третьому етапі (створення конструкта) відбувається деталізація розробленого проекту, яка наближає його до використання в конкретних умовах реальними учасниками навчального процесу.



Іншими словами, методичне проектування реалізується через створення різноманітних документів, в яких описується з різним ступенем точності побудова й дія педагогічних систем, процесів або ситуацій.

  • Іншими словами, методичне проектування реалізується через створення різноманітних документів, в яких описується з різним ступенем точності побудова й дія педагогічних систем, процесів або ситуацій.



С.І. Самигін, аналізуючи феномен методичного проектування, характеризує два головних принципи, на яких воно базується: принцип людських пріоритетів — орієнтація на учасника процесу або ситуації та принцип саморозвитку проектувальних систем, процесів чи ситуацій, що означає створення їх динамічними, здатними до змін, перебудови, ускладнення або спрощення.

  • С.І. Самигін, аналізуючи феномен методичного проектування, характеризує два головних принципи, на яких воно базується: принцип людських пріоритетів — орієнтація на учасника процесу або ситуації та принцип саморозвитку проектувальних систем, процесів чи ситуацій, що означає створення їх динамічними, здатними до змін, перебудови, ускладнення або спрощення.



Конструювання в методичній роботі навчального закладу



Етапи методичного моделювання



І. Стратегічний (актуалізація знань про педагогічний об’єкт, модель якого мають побудувати).

  • Входження у процес і вибір методологічних засад для моделювання.

  • Виявлення та якісний опис найважливіших характеристик об’єкта, його властивостей, компонентів, структурних вузлів, головних чинників, що можуть вплинути на результати розв’язання проблеми або на наслідки самого процесу.

  • Об’єднання чинників за загальними ознаками й встановлення кількісних співвідношень між елементами процесу.

  • Постановка завдань моделювання.

  • Проектування моделі.



ІІ. Практичний (побудова моделі)

  • Побудова нового об’єкта (моделі) й перевірка його відповідності оригіналу (через синтез певних аспектів з урахуванням основних ознак оригіналу так, щоб модель зберігала його первинні характеристики).

  • Вивчення моделі та її здатності сприяти досягненню мети дослідження, отримання нової додаткової інформації.

  • Конструювання моделі з уточненням залежності між основними елементами досліджуваного об’єкта, визначення параметрів і критеріїв оцінювання змін цих параметрів.

  • Вибір методик для вимірів,виявлення умов і чинників що впливають на ефективність функціонування моделі.

  • Дослідження валідності моделі в розв’язанні поставлених завдань.



ІІІ. Рефлексивний (змістова інтерпретація результатів, отриманих за допомогою моделі)

  • Висновки теоретичних співвідношень та аналітичних уявлень і залежностей.

  • Оцінювання параметрів моделі та її оптимізація.

  • Отримання численних прогнозів.

  • Добір моделі та прийняття рішення щодо її впровадження.

  • Змістова інтерпретація результатів моделювання.



Висновки



Проблема пошуку резервів методичної роботи у підвищенні рівня професіоналізму педагогів ліцею передбачає посилення креативної спрямованості змісту, форм, методів і засобів як системи реалізації інтерактивних функцій креативного плану:

  • Проблема пошуку резервів методичної роботи у підвищенні рівня професіоналізму педагогів ліцею передбачає посилення креативної спрямованості змісту, форм, методів і засобів як системи реалізації інтерактивних функцій креативного плану:

  • маркетингову;

  • мотиваційно-цільову;

  • адаптаційно-фахового розвитку;

  • інноваційного розвитку;

  • регулятивно-корекційна.



Креативна спрямованість методичної роботи забезпечує умови для педагогічної творчості і дослідницького пошуку педагогів. Педагоги здобувають досвід написання аналітичних записок, складання проектів і авторських програм, виконання технічних завдань на дослідження або методичні розробки. Беручи активну участь у різноманітних формах науково-методичної роботи, педагоги ліцею оволодівають методикою науково-педагогічного дослідження, основами педагогічної інноватики, інноваційними технологіями. На цій основі удосконалюються якості особистості, виступаючи показниками педагогічного професіоналізму.

  • Креативна спрямованість методичної роботи забезпечує умови для педагогічної творчості і дослідницького пошуку педагогів. Педагоги здобувають досвід написання аналітичних записок, складання проектів і авторських програм, виконання технічних завдань на дослідження або методичні розробки. Беручи активну участь у різноманітних формах науково-методичної роботи, педагоги ліцею оволодівають методикою науково-педагогічного дослідження, основами педагогічної інноватики, інноваційними технологіями. На цій основі удосконалюються якості особистості, виступаючи показниками педагогічного професіоналізму.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка