Дидактико – методична система розвитку дитячої творчості



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.


Дидактико – методична система розвитку дитячої творчості




В процесі експериментальної роботи повинно відбутися

  • В процесі експериментальної роботи повинно відбутися

  • Оволодіння вчителем технологічними прийомами створення завдань розвивального характеру.

  • Оволодіння вчителем методикою роботи над завданнями з логічним навантаженням





Актуальність дослідження

  • Виховання учня – діяча, спроможного створювати матеріальні і духовні цінності, змінювати на краще суспільне життя і себе, аналізувати і оцінювати наслідки цих змін, доводити цінність власних думок.







Завдання дослідження:

  • взяти участь у розробці змісту та структури творчої особистості, готовності вчителів до розвитку дитячої творчості;

  • взяти участь у розробці та експериментальній перевірці технології побудови навчання як цілісного творчого процесу;

  • впровадження у НВП початкової школи та 5 класу курсу «Логіка»;

  • впровадеждення у зміст дисциплін гуманітарного та природничо – математичного циклів завдань, спрямованих на розвиток поняттєвого мислення, завдань з логічним навантаженням, комбінованого характеру.













взаємодія вчителя та учня - це проблемно – пошуковий діалог;

  • взаємодія вчителя та учня - це проблемно – пошуковий діалог;

  • навчання – це ділова гра з елементами змагання, театрального дійства;

  • протягом уроку необхідна зміна видів діяльності;

  • невід’ємна складова уроку - інтерактивні технології, робота в групах, парах, використання евристичних методів навчання (взаємонавчання, взаємодопомога у підсистемах «учитель - клас», «учитель - учень», «учень - учень», «учень - клас»);

  • в структуру уроку введено самостійне визначення учнями теми, мети, планування діяльності, рефлексивні (!) вправи, створення ситуації вибору;

  • при визначенні теми і мети уроку – створення ефекту здивування, захоплення, сумніву, недовіри тощо;

  • створення ситуації успіху;



інтерактивні;

  • інтерактивні;

  • проблемно – пошуковий діалог;

  • метод ключових евристичних запитань (інформація не подається учням у готовому вигляді, а відкривається за допомогою запитань де?, коли?, чому?, як? тощо);

  • метод образного бачення – емоційно – образне дослідження об’єкта, представлення результатів мисленнєвої діяльності у вигляді малюнків, символів, піктограм тощо;

  • «мозкова атака»;

  • метод інверсії (обернення) – це процес знаходження різноманітних напрямків (ідей, варіантів) щодо розв’язання одного, чітко окресленого завдання



метод емпатії (особистої аналогії) – впроваджується у процесі інсценізації, драматизації, змагання, театрального дійства;

  • метод емпатії (особистої аналогії) – впроваджується у процесі інсценізації, драматизації, змагання, театрального дійства;

  • метод інциденту – застосовується під час розв’язання завдань, в яких важлива робота кожного учня для перемоги команди, цей метод сприятиме виробленню адекватних методів поведінки у стресових ситуаціях: у момент дефіциту інформації, часу тощо; сприятиме розвитку швидкого мислення, подоланню інерції психічних процесів;

  • навчальна гра;

  • метод синектики (синтез кількох чи всіх вищевказаних методів, частіше це розв’язання різними способами завдань, пов’язаних однією сюжетною лінією.);

  • Технологія роботи в групах:



Метод евристичних запитань

  • інформація не подається у готовому вигляді, а «відкривається» учнями самостійно у пошуковій діяльності та усвідомлюється під час відповіді на евристичні питання де?, чому?, коли?, як?



Метод інверсії

  • (створення уявних образів на основі прочитаних текстів, уявлення наслідків, подій, явищ, які б змогли спонукати до чогось або відбутися з певних умов).



Метод образного бачення

  • передбачає так зване емоційно – образне дослідження об’єкта, створення на підставі прочитаного своїх символів, знаків, образів, за допомогою яких можна потім відтворити певну інформацію.



Історичний роман



класифікаційний огляд – (для впорядкування ідей, що виникли в результаті «мозкової атаки»);

  • класифікаційний огляд – (для впорядкування ідей, що виникли в результаті «мозкової атаки»);

  • сенкан – (для узагальнення інформації, спонукання учня розмірковувати над темою);

  • кубування – (на стадії актуалізації знань або рефлексії для більш міцного засвоєння матеріалу);

  • гронування (асоціативний кущ) – (для стимулювання мислення учнів про зв’язки між окремими поняттями – на етапі актуалізації знань, пояснення нового матеріалу, закріплення, перевірки домашнього завдання);

  • діаграма Венна – (синтез інформації: пошук спільної площини для всіх виділених учителем кіл);

  • порушена послідовність – (для встановлення логічних зв’язків, перевірки знання тексту тощо);

  • кутки - (спрямований на формування власної точки зору й уміння її відстоювати);

  • знаємо – хочемо дізнатись, дізналися – (форма активізації навчання, використовується в структурі всього уроку);



взаємне навчання – (створює умови для рольової гри «учень - вчитель», для організації ефективної групової роботи);

  • взаємне навчання – (створює умови для рольової гри «учень - вчитель», для організації ефективної групової роботи);

  • сітка Ельвермана – (допомагає вчителеві організувати дискусію, а учням – розібратися у питаннях, які розглядаються (прийом ТАК- НІ);

  • джигсоу – (спрямований на формування вмінь спільно досягати результатів, якщо виникають певні труднощі);

  • передбачення – (формує вміння робити передбачення, наприклад, за назвою тексту);

  • збережіть останнє слово за мною – (стимулювання міркувань та роздумів після прочитаного тексту);

  • система «Поміч» - (використання системи знаків із конкретним логічним наповненням при первинному знайомстві з текстом);

  • вільне письмо – (допомагає розглянути всі можливі думки учнів у комплексі через записування їх без зупинки);

  • щоденник подвійних нотаток – (допомагає учням встановити зв’язки між виучуваним матеріалом і власним досвідом);

  • карусель – (використовується для виведення підсумків зробленого або зрозумілого на уроці учнем або групою учнів);

  • читаємо та запитуємо – (формує вміння формулювати запитання та знаходити на них відповіді у тексті);

  • запитання до автора – (для глибшого розуміння тексту, активізації процесу читання).



спрямовані на розвиток фантазії та уяви: «Уяви себе…», «Уяви собі…», «Що було б, якби…»;

  • спрямовані на розвиток фантазії та уяви: «Уяви себе…», «Уяви собі…», «Що було б, якби…»;

  • спрямовані на формування самостійної думки: аналіз поняття, оцінка висновків, пере формулювання думки, інтерпретація поняття, помилка однокласника;

  • спрямовані на формування вмінь відстоювати власну думку: доведи думку, переконай учителя, як правильно?;

  • спрямовані на формування вмінь оцінювати результати роботи: оціни себе, рецензування тексту;

  • передбачають формування пошукової спрямованості мислення: вигадай сюжет, здивуй клас, зроби відкриття;

  • спрямовані на формування вміння брати участь у конструктивному діалозі: завдання для однокласника; допоможи вирішити.



Поняттєве мислення

  • Види діяльності, які забезпечують розвиток мислення:



  • структурування знань: встановлення найближчих зв'язків між поняттями, реченнями, ключовими словами тощо, у процесі яких визначається структура знань;

  • систематизація знань: встановлення віддалених зв'язків між поняттями, реченнями тощо, в процесі яких вони організуються в певну систему;

  • конкретизація знань: практичне застосування знань у ситуаціях, пов'язаних з переходом від абстрактного до конкретного;



  • варіювання знаннями: зміни неістотних ознак понять, їх властивостей, фактів тощо при постійних істотних;

  • доведення: логічне розмірковування,формулювання висновків,поступове спрощування теоретичного або практичного виразу з метою отримання наперед відомого його виду;

  • пояснення: акцентування думки на найважливіших моментах (зв'язках) під час вивчення навчального матеріалу;

  • класифікація: розподіл понять на взаємопов'язані класи за істотними ознаками;



  • аналіз: виокремлення ознак, властивостей, відношень понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей;

  • синтез: поєднання, складання частин (дія, зворотня аналізу);

  • порівняння: виділення окремих ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей;

  • абстрагування: виділення істотних ознак понять відкиданням неістотних;

  • узагальнення: виокремлення ознак, властивостей, істотних для кількох понять
























База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка