Джерелом інфекції хворі дикі тварини або носії лептоспір (щури, миші, їжаки), свійські тварини (свині, велика рогата худоба, собаки), а також промислові тварини



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



гостре інфекційне захворювання, зооноз, спричинене різними типами лептоспір, що супроводжується гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, жовтяницею, часто - геморагічним синдромом, ураженням нирок, печінки, кровоносних капілярів, нервової системи.

  • гостре інфекційне захворювання, зооноз, спричинене різними типами лептоспір, що супроводжується гарячкою, симптомами загальної інтоксикації, жовтяницею, часто - геморагічним синдромом, ураженням нирок, печінки, кровоносних капілярів, нервової системи.



Збудник хвороби належить до роду Leptospira, родини Spirochaetaceae. Відомо понад 200 патогенних сероварів лептоспір, об'єднаних у 23 серологічні групи) і 60 сапрофітних. В Україні найчастіше захворювання людей викликають

  • Збудник хвороби належить до роду Leptospira, родини Spirochaetaceae. Відомо понад 200 патогенних сероварів лептоспір, об'єднаних у 23 серологічні групи) і 60 сапрофітних. В Україні найчастіше захворювання людей викликають

  • L. icterohaemorrhagiae,

  • L. grippotyphosa,

  • pomona,

  • L. tarassovi,

  • canicola,

  • L. hebdomadis.





Джерелом інфекції - хворі дикі тварини або носії лептоспір (щури, миші, їжаки), свійські тварини (свині, велика рогата худоба, собаки), а також промислові тварини (лисиці, норки, песці).

  • Джерелом інфекції - хворі дикі тварини або носії лептоспір (щури, миші, їжаки), свійські тварини (свині, велика рогата худоба, собаки), а також промислові тварини (лисиці, норки, песці).

  • Лептоспіри потрапляють у зовнішнє середовище з інфікованою сечею.

  • Існує кілька шляхів зараження людей: водний - займає провідне місце, може призвести до масових спалахів хвороби. Харчовий, особливо, у людей, які доглядають за тваринами, коли не дотримуються гігієнічних правил при вживанні їжі. Лептоспіри також можуть проникнути в організм людини через слизові оболонки, уражену шкіру.

  • Людина, як джерело інфекції суттєвого значення немає.

  • Сезонність: для епідемічних спалахів характерна тепла пора року, спорадичні випадки зустрічаються щорічно. Сприйнятливість до лептоспірозу загальна. Після перенесеної хвороби залишається стійкий типоспецифічний імунітет.

























Джерелом збудника інфекції є домашні тварини, головним чином, травоїдні та дикі (олені), у яких хвороба перебігає у вигляді генералізованої форми.

  • Джерелом збудника інфекції є домашні тварини, головним чином, травоїдні та дикі (олені), у яких хвороба перебігає у вигляді генералізованої форми.





















гостра вірусна хвороба, що виникає після укусу чи ослинення зараженою твариною і характеризується розвитком смертельного енцефаліту.

  • гостра вірусна хвороба, що виникає після укусу чи ослинення зараженою твариною і характеризується розвитком смертельного енцефаліту.





дикий (вуличний);

  • дикий (вуличний);

  • фіксований (лабораторний).



циркулює в природі;

  • циркулює в природі;

  • заразний усім при парентеральному шляху передачі;

  • викликає смертельний енцефаліт;

  • інкубаційний період 12-28 діб при субдуральному введенні кроликам;

  • виділяється із слиною.



втратив здатність проникати в нервову систему при підшкірному введенні;

  • втратив здатність проникати в нервову систему при підшкірному введенні;

  • не виділяється із слиною;

  • при внутрішньоцеребральному зараженні у кроликів викликає хворобу через 4-7 діб;

  • викликає паралітичну форму сказу.











Клінічні форми:

  • Клінічні форми:

  • типова;

  • атипова – бульбарна, паралітична (типу Ландрі), менінгоенцефалітна, мозочкова.

  • Стадія:

  • початкова (депресії);

  • збудження;

  • паралітична.







Вірусологічний (дуже рідко). За життя хворого виділити вірус зі слини чи слізної рідини важко. Заражають внутрішньомозково новонароджених білих мишей.

  • Вірусологічний (дуже рідко). За життя хворого виділити вірус зі слини чи слізної рідини важко. Заражають внутрішньомозково новонароджених білих мишей.

  • Серологічний. Частіше використовують метод флуоресціюючих антитіл. Прижиттєво можна виявити антигени збудника у відбитках рогівки, посмертно – ще й у головному мозку, слинних залозах чи антитіла до вірусу в сироватці крові.

  • Гістологічний. У довгастому мозку та амоновому рогу померлих знаходять тільця Бабеша-Негрі.



Найважливішим є контроль за утриманням домашніх домашніх собак і котів (домашніх собак обов’язково реєструють і щорічно щеплять проти сказу).

  • Найважливішим є контроль за утриманням домашніх домашніх собак і котів (домашніх собак обов’язково реєструють і щорічно щеплять проти сказу).

  • Бродячих тварин слід відловлювати.

  • У природних осередках мисливські господарства регулюють чисельність диких тварин (особливо вовків і лисиць).

  • Тварину, що завдала ушкоджень людині, стараються відловити, оглянути і за відсутності ознак сказу карантинувати у ветеринарному закладі. Якщо ж така тварина загинула, то її труп направляють на обстеження у ветеринарну лабораторію в опечатаній металевій коробці.



Медичний персонал повинен працювати в захисному одязі, щоб захиститись від попадання слини хворого на шкіру і слизові.

  • Медичний персонал повинен працювати в захисному одязі, щоб захиститись від попадання слини хворого на шкіру і слизові.

  • Здійснюють поточну дезінфекцію, а після смерті хворого – заключну.



пасивну імунізацію антирабічним гамаглобуліном та (або)

  • пасивну імунізацію антирабічним гамаглобуліном та (або)

  • щеплення антирабічною інактивованою вакциною.



Визначення лептоспірозу.

  • Визначення лептоспірозу.

  • Етіологія лептоспірозу.

  • Епідеміологія лептоспірозу.

  • Клінічні прояви при лептоспірозі.

  • Лікування хворих на лептоспіроз.

  • Правила виписки із стаціонару хворих на лептоспіроз.

  • Профілактичні заходи при лептоспірозі.



Визначення сибірки.

  • Визначення сибірки.

  • Етіологія сибірки.

  • Епідеміологія сибірки.

  • Клінічні прояви при сибірці.

  • Лікування хворих на сибірку.

  • Правила виписки із стаціонару хворих на сибірку.

  • Профілактичні заходи при сибірці.



Визначення сказу.

  • Визначення сказу.

  • Етіологія сказу.

  • Епідеміологія сказу.

  • Клінічні прояви при сказі.

  • Лікування хворих на сказ.

  • Правила виписки із стаціонару хворих на сказ.

  • Профілактичні заходи при сказі.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка