Добрий учитель, як гарний артист



Дата конвертації15.06.2016
Розмір445 b.



«Добрий учитель, як гарний артист, -

  • «Добрий учитель, як гарний артист, -

  • спочатку захоплює аудиторію,

  • А потім викладає урок».

  • Джон Г. Кларк



Здрастуй, Урок!

  • Здрастуй, Урок!

  • Де ти народжуєшся, де ти живеш, Урок?

  • У класній кімнаті?

  • Але ти не можеш жити там один, ти ж не можеш існувати без мене!

  • Я тебе обдумую, планую, проводжу!

  • Ось і виходить, що ти живеш у моїй голові, у моєму серці…

  • Ш. Амонашвілі



Сучасні дидакти виділяють такі

  • Сучасні дидакти виділяють такі

  • групи форм навчання:

  • форми організації всієї системи навчання, навчально-виховного процесу;

  • форми організації навчальної діяльності учнів.

  • Форми навчання відповідно поділяються на

  • групи за такими ознаками:

  • кількістю учнів (індивідуальне, групове, фронтальне);

  • місцем навчання (шкільне, позашкільне, екстернат);

  • тривалістю (час регламентується педагогами, батьками, учнями).



  • Наприкінці XVI — на початку XVII ст. як індивідуальна, так і індивідуально-групова форми організації навчання вже не відповідали потребам суспільства. В братських школах України, Білорусії та деяких інших країн виникло групове навчання, яке і стало основою класно-урочної форми навчання, обґрунтованої та вдосконаленої

  • Я.А.Коменський



  • Основною одиницею занять є урок.

  • Учні об'єднані в класи за віком та рівнем підготовки.

  • Існує постійний склад класу на весь період шкільного навчання.

  • Заняття обов'язкові для всіх.

  • Існує розклад занять, перерв, єдиний навчальний рік і канікули.

  • Робота всіх учнів у класі відбувається одночасно і по одній темі за єдиним для всіх учнів планом.

  • Навчальним процесом керує вчитель.



Урок (традиційно) – це форма організації діяльності постійного складу вчителя та учнів у конкретний період часу, що систематично використовується для вирішення задач навчання, виховання та розвитку учнів.

  • Урок (традиційно) – це форма організації діяльності постійного складу вчителя та учнів у конкретний період часу, що систематично використовується для вирішення задач навчання, виховання та розвитку учнів.

  • Сьогодні урок – це форма навчання, діяльність учня, а також – основа професійного зростання вчителя.



Це – система взаємопов’язаних взаємодіючих частин, які забезпечують інтерактивний результат.

  • Це – система взаємопов’язаних взаємодіючих частин, які забезпечують інтерактивний результат.

  • Це – логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками, цілями, змістом відрізок навчально-виховного процесу.

  • Це – дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.

  • Це – інструмент виховання та розвитку особистості.

  • Це – центр, навколо якого “обертаються” всі інші форми навчальних занять.

  • Це – рухома процесуальна система, що постійно змінюється, вдосконалюється, відображає багатопланові сторони навчально-виховного процесу.

  • Це – соціальна система, яка існує лише за рахунок взаємодії вчителя з учнями та учнів один з одним.



Це – самодіяльність учнів у навчальному процесі, їх самоорганізація, розвиток їх особистості, колективної навчальної діяльності.

  • Це – самодіяльність учнів у навчальному процесі, їх самоорганізація, розвиток їх особистості, колективної навчальної діяльності.

  • Це – показник рівня розвитку сучасного суспільства, його моральних та економічних цінностей.

  • Це – феномен, який безпосередньо впливає на педагогічні процеси в сім’ї, ефективність та результативність виховного і розвивального аспектів.

  • Це – елементарна, структуроутворююча одиниця навчально-виховного процесу, на базі якого розкривається і реалізується навчальна програма.

  • Це – жива клітина навчально-виховного процесу, все найголовніше і найважливіше для школяра у даний відрізок часу.

  • Це – творча майстерня вчителя, а також – творча лабораторія керівника навчального закладу.



гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;

    • гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;
    • варіативність і гнучкість структури уроку;
    • спрямованість уроку на особистість учня;
    • системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання;
    • спрямованість уроку на головне – генералізацію навчання;
    • повне засвоєння нового матеріалу на уроці;
    • оптимізація форм роботи на уроці;
    • економія часу в шкільному навчанні.
  •  



зміст навчального матеріалу;



проведення уроку на основі сучасних наукових

  • проведення уроку на основі сучасних наукових

  • досяг­нень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу;

  • проведення уроку на основі методик гуманних дидак­тичних концепцій;

  • особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнаваль­ної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, на­хилів, здібностей та життєвих настанов;

  • оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів;

  • встановлення міжпредметних зв'язків, які усвідомлю­ються учнями;

  • зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;



актуалізація, стимулювання й активізація розвитку

  • актуалізація, стимулювання й активізація розвитку

  • всіх сфер особистості учня: мотиваційної,

  • пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо;

  • логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів;

  • ефективне застосування сучасних дидактичних за­собів, особливо — комп'ютерних;

  • тісний зв'язок із життям, першою чергою — з особис­тим досвідом учня;

  • формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяль­ності;

  • діагностика, прогнозування, проектування і плануван­ня кожного уроку;

  • формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти.



— формування і розвиток в учнів національної

  • — формування і розвиток в учнів національної

  • свідо­мості, провідних рис грома­дянина своєї держави;

  • — формування в учнів високої духовності, підвалину якої мають становити загальнолюдські, національні та про­фесійні цінності, широка моральна, правова, екологічна, політична, художньо-естетична й фізична культура;

  • — формування і розвиток в учнів активної життєвої на­станови, допомога в самоактуалізації та самореалізації у на­вчальному процесі та майбутній професійній діяльності;



— вміле поєднання дидактичних, розвивальних і

  • — вміле поєднання дидактичних, розвивальних і

  • вихов­них завдань кожного уроку та їх творче спрямування на формування і розвиток всебічно і гармонійно розвиненої особистості;

  • — формування і розвиток мотивації постійного само­вдосконалення і змістовної професійної діяльності шляхом реалізації потенційних інтелектуальних, фізичних та інших можливостей;

  • — підпорядкування виховної мети кожного уроку за­гальній меті виховання тощо.



— спрямованість кожного уроку на максимальний

  • — спрямованість кожного уроку на максимальний

  • роз­виток духовних, інтелектуальних, фізичних і творчих здібностей кожного учня, його провідних психічних рис;

  • — направленість кожного уроку на «зону найближчого розвитку» учня та її творче проектування і реалізація;

  • — проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей кожного учня та активна допомога в його самовдосконаленні тощо.



— чітке визначення освітніх завдань кожного уроку

  • — чітке визначення освітніх завдань кожного уроку

  • та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;

  • — оптимальне визначення змістового компонента кож­ного уроку з урахуванням особистісної спрямованості на­вчально-виховного процесу;

  • — широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;

  • — творчий підхід до обґрунтування методики проведен­ня кожного уроку;

  • — опора на загальнолюдські цінності в застосуванні принципів навчання;

  • — забезпечення активного зворотного зв'язку, дієвого контролю і управління тощо.



— організаційні (чіткість, раціональне використання ча­су, обладнання, дисципліна тощо);

  • — організаційні (чіткість, раціональне використання ча­су, обладнання, дисципліна тощо);

  • — управлінські (цілеспрямованість, оперативність, кон­кретність, стиль управління тощо);

  • — санітарно-гігієнічні (температура, освітленість, працездатність, перевтома тощо);

  • — етичні (рішучість, вимогливість, принциповість, справедливість, тактовність тощо);

  • — психологічні (врахування індивідуально-психічних особливостей учнів, психічного стану учнів і вчителя, наст­рою вчителя та ін.) тощо.



Цей етап передбачає:

  • Цей етап передбачає:

  • вив­чення учнів класу;

  • стилю викладання інших вчителів у цьо­му класі;

  • докладне вивчення змісту навчального матеріалу;

  • планування навчальної роботи;

  • підготовку навчально-ма­теріальної бази тощо.



В. О. Сухомлинський зазначав, що вчитель

  • В. О. Сухомлинський зазначав, що вчитель

  • до уроку готується все своє життя. Його підготовка до конкретного уроку включає:

  • формулювання теми;

  • визначення виховної, розвиваючої та дидактичної цілей уроку;

  • підбір конкретного матеріалу до теми;

  • визначення структури вибраного типу уроку;

  • визна­чення методики уроку;

  • підготовку дидактичних засобів і ма­теріалів; визначення форми контролю й оцінки знань, на­вичок і вмінь;

  • визначення місця й ролі спостереження, де­монстрування засобів наочності і опитування в рамках уро­ку;

  • перевірку своєї готовності до уроку;

  • перевірку готов­ності учнів до уроку.



визначення типу уро­ку та обсягу навчального матеріалу;

  • визначення типу уро­ку та обсягу навчального матеріалу;

  • підготовку за­собів наочності, використання технічних засобів навчання й підбір фактичного матеріалу.



дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним планом;

  • дату проведення уроку, його порядковий номер за тематичним планом;

  • тему, його мету;

  • тип уроку;

  • навчальне обладнання;

  • зміст і структура уроку відповідно типу;

  • методи роботи вчителя й учнів;

  • домашнє завдання.



 

  •  

  • Уроки вивчення нового навчального матеріалу.

  • Уроки формування і вдосконалення вмінь та навичок.

  • Уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок .

  • Уроки узагальнення та систематизації знань.

  • Уроки контролю та корекції знань, умінь і навичок.

  • Комбінований урок.



1. Давати завдання учням для попередньої підготовки:прочитати,обміркувати,виконати самостійні підготовчі завдання. 2. Вибирати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи,які дали б учням "ключ"до засвоєння теми. 3. Під час інтерактивних вправ давати учням час подумати над завданням. 4. На одному уроці використовувати 1-2 інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп. 5. Кожну інтерактивну технологію необхідно попередньо обговорити з учнями і переконатися у тому, що вони засвоїли процедуру її виконання. 6. Враховувати психологічний клімат певного учнівського колективу,вікові особливості,загальну спроможність виконувати поставлені завдання.

  • 1. Давати завдання учням для попередньої підготовки:прочитати,обміркувати,виконати самостійні підготовчі завдання. 2. Вибирати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи,які дали б учням "ключ"до засвоєння теми. 3. Під час інтерактивних вправ давати учням час подумати над завданням. 4. На одному уроці використовувати 1-2 інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп. 5. Кожну інтерактивну технологію необхідно попередньо обговорити з учнями і переконатися у тому, що вони засвоїли процедуру її виконання. 6. Враховувати психологічний клімат певного учнівського колективу,вікові особливості,загальну спроможність виконувати поставлені завдання.



Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику про­ведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки.

  • Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику про­ведення класичного уроку, в результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки.

  • Нестандарт­ний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має не­традиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять.



Найпоширеніші серед них

  • Найпоширеніші серед них



Нестандартні уроки спрямовані на

  • Нестандартні уроки спрямовані на

  • активізацію навчаль­но-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, фор­мують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подоба­ються учням і викликають у них творчий інтерес.



— організація роботи — 1—3 хв.;

  • — організація роботи — 1—3 хв.;

  • — основна частина (формування знань, навичок і вмінь; їх засвоєння, повторення, закріплення і контроль; застосування на практиці тощо) — 35—40 хв.;

  • — підведення підсумку уроку і повідомлення домаш­нього завдання — 2—3 хв.



Структура уроку, тобто послідовність

  • Структура уроку, тобто послідовність

  • його частин і елементів, залежить

  • передусім від мети та змісту уроку і не може будуватись стихійно. Проте не може бути й універсальних схем, придатних для всіх випадків організації навчання.



Майже в усіх типах уроків наявні такі структурні елементи:

  • Майже в усіх типах уроків наявні такі структурні елементи:

  • ОЕ – організаційний етап (вступна частина); мета –

  • забезпечення сприятливої зовнішньої обстановки,

  • психологічний настрій. 2 хв.

  • 2. ЕВПЗ – етап всебічної перевірки знань (перевірка домашнього завдання); 10-15 хв.

  • 3. ЕМЗ – етап мотивації і актуалізації знань (етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу), мета – організувати і спрямувати пізнавальну діяльність учнів на засвоєння нового матеріалу. Навчити формулювати мету і обирати конкретні засоби її досягнення; 3 хв.

  • 4. ЕЗНЗ – етап засвоєння нових знань (вивчення нового матеріалу);

  • 20 хв.

  • 5. ЕЗНМ – етап закріплення нового матеріалу; 5 хв.

  • 6. ДЗ – етап інформації про домашнє завдання, інструктаж по його виконанню (повідомлення домашнього завдання); 2 хв.

  • 7. ЗУ – закінчення уроку. 2 хв.



Урок повинен передбачати не лише виклад змісту, а й завдання, що припускають застосування знань на практиці.

  • Урок повинен передбачати не лише виклад змісту, а й завдання, що припускають застосування знань на практиці.

  • Частина знань отримується учнями в процесі самостійного пошуку шляхом вирішення пошукових завдань.

  • Зміст знань вивчається шляхом постановки вчителем проблеми і розкриття ним шляхів її доказового вирішення.

  • Науковість – відповідність змісту уроку рівню сучасної науки і процесу навчання – досягненням педагогіки.

  • Індивідуалізація навчання як стимулювання здібностей одних учнів і створення перспективи інших.

  • Урок – логічна одиниця теми, розділу, курсу.

  • Головний критерій цінності уроку – навченість учнів, досягнення мети уроку.

  • Урок служить не лише навчанню, а й вихованню учнів.

  • Культура вчителя, його інтелектуальний, моральний та ідейний стан – основна передумова реалізації інших вимог до уроку, його ефективності.

  • Творче використання ППД.

  • Дотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог.



Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.

  • Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.

  • Орієнтація на процес навчання.

  • Організація та особистісні досягнення учнів.

  • Діагностика причин, що впливають на якість пізнавальної діяльності, прогнозування ходу і наслідків навчально-виховного процесу, вибір оптимальної технології для досягнення запроектованих результатів.

  • Використання активних методів навчання.

  • Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку.

  • Обґрунтований вибір, доцільне використання оптимального досягнення мети комплексу дидактичних завдань.

  • Особистісний підхід до учнів, діяльна індивідуалізація педагогічної взаємодії на основі діагностики їх реальних можливостей, проектування конкретних змін, контроль запланованих результатів.

  • Формування вмінь самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.

  • Атмосфера демократизму, змагань, діловитості, співпраці, висока відповідальність всіх учасників навчально-виховного процесу за результати спільної праці.



На першому місці організації освітнього процесу виступає особистість не вчителя, а учня.

  • На першому місці організації освітнього процесу виступає особистість не вчителя, а учня.

  • Завдання вчителя сьогодні – формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.

  • У вимогах до особистісно орієнтованого уроку визначальною є позиція до учня як до суб’єкта навчання.

  • Одне із завдань сучасного уроку – виховання якостей особистості, працелюбність, бажання бути корисним суспільству.

  • Необхідність викликати в учнів інтерес до матеріалу (мотивація учіння); створення необхідних умов для сприйняття, осмислення і запам’ятовування навчальної інформації.

  • Від формування знань, умінь і навичок як основної освітньої мети (яка забезпечує соціальну компетентність) – до створення умов для розкриття суб’єктного досвіду учня, його природної психічної активності як особистості.

  • Методологічна спрямованість уроку: на першому плані – розвиток творчої і пізнавальної активності учнів; основний шлях його – проблемне навчання, створення творчої ситуації.



врахування віку дітей;

  • врахування віку дітей;

  • зв’язок змісту уроку з життям, з практикою;

  • орієнтація на навчання всіх учнів;

  • науковий рівень викладання предмета;

  • культура вчителя, його моральний стан.

  • Отже, ефективність навчання залежить від якісної і систематичної реалізації всіх вимог до уроку. Вимоги до уроку повинні бути закладені в основу його аналізу й самоаналізу.



діагностичний, що передбачає вивчення особливостей та інтересів учнів, їхній рівень підготовки до уроку, аналіз навчального матеріалу;

    • діагностичний, що передбачає вивчення особливостей та інтересів учнів, їхній рівень підготовки до уроку, аналіз навчального матеріалу;
    • прогнозування, яке передбачає вибір найоптимальнішої стратегії навчання учнів та оцінку різних варіантів уроків у контексті обраної стратегії;
    • планування, що має на меті створення плану та програми управління навчальною діяльністю учнів.


визначення мети;

    • визначення мети;
    • розробку дидактичної моделі процесу навчання;
    • визначення структури уроку.


При цьому враховуються такі функції:

  • При цьому враховуються такі функції:

  • конструктивна;

  • організаційна;

  • комунікативна;

  • гностична;

  • когнітивна;

  • розвивальна;

  • аксіологічна;

  • мобілізаційна;

  • дослідницька.



С – самовираження, самостійність, самоосвіта;

  • С – самовираження, самостійність, самоосвіта;

  • У – успішність, урізноманітнення, удосконалення;

  • Ч – чіткість, чесність, чуйність;

  • А – актуальність, активність, аналітичність;

  • С – самоконтроль, саморегуляція, системність;

  • Н – навички, науковість, наполегливість;

  • – ИЙ

  • У – уміння, упевненість, універсальність;

  • Р – раціональність, результативність, різноманіття;

  • О – оптимальність, організація, об’єктивність;

  • К – комфорт, корекція, контроль.



Самоаналіз уроку це:

  • Самоаналіз уроку це:

  • спосіб граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом, який шляхом особистого оперативного втручання впливає на методи навчання, на добір і формування навчального матеріалу, на вибір і оптимальне поєднання форм організації пізнавальної діяльності учнів;

  • допомога вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці;

  • система із взаємозалежними і взаємопов’язаними компонентами.



Оцініть основні (провідні) мотиви, інтереси учнів класу.

  • Оцініть основні (провідні) мотиви, інтереси учнів класу.

  • На якому рівні сформовано інтерес до вашого предмета, які мотиви переважають при його вивченні?

  • Визначте ставлення учнів до ваших уроків.

  • Об’єктивно зважте працездатність учнів на основі факторів:

  • а) день тижня; б) урок за порядком; в) розклад уроків, чергування легких і важких уроків; г) кінець, середина, початок чверті, року.

  • Співставте обсяг навчальної роботи, який треба буде виконати на уроці, з можливостями учнів.

  • Який рівень активності характерний для ваших учнів на уроках, враховуючи характер:

  • а) навчального матеріалу; б) працездатності; в) рівня уваги;

  • г) дисциплінованості; д) мотивів діяльності; е) ситуації.

  • Який характер і обсяг стимулів, які ви введете в дію для того, щоб викликати та утримати інтерес, увагу, активність, високу працездатність?

  • Як ви будете керувати пізнавальною діяльністю учнів? Чи використаєте старі або випробуєте нові засоби керування?

  • Об’єктивно констатуйте рівень уваги і дисциплінованості школярів на ваших уроках!

  • Чи вміють ваші учні використовувати отримані ЗУН на практиці, на якому рівні сформовані ці вміння і навички?



Самоаналіз уроку – це:

  • Самоаналіз уроку – це:

  • найважливіший канал формування і розвитку творчої активності вчителя (М.І.Махмутов);

  • узагальнення та поширення ППД (Ю.А.Конаржевський);

  • найважливіший шлях формування єдиного ставлення вчителя до вирішення основних питань навчання і виховання, єдиного ставлення до оцінювання знань і використання оцінки (Т.І.Шамова).



учитель краще усвідомлює систему своєї роботи, швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання;

  • учитель краще усвідомлює систему своєї роботи, швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання;

  • самоаналіз робить учителя більше психологічно захищеним та впевненішим у собі;

  • самоаналіз різко поліпшує якість планування наступних уроків, стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя, заощаджує час і папір під час планування.

























  • Дітей , їх особисту гідність і їх потреби треба так само шанувати, як і старших, і тільки поводячися з ними лагідно, щиро, розумно, як з рівними, входячи в їх спосіб думання, можна виховувати чесних, щирих, правдолюбних і справді вільних людей.

  • Іван Франко



З даних фігур виберіть ту, яка вам найбільше до вподоби

  • З даних фігур виберіть ту, яка вам найбільше до вподоби



Провідні риси – працелюбність, потреба доводити розпочату справу до кінця, наполегливість (квадрат)

  • Провідні риси – працелюбність, потреба доводити розпочату справу до кінця, наполегливість (квадрат)

  • Провідні риси – допитливість, цікавість, жвавий інтерес до всього, що відбувається, сміливість (прямокутник)

  • Найдоброзичливіша з п'яти фігур. Висока чутливість, здатність співчувати, емоційно відгукуватись (коло)

  • Символізує лідерство. Найхарактернішою особливістю є сила, енергія, нестримність (трикутник)

  • Символізує творчість. Зигзагам подобається створювати щось нове, оригінальне (зигзаг)



  • ГЕНІАЛЬНІ ВІДКРИТТЯ – ЦЕ 99% ПРАЦІ

  • ТА 1% ТАЛАНТУ

  • ТОМАС ЕДІСОН



Каталог: attachments
attachments -> Робота з епіграфом
attachments -> Водичка, водяний, підводний водичка, водяний, підводний
attachments -> Поглибити і узагальнити знання учнів про додаток; формувати вміння ставити запитання до другорядних членів речення, визначати способи вираження додатку
attachments -> Поглибити знання учнів про другорядні члени речення; формувати навички розпізнавання їх у реченні, дати поняття про поширені і непоширені речення
attachments -> Рід невідмінюваних іменників визначається так
attachments -> 1. Дано одне речення. Скласти програму, яка визначає з якої букви починається друге слово в реченні
attachments -> 1. Роль козацтва в захисті південних кордонів українських земель
attachments -> Урок до нас прийшов за розкладом сьогодні


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка