Доц. Боб А. О. Сучасні аспекти лікування бронхіальної астми



Дата конвертації29.12.2016
Розмір445 b.


Доц. Боб А. О.

  • Сучасні аспекти лікування бронхіальної астми




Епідеміологія захворювання.

  • Бронхіальна астма (БА) посідає одне з найперших місць у структурі алергічних захворювань . Поширеність БА в Західній та Центральній Європі сягає близько 8,5 % серед дорослого населення і 14 % серед дитячого населення,в Росії коливається від 2,2 до 5-7%.В Україні сьогодні зареєстровано більш як 300 тисяч хворих на бронхіальну астму.



Поширеність бронхіальної астми у світі (2010)



Хворі на бронхіальну астму:

  • На бронхіальну астму хворіли такі знамениті люди ,як Наполеон Бонапарт, Петро І, Людвіг ван Бетховен, президенти США Теодор Рузвельт також, Білл Клінтон, Елізабет Тейлор,Шерон Стоун, Софія Ротару, Девід Бекхем.



  • ВООЗ і Європейська академія алергології та клінічної імунології оприлюднили на сьогодні прогнози, згідно з якими до 2030 року практично кожна людина матиме те чи інше алергійне захворювання. Тобто шанс рано чи пізно отримати бронхіальну астму є у чималої кількості людей.



Фактори ризику бронхіальної астми:

  •  люди, чиї батьки страждали від певних алергійних захворювань;

  •  ті, хто часто хворіє на застудні захворювання;

  •  ті, хто часто потрапляє або й постійно перебуває в стресових ситуаціях. Стан хронічного стресу дестабілізує психоемоційні функції людини і за такої ситуації будь-яке захворювання, закладене природою, швидше прогресує.



GINA

  • З кожним роком захворюваність на БА збільшується. За визначенням

  • «Глобальної ініціативи з бронхіальної астми» (Global Initiative For Asthma, GINA), проблема цієї хвороби залишається однією з найважливіших у галузі медицини. З точки зору експертів GINA лікування бронхіальної астми повино досягати таких цілей,як підтримання контролю над астмою,збереження фізичної активності пацієнтів та ефективне попередження загострень бронхіальної астми.



Клінічний розбір хворої



  • Чернецька Анжела Миколаївна

  • Вік -48 р. 1962 р.н.

  • Адресса-м.Тернопіль.

  • Професія- завідувач архівом

  • Останє загострення було у січні 2011 року лікувалася стаціонарно з 20.01 по 02.02.11р в пульмонологічному відділені Тернопільської університецької лікарні .



Скарги:

  • на щоденні приступи ядухи 3-4 рази на добу переважно в ранковий час, що погано знімалися сальбутамолом; задишку при фізичному навантаженні, малопродуктивний кашель, періодичне підвищення артеріального тиску, збільшення маси тіла за останні півроку, зниження зору.



  • Обтяжений алергологічний анамнез: з дитинства відмічала:

  • Харчову алергію на цитрусові і червоні фрукти

  • Побутові алергени (домашній пил)

  • На пилок рослин (весняно-літній період)



Анамнез захворювання:

  • прогресування захворювання на фоні базисної терапії

  • Дебют захворювання виник в 24 роки

  • з 1995 по 1999 рік хвора 5 разів була шпиталізована у ВАІТ з астматичним статусом.

  • з 1999 року хворій були призначенні інгаляційні глюкокортикостероїди



  • з лютого 2010 року хвору турбували щоденні по 4-6 рази на день приступи ядухи переважно в ранковий час. Хвора була в розпачі ,що змусило її після саціонарного лікування перйти на щодене самостійне внутрішньовенне введення дексаметазону – 4мг.,

  • та еуфіліну -2% 5-10 мл.



Загальний стан хворої середньої тяжкості, обумовлений :

  • бронхообструктивним синдромом (експіраторна задишка, дистанційні свистячі хрипи, аускультативно жорстке дихання з подовженим видихом, та розсіяні сухі хрипи)

  • синдромом гіперпневматизації легеневої тканини (бочкоподібної форми грудна клітка ,міжреберні проміжки розширені,реберний кут близький до горизонтального, перкуторно над легенями коробковий звук )

  • синдромом легеневої недостатності за обструктивним типом ( зниження ОФВ1 – 53%, індексу Тіффно і зниження ПОШ )

  • гіпертензивний синдром ( підвищення АТ, ураження органів мішеней )

  • екзогенного гіперкортицизму ( місяцеподібне облииччя,збільшення маси тіла).



Лабораторно – інструментальна діагностика Загальний аналіз крові



Спірометрія ( 21.01.11р )



Рентгенографія органів грудної клітки

  • Легеневі поля підвищеної пневматизації, корені розширені деформовані , явища дифузного пневмофіброзу





Алерготестування:

  • Ротаційний прік-тест

  • Сенсибілізація до алергенів

  • цитрусові ++

  • полок берези ++; вільхи ++; лугова тимофіївка ++;

  • домашній пил +++

  • Загальний Ig E 350 МО/мл ( N 100 )



Електрокардіографія:

  • висновок: ритм синусовий, правильний Дифузні зміни в міокарді



Ехокардіографія (25.01.11р)

  • Аорта 3.6 см ( 2,0- 3,7см ) , не розширена, АК – N,

  • ЛП 3,6 ( 1,9- 4,0см )- не збільшений, МК- N, стінки не потовщені, нормокінез.

  • ПШ 2,5см (0,9- 2,6см ) – в N. легенева гіпертензія в N,

  • ФВ – 62%



Клінічний діагноз :

  • Бронхіальна астма , важкий персистуючий перебіг,загострення середнього ступеня важкості,неконтрольована, гормонзалежна форма. Емфізема. Дифузний пневмофіброз. ЛН ІІ ст.

  • Вторинна гіпертензія ІІ ст. СН- І ст. Екзогенний гіперкортицизм. Незріла ускладнена катаракта обох очей.





Клінічні критерії діагностики БА

  • Клінічні критерії діагностики БА



Синдром бронхіальної обструкції

  • Приступи ядухи

  • Експіраторна задишка

  • Кашель

  • Відчуття стиснення в

  • грудях

  • Дистанційні свистячі

  • хрипи



Бочкоподібна форма грудної клітки

  • Бочкоподібна форма грудної клітки

  • Ортопное

  • Дихання за участю допоміжної мускулатури грудної клітки

  • Коробковий звук при перкусії

  • Жорстке дихання,

  • розсіяні сухі

  • хрипи



Важливі аспекти анамнезу

  • алергічні реакції

  • в минулому

  • спадковість

  • добова та сезонна варіабельність симптомів

  • професійні особливості



Можливості пікфлоуметрії

  • Дозволяє верифікувати діагноз на ранніх етапах.

  • Визначити:

  • - зворотність бронхіальної обструкції;

  • - важкість перебігу бронхіальної астми;

  • - загострення астми;

  • ефективність

  • призначеного

  • лікування.



Критерії порушення ФЗД при спірометрії

  • зниження об'єму

  • форсованого

  • видиху за першу секунду

  • ( ОФВ1) < 80 % від належних;

  • виражена зворотність бронхіальної обструкції - ОФВ1 > 15 % (або і 200 мл) за результатами фармакологічної проби з В2-агоністом короткої дії;

  • зниження індексу Тіффно < 70%.





Алергологічні дослідження Аплікаційні проби



еозинофілія крові

  • еозинофілія крові

  • (більше 5 %)

  • визначення

  • підвищення рівня

  • Ig E крові (в нормі 100 МО)

  • дослідження харкотиння –кристали Кушмана, Шарко – Лейдена

  • Алергологічні шкірні ротаційні

  • прік-тести



Інтермітуюча БА

  • Короткі загострення

  • Напади ядухи рідше 1 на тиждень

  • Нічні напади не частіше 2 на місяць

  • ПОШвид або ОФВ1 > 80%

  • Добові коливання

  • ПОШвид. > 20%







Рівні контролю БА





Стандарти лікування бронхіальної астми

  • Бронхіальна астма належить до захворювань,яке повністю вилікувати поки що неможливо.Основна мета лікування-це підтримка нормальної якості життя. Клінічні дослідження свідчать-якщо приймати належні ліки і правильно себе поводити, можна жити нормальним життям і майже не відчувати проявів хвороби.



  • Медикаментозну терапію хворих на БА проводять з використанням різних шляхів введення препаратів - інгаляційного, перорального та парентерального. Найбільшу перевагу має інгаляційний шлях



Контролюючі медикаменти.

  • ∙Бронхолітики швидкої дії (інгаляційні β2-агоністи, або холінолітики)

  • ∙Бронхолітики пролонгованої дії(інгаляційні β2-агоністи пролонгованої дії,ксантини пролонгованої дії );

  • ∙Інгаляційні глюкокортикостероїди(ГКС);

  • ∙Антилейкотрієнові препарати;

  • ∙Метилксантини ;

  • ∙Системні ГКС.



Ступінчастий підхід до фармакотерапії хворих на БА згідно наказу МОЗ України №128 .

  • Інтермітуюча бронхіальна астма.

  • Лікування здійснюється за потребою при приступах ядухи: інгаляційні β2-агоністи короткої дії :

  • Сальбутамол (вентолін),одна доза якого містить 100 мкг діючої речовини.Ефект розвивається не пізніше ніж через 10-15 хв. Повторювати інгаляцію можна до 6 раз на добу.



Дія β2-агоністів короткої дії:

  • стимулюють β2-адренорецептори ;

  • розслаблюють гладку мускулатуру та зменшують набряк слизової оболонки бронхів;

  • знижують гіперреактивність дихальних шляхів;

  • зменшують викид медіаторів запалення.



  • Беродуал-комбінація фенотеролу(50)та іпратропіуму броміду(20мкг).

  • Максимальна кількість інгаляцій на добу складає не більше 4.



Легка персистуюча бронхіальна астма.

  • Включає симптоматичну терапію та контролюючий препарат.

  • Сюди крім β2-агоністів короткої дії обов’язково додають Бронхолітики пролонгованої дії та низькі дози інгаляційних ГКС.

  • Зокрема серед β2-агоністів пролонгованої дії використовують сальметерол(серевент),формотерол

  • (зафірон).

  • 1 доза зафірону містить 12 мкг формотеролу

  • 1 доза сальметеролу-50 мкг діючої речовини,застосовується по 1 дозі 1-2 рази на добу.



  • З інгаляційних ГКС використовують беклазон, будесонід,

  • пульмікорт



Фліксотид евохалер містить 50,125,чи 250 мкг діючої речовини в одній дозі.



Середньої тяжкості персистуюча бронхіальна астма.

  • Лікування - симтоматична терапія плюс один або два контролюючі засоби. Рекомендується поєднаний прийом інгаляційних ГКС в середніх дозах та інгаляційних β2-агоністів пролонгованої дії.



  • Серетид-комбінація сальметеролу і флутиказону-50/100, 50/250,або 50/500 в дискусі.

  • Необхідно пам’ятати, що добова доза інгаляційних ГКС не повинна перевищувати 1000 мкг.



  • Антилейкотрієнові препарати —нові аспекти лікування БА. Представниками даних засобів є сингуляр і монтелукаст. Антагоністи лейкотрієнів розглядаються як найбільш перспективні профілактичні засоби у зв'язку з вираженими протизапальною та бронходилатуючою діями, а також здатністю призупинити прогресуючу гіпертрофію гладких м'язів бронхів.



Тяжка персистуюча бронхіальна астма.

  • Лікування даного ступеня важкості включає: симптоматичну терапію та два або більше контролюючі засоби: β2-агоніст короткої дії,інгаляційні ГКС+β2-агоніст пролонгованої дії.



  • Препарати симбікорт(поєднання будесоніду з формотеролом-160/4,5мкг), пульмікорт(1 доза якого містить 200мкг будесоніду) застососовуються в добовій дозі від 1000 до 2000 мкг.





  • У разі необхідності при тяжкій неконтрольованій БА з щоденним обмеженням активності з частими загостреннями додатково довготривало призначають пероральні ГКС в мінімально можливих для досягнення ефекту дозах.



Побічні ефекти системних ГКС:

  • артеріальна гіпертензія;

  • ∙ поява кушингоїдного синдрому;

  • ∙ остеопороз;

  • .пригнічення функції наднирників;

  • ∙ ульцерогенний ефект;

  • ∙ гіперглікемія;

  • ∙ психози, емоційна лабільність;

  • ∙катаракта;

  • ∙орофарингеальний кандидоз, дисфагія.





ЛІКУВАННЯ ХВОРОЇ

  • 1 Сімбікорт 160/4.5 по 2 інгаляції 2 рази на добу

  • 2 Пульмікорт 500мкг 2 рази на добу за допомогою небулайзера

  • 3 Неофілін 300мг 2 рази на добу

  • 4 Сальбутамол при потребі

  • ЛІКУВАННЯ ВТОРИННОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

  • Еналозид 12.5/10 мг 1 раз на добу





















СПЕЛЕОТЕРАПІЯ

  • Спелеотерапія в перекладі з латинскої означає «лікування печерою».



  • Спелеотерапія це один із стародавніших аеротерапевтичних методів лікування бронхіальної астми в умовах соляних печер.



  • Ефект спелеотерапії пов’язаний с особливою чистотою повітря соляних печер, відсутністю в ньому бактерій, алергенів, промислових забруднень. Температура повітря цілий рік складає 8–10 градусів вище нуля по Цельсію.

  • Рекомендовані щоденні процедури від 2 до 12 год,.Тривалість курса повинна складати не меньше 3-х тиж.



Сьогоднішня статистика показує, що спелеотерапія дозволяє покращити стан: при бронхіальній астмі легкого ступеню — в 99%, при бронхіальній астмі середнього ступеню тяжкості — в 82% при тяжкому перебігу — в 42,8%. У переважній більшості пацієнтів, які проходили курси лікування спелеотерапією, стійкий ефект зберігається від 2-х років і більше

  • Сьогоднішня статистика показує, що спелеотерапія дозволяє покращити стан: при бронхіальній астмі легкого ступеню — в 99%, при бронхіальній астмі середнього ступеню тяжкості — в 82% при тяжкому перебігу — в 42,8%. У переважній більшості пацієнтів, які проходили курси лікування спелеотерапією, стійкий ефект зберігається від 2-х років і більше



Дякуємо за увагу!

  • Будьте здорові !




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка