Дослідження попиту на знання та існуючих практик задоволення цього попиту у системі органів місцевої влади



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.


ДОСЛІДЖЕННЯ ПОПИТУ НА ЗНАННЯ ТА ІСНУЮЧИХ ПРАКТИК ЗАДОВОЛЕННЯ ЦЬОГО ПОПИТУ У СИСТЕМІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ




Регіони реалізації проекту



Компоненти проекту

















Висновки

  • Регіони для дослідження сформовані за стандартною для соціологічних досліджень методикою

  • Застосування різних методик дає підстави стверджувати про комплексний характер дослідження

  • Розподіл кількості респондентів за статусом має прийнятну статистичну наповнюваність груп, що дозволяє робити висновки для кожної з категорій опитаних

  • Розподіл кількості респондентів за регіонами, в котрих проводилося дослідження, загалом пропорційний кількості адміністративних одиниць

  • Розподіл респондентів за віком значно різниться для чоловіків та жінок. Жінки частіше представлені молодшими віковими категоріями, чоловіки – старшими

  • Освіта респондентів майже у 100% респондентів районного рівня є вищою, у сільських голів рівень освіти трохи нижчий. Загалом же рівень освіти опитаних слід визнати високим

  • Різниця у показниках рівня освіти між чоловіками та жінками практично відсутня



в районних радах 90 % працівників мають вищу освіту

  • в районних радах 90 % працівників мають вищу освіту

  • в районних державних адміністраціях 89 % працівників мають вищу освіту

  • в сільських радах 52 % працівників мають вищу освіту





Висновки

  • Кількість працівників у районних адміністраціях значно перевищує кількість працівників районних рад

  • Рівень освіти працівників районних адміністрацій та районних рад є високий – 9 із 10 мають вищу освіту. У сільських радах кожен другий працівник має вищу освіту

  • Рівень знань та фахового досвіду працівників місцевої влади їх керівники оцінюють досить високо, найвищі ж оцінки своїм працівникам надали респонденти, що представляли районні ради

  • Кожен десятий представник районної адміністрації виказував невдоволення професійним рівнем своїх працівників

  • Серед усіх категорій опитаних були респонденти, що вказували на недостатній фаховий рівень своїх працівників. Мінімальна кількість їх серед представників районних рад

  • Серед усіх опитаних 34,8 % повною мірою задоволені рівнем компетенції та фаховим досвідом своїх працівників

















Висновки

  • Середній рівень комп'ютеризації в органах місцевої влади складає 70 %

  • Найнижчий рівень комп'ютеризації у всіх органах місцевої влади маємо на Півдні, а найвищій у - центральному регіоні України та в АР Крим.

  • Серед органів місцевої влади найгірше забезпечені комп’ютерами сільські ради, а найкраще - районні ради

  • Незважаючи на високі показники рівня доступу до мережі Інтернет, відсутність його у 100% районних рад та адміністрацій слід визначити як значний недолік

  • Ситуацію ж доступом до Інтернет у сільських радах слід визначити як абсолютно незадовільну

  • Власну Інтернет сторінку мають переважно районні адміністрації, для районних, а особливо сільських рад це завдання на майбутнє. Серед усіх опитаних на наявність Інтернет сторінки вказали 44%

  • 15% вказали на плани організації такої сторінки впродовж наступного року

  • Рівень комп'ютерної грамотності за усіма показниками (за виключенням сільських рад) наближається до оцінки “кваліфікований користувач”, за виключенням користування платформами дистанційного навчання





Кількість працівників, котрі впродовж останніх 5-ти років підвищили кваліфікацію на спеціальних навчальних заходах



План заходів з підвищення кваліфікації працівників є в середньому в 77,3 % органів місцевої влади, а саме:

  • План заходів з підвищення кваліфікації працівників є в середньому в 77,3 % органів місцевої влади, а саме:

  • в 86,4 % районних державних адміністрацій;

  • в 81,7% районних рад;

  • в 61,8 % сільських рад;







Висновки

  • Головний спосіб набуття нових знань щодо місцевого самоврядування серед працівників та керівників місцевої влади – самоосвіта

  • Найменш поширений спосіб набуття нових знань – он-лайн навчання

  • Найчастіше підвищення кваліфікації здійснюється у Центрах перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та місцевого самоврядування

  • Результативність навчання отримала найвищу оцінку стосовно Національної академії державного управління, водночас оцінка результативності усіх навчальних закладів є високою

  • Наявність планів заходів з підвищення кваліфікації та наявність статті видатків на підготовку та перепідготовку кадрів не є загальноприйнятою практикою

  • Головним джерелом фінансування підготовки кадрів для районних адміністрацій є державний бюджет, для сільських і районних рад – місцевий бюджет

  • Формування замовлення на підготовку кадрів здійснюється переважно з центру









Мінімальна вартість 50 грн.

  • Мінімальна вартість 50 грн.

  • Cередня вартість 895 грн.

  • Максимальна вартість 15 000 грн.

  • Медіана 500 грн.

  • Сума, яка зустрічається найчастіше 300 грн.

  • Важливо зазначити, що 2,6 % респондентів взагалі не вважають, що за навчальний курс треба платити, так як зазначили у відповіді на дане питання вартість у 0 грн.







З офіційних джерел (матеріали ВР, КМУ, СП України) 94,0 %

  • З офіційних джерел (матеріали ВР, КМУ, СП України) 94,0 %

  • З матеріалів друкованих ЗМІ 69,2 %

  • Від колег по роботі 56,3 %

  • З матеріалів Інтернету 54,0 %

  • З матеріалів телебачення 53,5 %

  • Інше 0,8 %





Висновки

  • Найнижчі оцінки рівня знань отримали фахівці на рівні сільських громад. Відповідно, саме їх навчання респонденти вважають найбільш нагальним

  • Перш за все навчання потребують посадові особи місцевого самоврядування усіх рівнів

  • Найбільш затребувані програми навчання – з питань земельного та бюджетного законодавства

  • Водночас програми зі стратегічного та фінансового планування посідають 6-7 місце у переліку пріоритетів

  • Респонденти визнають, що навчання має свою ціну – вартість триденного курсу навчання вони оцінюють в середньому у 900 гривень

  • Близько третини голів рад готові оплати власне навчання за актуальною тематикою – з земельного та бюджетного законодавства перш за все

  • Найпопулярнішим джерелом з питань з питань децентралізації є Інтернет



Компонент B: Експертне опитування

  • Кількість експертів у кожній з обраних для дослідження областей у середньому становить 6-7 осіб

  • Стать експертів. 60% експертів чоловіки, 40% - жінки

  • Середній вік експертів становить 46 років, у тому числі серед чоловіків 48 років, серед жінок – 43 роки

  • Освіта експертів у 100% випадків є повною вищою

  • Вчене звання мають 24 респонденти: 14 чоловіків та 7 жінок









Оцінка організаційних можливостей ОМС у сфері підготовки працівників за трибальною шкалою



Висновки

  • Експерти значно частіше визначають представників місцевого самоврядування як таких, що потребують навчання, підготовки та перепідготовки

  • Рівень законодавчої забезпеченості місцевого самоврядування у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників визначається як “посередній”, причому найнижча забезпеченість притаманна законодавчій забезпеченості

  • Трохи вищі оцінки отримали оцінки організаційних можливостей ОМС у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників

  • Найбільш проблемною експерти вважають “спрямування конкретної особи на навчання за конкретним навчальним курсом”



Інституції, що визначають політику підготовки та перепідготовки кадрів у системі ОМС, %



Джерела фінансування підготовки та перепідготовки кадрів для ОМС, %



Оцінка фінансових можливостей впровадження ОМС власної політики підготовки та перепідготовки кадрів



Категорії представників ОМС, котрі потребують підвищення кваліфікації перш за все, %



Висновки

  • Головними інституціями, що визначають політику у сфері підготовки та перепідготовки кадрів у системі органів місцевого самоврядування є обласні ради та Головне управління державної служби України

  • Водночас, органи самоврядування “нижчого” рівня практично не здійснюють впливу на органи самоврядування “вищого” рівня стосовно визначення політики підготовки кадрів

  • Головним джерелом фінансування, причому практично однаковою мірою для ОМС усіх рівнів, є обласні та державний бюджети

  • Найменше фінансових можливостей впровадження ОМС власної політики підготовки та перепідготовки кадрів мають сільські ради (там вони фактично відсутні), найбільші – обласні ради

  • Категорії представників ОМС, котрі потребують підвищення кваліфікації перш за все – депутати місцевих рад



Міра співпраці структур громадянського суспільства та ОМС у різних сферах



Ставлення до передачі ОМС частини функцій та повноважень громадському сектору/об’єднання громадян, %



Шляхи створення об'єднань громадян, %



Що заважає створювати такі об’єднання та передавати їм частину повноважень, %



Міра знайомства з концепцією управління знаннями (УЗ) та прикладами/ініціативами із впровадження системи управління знаннями на рівні місцевого самоврядування в Україні ,%



Причини, що спонукають до реалізації ініціатив в області УЗ, %



Національна система управління знаннями на рівні місцевого самоврядування, %



Яким чином дані про успішні проекти, кращі практики, досвід врядування у сфері децентралізації та місцевого самоврядування повинні накопичуватися, зберігатися, поширюватися, %



Способи обміну професійною інформацією на рівні місцевого самоврядування



Висновки

  • Міра співпраці ОМС з громадськими організаціями є доволі низькою у більшості сфер і здійснюється тоді, коли це вигідно ОМС

  • Хоча децентралізація має переважну кількість прихильників серед експертів, кількість прихильників централізації також є вельми значною

  • Головною причиною для впровадження системи УЗ експерти вважають необхідність збільшення ефективності роботи ОМС

  • Експерти вважають, що існуюча система підготовки кадрів може бути адаптована до сучасних умов. Прихильників створення нової системи значно менше

  • Велике майбутнє експерти прогнозують ресурсним центрам, перш за все електронним, хоча нині найпоширенішим способом отримання та передачі інформації є спілкування з колегами – особисте чи за допомогою телефону



Компонент С: фокус групи

  • Учасники фокус груп:

  • У кожній фокус груп брали участь 10 учасників

  • Статус учасників:

  • Представники центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

  • Представники обласних управлінь внутрішньої політики облдержадміністрацій

  • Представники кадрових служб облдержадміністрацій

  • Науковці у сфері підготовки та перепідготовки кадрів

  • Представники громадських організацій

  • Журналісти, що спеціалізуються у висвітленні проблем місцевого самоврядування



Управління знаннями в державному секторі та місцевому самоврядуванні

  • У переважній більшості своїй учасники не знайомі з концепцією управління знаннями. У поодиноких випадках наводяться приклади управління знаннями у бізнес-структурах

  • Головна перешкода для обміну та поширення знань – відсутність залежності між рівнем фахової обізнаності та кар'єрним ростом або адекватною винагородою

  • Знання у чистому вигляді потребують доповнення уміннями та навичками. Знання у теоретиків, навички у практиків. Поєднання одного та другого зустрічається доволі рідко

  • Головна перешкода на шляху постійного підвищення кваліфікації – відсутність необхідності участі у публічній політиці та електоральній конкуренції



Адміністративно-територіальна реформа, реформа місцевого самоврядування

  • Існує значний попит на інформацію про адміністративно-територіальну реформу, сама ж інформація – відсутня

  • Ставлення до адміністративно-територіальної реформи упереджене. На рівні населення це викликано побоюваннями щодо погіршення доступу до послуг, оскільки позитивні наслідки є вельми проблематичними. На рівні місцевої влади упередженість викликана можливими утисками корпоративних інтересів

  • Носії знань і споживачі знань у системі місцевого самоврядування на рівні сіл – одні і ті ж люди – сільські голови. Отримання знань – шляхом телефонних консультацій з колегами



Негативні аспекти, пов’язані з людьми, процесами та технологіями

  • Недостатня забезпеченість комп'ютерною технікою, відсутність доступу до Інтернет, низький рівень володіння комп'ютером, особливо для працівників старших вікових категорій

  • Відсутність стимулів до професійного росту – професійний ріст більше залежить від кланової и партійної належності, аніж від рівня та якості знань

  • Професійні застороги у такому випадку є другорядними і не мають відчутного впливу

  • Головні канали комунікації – офіційні. Посилання на Інтернет не сприймається як серйозне посилання і потребує додаткової перевірки




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка