Дослідницька діяльність на уроках російської мови та світової літератури Підготувала



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.


Дослідницька діяльність на уроках російської мови та світової літератури

  • Підготувала:

  • учитель української мови і літератури,

  • росыйської мови та світової літератури

  • Ленінської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

  • Красноградського району

  • Мажуга Ольга Василівна


Метою державної Національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Сучасна школа вимагає, щоб на зміну пасивному учню прийшов активний суб’єкт, що вміє самостійно здобувати знання.

  • Метою державної Національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Сучасна школа вимагає, щоб на зміну пасивному учню прийшов активний суб’єкт, що вміє самостійно здобувати знання.

  • У новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено, що організація навчального матеріалу на уроках світової літератури повинна здійснюватися на основі поєднання особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного та соціокультурного підходів.



В основу курсу світової літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення світової літератури.

  • В основу курсу світової літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення світової літератури.





Сучасна школа вимагає, щоб на зміну пасивному учню прийшов учень-активний суб'єкт, що володіє умінням самостійно здобувати знання. Відповідно змінюються й вимоги до вчителя: він не повинен бути єдиним, основним джерелом знань, а перетворюється на організатора пізнавальної діяльності, координатора, партнера, співавтора, консультанта, за участю якого на уроках створюються належні умови для реалізації принципів національного й полікультурного виховання, для мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу учнями. Однак творчість неможлива без пізнавальної активності.

  • Сучасна школа вимагає, щоб на зміну пасивному учню прийшов учень-активний суб'єкт, що володіє умінням самостійно здобувати знання. Відповідно змінюються й вимоги до вчителя: він не повинен бути єдиним, основним джерелом знань, а перетворюється на організатора пізнавальної діяльності, координатора, партнера, співавтора, консультанта, за участю якого на уроках створюються належні умови для реалізації принципів національного й полікультурного виховання, для мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу учнями. Однак творчість неможлива без пізнавальної активності.



Основні принципи активізації пізнавальної діяльності:

  • принцип проблемності (шляхом поступового ускладнення задач створити таку проблемну ситуацію, коли учню не вистачає існуючих знань і він сам активно формує нові знання за допомогою учителя, спираючись на чужі знання, логіку, - таким чином нові знання створюються внаслідок власної активної пізнавальної діяльності);

  • принцип забезпечення максимально можливої адекватності навчально-пізнавальної діяльності характеру практичних завдань (навчально-пізнавальна діяльність повинна бути максимально наближеною до реальної діяльності - перехід від теоретичного осмислення до практичного);

  • принцип взаємонавчання (учні обмінюються знаннями, для чого потрібна не тільки теоретична база, а й уміння аналізувати, узагальнювати, творчо підходити до виконання завдань, робити висновки, вміти актуалізувати свої знання і уміння;



  • 4) принцип дослідження поставлених проблем (діяльність повинна носити творчий, пошуковий характер, включати елементи аналізу та узагальнення, бути дослідженням);

  • 5) принцип індивідуалізації (організація навчальної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей учнів, допоповнення та удосконалення ЗУН, самостійного вивчення додаткової літератури в процесі консультацій учителя);

  • 6) принцип мотивації (головна умова - бажання вирішувати проблему, з урахуванням звідси витікає й вибір форм і методів роботи);

  • принцип самонавчання (самоконтроль і саморегуляція активізують прагнення особливостей навчального процесу).





Методичні прийоми, що впливають на формування мотивації учнів до навчання на уроках літератури:

  • створення проблемних ситуацій (І шлях - створення суперечностей: нові факти та явища - наявні знання; наявні знання - практичні завдання; нові вимоги - існуючі технічні рішення; ІІ шлях: порівняння, зіставлення, протиставлення фактів, явищ, правил, дій та їх узагальнення; III шлях: вибір потрібної інформації, коли є її надлишок);

  • бесіда (у вступному слові учитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на уроці, при цьому наводяться цікаві приклади, залучається досвід дітей, використовується парадоксальність фактів тощо);

  • добір епіграфу до уроку (у тому числі парадоксального епіграфу, який сам по собі створює проблему, викликає здивування, протиріччя з моральними переконаннями або життєвим досвідом учнів);

  • прийом «Дивуй!» показує відомі факти, явища з дивного для учнів боку;

  • фантастична добавка (вчитель доповнює реальну ситуацію елементами фантастики);

  • відстрочена відгадка (вчитель на початку уроку задає загадку, відгадку якої можна знайти в процесі роботи над новим матеріалом);



кросворди;

  • кросворди;

  • виразне читання фрагменту з твору або спогадів про письменника (такий прийом створює емоційний фон уроку, викликає інтерес до твору або особистості письменника);

  • асоціації на дошці (цей прийом залучає власний досвід учнів, має високий рівень зацікавленості; асоціації можуть викликати записані поняття - учні повинні назвати асоціації або ознаки поняття; квітка, в середині якої записане поняття, - учні називають його ознаки; прямокутник, в середині якого записане поняття, а учні повинні назвати синоніми, антоніми, прикметники, які характеризують поняття);

  • робота з джерелами інформації (вчитель роздає друковані джерела з інформацією, що стосується теми уроку, пропонує учням ознайомитися з нею, наголошуючи на її важливості);

  • мозкова атака (спонукає до колективного творчого розв'язання проблеми);

  • класифікація (1 - учні отримують картки, на яких записані різні ознаки певних понять, і повинні згрупуватися за певними ознаками або критеріями; 2 - учні отримують картку, на якій записана моральна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв'язання, кожен повинен обрати одну альтернативу і пояснити свій вибір).



Пошуково-проблемна робота сприяє формуванню в учнів таких дослідницьких умінь:

  • усвідомлювати проблему й самостійно формулювати її;

  • висувати гіпотези, асоціативно і критично мислити, переносити знання в нові нестандартні ситуації;

  • проводити спостереження над мовним, літературним матеріалом;

  • усвідомлювати структуру власної пізнавальної діяльності (мету, план реалізації, перебіг здійснення плану, оцінювання результату);

  • виконувати мисленнєві дії (аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити, обґрунтовувати, класифікувати);

  • проводити експеримент;

  • самостійно розв'язувати пізнавальні завдання;

  • встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;

  • робити припущення щодо способу розв'язання певної проблеми;

  • спростовувати хибні припущення і твердження.



Пошуково — дослідницька діяльність може бути використана на всіх етапах уроку:

  • І. При вивченні нової теми:

  • - біографії письменника, історії створення твору, огляду мистецької доби (реферат, доповідь, робота пошукових груп, складання конспекту, плану, хронологічної таблиці, есе, істичний портрет письменника, психологічне дослідження, інтерв'ю, рольова гра, подорож,інтеграція, виготовлення наочності тощо);

  • - теоретичного матеріалу (лабораторна, практична робота, компаративний аналіз);

  • - під час знайомства з твором (повідомлення, екскурс, складання словника, екзистенційний нарис – інтерпретація, семінар);



II. При закріпленні знань

  • II. При закріпленні знань

  • аналіз тексту, особливостей авторського стилю, пошук і аналіз деталей;

  • складання характеристик, добір цитатного матеріалу, складання словесного портрету, усне малювання;

  • участь у дискусії, діалозі, підготовка до конференції, підготовка проектів;

  • III. На узагальнюючо-контрольному етапі

  • складання узагальнюючих таблиць, схем, конспекту, плану;

  • вивчення критичної статті, порівняльний аналіз творів різних авторів;

  • участь у конференції, написання творчих робіт, захист проектів.



































Дякую за увагу! Бажаю успіху!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка