Дух пориває мене: про нові починаю співати



Дата конвертації27.12.2016
Розмір445 b.



Дух пориває мене: про нові починаю співати

  • Дух пориває мене: про нові починаю співати

  • В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни,-

  • Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився,

  • Ген аж до наших часів доведіть нестихаючу пісню.

  •  



Історія створення

  • Задум міфологічної поеми “Метаморфози” про чудесні перевтілення богів, другорядних божеств і людей на тварин, рослин, камені й зірки виник в Овідія під впливом творів як грецьких, так і римських письменників — Гомера, Гесіода, ліриків Нікандра, Парфенія, Вергілія, Цінни, Емілія Макра та ін. Поет працював над твором паралельно з написанням «Фастів». У «Метаморфозах» він скористався вже випробуваним розміром — гекзаметром. Поема складається з 15 книг (11 988 рядків) і становить величезний поетичний твір, що за обсягом з тих античних творів, які дійшли до нас, поступається лише епічним поемам Гомера.



«Метаморфози» є своєрідною міфологічною енциклопедією, що об'єднує понад 250 міфів, викладених у зв'язній послідовності. Всі вони містять мотив перевтілення і у сукупності покликані створити картину світу як постійного руху та змін форм, живих і неживих. У своєму творі автор створив міфологічну картину аничного світу.

  • «Метаморфози» є своєрідною міфологічною енциклопедією, що об'єднує понад 250 міфів, викладених у зв'язній послідовності. Всі вони містять мотив перевтілення і у сукупності покликані створити картину світу як постійного руху та змін форм, живих і неживих. У своєму творі автор створив міфологічну картину аничного світу.



З невичерпної скарбниці греко-римської міфології поет вибрав і обробив сюжети, пов'язані зі всілякими перевтіленнями героїв.

  • З невичерпної скарбниці греко-римської міфології поет вибрав і обробив сюжети, пов'язані зі всілякими перевтіленнями героїв.

  • Так серед численних поетичних оповідань Овідія особливу увагу привертають легенди про Фаетона; про самозакоханого Нарциса, що перетворився в квітку; про політ Дедала та Ікара; новели про Пігмаліона і Галатею; Тісба; ідилія про Філемона і Бавкіду, сказання про Орфея і Еврідіку.

  • Переказуючи без будь-яких істотних змін зміст давніх міфів, Овідій нерідко надає їм нове філософське звучання, підкреслюючи сміливі дерзання людини, що прагне відстояти своє щастя в нерівній боротьбі з богами або ж навіть уподібнитися їм.



Ідеї твору



Кожен міф перетворюється у поета на витончену поетичну новелу, наповнену глибоким сенсом і неповторними яскравими характерами, піднесеними, хвилюючими почуттями і життєвим драматизмом. Тут ми бачимо страждання матері, яка втратила своїх дітей (Ніоба); любов художника, яка дає життя своєму творінню (Пігмаліон і Галатея); силу мистецтва, що перемагає смерть (Орфей і Еврідіка); трагічну загибель закоханих (Тісба).

  • Кожен міф перетворюється у поета на витончену поетичну новелу, наповнену глибоким сенсом і неповторними яскравими характерами, піднесеними, хвилюючими почуттями і життєвим драматизмом. Тут ми бачимо страждання матері, яка втратила своїх дітей (Ніоба); любов художника, яка дає життя своєму творінню (Пігмаліон і Галатея); силу мистецтва, що перемагає смерть (Орфей і Еврідіка); трагічну загибель закоханих (Тісба).



Структура поеми

  • В І книзі відображено першопочаткові і найдавніші перетворення.

  • Книги III і IV — занурюють нас в атмосферу іншого, дуже давнього періоду античної міфології.

  • Книги V-VII – міфи часів аргонавтів.

  • Книги VIII-IX — міфи часів Геркулеса.

  • Книги ХІІ-XIII — троянська міфологія.

  • Книги XIII—XV присвячені міфологічній історії Риму.



У пісні першій поеми Овідій згадує легенду про чотири віки та чотири покоління людей: золоте, срібне, мідне,залізне. Поет наголошує, що перше покоління було золотим, тобто гармонійним, а останнє – залізне – губить себе жадобою до золота і втрачає гармонію із світом. Сучасні люди, на думку автора, мають іншу природу. Вони з’явились після потопу, що змив скверну залізного віку, і походять з каміння, яке жбурляли позад себе Девкаліон та Пірра (єдині врятувалися під час потопу). Поет вважає, що сучасне покоління може повернутись до “золотої доби”.

  • У пісні першій поеми Овідій згадує легенду про чотири віки та чотири покоління людей: золоте, срібне, мідне,залізне. Поет наголошує, що перше покоління було золотим, тобто гармонійним, а останнє – залізне – губить себе жадобою до золота і втрачає гармонію із світом. Сучасні люди, на думку автора, мають іншу природу. Вони з’явились після потопу, що змив скверну залізного віку, і походять з каміння, яке жбурляли позад себе Девкаліон та Пірра (єдині врятувалися під час потопу). Поет вважає, що сучасне покоління може повернутись до “золотої доби”.



Останні частини поеми присвячені міфологічній історії Риму, яка виводиться з часів Троянської війни і до появи в Італії перших поселенців. Закінчується твір похвалою на адресу Юлія Цезаря та Октавіана Августа , які обожнюються й оголошуються покровителями Риму.

  • Останні частини поеми присвячені міфологічній історії Риму, яка виводиться з часів Троянської війни і до появи в Італії перших поселенців. Закінчується твір похвалою на адресу Юлія Цезаря та Октавіана Августа , які обожнюються й оголошуються покровителями Риму.



Значення поеми

  • Поема Овідія “Метаморфози” стала невичерпним джерелом сюжетів і мотивів для письменників, художників і музикантів. Серед них Леся Українка (поема “Ніобея”), П. Пікассо (ілюстрації до поеми “Метаморфози”), П. Рубенс (“Пейзаж з Філемоном і Бавкідою”), Ш. Гуно (опера “Філемон і Бавкіда”).

  • Українською мовою “Метаморфози” перекладали І. Стешенко, Олена Пчілка, М. Зеров, А. Содомора.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка