Економічна і соціальна ефективність заходів з активного сприяння зайнятості безробітних з числа вразливих груп населення: методологія та інструментарій оцінювання



Дата конвертації29.12.2016
Розмір445 b.


Економічна і соціальна ефективність заходів з активного сприяння зайнятості безробітних з числа вразливих груп населення: методологія та інструментарій оцінювання

  • Економічна і соціальна ефективність заходів з активного сприяння зайнятості безробітних з числа вразливих груп населення: методологія та інструментарій оцінювання


Чинне законодавство України з метою посилення соціального захисту громадян, недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці з числа зареєстрованих безробітних [1, ст. 26], або осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню [1, ст. 14]. А саме:

  • Чинне законодавство України з метою посилення соціального захисту громадян, недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці з числа зареєстрованих безробітних [1, ст. 26], або осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню [1, ст. 14]. А саме:

  • 1) одного з батьків або особу, яка їх замінює і:

  • має на утриманні дітей віком до шести років;

  • виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

  • утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда 1 групи (незалежно від причини інвалідності);

  • 2) дітей - сирот та дітей, позбавлених батьківського піклування;

  • 3) осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

  • 3) осіб, звільнених після відбуття покарання або примусового лікування;

  • 4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка вперше приймається на роботу;

  • 5) осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років;

  • 6) інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого законодавством.



Законодавство надало право Службі використовувати такий досить ефективний інструмент безпосереднього працевлашту-вання безробітних з числа зазначених груп населення, як щомісячна компенсація роботодавцю протягом двох років фактично сплаченого єдиного соціального внеску за кожну таку особу, прийняту на роботу.

  • Законодавство надало право Службі використовувати такий досить ефективний інструмент безпосереднього працевлашту-вання безробітних з числа зазначених груп населення, як щомісячна компенсація роботодавцю протягом двох років фактично сплаченого єдиного соціального внеску за кожну таку особу, прийняту на роботу.



встановлення квот для прийому на роботу недостатньо конкурентоспроможних категорій населення на ринку праці, за порушення яких на підприємства накладалися штрафні санкції (у разі відмови у прийомі на роботу зазначених категорій громадян, у межах установленої квоти)

  • встановлення квот для прийому на роботу недостатньо конкурентоспроможних категорій населення на ринку праці, за порушення яких на підприємства накладалися штрафні санкції (у разі відмови у прийомі на роботу зазначених категорій громадян, у межах установленої квоти)

  • Так, у 2013 р. із 510 тис. зазначених осіб, зареєстрованих протягом року у ДСЗ, працевлаштовано за направленням служби зайнятості 30,3%. (Порівняємо: 116 тис. проти 155 тис. осіб).



Однією із причин негативних тенденцій у працевлаштуванні зазначених категорій населення, на нашу думку, є законодавчі зміни у порядку встановлення квот для прийому на роботу недостатньо конкурентоспроможних категорій населення на ринку праці, за якого держава усунулась від контролю за цим процесом та відмовилася від накладання штрафних санкцій на підприємства у разі відмови у прийомі на роботу зазначених категорій громадян, сподіваючись лише на соціальну відповідальність роботодавців.

  • Однією із причин негативних тенденцій у працевлаштуванні зазначених категорій населення, на нашу думку, є законодавчі зміни у порядку встановлення квот для прийому на роботу недостатньо конкурентоспроможних категорій населення на ринку праці, за якого держава усунулась від контролю за цим процесом та відмовилася від накладання штрафних санкцій на підприємства у разі відмови у прийомі на роботу зазначених категорій громадян, сподіваючись лише на соціальну відповідальність роботодавців.



Результати аналізу свідчать, що процес працевлаштування цієї категорії клієнтів ДСЗ, його ефективність визначається не лише зусиллями державних інституцій. Серед безробітних з числа вразливих груп населення є досить значний прошарок осіб, які з різних причин опустили руки і не проявляють активності на ринку праці, інші – необізнані у реальних потребах і вимогах ринку праці, поведінку третіх характеризують занадто розвинені утриманські настрої. Ці причини часто спричиняють перехід зазначених громадян у категорію довготривалих безробітних.

  • Результати аналізу свідчать, що процес працевлаштування цієї категорії клієнтів ДСЗ, його ефективність визначається не лише зусиллями державних інституцій. Серед безробітних з числа вразливих груп населення є досить значний прошарок осіб, які з різних причин опустили руки і не проявляють активності на ринку праці, інші – необізнані у реальних потребах і вимогах ринку праці, поведінку третіх характеризують занадто розвинені утриманські настрої. Ці причини часто спричиняють перехід зазначених громадян у категорію довготривалих безробітних.

  • Довготривале безробіття породжує професійну деградацію безробітних, в результаті чого зменшується їх можливості щодо працевлаштування взагалі і на високооплачувану роботу зокрема, посилює схильність до девіантної поведінки.

  • Але українське суспільство ще недостатньо усвідомлює усю гостроту проблеми, не має чіткого уявлення про її причини і фактори, засоби подолання. Про це, зокрема, свідчить той факт, що дана група безробітних не включена у категорію осіб, на яку поширюються додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.



Поряд з забезпеченням зазначених та інших пільг при працевлаштуванні безробітних з числа вразливих груп населення, необхідно перенести акцент на розвиток їх конкурентоспроможності на ринку праці, посилення мотивації до трудової зайнятості, стимулювання активності у пошуку роботи. Тобто, йдеться про необхідність забезпечення пріоритетності заходів щодо запобігання довготривалому безробіттю перед його подоланням.

  • Поряд з забезпеченням зазначених та інших пільг при працевлаштуванні безробітних з числа вразливих груп населення, необхідно перенести акцент на розвиток їх конкурентоспроможності на ринку праці, посилення мотивації до трудової зайнятості, стимулювання активності у пошуку роботи. Тобто, йдеться про необхідність забезпечення пріоритетності заходів щодо запобігання довготривалому безробіттю перед його подоланням.



Термін "заходи активного сприяння зайнятості“ - найбільш коректний для характеристики діяльності Служби у рамках активної політики зайнятості держави[1] – сукупності економічних, правових і організаційних мір, що здійснює держава з метою підвищення конкурентоспроможності робочої сили і розширення сфери докладання праці як макроекономічного спрямування (з використанням інструментарію кредитно–грошової, фіскально-бюджетної, інвестиційної політики тощо), так й на мікрорівні. Мається на увазі перш за все їх залучення у профорієнтаційні заходи, програми професійного навчання, оплачувані громадські роботи, різноманітні семінари ДСЗ, зокрема, з техніки пошуку роботи, набуттю навичок самопрезентації та вміння спілкування з роботодавцями, т.з. ярмарки вакансій тощо.

  • Термін "заходи активного сприяння зайнятості“ - найбільш коректний для характеристики діяльності Служби у рамках активної політики зайнятості держави[1] – сукупності економічних, правових і організаційних мір, що здійснює держава з метою підвищення конкурентоспроможності робочої сили і розширення сфери докладання праці як макроекономічного спрямування (з використанням інструментарію кредитно–грошової, фіскально-бюджетної, інвестиційної політики тощо), так й на мікрорівні. Мається на увазі перш за все їх залучення у профорієнтаційні заходи, програми професійного навчання, оплачувані громадські роботи, різноманітні семінари ДСЗ, зокрема, з техніки пошуку роботи, набуттю навичок самопрезентації та вміння спілкування з роботодавцями, т.з. ярмарки вакансій тощо.

  • [1]Термін «активна політика на ринку праці» вперше був використаний в Швеції в 1940-х роках, а у 1960-х роках ввійшов у міжнародну практику для характеристики дій держав щодо недопущення і запобігання безробіття, збільшення рівня зайнятості.



Навіть в умовах зменшення розміру коштів у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття реалізація заходів з активного сприяння працевлаштуванню має рацію, оскільки забезпечує економію загальних витрат за рахунок зменшення чисельності отримувачів допомоги і пропорційного збільшення кількості платників єдиного соціального внеску (ЄСВ).

  • Навіть в умовах зменшення розміру коштів у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття реалізація заходів з активного сприяння працевлаштуванню має рацію, оскільки забезпечує економію загальних витрат за рахунок зменшення чисельності отримувачів допомоги і пропорційного збільшення кількості платників єдиного соціального внеску (ЄСВ).

  • Але ці заходи не можна розглядати окремо, як самоціль, без оцінки впливу на кінцевий результат – працевлаштування всіх зазначених груп безробітних, тобто, без виміру їх економічної та соціальної ефективності.



Економічну ефективність ЗАСЗ пропонується здійснювати на підставі загально прийнятого у науці підходу шляхом розрахунку співвідношення витрат на проведення заходів і отриманих від цього результатів: як співвідношення додатково отриманих економічних здобутків від участі безробітних з числа вразливих груп населення у ЗАСП, що утворюються у результаті трудової діяльності даного контингенту громадян завдяки більш ранньому працевлаштуванню (відносно інших безробітних зазначеної групи).

  • Економічну ефективність ЗАСЗ пропонується здійснювати на підставі загально прийнятого у науці підходу шляхом розрахунку співвідношення витрат на проведення заходів і отриманих від цього результатів: як співвідношення додатково отриманих економічних здобутків від участі безробітних з числа вразливих груп населення у ЗАСП, що утворюються у результаті трудової діяльності даного контингенту громадян завдяки більш ранньому працевлаштуванню (відносно інших безробітних зазначеної групи).



До соціальної ефективності ЗАСЗ слід віднести моральні здобутки зазначених осіб:

  • До соціальної ефективності ЗАСЗ слід віднести моральні здобутки зазначених осіб:

  • зростання поваги до них з боку роботодавців та соціального оточення і, як наслідок, – покращення соціального самопочуття;

  • якість отриманих послуг, витрати часу на їх отримання, культура спілкування спеціалістів Служби, рівень задоволеності клієнтів.

  • Природно, не можна протиставляти один одному соціальну та економічну ефективність ЗАСЗ.



Кількісний вимір економічної ефективності ЗАСП пропонується здійснювати за формулою:

  • Кількісний вимір економічної ефективності ЗАСП пропонується здійснювати за формулою:

  • – рівень (коефіцієнт) економічної ефективності заходів з активного сприяння зайнятості безробітних з числа вразливих груп населення, зареєстрованих в службі зайнятості;

  • – загальний економічний ефект від отримання зареєстрованими безробітними з числа вразливих груп населення послуг з активного сприяння зайнятості;

  • Ba – економічні витрати на залучення безробітних у ЗАСЗ



Загальний економічний ефект від участі зареєстрованих безробітних з числа вразливих груп населення в ЗАСЗ (Qe) слід розраховувати за формулою:

  • Загальний економічний ефект від участі зареєстрованих безробітних з числа вразливих груп населення в ЗАСЗ (Qe) слід розраховувати за формулою:

  • Qe = Q1 + Q2 + Q3

  • Q1 – вартість додаткового внутрішнього продукту, виробленого особами з числа вразливих груп населення, які працевлаштувалися за сприянням Служби, за період їх праці у результаті більш швидкого повернення до зайнятості (скорочення тривалості безробіття);

  • Q2 – вартість додаткове отриманих бюджетами податкових надходжень, а фондами державного соціального страхування – внесків (ЄСВ), за зазначений період;

  • Q3 – економія коштів Фонду на виплату допомоги по безробіттю особам з числа вразливих груп населення, які у результаті участі в програмах активного сприяння зайнятості скоротили період свого перебування на обліку в Службі.



Q1 – вартість додаткового внутрішнього продукту, виробленого за певний час (наприклад, календарний рік) особами з числа вразливих груп населення, які перебували на обліку у Службі менший період, ніж інші безробітні, завдяки участі у ЗАСП доцільно визначати за формулою:

  • Q1 – вартість додаткового внутрішнього продукту, виробленого за певний час (наприклад, календарний рік) особами з числа вразливих груп населення, які перебували на обліку у Службі менший період, ніж інші безробітні, завдяки участі у ЗАСП доцільно визначати за формулою:

  • Q1 = QдbT

  • Qд – середня вартість валового внутрішнього продукту, що виробляється за одиницю часу (один день) одним найманим працівником у даній місцевості (місті, районі, області або країні);

  • b – кількість осіб з числа вразливих груп населення, які працевлаштувалися після участі у ЗАСП за визначений період (зокрема, один календарний рік);

  • Т – період, на який тривалість безробіття осіб з числа вразливих груп населення, які брали участь у ЗАСП, коротше, ніж середня тривалість безробіття всіх безробітних зазначеної категорії, зареєстрованих у місті, районі, області, країні



Вартість додаткового внутрішнього продукту (Q1), виробленого особами, які брали участь у ЗАСП, і тому працевлаштувалися швидше, ніж інші зареєстровані безробітні зазначеної категорії обраховується за формулою:

  • Вартість додаткового внутрішнього продукту (Q1), виробленого особами, які брали участь у ЗАСП, і тому працевлаштувалися швидше, ніж інші зареєстровані безробітні зазначеної категорії обраховується за формулою:



Для визначення додаткових надходжень у бюджети податку з доходу фізичних осіб і внесків у фонди державного соціального страхування Q2 застосуємо формулу:

  • Для визначення додаткових надходжень у бюджети податку з доходу фізичних осіб і внесків у фонди державного соціального страхування Q2 застосуємо формулу:

  • Q2 = S Wопб (tвб - tпу)b+V Wопб (tвб - tпу)b = (S + V) Wопб b (tвб - tпу), (7)

  • де Wопб – розмір зарплати, яка може бути додатково нарахована особам зазначеної категорії, які працевлаштувалися за направленням Служби або започаткували власний бізнес за її підтримки і брали участь у ЗАСЗ;

  • S – ставка оподаткування доходу фізичних осіб;

  • V – ставка (тариф), за якою нараховуються внески у державні соціальні страхові фонди (ЄСВ).



Для визначення економії коштів Фонду на виплату допомоги по безробіттю особам, які в результаті участі у ЗАСЗ скоротили період свого перебування на обліку в Службі, необхідно середній розмір допомоги по безробіттю особам, помножити на кількість осіб, які працевлаштували-ся після участі у ЗАСЗ, і на період, на який тривалість їх безробіття коротший від середнього показника. Тобто для розрахунку Q3 необхідно застосувати формулу:

  • Для визначення економії коштів Фонду на виплату допомоги по безробіттю особам, які в результаті участі у ЗАСЗ скоротили період свого перебування на обліку в Службі, необхідно середній розмір допомоги по безробіттю особам, помножити на кількість осіб, які працевлаштували-ся після участі у ЗАСЗ, і на період, на який тривалість їх безробіття коротший від середнього показника. Тобто для розрахунку Q3 необхідно застосувати формулу:



Отже, загальний економічний ефект Qe від участі зареєстрованих безробітних у ЗАСЗ (завдяки їх більш швидкому працевлаштуванню) визначається за формулою:

  • Отже, загальний економічний ефект Qe від участі зареєстрованих безробітних у ЗАСЗ (завдяки їх більш швидкому працевлаштуванню) визначається за формулою:



Економічні затрати на здійснення ЗАСЗ Bi охоплюють оплату послуг навчальних закладів; фінансування оплачуваних громадських робіт; компенсацію ЄСВ роботодавцям, які прийняли на роботу за направленням Служби визначених законодавством категорій безробітних; оплату праці спеціалістів центрів зайнятості, які відповідно до функціональних обов’язків займаються організацією ЗАСЗ. Звідси можна записати:

  • Економічні затрати на здійснення ЗАСЗ Bi охоплюють оплату послуг навчальних закладів; фінансування оплачуваних громадських робіт; компенсацію ЄСВ роботодавцям, які прийняли на роботу за направленням Служби визначених законодавством категорій безробітних; оплату праці спеціалістів центрів зайнятості, які відповідно до функціональних обов’язків займаються організацією ЗАСЗ. Звідси можна записати:



Таким чином, рівень (коефіцієнт) економічної ефективності участі зазначеної категорії безробітних у ЗАСЗ має визначатися за формулою:

  • Таким чином, рівень (коефіцієнт) економічної ефективності участі зазначеної категорії безробітних у ЗАСЗ має визначатися за формулою:



Економічний зиск (у широкому розумінні цього поняття) держава має в тому разі, якщо Служба організовує заходи АСЗ так, що коефіцієнт їх економічної ефективності перевищує одиницю, тобто Ее>1.

  • Економічний зиск (у широкому розумінні цього поняття) держава має в тому разі, якщо Служба організовує заходи АСЗ так, що коефіцієнт їх економічної ефективності перевищує одиницю, тобто Ее>1.

  • Якщо оцінювати економічну ефективність лише Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття, то із загального економічного ефекту від участі зареєстрованих безробітних в ЗАСЗ треба виключити два показники: Q1 – вартість додаткового внутрішнього продукту, виробленого особами за період їх праці у результаті скорочення тривалості безробіття, та Q2 – додаткове отримання бюджетами податкових надходжень, перш за все податку з доходу фізичних осіб.



Реальної економії витрат Фонду центри зайнятості можуть досягнути за рахунок, по-перше, застосування програмно-цільового методу відбору безробітних до участі у ЗАСЗ – цільового залучення до них тих безробітних, для яких ця участь реально сприятиме прискоренню працевлаштування на підходящу роботу. У результаті зменшаться витрати на виплату допомоги по безробіттю і збільшаться ВВП, вироблений ними, додаткові надходження податків у бюджети.

  • Реальної економії витрат Фонду центри зайнятості можуть досягнути за рахунок, по-перше, застосування програмно-цільового методу відбору безробітних до участі у ЗАСЗ – цільового залучення до них тих безробітних, для яких ця участь реально сприятиме прискоренню працевлаштування на підходящу роботу. У результаті зменшаться витрати на виплату допомоги по безробіттю і збільшаться ВВП, вироблений ними, додаткові надходження податків у бюджети.

  • По-друге, завдяки більш ранньому працевлаштуванню зареєстрованих безробітних і отриманню ними заробітної плати за час, що перевищує середню тривалість часу трудової діяльності інших працевлаштованих безробітних (не учасників ЗАСЗ), відбудеться додаткове надходження коштів до ЄСВ.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка