Експресіонізм – стильова течія модернізму,що виникла на противагу імпресіонізмові. На думку експресіоністів, спільною основою всього у світі є дух (вільна творча енергія). Виразити його,тобто сягнути глибинного пізнання основ буття,можна насамперед за допомогою творчої інтуїції. Завдання мистецтва,за цією концепцією,- у вираженні незримого через зриме,внутрішнього через зовнішнє,вічного через минуще.
Експресіонізм – стильова течія модернізму,що виникла на противагу імпресіонізмові. На думку експресіоністів, спільною основою всього у світі є дух (вільна творча енергія). Виразити його,тобто сягнути глибинного пізнання основ буття,можна насамперед за допомогою творчої інтуїції. Завдання мистецтва,за цією концепцією,- у вираженні незримого через зриме,внутрішнього через зовнішнє,вічного через минуще.
Експресіонізм виник на межі XIX-XX ст. у європейському малярстві,а згодом у музиці і літературі. До найвизначніших майстрів цього стилю належать художники: норвежець Едвард Мунк,голландець Вінсент Ван Гог,французи Поль Сезан,Поль Гоген, Анрі Матіс; німецький композитор Ріхард Штраус; письменники: німець Стефан Георге, австрієць Франц Кафка. В українській літературі цей стиль започаткував Василь Стефаник.
Експресіонізм виник на межі XIX-XX ст. у європейському малярстві,а згодом у музиці і літературі. До найвизначніших майстрів цього стилю належать художники: норвежець Едвард Мунк,голландець Вінсент Ван Гог,французи Поль Сезан,Поль Гоген, Анрі Матіс; німецький композитор Ріхард Штраус; письменники: німець Стефан Георге, австрієць Франц Кафка. В українській літературі цей стиль започаткував Василь Стефаник.
Намагання знайти спільну основу (частку Бога) у людині, тварині,рослині – у всьому живому. Звідси посилена увага до простих, «прозорих» характерів.
Уявлення,за якими схильність людини до добра чи зла криється в її глибинній самотності. Пізнавати цю основу можна лише інтуїтивно.
Увага до проблеми вини і кари. У трактуванні експресіоністів земне життя – це фільтр ,що здатний очистити людину,школа,яка може привести нас назад до Бога(людський вибір - совість-кара-очищення).
Художнє дослідження сенсу страждання й смерті людини(біль-страждання-спонукання до пошуків причин гріховності). Смерть – це перехід у інший вимір, а не кінець існування.
Захоплення ідеєю екології як загального взаємозв‘язку всього сущого у світі. Основоположною є давня істина: «Не можна зірвати квітку,щоб при цьому не стривожити зорі».
Захоплення ідеєю екології як загального взаємозв‘язку всього сущого у світі. Основоположною є давня істина: «Не можна зірвати квітку,щоб при цьому не стривожити зорі».
І розділ – «Був Іван дивний і з натурою, і з роботою»;
І розділ – «Був Іван дивний і з натурою, і з роботою»;
ІІ розділ – «Спросив Іван ціле село»;
ІІІ розділ – «Ця земля не годна кілько народа здержати та й кільки біди вітримати»;
ІV розділ – «Аби-стє мені мого хреста ніколи не минули…»
V розділ – «Всякої бесіди було багато…»;
VI розділ – «… вже чєс відходити до колії»;
VII розділ – «Видиш, стара,наш хрестик?»
VII розділ – «Видиш, стара,наш хрестик?»
Яка експресіоністична ознака є найяскравішою в новелі «Камінний хрест»?
Яка експресіоністична ознака є найяскравішою в новелі «Камінний хрест»?
Свою думку обґрунтуйте конкретними прикладами з тексту.
Чи можна твори В.Стефаника назвати оптимістичними?
1. А 9. А
1. А 9. А
2. Б 10. В
3. Б 11. Б
4 . А 12. В
5. Б
6. Б
7. В
8. Ґ
7-9 б.
7-9 б.
Дослідити походження прізвища Дідух. Що,на вашу думку,символізує таке прізвище у новелі «Камінний хрест» ?
10-12б.
Напишіть твір-мініатюру на тему «Моє ставлення до сучасних емігрантів-українців»
