Ембріологія Предмет і завдання ембріології



Дата конвертації27.12.2016
Розмір445 b.


Ембріологія

  • 1. Предмет і завдання ембріології

  • 2. Періоди ембріогенезу

  • 3. Статеві клітини

  • 4. Запліднення, дроблення, гаструляція

  • 5. Гістогенез, органогенез

  • 6. Позазародкові органи

  • 7. Критичні періоди ембріогенезу

  • 8. Екстракорпоральне запліднення


  • Ембріологія – наука про утворення, будову і розвиток зародка та позазародкових органів.

  • Загальна ембріологія – вивчає найбільш загальні закономірності утворення і розвитку зародка тваринних організмів.

  • Спеціальна ембріологія – вивчає особливості індивідуального розвитку представників певних груп або видів тварин.

  • Ембріологія людини - вивчає закономірності утворення, розвитку і будови зародка та провізорних органів організму людини.



Періоди онтогенезу: прогенез, пренатальний і постнатальний

  • А. Прогенез (гаметогенез): овогенез і сперматогенез.

  • Б. Пренатальний період(ембріогенез)

    • 1. Концептус (7 днів).
    • 2. Власне ембріональний період (2ий-8ий тижні).
    • 3. Плодовий період (з 9-го тижня – до народження).
  • В. Постнатальний період: неонатальний, дитинство, підлітковий, юність, зрілість, старість.

  • Власне ембріологія вивчає: прогенез, період концептуса, власне ембріональний період.



Сперматозоїди



Чоловічі статеві клітини

  • Утворюються в звивистих сім’яних канальцях чоловічих гонад.

  • Сперматогенез триває 75 діб.

  • Сперматозоїд складають

  • - головка

  • - хвіст:

  • - проміжна частина,

  • - головна,

  • - термінальна.



Головка сперматозоїда містить ядро та акросомальний чохлик.

  • Головка сперматозоїда містить ядро та акросомальний чохлик.

  • Акросома має набір ферментів: гіалуронідазу та протеази.

  • Ядро містить 23 хромосоми (22+х, 22+у).

  • У хвостовому відділі розташовані центріолі: проксимальна та дистальна.



Схема структурної організації сперматозоїда

  • Схема структурної організації сперматозоїда



Яйцеклітина людини



Овоцит – це крупна нерухома клітина.

  • Овоцит – це крупна нерухома клітина.

  • Овоцит має кругле ядро –каріотип (22+Х хромосоми).

  • У цитоплазмі наявні ЕПС, КГ, рибосоми, мітохондрії, кортикальні гранули та жовткові включення.



Жовткові включення містять протеїни, фосфоліпіди та вуглеводи.

  • Жовткові включення містять протеїни, фосфоліпіди та вуглеводи.

  • Овоцит має ряд оболонок:

  • оолема,

  • блискуча оболонка (складається з глікопротеїнів та глікозаміногліканів),

  • «променистий вінець» представлений мікроворсинками овоцитів і відростками фолікулярних клітин,

  • зерниста оболонка складається з фолікулярних клітин.



ОБОЛОНКИ ОВОЦИТА



Типи яйцеклітин

  • Алецитальні – безжовткові (комахи)

  • Оліголецитальні – маложовткові,

  • Первинно ізолецитальні – ядра лежать в центрі клітин,

  • Вторинно ізолецитальні – ядра розташовані ексцентрично,

  • Полілецитальні – багатожовткові (риби і птахи).



Стадії ембріогенезу

  • 1. Запліднення

  • 2. Дроблення

  • 3. Гаструляція

  • 4. Нейруляція

  • 5. Гістогенез

  • 6. Органогенез

  • 7. Системогенез



Овуляція



Запліднення - злиття статевих клітин, утворення одноклітинного зародка - зиготи

  • Біологічне значення:

  • Відновлення диплоїдного набору хромосом

  • Визначення статі дитини

  • Ініціація дроблення

  • Фази:

  • Дистантна (капацитація, таксис)

  • Контактна (акросомальна реакція, денудація, пенетрація, кортикальна реакція, зонна реакція)



Біологічна роль у процесі запліднення:

  • Сперматозоїда

  • Забезпечує зустріч із овоцитом

  • Надає 23 батьківських хромосоми

  • Визначає стать дитини

  • Вносить в овоцит центріоль

  • Надає мітохондріальну ДНК

  • Провокує завершення мейозу яйцеклітиною

  • Вносить сигнальний білок дроблення

  • Яйцеклітини

  • Доповнює хромосомний набір

  • Забезпечує живлення зародка (30 год.)

  • Забезпечує захист зародка на ранній стадії ембріогенезу (7 діб)



Фази запліднення:

  • 1- дистантна взаємодія,

  • 2- контактна взаємодія (акросомальна реакція),

  • 3 - кортикальна реакція та утворення оболонки запліднення.

  • Після зближення пронуклеусів утворюється зигота



Запліднення



Пенетрація



Синкаріон, зигота



Дроблення – утворення багатоклітинного зародка бластули (2-7 доби)

  • Характеристика дроблення:

  • а) повне, часткове

  • б) рівномірне, нерівномірне

  • в) синхронне, асинхронне



Синкаріон, стадія двох бластомерів



Дроблення



Дроблення повне, субеквальне, асинхронне



Дроблення

  • Мітотичний поділ, при якому утворюються дочірні клітини (бластомери) без подальшого росту до размірів материнскої. Бластомери не розходяться і утворюють морулу.



Бластоциста, імплантація Зародок, який має внутрішню порожнину називається – бластула, у людини - бластоциста



Будова бластоцисти (5 доба)



Імплантація - це проникнення зародка в слизову оболонку матки (7 доба)

  • Розрізняють дві стадії імплантації:

  • 1-адгезія (прилипання),

  • 2-інвазія (проникнення).

  • Імплантація триває 40 годин.



Завершення імплантації



Гаструляція - наступний після дроблення період ембріогенезу, в якому відбувається утворення зародкових листків

  • Рання гаструляція – утворення ектодерми та ентодерми

  • Пізня гаструляція утворення мезодерми

  • Особливості гаструляції зародка людини:

  • Рання гаструляція - делямінація

  • Пізня гаструляція – іміграція

  • Імпалантація зародка в ендометрій та плацентація



Гаструляція

  • Гаструляція

  • Утворення зародкових листків





Диференціація зародкових листків:

  • Ектодерма поділяється на зародкову і позазародкову.

  • Зародкова ектодерма дає початок:

  • - нервовій трубці (головний и спинний мозок),

  • - прехордальній пластинці (епітелій ротової порожнини і стравоходу, епітелій дихальних шляхів),

  • - плакодам (внутрішнє вухо),

  • - гангліозній пластинці (клітини спинномозкових и вегетативних вузлів, мозкова речовина наднирників),

  • - шкірній ектодермі (епидерміс і його похідні, емаль зуба, епітелій рогівки ока, піхви і анальної частини прямої кишки).



Ентодерма:

  • Диференціюється на зародкову і позазародкову.

  • Зародкова ентодерма:

  • - епітелій шлунка и кишечника,

  • - епітелій залоз шлунка і кишечника,

  • - епітелій печінки и підшлункової залози.



Мезодерма:

  • Диференціюється на зародкову і позазародкову.

  • Зародкова мезодерма поділяється на дорзальну (соміти) і вентральну мезодерму (листки спланхнотома), які зв’язані сегментною ніжкою.

  • Соміти складаються із трьох ділянок:

  • Дерматом (сполучна тканина шкіри),

  • Міотом (поперечно-посмугована скелетна м’язова тканина),

  • Склеротом (хрящова і кісткова тканини).



Вентральна мезодерма не сегментується, із її листків формуються оболонки внутрішніх органів, мезотелій, кіркова речовина наднирників, міокард.

  • Вентральна мезодерма не сегментується, із її листків формуються оболонки внутрішніх органів, мезотелій, кіркова речовина наднирників, міокард.

  • Сегментована ніжка (нефрогонотом) зв’язує дорзальну і вентральну мезодерму. Із її материалу формується епітелій нирок и гонад.



Мезенхіма:

  • Заповнює проміжки між зародковими листками, складається із відростчатих клітин.

  • Із мезенхіми формується:

  • - кров и лімфа,

  • - стінки судин,

  • - сполучна тканина,

  • - мікроглія.



Провізорні органи

  • 1. Амніон

  • 2. Жовтковий мішок

  • 3. Алантоїс

  • 4. Хоріон

  • 5. Плацента

  • 6. Пуповина







Жовтковий мішок

  • Формується на 2 тижні ембріогенезу, на 7-8 тижні – піддається зворотньому розвитку і залишки є в складі пуповини.

  • В стенці ЖМ утворюються перші кров’яні острівці (клітини крові і кровоносні судини), а також попередники статевих клітин – гонобласти. ЖМ містить трофічні речовини.

  • Після формування тулубової складки ЖМ відділяєтся від тіла зародка і зв’язується з ним за допомогою жовткового стебелька.



АМНІОН

  • Амніон - забезпечує водне середовище для розвитку зародка. Формується на 2 тижні ембриогенезу, функціонує до моменту родів.

  • На 7 тижні його СТ входить в контакт с хоріоном.

  • Функція амниона:

  • вироблення навколоплідних вод,

  • захист плода від механічних пошкоджень.

  • Стінка амніотичної оболонки містить:

  • -базальну мембрану,

  • -щільну волокнисту сполучну тканину,

  • -пухку волокнисту сполучну тканину.



Алантоїс

  • Пальцеподібний відросток, який вростає в амніотичну ніжку. Є похідним зародкового мішка. Формується на 2 тижні ембріогенезу, на 2-му місяці – редукується і залишки є в складі пуповини.

  • Бере участь у живленні і диханні зародка, виконує видільну функцію. За допомогою алантоїса до хоріона поступають кровоносні судини.



Хоріон

  • Ворсинчаста оболонка:

  • На 1 тижні ембріогенезу хоріон містить первинні ворсинки.

  • На 2-3 тижні ембріогенезу разрізняють вторинні ворсинки.

  • Третинні ворсинки хоріону містять кровоносні капіляри.

  • Розрізняють гладкий хоріон и ворсинчастий хоріон. Із останнього формується плодова частина плаценти.



Пуповина

  • -це структура, яка з’єднує тіло зародка з плацентою. Має довжину до 50 см.

  • Склад пуповини:

  • слизова сполучна тканина (вартонові драглі),

  • 2 артерії і 1 вена плода,

  • рудименти жовткового мішка і алантоїса.



Пуповина



Типи живлення

  • Вітелотрофне – 30 годин, жовтковими включеннями овоцита.

  • Гістіотрофне – 2-ий день – 3-ій місяць, за рахунок навколишніх тканин.

  • Гематотрофне – 3-ій місяць – до народження, плацента.



Плацента

  • У людини плацента є гемохоріальною дискоїдальною.

  • Початок формування плаценти відбувається на 3 тижні ембріогенезу, в основному плацента сформована до кінця третього місяця внутрішньоутробного розвитку.

  • Вона складається із двох частин:

  • плодової (із ворсинчастого хоріону),

  • материнскої (із видозміненої слизової оболонки матки).



Плацента людини : дискоїдальна, гемохоріальна Морфофункцыональна одиниця плаценти – котиледон. А. Плодова частина плаценти. B. Материнська частина плаценти.

  • Гемохоріальний бар’єр

  • 1. Ендотелій капіляра.

  • 2. Базальна мембрана.

  • 3. Сполучна тканина ворсинки із клітинами Кащенко- Гофбауера.

  • 4. Базальна мембрана цитотрофобласта.

  • 5. Цитотрофобласт.

  • 6. Синцитіотрофобласт.



Схема будови плаценти



Плацента



Плацента



Плодова частина плаценти включає:

  • - хоріальну пластинку, покриту амниотичним епітелієм,

  • розгалужені ворсинки хоріону,

  • цито- і симпластотрофобласт,

  • лакуни, заповнені материнською кров’ю.



Материнська частина плаценти включає:

  • - Базальну пластинку, в якій знаходяться кровоносні судини і децидуальні клітини,

  • Сполучнотканинні септи, які розділяють плаценту на часточки – котиледони,

  • Ворсинки хоріону,

  • Лакуни,

  • Периферичний трофобласт.



Функції плаценти:

  • Дихальна,

  • Транспортна,

  • Видільна,

  • Ендокринна ( хоріонічний гонадотропін, плацентарний лактоген, прогестерон, прегнандіол, естрогени, АКТГ, релаксин),

  • Регулює скорочення міометрію.





Критичні періоди ембріогенезу

  • В 1944 р. австралийский лікар Норман Грегг звернув увагу на те, що кожний этап розвитку зародку починається коротким періодом якісної перебудови – це так званий критичний період. В цей час ембріон найбільш чутливий до пошкоджуючих впливів.

  • Критичний періодкороткий період підвищеної чутливості зародка до дії шкідливих чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.



В онтогенезі людини виділяють критичні періоди розвитку:

  • В онтогенезі людини виділяють критичні періоди розвитку:

  • в прогенезі,

  • ембріогенезі,

  • і постнатальному житті.

  • До них відносять:

  • прогенез,

  • запліднення,

  • імплантація (7-8 доби),

  • формування плаценти и осьових органів (3-8 тиждні),

  • стадія посиленого росту головного мозку (15-20 тиждні),

  • формування систем організму (20-24 тиждні),

  • народження,

  • період новонародженості (до 1 року),

  • статеве дозрівання (11-16 років).



Екстракорпоральне запліднення 1976 Luisa Brown (GB) Edvards and Stantow 1. Хірургічна операція 2. Запліднення “в пробірці” 3. Інкубація 3-4 доби (дроблення) 4. Бластоциста (18-32 бластомери) – “вільна бластоциста” поміщається в матку 5. Починається імплантація на 6-7 добу (15 % успішно)

  • Екстракорпоральне запліднення дозволяє:

  • 1. Вибирати стать дитини

  • 2. Збагачувати (покращувати) сперму

  • 3. Уникнути генетичних захворювань

  • 4. Допомогти сперматозоїдам в переміщенні та розчиненні оболонок овоцита

  • 5. Лікувати деякі види жіночого безпліддя

  • 6. Виключається позаматкова вагітність






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка