Епілепсія (визначення вооз)



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



ЕПІЛЕПСІЯ (визначення ВООЗ)

  • хронічне захворювання головного мозку, що характеризується повторними нападами в результаті надмірних розрядів нейронів, їх патологічної синхронізації та генералізації збудження, що супроводжується різноманітними клінічними та параклінічними феноменами



Психогігієна – область загальної гігієни, яка вивчає фактори, що забезпечують гармонійний розвиток особистості і визначає умови для повного прояву її позитивних властивостей у всіх сферах діяльності.

  • Психогігієна – область загальної гігієни, яка вивчає фактори, що забезпечують гармонійний розвиток особистості і визначає умови для повного прояву її позитивних властивостей у всіх сферах діяльності.

  • Основними завданнями психогігієни є вивчення умов життя /включаючи зовнішнє середовище і конкретні соціальні умови/ людини з метою виявлення факторів позитивно чи негативно впливаючих на психічне здоров’я і розробку на цій основі рекомендацій та нормативів: 1/психогігієнічних умов праці, побуту, відпочинку; 2/психогігієнічного виховання психічного розвитку, укріплення та збереження психічного здоров’я.



Психопрофілактика – область психіатрії, яка має на меті попередження психічних захворювань, перехід їх в хронічний перебіг та соціально-трудову реабілітацію.

  • Психопрофілактика – область психіатрії, яка має на меті попередження психічних захворювань, перехід їх в хронічний перебіг та соціально-трудову реабілітацію.



Загальні принципи профілактики психічних захворювань.

  • Загальні принципи профілактики психічних захворювань.

  • Профілактика психічних захворювань ділиться на первинну, вторинну і третинну.

  • Первинна профілактика – це система заходів, яка забезпечує

  • попередження появи психічної хвороби чи формування дизгармонічної структури особистості. Серед цих заходів головними являються: а) первинна провізорна профілактика – головною метою є охорона психічного здоров’я наступних поколінь. Вона грунтується на громадських заходах, спрямованих на оздоровлення побуту, праці, життя; створення умов для формування здорової сім’ї та вдосконалення виховання підростаючого покоління, досягнення гармонії розвитку у всіх наступних поколіннях; б/ первинна генетична профілактика – головною метою має науковий прогноз можливих наслідків спадкових психічних захворювань для психічного здоров’я наступних поколінь. Вона створює умови для керування та оздоровлення спадковості без шкоди і дискримінації особи. Безпосередньо здійснюється медико-генетичними консультаціями; в/ первинна ембріологічна профілактика – спрямована на оздоровлення жінки /гігієни шлюбу і зачаття, гігієни вагітності, охорони процесу зародкового розвитку та виключення потенційно небезпечних щкідливостей, організація високої якості допомоги в родах/. Ці заходи забезпечуються жіночими консультаціями та закладами допомоги;



г/ первинна постнатальна профілактика – здійснюється з метою раннього виявлення вадів розвитку у новонароджених, своєчасною корекцією і проведенням системи заходів, забезпечуючих поетапний розвиток дитини, підлітка, юнака. Поряд з педіатричною службою в організації цього виду профілактики приймають участь дитячі психіатри, психологи та спеціалісти в області фізіології розвитку

  • г/ первинна постнатальна профілактика – здійснюється з метою раннього виявлення вадів розвитку у новонароджених, своєчасною корекцією і проведенням системи заходів, забезпечуючих поетапний розвиток дитини, підлітка, юнака. Поряд з педіатричною службою в організації цього виду профілактики приймають участь дитячі психіатри, психологи та спеціалісти в області фізіології розвитку



2. Вторинна профілактика – система заходів, спрямованих на попередження небезпечного для життя або неблагоприємного перебігу психічного захворювання. До цих заходів відносяться:

  • 2. Вторинна профілактика – система заходів, спрямованих на попередження небезпечного для життя або неблагоприємного перебігу психічного захворювання. До цих заходів відносяться:

  • рання діагностика, прогноз та попередження небезпечних для життя

  • хворого станів;

  • ранній початок лікувально-корегуючих заходів, швидке досягнення максимально повної ремісії або повної редукції хвороби;

  • виключення можливості рецидивуючого перебігу;

  • довготривала підтримуюча корекція психіки хворого після хвороби або в період ремісії.



Третинна профілактика - система заходів, спрямованих на

  • Третинна профілактика - система заходів, спрямованих на

  • попередження психічної інвалідізації при затяжному, хронічному перебігу хвороби. Це здійснюється щляхом використання медикаментозних і корегуючих методів терапії для переривання хронічного перебігу хвороби, оздоровлення умов життя і побуту хворих, систематичного використання мір реадаптації та активного праце- і побутовлаштування в період ремісії.



Психогігієнічні та психопрофілактичні заходи при окремих захворюваннях.

  • Психогігієнічні та психопрофілактичні заходи при окремих захворюваннях.

  • Ендогенні захворювання.

  • Шизофренія. Первинна профілактика. В зв’язку з невідомою етіологією – практично неможлива. Такі психогігієнічні заходи, як психогігієна виховання, праці, відпочинку та зовнішнього середовища можуть сприяти попередження дії факторів, які провокують шизофренію.

  • Вторинна профілактика. 1. Раннє виявлення та адекватне лікування. 2. Підтримуюча протирецидивна терапія психотропними засобами пролонгованої дії /ОРАП, ІМАП, семап, модітен-депо, піпортіл, галоперідол-деканоат/.3. Обрив загострень і рецидивів в амбулаторних умовах, що збільшує тривалість ремісій і зменшує регоспіталізацію. 4. Неспецифічна профілактика загострень /попередження психогенно-травмуючих ситуацій, екзогенних шкідливостей і т.п./. 5. Соціально-трудова допомога.

  • Третинна профілактика. Систематичне поетапне використання медичної, трудової та соціальної реадаптації.



Маніакально-депресивний психоз.

  • Маніакально-депресивний психоз.

  • Первинна профілактика. Причини і механізми розвитку МДП поки невідомі, тому профілактика зводиться до психогігієнічних заходів, спрямованих на укріплення здоров’я, а при обтяжливій спадковості – попередження інфекцій, травм, організація праці, відпочинку.

  • Вторинна профілактика. Використання солей літію.

  • Третинна профілактика. Попередження затяжних фаз комплексною терапією, оздоровлення умов життя, праці.

  • Пресенільні та сенільні психози.

  • Первинна профілактика. Психогеріатричні заходи /режим праці, попередження соматичних захворювань, використання геріатричних препаратів /геровіталь/.

  • Вторинна профілактика. Раннє виявлення і лікування, досягнення повної редукції хвороби, підтримуюча корекція психіки, раннє лікування рецидивів.

  • Третинна профілактика. Соціально-трудова реадаптація, ліквідація психотравмуючих факторів.



Епілепсія.

  • Епілепсія.

  • Первинна профілактика. Генетичні фактори - попередження

  • одружень 2-х осіб хворих епілепсією , спостереження за дітьми з спадковою обтяженістю /профілактика сомато-інфекційних захворювань, травм, заборона профілактичних прищеплень до 3 років. Охорона здоров’я вагітних , плода в пренатальнім періоді, попередження родових травм та інфекцій в пре- і постнатальному періодах.

  • Вторинна профілактика. Раннє виявлення хворих з пароксизмами, раціональне лікування, безперервність і довготривалість лікування в комплексі з режимом життя, харчування і психотерапевтичного впливу.

  • Третинна профілактика. Трудова і соціальна реадаптація, заборона професій пов’язаних з транспортом, висотою, рухливих механізмів, водою і вогнем та впливом фізичних та інших факторів – перегрівання, нічна робота, довготривалі відрядження.



Сенільні та пресенільні деменції.

  • Сенільні та пресенільні деменції.

  • Первинна профілактика. Психогігієна здорового довголіття /режим праці, відпочинку, боротьба з гіподинамією/ попередження сомато- та психогенних захворювань, використання геріатричних засобів, запобігаючих передчасному старінню.

  • Вторинна профілактика. Раннє виявлення початкових проявів хвороби та початок лікування транквілізаторами, антидепресантами. Досягнення редукції хвороби з наступною підтримуючою корекцією психіки та обрив рецидивів на ранніх етапах загострення хвороби. Запобігання соматичних розладів.



Психічні захворювання головного мозку.

  • Психічні захворювання головного мозку.

  • Первинна профілактика. Психогігієнічні заходи, спрямовані на дотримання режиму праці й відпочинку похилих осіб, попередження впливу шкідливих факторів /алкоголь, куріння, перевтоми, стреси, які сприяють розвитку мозкової недостатності.

  • Вторинна профілактика. Раннє виявлення /профогляди/ і лікування судинних уражень головного мозку, спрямованих на покращення мозкового кровообігу загальної гемодинаміки, серцевої діяльності.

  • Третинна профілактика. Проведення заходів медичної, трудової, соціальної реадаптації.



Психічні порушення в зв’язку з черепно-мозковою травмою.

  • Психічні порушення в зв’язку з черепно-мозковою травмою.

  • Первинна профілактика. Попередження шляхових, виробничих та побутових травм головного мозку, дотримання правил по техніці безпеки. Запобігання факторів родового травматизму.

  • Вторинна профілактика. Спокій, щадящий режим в гострому періоді травми. Протирецидивне лікування в період віддалених наслідків (біологічні та психологічні методи, стимуляція соціальної активності та трудової діяльності, переорієнтація її на раціональне працевлаштування та установки, сімейна психотерапія.

  • Третинна профілактика. Соціально-трудова реабілітація (режим праці, побуту, санаторно-курортне лікування).



Психічні порушення при інфекційно-органічних захворюваннях головного мозку (сифіліс головного мозку, прогресивний параліч, ВІЛ).

  • Психічні порушення при інфекційно-органічних захворюваннях головного мозку (сифіліс головного мозку, прогресивний параліч, ВІЛ).

  • Первинна профілактика. Провізорна профілактика розповсюдження сифілітичного та ВІЛ інфікування населення шляхом створення системи суспільних заходів, спрямованих на формування здорової сім’ї, та виховання покоління. Попередження ембріонального і постнатального інфікування.

  • Вторинна профілактика. Раннє виявлення і діагностика сифіліс- та ВІЛ інфекції на основі клініки та лабораторних досліджень. Активна терапія до повної санації ліквора і виключення рецидивів шляхом повторних курсів лікування.

  • Третинна профілактика. Оздоровлення побуту, поетапна реадаптація – медична, професійна, соціальна.



Наркоманії (алкоголізм, наркотоксикоманії).

  • Наркоманії (алкоголізм, наркотоксикоманії).

  • Первинна профілактика. Первинна профілактика здійснюється шляхом створення єдиної системи протинаркоманічного виховання, освіти, яка включає адміністративно-правові, педагогічні, громадські та медичні аспекти з врахуванням вікових, статевих та професійних особливостей. Особливо слід врахувати ряд факторів: біологічні – які формують неблагоприємний преморбідний фон (травми, інфекції); індивідуально-психологічні (акцентуація по гіпертімному, нестійкому, конформному типах), затруднення соціально-психологічної адаптації; почуття неповноцінності і відчуження, відсутність розвинутих зорових інтересів (перебудова мотиваційної сфери, зміна кола інтересів і сфери спілкування в розряд ведучих потреб), низька стресова стійкість і висока ступінь залежності від лідера; соціальні ( наркоманії в сім’ї, супружна дисгармонія, стреси, інтерперсональні стосунки). Знання груп наркотичних та токсикоманічних речовин та правил їх зберігання , використовування, виписування.



Вторинна профілактика. Раннє виявлення, організація амбулаторного (мінімального курсу) лікування з трьох етапів: 1-й етап – купування абстинентного синдрому, запійного стану і дезінтоксикація (8-10 днів);

  • Вторинна профілактика. Раннє виявлення, організація амбулаторного (мінімального курсу) лікування з трьох етапів: 1-й етап – купування абстинентного синдрому, запійного стану і дезінтоксикація (8-10 днів);

  • 2-й етап – протиалкогольна терапія (сенсибілізуюча, умовнорефлекторна в поєднанні з психотерапією (1-2 місяці); 3-й етап – підтримуюча терапія (3 роки).

  • Третинна профілактика. Заходи спрямовані на : оздоровлення побуту, мікросоціального клімату, перебудову мотивацій в ранг значимих потреб, педагогічна і медична корекція важких психологічних переживань неповноцінності, адекватне працевлаштування; запобігання інвалідізації;

  • Формування установки на повне утримання від спиртного і соціальної компенсації. Запобігання інвалідізації.



Неврози і реактивні психози.

  • Неврози і реактивні психози.

  • Первинна профілактика. Формування стабільності поведінки та відреагування в стресових та фрустраційних ситуаціях і хронічних дизстресах. Раціональний вибір професії і працевлаштування, дотримання гігієни праці, побуту, мікросоціальних стосунків. Організація санітарно-освітніх заходів.

  • Вторинна профілактика. Своєчасне лікування психофармакологічними засобами та психотерапевтичними методами, усунення стресових факторів або позитивна переорієнтація особи на відреагування в стресових та фрустраційних ситуаціях.

  • Третинна профілактика. Індивідуальні соціально-реабілітаційні заходи, широке використання санаторно-курортного оздоровлення.



Психопатії та затримка психічного розвитку.

  • Психопатії та затримка психічного розвитку.

  • Психопатії, олігофренії.

  • Первинна профілактика. Профілактика повинна розпочинатись з гігієни шлюбу та вагітності, спрямованої на виключення виродливості розвитку та формування дифіциратності і дизгармонії функціональних систем мозку. В постнатальному періоді гармонія психіки дитини забезпечується правильним вихованням в сім’ї, школі, лікувально-профілактичних закладах. В цьому напрямку ведучу роль відіграють санітарно-освітня робота серед молоді і населення та медико-педагогічні заходи, спрямовані на корекцію психопатичних рис і інтелектуального розвитку.

  • Вторинна профілактика. Своєчасна корекція станів декомпенсації з допомогою лікарських, психотерапевтичних та медико-педагогічних методів впливу. В цьому напрямку суттєву роль відіграють медико-педагогічні колективи шкіл-інтернатів для розумово відсталих дітей, з аномаліями психічного розвитку.

  • Третинна профілактика. Попередження впливу екзогенних факторів, які сприяють декомпенсації психіки, раціональне трудо- та побутовлаштування.



Розрізняють три етапи реабілітації хворих: 1) медичний або відновного лікування; 2) професійний; 3) соціальний.

  • Розрізняють три етапи реабілітації хворих: 1) медичний або відновного лікування; 2) професійний; 3) соціальний.

  • Серед форм реабілітації виділяють:

  • ранню – спрямовану на попередження хронічного перебігу хвороби, дефекту і госпіталізму; 2) пізню – спрямовану на компенсацію дефекту та соціально-трудове пристосування.

  • Основні принципи реабілітації хворих:

  • реабілітація є частиною лікувально-профілактичних заходів в системі психіатричної допомоги хворим.

  • Реабілітація являє собою динамічну систему заходів, спрямованих на профілактику інвалідізації і компенсації дефекта психічної діяльності, раннє і ефективне повернення хворих до праці на основі перебудови стосунків, пристосування і відновлення в професійній, сімейній і суспільній сферах.



Максимально ранній початок проведення реабілітаційних заходів – активний вплив на особистість хворого на всіх етапах лікування і перебігу хвороби з урахуванням клінічних особливостей, біологічних і психосоціальних факторів, в єдності життєво-пристосувальних і лікувально-біологічних методів впливу.

  • Максимально ранній початок проведення реабілітаційних заходів – активний вплив на особистість хворого на всіх етапах лікування і перебігу хвороби з урахуванням клінічних особливостей, біологічних і психосоціальних факторів, в єдності життєво-пристосувальних і лікувально-біологічних методів впливу.

  • Поетапність, послідовність і диференційованість реабілітаційних заходів, використання різних форм – від простих до більш складних, активною співпрацею хворого з лікарем, середнім і молодшим персоналом.



ЕПІЛЕПСІЯ

  • розлад мозку, що характеризується стійкою схильністю до виникнення епілептичних нападів, а також нейробіологіними, когнітивними, психологічними і соціальними наслідками цього стану.



Згідно Докладу Європейської комісії ILAE

  • ЗАХВОРЮВАНІСТЬ

  • 50-70 випадків на

  • 100 000 чоловік щорічно

  • (не виявлено суттєвої різниці серед різних європейських країн та регіонів)



Розповсюдженість епілепсії

  • У світі 40 мільйонів

  • Європі 5 мільйонів

  • Україні 250 тисяч

  • 1-11 років 40 %

  • 12-50 років 20 %

  • Старші 50 років 40 %

















  • Дякую

  • за

  • увагу




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка