Errologia mediсa наука про лікарські помилки. Доц. В.І. Пятночка



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.


Errologia mediсa - наука про лікарські помилки.

  • Доц.В.І.Пятночка

  • Тернопіль 2012




Errologia mediсa - наука про лікарські помилки

  • Оцінка неправильної поведінки лікаря в науковому, етичному та юридичному плані (error scientiaе, morum, juris) на основі аналізу способу мислення і характеру дії лікаря з врахуванням особливостей хворого, захворювання та ситуації.



Errologia mediсa - наука про лікарські помилки.

  • Еrror medicus - неправильні, суперечливі науковим, моральним і юридичним нормам професійні дії або бездія лікаря, які ненавмисно могли нанести або нанесли шкоду хворому або суспільству.

  • Ю.Т.Коморовський (1976)



Класифікація лікарських помилок

  • 1.Види лікарських помилок

  • 1.1.Діагностичні : по захворюваннях і ускладненнях; по якості і формулюванні діагнозів; по розбіжності попереднього і заключного діагнозів.

  • 1.2.Лікувальні: загальні, тактичні,технічні.

  • 1.3.Організаційнi: адміністративні, докумен-таційні, деонтологічні.



Класифікація лікарських помилок

  • 2.Етапи лікарських помилок

  • 2.1. Достаціонарний : на дому, в поліклініці,на станції невідкладної допомоги.

  • 2.2.Стаціонарний: доопераційний, операційний,післяопераційний.

  • 2.3.Післястаціонарний: адаптаційний, реконвалесцентний, реабілітаційний.



Класифікація лікарських помилок

  • 3.Причини лікарських помилок

  • 3.1.Суб’єктивні : моральні і фізичні недоліки лікаря; недостатня підготовка і професіональна обдарованність; недостатній збір і аналіз інформації, затруднений професійний контакт між лікарями, психіатрична проблема лікаря (алкоголь, наркотики).

  • 3.2.Об’єктивні : несприятливі особливості хворого і захворювання; несприятлива зовнішня обстановка; недосконалість медичної науки і техніки.



  • 4.1.Неважкі - непотрібна госпіталізація;

  • - непотрібне лікування;

  • - тимчасова втрата працездатності до 21 дня;

  • 4.2 Середньої важкоті - тимчасова втрата

  • працездатності більше 21 дня;

  • 4.2. Важкі - інвалідність.

  • - смерть





  • 1.1.1. За захворюваннями і ускладненнями: за основними, конкуруючими і поєднаними захворюваннями; за супутніми і фоновими захворюваннями; за ускладненнями захворювань і лікуваннями.

    • 1.1.2. За якістю і формулюванням діагнозів: невстановлений (відсутність діагнозу при наявності захворювання); несправжній (наявність діагнозу при відсутності захворювання); неправильний (неспівпадіння при наявності другого захворювання); помилковий (названого захворювання немає); проглянутий (захворювання не названо); невчасний (пізній, задавнений); неповний (не названі потрібні компоненти діагнозу); надлишковий (названі неіснуючі компоненти діагнозу); неточний (погане формулювання і редакція); непродуманий (невдалі інтерпретація і розстановка компонентів діагнозу).
  • 1.1.3. За розходженням попереднього і заключного діагнозів на етапах спостереження : позалікарняних і клінічних діагнозів; до і після операційних діагнозів; клінічних і паталогоанатомічних діагнозів.



Види лікувальних помилок

  • 1.2.1.Загальні: непоказне, неправильне, недостатнє, черезмірне задавнене лікування: неправильна і несвоєчасна корекція метаболізму ( водно- сольового балансу, кислотно-лужної рівноваги,вуглеводного,білкового, жирового і вітамінного обмінів); неправильний і несвоєчасний вибір і дозіровка медикаментів, фізіотерапевтичних процедур і променевої терапії; назначення несумісних сполучень і помилкове примінення препаратів, неправильне дієтичне і безпідставне санаторно-курортне лікування.



Види лікувальних помилок

  • 1.2.2.Тактичні : запізніла і неповноцінна перша допомога і реанімація, неправильна транспортування, безпідставні і несвоєчасні покази до операції; недостатня передопераційна підготовка, неправильний вибір обезболюючого і оперативного дооступу, неповноцінна ревізія органів; невірне визначення резервних можливостей організму, об’єму і методу операції, послідовності її основних етапів, недостатнє дренування рани, неправильний вибір ауто-, алло – і ксенотрансплантатів.



Види лікувальних помилок

  • 1.2.3.Технічні: неправильна укладка і фіксація хворого,погане відмежування, додаткове інфікування і недостатній туалет операційного поля, незадовільна декоомпресія застійного вмісту порожнистих органів, надмірна травматизація, недостатня або надлишкова мобілізація, неправильне співставлення або надмірний натяг, здавлення ,деформація ,випадкове пошкодження органів і тканин; перекручення типових методів операції,утворення щілин,закритих і напівзакритих просторів, поганий гемостаз,невідповідність лігатур і швів, випадкове залишення інородних тіл в рані, невдале розміщення, здавлення і погана фіксація тампонів і дренажів, неправильне накладання пов’язок.



Види організаційних помилок

  • Адміністративні: нераціональне планування приміщень, недостатнє оснащення, погане сполучення зв’язку і транспорту, неправильний підбір кадрів, незадовільний режим роботи, недостатній контроль; відсутність і неповноцінність консультацій, консіліумів і конференцій.

  • Документаційні: неправильне оформлення докумен-тації, справок і виписок із історії хвороби, лікарняних листків, операційного журналу, звітів, архівів.

  • Деонтологічні : неправильні взаємовідношення з хворими, поганий контакт з родичами хворого; ненормальні взаємовідносини персоналу.



Суб’єктивні причини лікарських помилок

  • Моральні і фізичні недоліки лікаря: відсутність або послаблення почуття лікарського обов’язку, егоїзм, неуважність, неакуратність, недисциплінованність, поганий самоконтроль; нерішучість, непослідовність, спішність, неосторожність, зловживання алкоголем, беззаботність, брехливість, самовпевненість, переоцінка особистих можливостей, самонадіянність, нетерпеливість, вспильчивість, грубість, обідчивість, недоброзичливість, поганий фізичний стан, самопочуття і настрій, перевтома, хвороба.



Суб’єктивні причини лікарських помилок

  • Недостатня підготовка і професійна обдарованність: погана загальноосвітня, загальна і спеціальна медична підготовка, низька кваліфікація і невеликий практичний досвід; недостатня освідомленність в сміжних областях медицини ,погані знання літератури,невміння встановлювати належний контакт з хворим, погане спостереження, слабка зорова пам’ять недостатні навики абстрактного мислення, незнання законів формальної і діалектичної логіки, погана інтуіція, недостатня спритність рук і погана координація рухів.



Суб’єктивні причини лікарських помилок

  • Недостатній збір і аналіз необхідної інформації: недооцінка індивідуальних психологічних особливостей хворого; недооблік або переоцінка скарг хворого, анамнезу, об’єктивних симптомів захворювання, лабораторних і рентгенологічних даних; невикористання необхідних основних і додаткових діагностичних і лікувальних методів; недостатнє використання підручної довідкової літератури, консультацій і консіліумів; предвзятість діагнозу і лікування, недооцінка динаміки і індивідуального підходу до лікування.



Об’єктивні причини лікарських помилок

  • Несприятливі особливості хворого і захворювання: дитячий і старечий вік, зниження або втрата свідомості, різка збудливість, в край важкий і термінальний стан, психічна неповноцінність; недооцінка (анозогнозія) або гіперболізація (агравація) важкості захворювання,симуляція,алкогольне сп’яніння; особливості локалізації патологічного процесу, нетипові розміщення і взаемовідношення органів, різке ожиріння,змінена реактивність, медикаментозна ідіосінкразія і алергія; рідкість захворювання, безсимптомність і нетипове протікання, ранні і пізні стадії ремісії; комбіновані пошкодження, наявність фонових і супутніх захворювань і ускладнень.



Об’єктивні причини лікарських помилок

  • Несприятлива зовнішня обстановка: погані приміщення, освітлення, отоплення, вентиляція,водопостачання, каналізація; відсутність необхідної апаратури, інструментарію, медикаментів, реактивів, відсутність необхідної справочної літератури, помічників, консультантів, зв’язку і транспорту; відсутність, неточність і неправильність інформації з сторони медичного персоналу і родичів хворого; недостатні і неправильні дані документації, короткочасний контакт з хворими



Об’єктивні причини лікарських помилок

  • Недоскональність медичної науки і техніки: неясні етіологія і патогенез захворювання, відсутність надійних методів ранньої діагностики; відсутність ефективних методів лікування; обмеженість можливостей діагностичної і лікувальної апаратури; недостатність інструментарію, медикаментів, реактивів і синтетичних матеріалів.



“ Hominis еst errare, insipientis in errore perseverare” (людині властиво помилятися, дурню – уперто триматися за помилку) – Ціцерон (44 р. до н.е.).

  • Вирішальним критерієм

  • правильності або неправильності дії лікаря – є дотримання або порушення загально прийнятих наукових рекомендацій, протоколів (стандартів), діагностики, курації.



“ Hominis еst errare, insipientis in errore perseverare” (людині властиво помилятися, дурню – уперто триматися за помилку) – Ціцерон (44 р. до н.е.).

  • Моральна відповідальність – це критична самооцінка особистості та докори сумління, болюче внутрішнє усвідомлення своєї вини, але й самостійне її виправлення.



  • Особиста відповідальність – це відповідальність лишень за вину.

  • Бути винним – це значить діяти навмисно або необережно (самовпевненість, недбалість).

  • Несприятливий наслідок захворювання – як лікарської помилки – проступок, який не тягне за собою кримінальну відповідальність.

  • Нещасний випадок- правильно застосовані медичні правила об’єктивно неправильні, помилкові, тобто об’єктивно неможливо передбачити несприятливий наслідок лікарської дії і як факт ненаказана випадковість.



Покарання за лікарські проступки

  • Небезпечна злочинна самонадіяність , легковажність - коли було передбачено можливість небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності, але легковажно розраховано на те, що вони не виникнуть.

  • Злочинна халатність - коли лікарем не передбачено небезпечних наслідків своєї діяльності або бездіяльності, хоча можна було їх передбачити.





Термін інформована згода був введений в 1957 році. Вимоги до інформованої згоди:

      • дати хворому таку інформацію, яка може вплинути на його рішення;
      • представити інформацію в такій формі, яка не залякає хворого і не дозволить його емоціям переважати здоровий глузд;
      • інформація повинна бути представлена в доступній для хворого формі з врахуванням його національності, мови, базових знань, освіти, розуму.




Причини введення терміну інформована згода:

      • правова ( у випадку нанесення тілесного ушкодження (операція) незважаючи на те, що операція виконана в інтересах видужання хворого);
      • етична ( згідно положень медичної етики хворого слід інформувати, як про діагноз, так про характер запланованого лікування); в США – 94 % респондентів у випадку хвороби хотіли б отримати всю інформацію про захворювання, а 89 % – право на інформацію повинно бути захищено законом;
      • медична (пацієнт, який інформований про свій діагноз, характер лікування та його результати (ускладнення), як правило менше тривожний, більш терпляче відноситься до настанов лікаря, краще справляється з ускладеннями і виражає задоволення результатами лікування);
      • фінансова (інформований пацієнт, який знає про можливі післяоперційні ускладення не звертається до суду з позовом про матеріальну компенсацію за виникле післяопераційне ускладнення).


2. Систематичний контроль за дотриманням протоколів (стандартів) надання медичної допомоги.

  • Критерії оцінки якості роботи.

  • Контроль при поступленні.

  • Контроль процесу лікування.

  • Заключний етап контролю.



3. Постійне удосконалення протоколів ( стандартів) надання медичної допомоги. 4. Створення ефективних механізмів розгляду лікарських помилок. Всі виявлені лікарські помилки повинні обговорюватися на клінічних або клініко-анатомічних конференціях, де є обов’язковим присутність лікарів, які є причетними до даної помилки на всіх етапах спостереження і представників адміністрації. Мета обговорення - вияснити окремі складові помилки і їх вплив на протікання захворювання, ліквідувати виявлені недоробки і визначити міри впливу. Міри впливу залежать від категорії, обставин і наслідків помилок: попередження ; - догана; - пониження (зняття категорії); - направлення на позачергові курси підвищення кваліфікації; - перехід на іншу роботу ( тимчасовий); - звільнення з роботи. 5.Атестація лікарів, медичних сестер 6.Створення навчальних програм з хірургічної ерології.



Спеціаліст - це той, який знає помилки в своїй області та вміє їх уникати. (Нільс Бор)

  • Небезпека - особливості стану хворого або стосованого методу з можливими ускладненнями або погіршенням стану у даного хворого в даних умовах кадрового і матеріального забезпечення.



Спеціаліст - це той, який знає помилки в своїй області та вміє їх уникати. (Нільс Бор)

  • Помилка - неправильна оцінка стану хворого, неправильний вибір методу або процедури, які могли викликати, або викликали ускладення або погіршення стану (неврахована, незауважена небезпека)



Спеціаліст - це той, який знає помилки в своїй області та вміє їх уникати. (Нільс Бор)

  • Ускладення - втрата управління функціями організму, як наслідок помилки, або недосконалості медицини.

  • Тріада:

  • небезпека помилка ускладнення




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка