Еволюція уявлень про географічний «простір – час». Соціально-географічний простір та час. Еволюція уявлень про географічний «простір – час». Соціально-географічний простір та час



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


Еволюція уявлень про географічний «простір – час». Соціально-географічний простір та час.

  • Еволюція уявлень про географічний «простір – час». Соціально-географічний простір та час.

  • Особливості просторової організації суспільства, рівні організації соціально-географічного простору.

  • Поняття регіональної свідомості та менталітету соціуму.

  • Поняття про соціально-географічний процес, його структуру. Поняття «соціогеосистема».






Перші уявлення про концепцію географічного простору – А. Гумбольта та К. Ріттера в 19 ст.

  • Перші уявлення про концепцію географічного простору – А. Гумбольта та К. Ріттера в 19 ст.

  • А. Геттнера на поч. 20 ст. (не пов'язували простір із часом).



У середині 20 ст. Р.Хартшорн розвинув ідеї про простір і ввів поняття "час".

  • У середині 20 ст. Р.Хартшорн розвинув ідеї про простір і ввів поняття "час".

  • Річард Хартшорн –

  • американський географ,

  • засновник

  • поведінкової географії.



Географічний простір (геопростір) виступає як простір географічних об’єктів, а час при цьому є обов’язковою властивістю геосистем, як і сам простір. Враховуючи абстрактний характер, велику протяжність географічних об’єктів та процесів в просторі та часі, важливе значення для географії мають зазначені категорії в філософському значенні.

  • Географічний простір (геопростір) виступає як простір географічних об’єктів, а час при цьому є обов’язковою властивістю геосистем, як і сам простір. Враховуючи абстрактний характер, велику протяжність географічних об’єктів та процесів в просторі та часі, важливе значення для географії мають зазначені категорії в філософському значенні.



Географічний простір – одне з фундаментальних понять географічної науки, за допомогою якого позначають впорядкованість географічних об’єктів і явищ відносно земної поверхні, їх просторову організацію.

  • Географічний простір – одне з фундаментальних понять географічної науки, за допомогою якого позначають впорядкованість географічних об’єктів і явищ відносно земної поверхні, їх просторову організацію.



«…Что такое географическое пространство? Земное пространство еще не является географическим. Географическое пространство — это результат процесса описания, осознания и осмысления земного пространства, т.е. его географизации, В ходе осмысления земного пространства выделяются и формируются наиболее важные и решающие образы и стереотипы восприятия пространства…»

  • «…Что такое географическое пространство? Земное пространство еще не является географическим. Географическое пространство — это результат процесса описания, осознания и осмысления земного пространства, т.е. его географизации, В ходе осмысления земного пространства выделяются и формируются наиболее важные и решающие образы и стереотипы восприятия пространства…»

  • М.Д.Замятин



структурність,

  • структурність,

  • системність,

  • динамічність

  • Є й інші якості геопростору, які можна виразити за допомогою математики:

  • розмірність,

  • дискретність,

  • континуальність,

  • компонентна структура,

  • територіальна структура,

  • концентрація,

  • ентропія тощо.



Соціальний простір – це соціально освоєна частина природного простору як середовища проживання людей.

  • Соціальний простір – це соціально освоєна частина природного простору як середовища проживання людей.

  • Соціальна дистанція — це не "віддаль" в її фізичному розумінні, а ступінь близькості індивідів, групи, інших спільностей, "щільність" їх зв'язків.

  • Соціальний час – специфічна характеристика часу, в якому існує і розвивається суспільство, соціальні спільноти, індивіди.



Соціально-географічний простір - простір антропосфери – заселеної, освоєної або в інший спосіб втягненої в орбіту життя суспільства частини географічної оболонки землі з її просторовими структурами господарства і формами організації життя суспільства

  • Соціально-географічний простір - простір антропосфери – заселеної, освоєної або в інший спосіб втягненої в орбіту життя суспільства частини географічної оболонки землі з її просторовими структурами господарства і формами організації життя суспільства

  • Я. Олійник, А. Степаненко





Спостерігається тенденція до встановлення найвищої збалансованості і гармонізації всіх соціально-економічних компонентів та складових елементів в просторі, відбувається формування територіальних систем суспільства (ТСС) як складного організму.

  • Спостерігається тенденція до встановлення найвищої збалансованості і гармонізації всіх соціально-економічних компонентів та складових елементів в просторі, відбувається формування територіальних систем суспільства (ТСС) як складного організму.

  • В процесі функціонування в цих системах консолідуються та інтегруються різнорівневі функціональні підсистеми.

  • Під час спільного просторово-часового функціонування всі сфери і підсистеми внутрішньо організуються, узгоджуються і адаптуються одна до одної, що в свою чергу, сприяє утворенню ТСС різного таксономічного рівня.









Менталітет – це характер та лад людського мислення, що реалізується на рівні свідомості, але базується на сфері підсвідомого, що включають в себе архетипи як окремої особистості, так і етносу в цілому.

  • Менталітет – це характер та лад людського мислення, що реалізується на рівні свідомості, але базується на сфері підсвідомого, що включають в себе архетипи як окремої особистості, так і етносу в цілому.



Регіональна свідомість - система поглядів та уявлень, безпосередньо пов’язаних з проживанням на певній території.

  • Регіональна свідомість - система поглядів та уявлень, безпосередньо пов’язаних з проживанням на певній території.



Сталість звичок, цінування сімейних традицій

  • Сталість звичок, цінування сімейних традицій

  • Витриманість зовнішнього вигляду, планування майбутнього

  • Скрупульозні у витратах та покупках

  • Спокійний спосіб життя

  • Активний спосіб відпочинку

  • Чесність, скромність



Відсутність національності = громадянство.

  • Відсутність національності = громадянство.

  • індивідуалізм;

  • загострене почуття патріотизму;

  • відрізняються особливим поглядом на реальність;

  • загострене почуття небезпеки;

  • підприємництво,

  • ділова хватка;

  • кожен повинен

  • робити свою

  • справу;

  • чоловік і жінка

  • рівноправні.



групізм;

  • групізм;

  • поміркований консерватизм, виняткова обережність, не приймають поспішні рішення;

  • важко сприймають перебудови;

  • емоціонально стримані,

  • вміють слухати;







Геосистема – це весь ієрархічний ряд природних географічних одиниць – від географічної оболонки до її елементарних структур.

  • Геосистема – це весь ієрархічний ряд природних географічних одиниць – від географічної оболонки до її елементарних структур.



гетерогенна система, яка містить різні за рівнем узагальнення та ієрархії соціальні елементи або підсистеми, а також техногенні, кісні та біогенні елементи (підсистеми), що знаходяться у взаємодії через потоки речовини, енергії та інформації в географічному просторово-часовому континуумі.

  • гетерогенна система, яка містить різні за рівнем узагальнення та ієрархії соціальні елементи або підсистеми, а також техногенні, кісні та біогенні елементи (підсистеми), що знаходяться у взаємодії через потоки речовини, енергії та інформації в географічному просторово-часовому континуумі.



Соціальний процес – послідовна зміна станів суспільства та його окремих систем і елементів соціальних груп, верств, прошарків, людини.

  • Соціальний процес – послідовна зміна станів суспільства та його окремих систем і елементів соціальних груп, верств, прошарків, людини.

  • Соціальні зміни – конкретний вид руху соціальних явищ і соціальних структур у суспільстві.



Соціально-географічний процес послідовна закономірна зміна ситуацій в розвитку соціумів в історичному та географічному контексті.

  • Соціально-географічний процес послідовна закономірна зміна ситуацій в розвитку соціумів в історичному та географічному контексті.



Еволюція уявлень про географічний «простір-час»

  • Еволюція уявлень про географічний «простір-час»

  • Діалектика розвитку геосистем у «просторі-часі».

  • Поняття географічного простору, його властивості та параметри. Роботи Б. Ромодана, О. Топчієва.

  • Поняття соціального простору, його відмінності від географічного простору. Еволюція соціального простору, проблеми цього явища. Соціальний час та його особливості.

  • Соціально-географічний простір, його особливості та еволюціонування.

  • Робота Геттнера А. «География. Ее история, сущность и методы». Роботи К. Ріхтера, а також українських вчених О. Топчієва, В. Бокова про особливості дослідження «простору-часу» в географії. Дати аналіз зазначеним дослідженням.

  • Просторова організація суспільства. Територіальні спільноти (О. І. Шаблій)

  • Понятття соціально-географічного процесу

  • Менталітет як категорія та об’єкт дослідження соціальної географії.

  • Просторові зони та території людини з точки зору соціальної географії (навести конкретні приклади та аргументи).

  • Поняття функції науки. Формування функцій соціальної географії, їх роль в розвитку науки.

  • Існуючі функції соціальної географії як віддзеркалення соціального запиту на соціально-географічні дослідження.

  • Новий соціальний запит на розширення предметно-об’єктної області соціальної географії та поява нових її функцій.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка