Фармакотерапія інфекційних захворювань



Сторінка3/8
Дата конвертації02.06.2016
Розмір446 b.
1   2   3   4   5   6   7   8

Противірусні засоби. Біохімічна інтеграція клітинних та індукованих вірусом біосинтетичних систем вимагає створення засобів, які б мали забезпечувати:

  • блокування адсорбції та проникнення віріонів у здорові клітини (віроцидна дія);

  • вибіркове проникнення в заражені і репродукуючі вірус клі­тини;

  • порушення репродукції вірусу: а) пригніченням активності генома вірусу або вірусіндукованих ферментів власне хіміопрепаратом або продуктами його перетворення в клітині, б) пригніченням клітинних ферментних систем, що беруть участь в репродукції віруса, в) вбудовою в геном вірусу хіміопрепарату як псевдонуклеотиду.



  • Основними показами до застосування комбінованого антибактеріального(противірусного) етіотропного лікування є:

    • Основними показами до застосування комбінованого антибактеріального(противірусного) етіотропного лікування є:

    • змішана інфекція;

    • тяжкий перебіг хвороби, який потребує негайного призначення антибіотиків - ще до бактеріологічного підтвердження діагнозу;

    • потреба посилення етіотропного ефекту за рахунок сумарної дії препаратів (синергізм), у тому числі щодо малочутливих збудників;

    • запобігання токсичному впливу препаратів за рахунок зменшення курсової дози з метою отримання стійкого ефекту.



    У практиці лікування хворих на різні інфекційні хвороби нерідко спостерігаються випадки недостатньої ефективності лікарського засобу. Це можливо при застосуванні засобів як етіотропної так і патогенетичної терапії. Недостатній ефект може спостерігатись, якщо застосовані препарати не впливають на дану групу мікроорганізмів, або у процесі тривалого застосування лікарських засобів, особливо з порушенням дозування і схем уведення їх, з часом формується стійкість мікроорганізмів проти них, що вимагає збільшення доз або відмови від призначення даного препарату.

    • У практиці лікування хворих на різні інфекційні хвороби нерідко спостерігаються випадки недостатньої ефективності лікарського засобу. Це можливо при застосуванні засобів як етіотропної так і патогенетичної терапії. Недостатній ефект може спостерігатись, якщо застосовані препарати не впливають на дану групу мікроорганізмів, або у процесі тривалого застосування лікарських засобів, особливо з порушенням дозування і схем уведення їх, з часом формується стійкість мікроорганізмів проти них, що вимагає збільшення доз або відмови від призначення даного препарату.



    Частіше в терапевтичній практиці спостерігається підвищена реакція організму на лікарські засоби — ідіосинкразія та алергія.

    • Частіше в терапевтичній практиці спостерігається підвищена реакція організму на лікарські засоби — ідіосинкразія та алергія.



    Ідіосинкразія — підвищена реакція організму на лікарські засоби і продукти харчування, яка зумовлюється вродженим дефіцитом ферментів, що беруть участь у метаболізмі препарату, або пригніченням їх активності цим самим препаратом, а також прямим впливом його на тканинні базофіли (тучні клітини) з виділенням біологічно активних речовин-медіаторів.

    • Ідіосинкразія — підвищена реакція організму на лікарські засоби і продукти харчування, яка зумовлюється вродженим дефіцитом ферментів, що беруть участь у метаболізмі препарату, або пригніченням їх активності цим самим препаратом, а також прямим впливом його на тканинні базофіли (тучні клітини) з виділенням біологічно активних речовин-медіаторів.



    • Алергічна реакція завжди має імунну основу. До негативної дії лікарських засобів відносять також токсичну дію на окремі органи і системи (ототоксичність стрептоміцину, нефротоксичність аміноглікозидів та ін.)



    У разі комбінованого призначення лікарських засобів можливі синергізм, потенціювання і антагонізм їхньої дії.

    • У разі комбінованого призначення лікарських засобів можливі синергізм, потенціювання і антагонізм їхньої дії.

    • Синергізм— це сумація впливу лікарських засобів (ампіциліну і оксациліну, еритроміцину і тетрацикліну, олеандоміцину і тетрацикліну, антибіотиків і сульфаніламідних препаратів).



    ПОТЕНЦІЮВАННЯ

    • П о т е н ц і ю в а н н я — взаємопідсилення дії лікарських засобів, тому для достатнього ефекту їх треба призначати у менших дозах, ніж кожного окремо. Ефект потенціювання широко використовується при призначенні літичних сумішей (у разі правця, судом іншої етіології, психомоторного збудження). Слід пам'ятати і про те, що у разі поєднаного застосування лікарських засобів можливе посилення також побічного, небажаного і токсичного впливу їх.



    Імунотерапія — метод лікування, в основі якого лежить вплив на систему імунітету: відновлення, регулювання, тимчасове заміщення або пригнічення її функції.

    • Імунотерапія — метод лікування, в основі якого лежить вплив на систему імунітету: відновлення, регулювання, тимчасове заміщення або пригнічення її функції.

    • Засоби імунотерапії можна поділити на дві великі групи;

    • Засоби, що посилюють імунну відповідь на збудника (специфічні):

    • а) для пасивної імунізації (сироватки, імуноглобуліни),

    • б) для активної імунізації (вакцини, анатоксини).

    • Засоби, що модулюють імунні процеси:

    • а) імуностимулятори;

    • б) імунодепресанти.



    1   2   3   4   5   6   7   8


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка