Філософська думка в україні філософія періоду Київської Русі



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА В УКРАЇНІ

  • 1. Філософія періоду Київської Русі.

  • 2. Філософські ідеї українського Передвідродження.

  • 3. Філософія епохи Відродження в Україні.

  • 4. Філософські ідеї професорів Києво-Могилянської академії.

  • 5. Українська філософія класичної доби:

  • а) Григорій Сковорода;

  • б) український романтизм;

  • в) академічна філософія;

  • г) “філософія серця” Памфіла Юркевича.

  • 6. Філософські напрямки в Україні кінця ХІХ – ХХ ст.;

  • а) філософські погляди Лесі Українки та Івана Франка ;

  • б) філософія національного радикалізму (Дмитро Донцов і Микола Міхновський);

  • в) історіософські погляди В'ячеслава Липинського та Івана Лисяка-Рудницького;

  • г) філософія Дмитра Чижевського.

  • 7. Філософія української ментальності.


Дохристиянство і філософія



Літературні джерела філософських ідей Київської Русі

  • “Слово про закон і Благодать” (Іларіон)

  • “Моління Данила Заточника”

  • “”Повчання” (Володимир Мономах)

  • “Послання” (митрополит Никифор)

  • “ Повість временних літ”

  • “ Ізборник 1073 року”

  • “Ізборник 1076 року”

  • “Шестиднев” ( Іоан)

  • “ Житіє” (Кирило Філософ)

  • “ Бджола”, “Фізіолог”



Основні риси філософії Київської Русі

  • Мислення не схильне до абстрактного теоретизування

  • Філософія має екзистенціально-антропологічні риси

  • Філософія – це любов до мудрості, істинна мудрість – це Бог

  • Пізнавальна діяльність проходить через серце (кордоцентризм)

  • Філософія звертається до патріотичної та історичної тематики



Філософські проблеми в Київській Русі

  • 1. Світ створений Богом з нічого за допомогою Слова.

  • 2. Людина є вершиною всього живого, складається з духовної і тілесної природи, покликана наближати себе і світ до Бога.

  • 3. Всесвіт – арена боротьби Добра і Зла.

  • 4. Місце людини в світі – бути посередником між Богом і світом.

  • 5. Суть і мета історії – вдосконалення людини, наближення її до Бога, отримання спасіння в час “Третього творення”



Літературні джерела філософії українського Передвідродження

  • Українські літературні видання – “Лествица” ( 1443), “Златоуст” (1474), “Києво-Печерський патерик” (1462), збірники “Ізмарагд”, “Четья”, “Бчола”, твори Климента Смолятича, Кирила Турівського, митрполита Іларіона, Григорія

  • Перекладна література – “Старий Заповіт”, “Троянська війна”, “Сказання про індійське царство”, “Житіє Олексія, чоловіка Божого”, “Логіка Авіасафа”, “Промова Мойсея Єгиптянина”, “Аристотелеві врата”, “Шестикрил”, “Космографія”, “Логіка”



Основні філософські ідеї Передвідродження

  • Дуалізм поглядів на природу.

  • 2. Пізнання є активним, а наука – продуктом діяльності людини, тому науки поділяються на споглядальні (теологія, фізика) та активні ( етика, економіка, політика, медицина, право, риторика, граматика).

  • 3. Основні моральні цінності – справедливість, простота і поміркованість, злочинності – скупість, заздрощі, боягузтво, зазіхання на чуже.

  • 4. Стосунки між людьми мають основою розум, а не силу.

  • 5. Історія людства є людською драмою в дії, для управління соціальними процесами треба вивчати закони природи.



Епоха Відродження в Україні

  • Етапи розвитку Ренесансу в Україні:

  • перший ( І пол. ХУІ ст.) – соціально-етична та естетична тематика

  • другий (друга пол.ХУІ – поч.ХУІІ ст) – реформаційні та гуманістичні ідеї

  • третій ( сер.ХУІІ – поч. ХУІІІ ст.) – соціально-етичні та патріотичні ідеї



Філософські ідеї Ренесансу в Україні

  • 1. Людина – центральна ланка в ланцюгу космічного буття, творець цінностей, господар землі.

  • 2. Місце людини у світі визначається становленням її власної гідності.

  • 3. Самоцінність людини в тому, що вона співтворець – помічник Бога – творця.

  • 4. Обожнення людини не веде до відмови від світу, а до визнання творчої ролі людини в цьому світі.

  • 5. Шлях до безсмертного життя торується чесним і побожним життям на Землі .



Проблема пізнання у період Ренесансу в Україні

  • Головна чеснота людини - самопізнання, яке веде до духовного оновлення і самовдосконалення.

  • Мета самопізнання – пізнання духовної сутності, що веде до пізнання Бога.



Проблеми суспільства в епоху Відродження в Україні



Реформаційні ідеї діячів Острозької академії (Х.Філалет, Г.Смотрицький, І Вишенський, К.Острозький )

  • 1. Основна мета – спрямувати віруючих на особисте переживання та внутрішнє осмислення Святого Писання.

  • 2. Основна ідея – протиставити Бога і світ, Бога і людину, покінчити з пануванням церковної ієрархії в суспільстві, прийти до демократизації церкви, утвердити ідею спасіння особистою вірою.

  • 3. Пошук і утвердження в собі Божественної істини є єднанням з Богом через “життя в істині”.

  • 4. Перехід від пристрастей до духовності можливий завдяки особистим зусиллям, доброчинній діяльності.

  • 5. Люди наділені рівними і однаковими можливостями для розкриття в собі Божественної істини, воно не залежить від соціального статусу індивіда.

  • 6. Кожен володіє правом на свою віру і церкву, але ніхто не володіє правом на духовну істину.



Гуманістичні ідеї діячів Острозької академії (Д.Наливайко, К.Сакович, Г.Смотрицький)

  • Головна краса – духовна, головна дія – рух до духовної досконалості.

  • Цінність людини – не в походженні і володінні багатством, а в довершеності моральній.

  • Суть доброчесності – жити згідно з законами природи.

  • Риси доброчесності – приборкання пристрастей, прагнення слави, талант. Активність щодо високих цілей.

  • Історичні події – наслідок діянь сильних, видатних людей.

  • Забезпечити мир і злагоду в світі - в людській силі.



Філософські погляди Івана Вишенського

  • 1. Бог – надприродне, нематеріальне начало, єдина, вічна, непізнавана істина.

  • 2. Божественний світ як світ добра протистоїть земному ( зло, насильство, жорстокість).

  • 3. Серед усього світу найгіршою є українська земля, зраджена своїми духовними і світськими поводирями.

  • 4. Людина – суперечлива єдність непримиримих протилежностей (душі і тіла).

  • 5. Шлях вдосконалення людини – зречення земного світу.

  • 6. Земне існування людини є смертю, якщо воно спрямоване на задоволення потреб смертного тіла.

  • 7. Найважливішою рисою людини є свобода волі, що зумовлює відповідальність людини за вибір свого шляху.

  • 8. На шляху осягнення істини людина має послуговуватись не розумом, а містичним переживанням.



Структура світу у філософських ідеях діячів братств



Структура людини у філософських ідеях діячів братств



Онтологічні проблеми у Києво-Могилянській академії

  • Поняття матерії:

  • - в основі всього існуючого лежить певний субстрат, який при наданні йому форми перетворюється в конкретну річ;

  • - субстрат ненароджуваний і незнищуваний, має просторові параметри.

  • Поняття руху:

  • - рух є цілеспрямованим процесом між двома точками, в якому протилежності борються. Витісняються, об'єднуються, реалізуються.

  • Суть руху – послідовність актів заперечення.



Вчення про пізнання у Києво-Могилянській академії

  • 1. Чуття підпорядковується мисленню.

  • 2. Мислення стає - зором, коли сприймає світ очима;

  • - нюхом, дотиком, смаком.

  • 3. Мислення стає фантазією, коли сприймає світ через образи.

  • 4. Мислення стає пам'яттю, коли пригадує речі світу.

  • 5. Мислення стає інтелектом, коли обходиться без чуттєвих образів.

  • 6. Мислення стає свідомістю, коли довідується про себе.

  • 7. Мислення стає волею, коли прагне чогось.

  • 8. Природне світло розуму – вроджені ідеї ( Бог, Істина, Добро, Краса, Хиба).



Етичні проблеми в Києво-Могилянській академії

  • 1. Етика як вчення про мораль поділяється на теоретичну і практичну.

  • 2. Сенс життя – творча діяльність.

  • 3. Людське щастя – в компромісному поєднанні свого тілесного і духовного начал за допомогою природного, морального, громадянського та Божого законів.



Державницькі ідеї в Києво-Могилянській академії

  • Пилип Орлик

  • Держава народжується і діє за принципами природного права і суспільного договору.

  • Державна влада в Україні:

  • - гетьманська влада обмежується народом через елементи парламентаризму;

  • - Генеральна Рада збирається як парламент тричі на рік;

  • - Соціальні стани мають забезпечену гармонію інтересів (“низи” – захист від гніту, “верхи” – умови для підприємництва);

  • - Урядовці обираються населенням;

  • - Народ має право протесту проти гніту і несправедливості;

  • - Держава має право захищати свій суверенітет навіть з допомогою інших держав.



Суть і призначення філософії (за Г,С,Сковородою)

  • Головне призначення – знайти шлях сходження власного серця до висот духовності, досягнути внутрішньої свободи через незалежність від зовнішнього світу (“вмерти для світу”), брати зразок з хресного подвига Христа.

  • Об'єктом філософствування повинен стати кожен сам собі, засоби для цього – евдемонія (проголошення щастя вищою метою життя), автаркія ( незалежність від зовнішнього світу), аскеза ( максимальне обмеження чуттєвих благ), апатія

  • ( байдуже ставлення до життєвих проблем).

  • Призначення філософії – утверджуючи Щастя та Істину, вести боротьбу проти Зла за Добро, спрямовувати думки від світського способу життя до Божого способу життя.

  • Кінцева мета філософії – оживити людську душу, відновити гармонію людини і світу.



Онтологія та гносеологія Григорія Сковороди

  • Три дійсних світи становлять буття (макрокосм – Всесвіт, мікрокосм – Людина, символічний світ – Біблія)

  • Все у світі складається з двох протилежних натур – видимої і невидимої, зовнішньої і внутрішньої, тілесної і духовної, обману та істини, матерії і форми.



Етичне вчення Григорія Сковороди

  • Доля людини залежна від її природних нахилів, щастя кожного – від принципу “сродної праці”.

  • Головним показником “сродності” є ступінь доступності потреб, на задоволення яких спрямовує зусилля людина ( потрібне дається легко, а непотрібне – важко).

  • Ідеал міжлюдського спілкування – принцип “нерівної рівності”” (Бог, як фонтан, заповнює різні за обсягом посудини ).



“Філософія серця” Памфіла Юркевича

  • Серце – це хранитель і носій тілесних вил людини, центр духовного життя людини, центр пізнавальних дій душі, центр морального життя людини.

  • Серце – сукупність досконалого мислення, неповторне “я”, джерело індивідуальності людини.

  • Серце здатне виражати, знаходити і розуміти такі душевні стани людини, які недоступні логічному знанню.

  • Знання стає внутрішнім станом людини не завдяки розуму, а завдяки проникненню в серце.



Філософські ідеї Памфіла Юркевича

  • Вчення про пізнання

  • Пізнання здійснюється на трьох рівнях :

  • - на рівні уявлень ( найперша форма пізнання, пов'язана з чуттєвим спогляданням, коли відображається не стільки предмет, скільки особливості пізнаючої людини);

  • - на рівні понять ( аналіз і синтез окремих ознак конкретної речі);

  • - на рівні ідеї (розум синтезує результати мислення у цілісний світогляд, і знання доповнюються вірою у вищий світ).



Ідеї українського романтизму

  • Загальні особливості романтизму

  • Визнання індивідуального права на свободу життя і творчості

  • Природа і світ – об'єкт поклоніння, а не підкорення

  • Гармонію природи не можна порушувати

  • Головне джерело культури – народна творчість, душа культури – мова народу



Український романтизм



Микола Гоголь – “блудний син України”

  • Буття виступає в одночасній безконечності вимірів, осягнути його можна за допомогою архетипів, міфів, образів

  • Суть українського духу – в здатності розуміти природу і брати від неї могутність, завдяки чому перебувати в щирості душі і відкритості серця

  • Українець має двохарактерну натуру, бо живе на рубежі між Європою і Азією (європейська обережність і азіатська безпечність, європейська обережність і азіатська хитрість, європейська активність і азіатська лінивість, європейське прагнення до розвитку і азіатське нехтування ним)

  • Світ дуалістичний. Складається з природного буття і людського буття

  • Завдання людини – наведення ладу в господарстві людської душі, пізнання самої себе

  • Тільки Бог може принести в світ гармонію і закон ( завершення життєвого шляху)



Проблема “Україна-світ” у філософії Миколи Костомарова

  • “Вселенські” гріхи окремих народів

  • Римляни в особі свого імператора “прирівняли себе Богу, піднялись над іншими народами

  • Євреї, будучи обранцями Бога, обрали собі царя

  • Греки не знали Бога небесного, поклоняючись вигаданим богам

  • Московія і себе, і свого царя утвердила в якості ідола і взяла на себе право управляти іншими народами, що дано лише Богу

  • Українці таких гріхів не мають, тому повинні стати на чолі звільнення “всіх братів-слов”ян” (міфологічний образ України)



Хутірська філософія” Пантелеймона Куліша



Погляди Т.Г.Шевченка на людину і світ

  • Антропоцентризм

  • Людина – образ Божий, світ – людський світ

  • Людина – центр світу і природи, природа підпорядкована людині і є для людини дзеркалом, в якому людина усвідомлює себе саму

  • Духовні колізії світу є особистою драмою людини, а її патріотизм є виявом любові до собі подібних



Вчення про суспільство Михайла Драгоманова

  • Найбільш прогресивні політичні форми – демократизм і федералізм

  • Основа і мета розвитку нації – державність

  • Марксизм є помилковим і невідповідним до українських потреб, соціалізм має етичне значення в розумінні соціальної справедливості

  • В деспотичних суспільствах тільки силові засоби забезпечать перехід до демократії

  • В Україні перехід до соціалізму здійсниться через селянство як господаря і власника землі

  • Причини і корінь природних явищ – в них самих



“Я в серці маю те, що не вмирає” (Леся Українка)



Філософські погляди Івана Франка

  • Основна філософська ідея – ідея героя, “вічного революціонера”

  • Філософська позиція – раціоналізм, основне завдання пізнання – науковий пошук істини

  • Людська історія – суперечливий поступ з позитивними і негативними результатами

  • Суспільні цінності – родина, громада, нація

  • Людина – індивідуальність, вільна у громаді, а не вільна від громади



Світогляд Івана Франка



Філософія національного радикалізму



Вчення про націю Дмитра Донцова



Державу творить нація, тому спочатку треба виховати націю, для якої державність – природна форма буття (Дмитро Донцов)

  • НЕДОЛІКИ ТЕОРІЇ ДМИТРА ДОНЦОВА

  • 1.Відкидає досягнення лібералізму і гуманізму, оскільки інтереси однієї нації протиставляються інтересам других. Сила визнається законом відношення між націями, пропагується національне гноблення, експансія.

  • 2. Недооцінюється соціальний детермінізм, коли проголошується відрив політики від моралі. Протиріччя між націями зводиться до боротьби з іншими націями.



Вчення про національну еліту В'ячеслава Липинського

  • Особливості української інтелігенції

  • надання пріоритету аграрному, а не національному питанню;

  • при наявності високих моральних чеснот та ідейності – відсутність ефективних методів національної боротьби;

  • відсутність взаєморозуміння і внутрішнього миру з основою української нації – хліборобським класом;

  • “проросійська” або “пропольська” орієнтація – в залежності від геополітичних та історичних обставин



Вчення про націю В'ячеслава Липинського



Вчення про націю Івана Лисяка-Рудницького



Вчення про ідеологію Івана Лисяка-Рудницького



Особливості української національної філософії (за Дмитром Чижевським)

  • Вихід в сферу філософії політики – проблеми націотворення та державотворення

  • Інтуїтивний тип мислення – у формі літературного викладу філософського матеріалу

  • Антираціоналізм – сприйняття емпіризму як внутрішнього переживання

  • Онтологізм – “зав”язаність на буття”, істина потрібна не лише розуму, а й серцю

  • Релігійне забарвлення філософських пошуків – Абсолютною Істиною володіє лише Бог

  • Вихід в практику, особливо в морально-етичну сферу, що диктується “філософією серця” – національною філософською традицією




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка