Фізичне; фізичне; сексуальне; психічне (емоційне)



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.



- фізичне;

    • - фізичне;
    • - сексуальне;
    • - психічне (емоційне);
    • -   зневаження інтересів і потреб дитини (нехтування);
    • - відсутність у жінки любові до дитини, коли та ще знаходиться в материнській утробі.


II. Індикатори жорстокого поводження з дитиною

  • II. Індикатори жорстокого поводження з дитиною

  • Найбільш типовими наслідками насильства в сім'ї стають такі поведінкові прояви у дітей:

  • - бійки;

  • - конфлікти з оточуючими;

  • - низька шкільна успішність, пропуски уроків без поважних причин;

  • - незвичайна замкненість.

  • .



  • До емоційних проблем таких дітей можна віднести:

  • - підвищену агресивність;

  • - переважно погіршений настрій;

  • - високу тривожність та наявність страхів;

  • - нестійкість почуттєвої сфери, легке коливання емоцій та їх надмірна сила;

  • - часто неадекватна ситуації (лють або істеричні ридання у відповідь на незначні зовнішні подразники).



Ознаками скоєного над дитиною насильства та неналежного догляду можуть бути також:

  • Ознаками скоєного над дитиною насильства та неналежного догляду можуть бути також:

  • - недостатня вага дитини;

  • - анемія;

  • - слабкий імунітет;

  • - тік;

  • - смоктання пальців, гризіння нігтів;

  • - розгойдування та нав’язливі рухи;

  • - одяг, що не відповідає погодним умовам та віку дитини;

  • - часті звертання до медичних закладів, зростаюча кількість ушкоджень;

  • - невідповідність отриманих ушкоджень поясненням, що їх дає дитина або батьки чи піклувальники.



 

  •  

  • Наслідки насильства щодо дітей різного віку є:

  • для дітей у віці до 6 місяців - низька рухова активність, байдужість до оточуючого світу, відсутність реакції або слабка реакція на зовнішні стимули, відсутність посмішки (або посмішка з’являється дуже рідко);

  • для дітей у віці від 6 місяців до півтора року - страх перед батьками, страх фізичного контакту з дорослою людиною (наприклад, коли хтось намагається взяти дитину на руки), постійна настороженість без причини, плаксивість, замкненість, постійний сум;



для дітей 1,5—3 років - страхи, змішані почуття, порушення сну, втрата апетиту, агресія, боязнь чужих людей, дорослих, схильність до сексуальних ігор, крайнощі у поведінці (від надмірної агресивності до пасивності);

  • для дітей 1,5—3 років - страхи, змішані почуття, порушення сну, втрата апетиту, агресія, боязнь чужих людей, дорослих, схильність до сексуальних ігор, крайнощі у поведінці (від надмірної агресивності до пасивності);



  • для дітей дошкільного віку (3-6 років) - пасивна реакція на біль, примирення з ситуацією; тривожність, боязливість, змішані почуття, відчуття провини, сорому, відрази, безпорадності, болісна реакція на критику; брехливість, схильність до злодійства і підпалювання, жорстокість до тварин. Крім того, спостерігаються форми поведінки, притаманні молодшому віку (енурез, смоктання пальців, гризіння нігтів, утруднене мовлення тощо); негативізм, відчуження та агресія поєднані з надмірною поступливістю та улесливістю. Слід також зазначити наявність сексуальних ігор та хворобливої мастурбації;



- для дітей молодшого шкільного віку - амбівалентні почуття стосовно дорослих, проблеми у визначенні сімейних ролей, страх, почуття сорому, відрази, зіпсованості, недовіри до світу; в поведінці відзначаються відчуження від людей, порушення сну, апетиту, агресивне поводження, відчуття „брудного тіла”, мовчазність або несподівана балакучість, сексуальні дії з іншими дітьми;

  • - для дітей молодшого шкільного віку - амбівалентні почуття стосовно дорослих, проблеми у визначенні сімейних ролей, страх, почуття сорому, відрази, зіпсованості, недовіри до світу; в поведінці відзначаються відчуження від людей, порушення сну, апетиту, агресивне поводження, відчуття „брудного тіла”, мовчазність або несподівана балакучість, сексуальні дії з іншими дітьми;



- для дітей 9-13 років - те ж, що і для дітей молодшого шкільного віку, а також депресія, суб’єктивне відчуття втрати емоцій, самотність, відсутність друзів, страх перед власним домом, небажання повертатися туди після школи. У поведінці виявляється ізоляція, маніпулювання іншими дітьми (в тому числі з метою отримання сексуального задоволення), суперечливе поводження, а також неадекватні харчові уподобання (недоїдки, листя, крейда, равлики, таргани, інші комахи тощо);

  • - для дітей 9-13 років - те ж, що і для дітей молодшого шкільного віку, а також депресія, суб’єктивне відчуття втрати емоцій, самотність, відсутність друзів, страх перед власним домом, небажання повертатися туди після школи. У поведінці виявляється ізоляція, маніпулювання іншими дітьми (в тому числі з метою отримання сексуального задоволення), суперечливе поводження, а також неадекватні харчові уподобання (недоїдки, листя, крейда, равлики, таргани, інші комахи тощо);



- для підлітків 13-18 років - відраза, сором, провина, недовіра, амбівалентні почуття до дорослих, сексуальні порушення, не сформованість соціальних ролей і своєї ролі в родині, почуття власної непотрібності. У поведінковій сфері відзначаються спроби суїциду, реалізоване чи нереалізоване бажання залишити власну домівку, агресивне поводження, уникнення тілесної та емоційної інтимності, непослідовність і суперечливість поводження.

  • - для підлітків 13-18 років - відраза, сором, провина, недовіра, амбівалентні почуття до дорослих, сексуальні порушення, не сформованість соціальних ролей і своєї ролі в родині, почуття власної непотрібності. У поведінковій сфері відзначаються спроби суїциду, реалізоване чи нереалізоване бажання залишити власну домівку, агресивне поводження, уникнення тілесної та емоційної інтимності, непослідовність і суперечливість поводження.





 Фізичне насильство

  •  Фізичне насильство

  • зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини, садна;

  • синці на тих частинах тіла, на яких вони не повинні з’являтися, коли дитина грається (наприклад, на щоках, очах, губах);

  • рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів;

  • ретинальні крововиливи (у сітківку), відшарування сітківки і переломи орбіти;

  • забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини);

  • сліди від укусів людиною.



  •  Сексуальне насильство

  • знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку;  

  • дитяча або підліткова проституція; 

  • вагітність; 

  • вчинення сексуальних злочинів; 

  • сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих; 

  • уникнення контактів із ровесниками; 

  • відсутність догляду за собою; 

  • синдром „брудного тіла”: постійне настирливе перебування у ванній, під душем

  • боязнь чоловіків; 

  • боязнь конкретних людей; 

  • запобіжні заходи, щоб важче було знімати одяг



  • Психологічне насильство

  • замкнутість; 

  • страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху;

  • неврівноважена поведінка; 

  • агресивність, напади люті, схильність до руйнації,  

  • уповільнене мовлення, нездатність до навчання;

  • надто висока зрілість та відповідальність порівняно з дітьми цього віку („маленький дорослий’’); 

  • уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми; 

  • занижена самооцінка; 

  • тривожність; 

  • почуття провини; 

  • швидка стомлюваність.



демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому; небажання йти додому; 

  • демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому; небажання йти додому; 

  • схильність до “мандрів”, бродяжництва; 

  • страх перед фізичним контактом;

  • депресивні розлади; 

  • спроби самогубства або самопошкодження;

  • вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин; 

  • наявність стресопохідних розладів психіки, психосоматичних хвороб; 

  • насильство по відношенню до слабших: тварин чи інших живих істот.



  •  Економічне насильство, занедбання дитини

  • дитина постійно голодує через нестачу їжі; 

  • дитина надмірно набирає вагу через неправильне харчування; 

  • дитина завжди запізнюється до школи; 

  • дитина завжди пропускає школу; 

  • дитина носить брудний одяг

  • дитина одягнена не за погодою, не по сезону; 

  • дитина виглядає втомленою і хворою;

  • дитина виглядає занедбаною; 

  • у дитини неліковані зуби;

  • нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря); 

  • за дитиною не стежать, і вона залишена напризволяще;

  • дитину наражають на небезпеку; 

  • дитини уникають інші діти.



З метою раннього виявлення жорстокого поводження з дитиною, фахівець має застосувати такі методи збору інформації:

  • З метою раннього виявлення жорстокого поводження з дитиною, фахівець має застосувати такі методи збору інформації:

  • огляд дитини та безпосереднє спостереження за поведінкою дитини, членів родини (піклувальників, вихователів тощо), огляд житла або умов перебування дитини;

  • бесіда з дитиною;

  • опитування батьків, піклувальників, вихователів, родичів, сусідів;

  • дослідження історії життя дитини, документації, інших джерел інформації.



АЛГОРИТМ ДІЙ

  • АЛГОРИТМ ДІЙ

  • працівника закладу освіти при виявленні випадку жорстокого поводження з дитиною

  • У випадках, коли Ви маєте підозри жорстокого поводження з дитиною або є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, з боку інших працівників навчального закладу або інших осіб):

  • Варіант І: Повідомте про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу.

  • Варіант II: Ви можете самостійно письмово повідомити про це територіальний підрозділ служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

  • Варіант III: Ви можете самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ.



У випадках, коли до Вас звернулась дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею:

  • У випадках, коли до Вас звернулась дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею:

  • Варіант І: Оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до адміністрації навчального закладу.

  • Варіант II: Оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до територіального підрозділу служби у справах дітей.

  • Варіант III: Оформіть звернення дитини у письмовій формі та передайте його до органів внутрішніх справ.



У випадках, коли Ви стали свідком жорстокого поводження з дитиною:

  • У випадках, коли Ви стали свідком жорстокого поводження з дитиною:

  • Якомога швидше повідомте про цей факт міліцію в усній чи письмовій формі.

  • Одночасно можете повідомити територіальний підрозділ служби у справах дітей, адміністрацію закладу.



Чого не треба робити:

  • Чого не треба робити:

  • Не слід намагатися самотужки вирішити проблему. Це може призвести до порушення законодавства та бути небезпечним для Вас особисто. На­приклад, не варто самостійно приймати рішення щодо відвідування сім’ї, де за вашою підозрою жорстоко поводяться з дитиною.

  • Ваші дії припиняються у той час, коли звернення або повідомлення було передано до компетентних органів.



Що далі...

  • Що далі...

  • Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб до яких було передано звернення чи повідомлення. Але, звичайно, що Вас будуть турбувати результати розгляду звернення чи повідомлення (складеного Вами особисто або за зверненням дитини).

  • Порядок дії відповідних служб та посадових осіб, до яких було передано звернення або повідомлення з приводу жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози його вчинення та механізми взаємодії, визначаються законодавством України.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка