Фізіологічне значення кори: Забезпечення вищої нервової діяльності



Дата конвертації09.06.2016
Розмір445 b.











































Фізіологічне значення кори:

  • 1. Забезпечення вищої нервової діяльності.

  • 2. Обробка сенсорної інформації.

  • 3. Формування рухових команд.

  • 4. Інтеграція складних форм поведінки.





Зони кори головного мозку.

  • Кору головного мозку за функціональними особливостями, умовно, можна поділити на моторні (рухові), сенсорні (чутливі) та асоціативні (неспецифічні) зони. Моторні та сенсорні зони називаються проекційними.



Моторні зони кори великих півкуль.

  • Розрізняють три рухові зони: первинну моторну зону, премоторну зону і додаткову моторну ділянку.

  • Моторні зони мають моторні виходи на соматичні м'язи різних частин тіла.





Первинна моторна зона

  • У прецентральній закрутці знаходиться первинна моторна зона, яка має топічну організацію і забезпечує здійснення точних рухів. Локалізація рухових точок (тобто місць кори великих півкуль, подразнення яких викликає скорочення певних м'язів) така: вище всіх розміщені рухові точки ніг; під ними знаходяться рухові точки м'язів тулуба, нижче них рук, а нижче всіх – м'язи голови.

  • Найбільшу площу займає представництво м'язів кисті рук, меншу губ, язика і найменшу тулуба і ніг. Так, як низхідні рухові шляхи перехрещуються, подразнення вказаних точок викликає скорочення м'язів протилежного боку тіла.



Премоторна зона

  • Попереду первинної моторної зони розміщена премоторна зона кори. Для неї характерна топічна організація. Електричне подразнення окремих ділянок викликає рухи голови і тулуба в бік, протилежний подразнюваній півкулі. Ці рухи носять координований характер і супроводжуються скороченням значної кількості м'язів.



Додаткова моторна зона

  • Є продовженням первинної моторної зони. Подразнення її різних ділянок показує, що в цій зоні є представництво м'язів всіх частин тіла. При стимулюванні додаткової моторної ділянки спостерігається зміна пози, яка супроводжується двобічними рухами ніг і тулуба. Вона відіграє допоміжну роль в управлінні позою людини.





Сенсорні зони кори головного мозку.

  • У кожній півкулі є 2 зони представництва соматичної (шкірної і суглобово м'язової) і вісцеральної чутливості, які умовно називаються першою і другою соматосенсорними зонами кори.

  • Перша зона. Для неї характерна топічна організація. Найбільшу площу займає кіркове представництво рецепторів кисті рук, голосового апарату і лиця, найменшу – представництво тулуба, стегна і гомілки протилежного боку тіла.

  • Друга. Тут характерна менш чітка соматотопічна проекція тіла.



Зорова зона

  • Зорова зона розміщена в потиличних частках обох півкуль, у кожну півкулю проектуються однойменні половини сітківок (ліві половини в праву півкулю, в праві – в ліву). Розрізняють первинну зорову зону, пошкодження якої веде до сліпоти, та вторинну. Вторинна зорова зона має відношення до таких функцій, як зорова увага і регулювання рухів очей.



Слухова, смакова, нюхова зони

  • Слухова зона. Для неї описано топічне представництво кортієвого органу, тобто його проектування на кору.

  • Смакова зона розміщена в нижній частині постцентральної закрутки.

  • Нюхова зона локалізована в передній частці грушоподібної частки. Це єдина зона, яка отримує аферентну інформацію в обхід ядер таламуса.



Колонкова організація проекційних зон кори

  • На основі експериментів було зроблено висновок про наявність у корі функціональних колонок нейронів, орієнтованих перпендикулярно до поверхні.

  • Кожна функціональна колонка соматосенсорної кори складається з морфологічних мікроколонок. Мікроколонка кори містить декілька пірамідних клітин. До пірамідних клітин прилягають зірчасті клітини, з яким контактують нервові волокна від таламуса.





Асоціативні зони кори великих півкуль.

  • У корі великих півкуль поряд з проекційними зонами розміщені зони, які не зв'язані з виконанням певної моторної чи сенсорної функції. Ці ділянки кори називаються асоціативними зонами. У людини вони займають переважну частину кори.



Важливою особливістю клітин асоціативних зон є здатність збуджуватися на подразнення рецепторів різної модальності. На кіркових клітинах асоціативних зон конвертують аферентні шляхи, які несуть імпульси від різних рецепторних систем. Нейрони цих зон не тільки забезпечують інтеграції сенсорної інформації, але й зв'язок між чутливими і руховими зонами кори. Ці механізми є фізіологічною основою вищих психічних функцій.

  • Важливою особливістю клітин асоціативних зон є здатність збуджуватися на подразнення рецепторів різної модальності. На кіркових клітинах асоціативних зон конвертують аферентні шляхи, які несуть імпульси від різних рецепторних систем. Нейрони цих зон не тільки забезпечують інтеграції сенсорної інформації, але й зв'язок між чутливими і руховими зонами кори. Ці механізми є фізіологічною основою вищих психічних функцій.



Пошкодження асоціативних зон не веде до втрати специфічної функції, але при цьому порушується здатність правильно інтерпретувати значення діючого подразника. Так, при зруйнуванні в людини асоціативних зорових зон, ніколи не наступає сліпота, але хворий втрачає здатність оцінювати бачене, не розуміє значення слів при читанні. Пошкодження асоціативних слухових зон веде до втрати здатності розуміти почуті слова.

  • Пошкодження асоціативних зон не веде до втрати специфічної функції, але при цьому порушується здатність правильно інтерпретувати значення діючого подразника. Так, при зруйнуванні в людини асоціативних зорових зон, ніколи не наступає сліпота, але хворий втрачає здатність оцінювати бачене, не розуміє значення слів при читанні. Пошкодження асоціативних слухових зон веде до втрати здатності розуміти почуті слова.

  • Важливою особливістю асоціативних зон у людини, на відміну від моторних, або сенсорних, є те. що їх зруйнування веде лише до тимчасового порушення тих чи інших функцій.



Електрокортикографія.

  • Запис біоелектричних потенціалів з поверхні кори головного мозку називається електрокортикографією, а отримана при цьому крива – електрокортикограмою.

  • Електрокортикограма відображає, головним чином, постсинаптичні потенціали нейронів кори, але не їх потенціали дії і не активність кіркових гліальних клітин.



Електроенцефалографія.

  • Електроенцефалографія – це метод реєстрації сумарної біоелектричної активності мозку з поверхні голови.

  • Електрична активність є результатом генерації синаптичних потенціалів і імпульсних розрядів в окремих нервових клітинах. На електроенцефалограмі біоелектричні явища виражаються у вигляді періодичних коливань.







Основні ритми електроенцефалограми

  • Альфа-ритм – частота коливань – 8-13 Гц, амплітуда – 50 мкВ. Найкраще виражений в потиличних і тім'яних ділянках. Найбільша амплітуда реєструється в спокої при заплющених очах.

  • Бета-ритм – частота коливань – 14-30 Гц, амплітуда – до 25 мкВ. Найкраще виражений в лобних ділянках. Найбільша амплітуда реєструється в спокої при розкритих очах.



Тета-ритм – частота коливань – 4-7 Гц, амплітуда – 100-150 мкВ. Найкраще реєструється під час сну, наркозу. Дельта – частота коливань – 0,5-3,5 Гц, амплітуда – 100-150 мкВ. Найкраще реєструється під час глибокого сну, наркозу, у дітей до 5 років.

  • Тета-ритм – частота коливань – 4-7 Гц, амплітуда – 100-150 мкВ. Найкраще реєструється під час сну, наркозу. Дельта – частота коливань – 0,5-3,5 Гц, амплітуда – 100-150 мкВ. Найкраще реєструється під час глибокого сну, наркозу, у дітей до 5 років.











Поняття про кортикалізацію функцій.

  • Кора великих півкуль переважає над іншими нервовими утворами. Так, у риб або земноводних після видалення кори великих півкуль зорові сприйняття майже не порушуються, тоді як у собак зорове сприйняття цілком випадає. Це відбувається внаслідок кортикалізації функцій, тобто переміщення складних нервових функцій у вищий відділ системи кори великих півкуль.





Дякую за увагу!

  • Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка